Ендотелійзалежні та тромбоцитарні механізми ефективності інгібіторів ангиотензин-перетворюючого ферменту у хворих на гіпертонічну хворобу - Автореферат

Дані офіційної статистики стверджують, що в Україні зареєстровано 9.107.613 хворих з артеріальною гіпертензією, що становить 22,6 % дорослого населення України: при цьому спостерігається стійке збільшення кількості хворих, на 12 % у порівнянні з 2000 роком (Остроумова О.Д., Гиляревский С.Р., Мамаев В.И., 2003; Коваленко В.М., Сіренко Ю.М., Дорогой А.П., 2005). Серед усіх хворих на артеріальну гіпертензію лише 47 % сільського й 69 % міського населення знають про своє захворювання, одержують терапію - 12,4 % й 28,5 % відповідно, а ефективний контроль артеріального тиску (менше 140/90 мм рт. ст.) досягається лише в 6,2 % сільських й 16 % міських жителів (Сіренко Ю.М., Горбась І.М., Смірнова І.П., 2003). Не визначена необхідність корекції проявів ендотеліальної дисфункціі у хворих на гіпертонічну хворобу у клінічних умовах, не вирішене питання про вплив противогіпертензивних препаратів, і, зокрема інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту, на функціональний стан судинного ендотелію й оптимізації застосовуваних лікувальних програм у хворих на гіпертонічну хворобу, що в цілому й стало передумовою для проведення цього дослідження. Встановити роль функціонального стану судинного ендотелію та тромбоцитів у механізмах антигіпертензивної дії інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту у хворих на гіпертонічну хворобу. 1) Вивчити функціональний стан судинного ендотелію у хворих на артеріальну гіпертензію на підставі визначення вмісту в плазмі крові ендотеліальних вазоактивних речовин: ендотеліна-I, простацикліна, тромбоксана, оксиду азоту.Результати дослідження базуються на даних комплексного обстеження і динамічного спостереження за 128 хворими на гіпертонічну хворобу, які перебували на стаціонарному обстеженні та лікуванні в терапевтичній клініці комунальної установи медико-санітарної частини ВАТ “Запоріжсталь” та заводу “Дніпроспецсталь” та Запорізької обласної клінічної лікарні, або зверталися амбулаторно в консультативну поліклініку. Всі хворі на гіпертонічну хворобу були розділені на дві групи: 1 група одержувала “Енап” (діюча речовина - еналаприл) у дозі 5-10 мг/на добу протягом 6 місяців; друга група приймала “Моекс” (діюча речовина - моексиприл) у дозі 7,5-15 мг/на добу. Единим показником, за яким зареєстровані достовірні розходження між групами, був рівень АТ: у групі хворих на ГХ систолічний артеріальний тиск (САТ) був вище на 28,11 %, діастолічний артеріальний тиск (ДАТ)-на 47,16 %, пульсовий АТ - на 6,76 %. Що стосується рівня екскреції альбуміну сечею, то у хворих на ГХ із II-ю стадією захворювання, значення цього показника було вірогідно (при Р<0,05) в 1,62 рази вище, ніж у хворих з I-ю. При дослідженні показників функціонального стану у хворих на ГХ залежно від ступеня АГ виявлено, що у хворих на ГХ із II-м і III-м ступенем АГ вміст ЕТ-1 був вірогідно, з рівнем значущості Р<0,01, відповідно, в 1,59 рази й 1,71 рази вище, ніж в групі хворих з I-м ступенем АГ.Ендотелін-1 має позитивний кореляційний звязок середньої сили зі стадією артеріальної гіпертензії (r=0,48, P<0,05), рівнем САТ (r=0,53, P<0,05) і ДАТ (r=0,41, P<0,05). Рівень екскреції альбуміну із сечею має прямий звязок середньої сили зі стадією артеріальної гіпертензії (r=0,45,P<0,05). Застосування у хворих на ГХ препаратів групи інгібіторів АПФ - еналаприла і моексиприла - дозволяє домогтися не тільки адекватного антигіпертензивного ефекту, але й сприяє реверсії ендотеліальної дисфункції, зниженню агрегаційної активності тромбоцитів і зниженню вмісту вазоконстриктора TXB2 у плазмі крові. В групі хворих, що приймали еналаприл, вміст ендотеліна-1 вірогідно знизився в 1,4 рази, вміст NOX збільшився в 1,3 рази, екскреція альбуміну сечею знизилася в 1,5 рази, агрегаційна активність і вміст TXB2 знизився на 14,3 % й 17,6 %, відповідно. В групі хворих, що приймали моексиприл, ці показники були більш значущими: вміст ендотеліну-1 знизився в 1,8 рази, вміст NOX збільшився в 1,5 рази, а екскреція альбуміну сечею знизилася в 1,7 рази, агрегаційна активність і вміст TXB2 знизилися на 17,3 % і 19,7 %, відповідно.

Основний зміст роботи

1. В дисертаційній роботі вирішене актуальне наукове завдання: визначена роль ендотеліальної дисфункції, оксидативного стресу, порушення рівноваги деяких вазоконстрикторів (підвищення концентрації ТХВ2) і вазодилятаторів (зниження концентрації 6-кето-ПГF1а) у формуванні артеріальної гіпертензії, показані шляхи їх медикаментозної корекції інгібіторами АПФ.

