Результати ефективності хірургічного лікування лапароскопічним методом хворих на гострий холецистит і його окремі ускладнення: гострий холецистит на фоні кісти холедоха, механічна жовтяниці та холангіту, гострий панкреатит та портальна гіпертензія.
При низкой оригинальности работы "Ендовідеохірургічні втручання при окремих ускладнених формах гострого холециститу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Жовчнокамяну хворобу (ЖКХ) вважають хворобою цивілізації, а гострий холецистит у структурі гострих хірургічних захворювань черевної порожнини за частотою займає друге місце після гострого апендициту (Шалімов О.О., 1997; Бударин В.Н., Темнышов С.В., 1999). Впровадження лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) здійснило “другу французьку революцію” в хірургії взагалі і в лікуванні ЖКХ зокрема (Morisset P., 1980). Пошкодження ПЖП під час ЛХЕ ще й досі перетворює хворих на “жовчних інвалідів”, тому перед хірургами постало питання, чи не приносять вони в жертву здоровя пацієнта на догоду “ефемерному” технічному прогресові, або чи співвідносяться між собою ризик і вигоди цієї операції. Для покращання результатів хірургічного лікування хворих на окремі ускладнені форми ГХ відеоендоскопічними методами вивчити частоту і причини конверсії під час ЛХЕ і випрацювати стандарти діагностики та лікування таких хворих. Автор на великій кількості клінічних спостережень проаналізував ефективність лапароскопічних втручань у лікуванні хворих на ГХ і його ускладнені форми, вивчив частоту і відсоткове співвідношення різних ускладнень ГХ, випрацював стандарти діагностики і лікування ускладнених форм ГХ, зясував причини конверсії при ЛХЕ і вплив різних чинників на її частоту, вивчив чинники ризику пошкоджень ПЖП і методи їх профілактики.Серед 513 пацієнтів, оперованих з приводу гострого холециститу, переважали жінки - 413 (80.5%); чоловіків було 100 (19.5%). Вік хворих був у межах 22 - 78 років (середній вік - 55.4 року), причому у віці до 60 років жінок було 380 (92%), чоловіків - 87 (87%), що відповідає повідомленням більшості авторів (Королев Б.А., 1990; Алиев С.А., 1998). У більшості хворих - 439 (85.6%) було флегмонозне запалення жовчного міхура, у 38 (7.4 %) пацієнтів ГХ був катаральним; у 28 (5.5 %) хворих була емпієма жовчного міхура, у 8 (1.6%) - гострий гангренозний холецистит. Ускладнення, на фоні яких розвивався і проходив гострий холецистит у наших хворих, представлено у табл. Ускладнення, які супроводжували гострий холециститУ дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в дослідженні безпосередніх результатів лікування гострого холециститу лапароскопічним методом, вивченні впливу різних чинників на частоту конверсії і відсоткового співвідношення її окремих форм, створенні обґрунтованих стандартів щодо діагностики терміну і методів лікування гострого холециститу і його ускладнених форм з метою оптимізації застосування лапароскопічної холецистектомії і покращання результатів хірургічного лікування хворих на гострий холецистит і його ускладнені форми. Серед ускладнених форм гострого холециститу у хворих найчастіше трапляються: механічна жовтяниця та холангіт - 3.4 %, біліобіліарні та біліодигестивні нориці - 3.1 %, гострий панкреатит - 2.7 %, портальна гіпертензія - 1.7 %, кіста холедоха - 0.2 %. Лапароскопічна холецистектомія у 88 % при гострому холециститі закінчується без конверсії і є ефективним методом лікування. При лапароскопічному лікуванні гострого холециститу в 12 % хворих виконують конверсію.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в дослідженні безпосередніх результатів лікування гострого холециститу лапароскопічним методом, вивченні впливу різних чинників на частоту конверсії і відсоткового співвідношення її окремих форм, створенні обґрунтованих стандартів щодо діагностики терміну і методів лікування гострого холециститу і його ускладнених форм з метою оптимізації застосування лапароскопічної холецистектомії і покращання результатів хірургічного лікування хворих на гострий холецистит і його ускладнені форми.
