Енергетичний обмін - Реферат

Щоб говорити про життєдіяльність більшості живих істот необхідно, перш за все сказати про процеси енергетичного обміну в організмі. Синтезовані речовини використовуються для побудови різних частин клітини, її органоїдів, секретів, ферментів, запасних речовин. На місце кожної зруйнованої молекули білку або якої-небудь іншої речовини встає нова молекула. Сукупність реакції розщеплювання називають енергетичним обміном клітини або дисиміляцією. б) ці речовини перетворюються в організмі;У процесі розпаду глюкози беруть участь 13 різних ферментів, фосфорна кислота і АДФ. 84 КДЖ використовується на синтез 2х молекул АТФ, а решта (116 КДЖ) використовується у вигляді теплоти. Значення гліколізу: організм дістає енергію в умовах дефіциту кисню. Спиртове бродіння - це один тип перетворення глюкози, коли вона розпадається на 2 молекули етилового спирту (С2Н5ОН) та 2 молекули вуглекислого газу (СО2): С6Н12О6 2Н3РО4 2АДФ = 2СО2 2С2Н5ОН 2АТФ 2Н2О Процеси надходження в організм із зовнішнього середовища кисню, використання його клітинами і тканинами для окислення органічних речовин і виділення з організму вуглекислого газу називається диханням.Схема процесів перетворення речовин і енергії: Організм витрачає енергію у 2-х напрямках: І - на забезпечення процесів життєдіяльності в умовах фізіологічного спокою; Для підтримання життєдіяльності організму необхідна значна кількість енергії.Тут в печінці білки і вуглеводи перетворюються на жири. Але вуглеводи і жири не можуть перетворюватись на білки, бо їх молекули не містять азоту, який є у білках. Гормони залоз регулюють усі види обміну речовин: білків, жирів, вуглеводів, води і мінеральних речовин.До нерегульованих видів енергетичних витрат належать витрати енергії на основний обмін та на специфічно-динамічну дію їжі. Енергія, що витрачається на основний обмін, витрачається на підтримання на необхідному за даних умов рівні функцій життєвих систем організму - роботи серця і кровозабезпечення, дихання і роботи легень, функції нирок, секреторної функції і роботи ендокринних систем, підтримання сталості температури тіла, забезпечення мязового тонусу та інших постійних функцій. Величину енергії основного обміну визначають натще (останній прийом їжі за 14-16 год. до дослідження) у стані спокою (лежачи у зручному положенні) за температури повітря 18-20°С. Інтенсивність обміну енергії залежить від віку, статі і маси тіла. Середня енергетична потреба чоловіків і жінок у віці 20-39 років практично не змінюється, у віці 40-59 років у перерахунку на кілограм маси тіла знижується за кожне десятиліття на 5%, з 60 років - на 10%.Потреби в енергії дорослого працездатного населення залежно від статі та віку диференційовані на 4 групи фізичної активності: І група - зайняті переважно розумовою працею, дуже легка фізична активність, коефіцієнт фізичної активності (КФА) - 1,4 (наукові працівники, студенти гуманітарних спеціальностей, оператори ЕОМ, контролери, педагоги, диспетчери, робітники пультів управління тощо); II Група - зайняті легкою працею, легка фізична активність, КФА - 1,6 (водії трамваїв, тролейбусів, працівники конвеєрів, вагарі, пакувальники, швейники, працівники радіоелектронної промисловості, агрономи, медсестри, санітарки, працівники звязку, сфери обслуговування, продавці промтоварів тощо);У даній роботі я розглянув питання енергетичного обміну, що відбувається в клітинах живих істот. Зважаючи на те, що енергетичний обмін у клітинах найточніше обумовлює загальний обмін речовин у організмі, я мав неодмінно розглянути це питання, що і зробив на сторінках цього огляду. Найточніше можна охарактеризувати процес енергетичного обміну так: процеси дисиміляції в клітині відбуваються за рахунок органічних речовин, раніше синтезованих клітиною, і вільного кисню, що поступає із зовнішнього середовища завдяки диханню.дисиміляція біологічний фізіологічнийРазмещено на .

План

Вступ

1. Загальна характеристика обміну речовин

2. Основні етапи енергетичного обміну

3. Процеси перетворення речовин і енергії

4. Регуляція обміну речовин

5. Енергетичний обмін і рекомендовані норми енерговитрат для різних верств населення

6. Класифікація. Рекомендовані середні норми у добовому раціоні

Висновок

Список інформаційних джерел

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

У даній роботі я розглянув питання енергетичного обміну, що відбувається в клітинах живих істот. Зважаючи на те, що енергетичний обмін у клітинах найточніше обумовлює загальний обмін речовин у організмі, я мав неодмінно розглянути це питання, що і зробив на сторінках цього огляду. Також, враховував екологічні фактори, що впливають на життєдіяльність певних живих істот. І, насамкінець, розглянув особливості енергетичного обміну людини.

Найточніше можна охарактеризувати процес енергетичного обміну так: процеси дисиміляції в клітині відбуваються за рахунок органічних речовин, раніше синтезованих клітиною, і вільного кисню, що поступає із зовнішнього середовища завдяки диханню. При цьому в клітині накопичуються багаті енергією молекули АТФ, а в зовнішнє середовище виводяться вуглекислий газ і надмірна кількість води. У анаеробних організмах, що мешкають у без кисневому середовищі, останній етап дисиміляції здійснюється дещо іншим хімічним шляхом, але також з накопиченням молекул АТФ. На початку роботи я зазначив, що метою моєї роботи є всебічний огляд даного процесу для покращення його розуміння, і я вважаю, що досяг даної мети.

Саме для мене ця робота мала велике значення як ознайомчий та пізнавальний матеріал щодо тонкощів такого складного процесу. Я не шкодую, що написав цей огляд і, сподіваюсь, що він станеться мені у пригоді у майбутньому.

1. Уилмор Дж.Х., Костилл Д.Л. Основной обмен, с. 91, глава 10, кн. Уилмор Дж.Х., Костилл Д.Л. Физиология спорта и двигательной активности, 1997, 216 p.

2. Preedy V.R., Ed. Handbook of Anthropometry - Антропометрия. Руководство. Springer, 2012, 3157 p.

3. Биологический энциклопедический словарь / глав. ред. М.С. Гиляров. - М.: Советская энциклопедия, 1986. - С. 250.

4. Людина / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів, 2002.

5. Ґанонґ В.Ф. Фізіологія людини. - Л.: БАК, 2002.

6. Макаренко О. Творчий розвиток фізіологічної науки. Вісник АН УРСР.