1. Серед ускладнених форм гострого холециститу у хворих найчастіше трапляються: механічна жовтяниця та холангіт - 3.4 %, біліобіліарні та біліодигестивні нориці - 3.1 %, гострий панкреатит - 2.7 %, портальна гіпертензія - 1.7 %, кіста холедоха - 0.2 %.
2. Лапароскопічна холецистектомія у 88 % при гострому холециститі закінчується без конверсії і є ефективним методом лікування.
3. При лапароскопічному лікуванні гострого холециститу в 12 % хворих виконують конверсію. У 84% пацієнтів конверсія зумовлена профілактикою пошкоджень позапечінкових жовчних проток, у 16 % - це конверсія із необхідності.
4. При виконанні лапароскопічної холецистектомії у термін до трьох діб від початку захворювання у 93 % хворих втручання закінчується лапароскопічно, після трьох діб частота конверсії становить від 77.7 % до 100 %.
5. В 11.3 % випадків хворі на гострий холецистит потребують спеціальних передопераційних інструментальних методів обстеження: фіброезофагогастродуоденоскопії (8.1%), ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатикографії (3.3 %), компютерної томографії (11 %). Забезпеченість лікувального закладу цими інструментами для цих методів обстеження хворих є запорукою низького відсотка конверсій і пошкоджень позапечінкових жовчних проток.
6. Ендоскопічну відеотехніку при окремих ускладнених формах гострого холециститу (кісти холедоха, спонтанні внутрішні біліарні нориці) можна використовувати винятково як діагностичний засіб. Механічна жовтяниця і холангіт у 67 %, портальна гіпертензія - в 11 % хворих диктують необхідність конверсії.
7. Чинниками ризику пошкоджень позапечінкових жовчних проток є: небезпечна анатомія, небезпечні патологічні дані, небезпечна хірургія. Стандартизований підхід до всебічного передопераційного обстеження хворих на гострий холецистит, яким планується лапароскопічна холецистектомія, є потужним чинником профілактики пошкоджень позапечінкових жовчних проток. При ендовідеохірургічних методах лікування гострого холециститу та окремих його ускладнених форм це пошкодження настає у 0.4% хворих..
8. Застосування розпрацьованих алгоритмів діагностики і лікування та розмежування конверсії на “із необхідності” та “за розсудом”, при застосуванні лапароскопічних методик, дозволило знизити летальність в досліджуваній групі хворих з ускладненими формами гострого холециститу до 3.8 %.
Русин В.І., Шніцер Р.І., Переста Ю.Ю., Готько Є.С., Фоменко В.В. Ускладнення як наслідок виконання лапароскопічної холецистектомії // Клін. хірургія. - 1996. - №8. - С. 46-47.
Русин В.І., Шніцер Р.І., Руснак Я.О., Русин А.В., Попадиненць І.І. Порівняльний аналіз ефективності використання “Норкурону” та “Дітіліну” в анестезіологічному забезпеченні лапароскопічних операцій // Шпитальна хірургія. - 2000. - №3. - С.43-45.
Шніцер Р.І. Основні протипокази до ЛХЕ при гострому холециститі // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія ”Медицина”. - 2001. - Випуск 13. - С.131-135.
Шніцер Р.І. Стандарти хірургічної тактики при гострому холециститі // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія ”Медицина”. - 2001. - Випуск 14. - С. 116-119.
Русин В.І., Шніцер Р.І., Чонка П.П. Проблеми конверсії в лапароскопічній хірургії жовчнокамяної хвороби // Новые технологии в хирургии. - Киев, 1997. - С. 69.
Русин В.І., Шніцер Р.І., Чонка П.П. Техніка операції лапароскопічної холецистектомії через три канали // Нові технології в хірургії. - Ужгород, 1997. - С. 85-86.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