2. Встановлені тісні кореляційні звязки між досліджуваними показниками функціонального стану ендотелію і досліджуваними факторами ризику, такими як стать, вік, ступінь і стадія АГ. Ендотелін-1 має позитивний кореляційний звязок середньої сили зі стадією артеріальної гіпертензії (r=0,48, P<0,05), рівнем САТ (r=0,53, P<0,05) і ДАТ (r=0,41, P<0,05). Рівень екскреції альбуміну із сечею має прямий звязок середньої сили зі стадією артеріальної гіпертензії (r=0,45,P<0,05). Виявлений прямий звязок між вмістом оксиду азоту й 6-кето-ПГF1а (r=0,41,P<0,05), а також вмістом ендотеліна-1 й ТХВ2 (r=0,36,P<0,05).

3. Агрегаційна активність тромбоцитів у хворих на ГХ в 1,6 рази вище, ніж у практично здорових осіб. Відзначається посилення агрегаційної активності зі збільшенням стадії і тривалості захворювання. Виявлено прямий кореляційний звязок між активністю тромбоцитів і рівнем TXB2 (r=0,72) і активністю тромбоцитів та систолічним АТ (r=0,62).

4. У хворих на ГХ виявлено дисбаланс в антиоксидантній системі, що проявляється в посиленні процесів вільно-радикального окислення (збільшення ХЛС і ХЛПІ на 51,3 % й 32,7 %, відповідно, в порівнянні із групою контролю).

5. Застосування у хворих на ГХ препаратів групи інгібіторів АПФ - еналаприла і моексиприла - дозволяє домогтися не тільки адекватного антигіпертензивного ефекту, але й сприяє реверсії ендотеліальної дисфункції, зниженню агрегаційної активності тромбоцитів і зниженню вмісту вазоконстриктора TXB2 у плазмі крові.

6. В групі хворих, що приймали еналаприл, вміст ендотеліна-1 вірогідно знизився в 1,4 рази, вміст NOX збільшився в 1,3 рази, екскреція альбуміну сечею знизилася в 1,5 рази, агрегаційна активність і вміст TXB2 знизився на 14,3 % й 17,6 %, відповідно. В групі хворих, що приймали моексиприл, ці показники були більш значущими: вміст ендотеліну-1 знизився в 1,8 рази, вміст NOX збільшився в 1,5 рази, а екскреція альбуміну сечею знизилася в 1,7 рази, агрегаційна активність і вміст TXB2 знизилися на 17,3 % і 19,7 %, відповідно. Моексиприл, при подібній гіпотензивній й ендотелійпротекторній дії, має більш виражений позитивний вплив на судинно-тромбоцитарну взаємодію і на стан простациклін-тромбоксанової системи в порівнянні із препаратом еналаприл.

Практичні рекомендації

1. Інгібітори АПФ (“Моексиприл” у дозуванні 7,5-15 мг/на добу) є препаратами вибору для лікування хворих на ГХ І-ІІ стадії; вони дозволяють не тільки контролювати АТ у межах цільових значень, але й значно поліпшують функціональний стан судинного ендотелію. Препарат “Моексиприл” може бути використаний як в умовах стаціонару, так і амбулаторно, з обовязковим контролем АТ.

2. У хворих на ГХ для діагностики ендотеліальної дисфункції доцільно проводити дослідження вмісту альбуміну в ранковій порції сечі і використати цей критерій як маркер поліпшення функціонального стану судинного ендотелію в процесі терапії інгібіторами АПФ.

1. Славкина Т.Ю. Эффективность ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента в коррекции функционального состояния сосудистого эндотелия у больных гипертонической болезнью // Зап. мед. журн. 2003. №6.т.2. С. 187-188.

2. Славкіна Т.Ю. Система простагландинів і ендотелійпротекторна дія інгібітору ангіотензин-перетворюючого ферменту у хворих на гіпертонічну хворобу // Зап. мед. журн. 2005. №2. С. 59-61.

3. Славкина Т.Ю. Патогенетическое значение развития оксидативного стресса при гипертонической болезни // Бук. мед. вісник. 2004. №4, том 8. С. 57-60.

4. Славкіна Т.Ю. Активність судинного ендотелію і стан оксидативних процесів у хворих на гіпертонічну хворобу, можливості гіпотензивної терапії в їх корекції // Укр. мед. альм. 2004. №5. С. 143-145.

5. Дейнега В.Г., Славкина Т.Ю. Состояние сосудистого эндотелия у больных с гипертонической болезнью в зависимости от стадии заболевания // Актуальні питання фарм. та мед. науки та практики. 2005. Вип. 14. С. 25-29.

(Дисертантом самостійно проводився збір первинного матеріалу, обробка результатів дослідження, аналізувався отриманий матеріал, формулювалися висновки.)

6. Славкіна Т.Ю. Сравнительная оценка эндотелийпротективного действия ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента с учетом доказательных исследований в кардиологии // Актуальні питання діагностики, лікування і профілактики захворювань нирок: Мат. конфер., Донецьк, 2005. С. 43-45.

7. Славкіна Т.Ю. Система простагландинів і ендотелійпротекторна дія інгібітору ангіотензин-перетворюючого фермента “Моексиприлу” у хворих на гіпертонічну хворобу // Актуальні питання діагностики, лікування і профілактики захворювань нирок: Мат. конфер., Донецьк, 2005. С. 45-47.

8. Славкина Т.Ю. Применение тиотриазолина в комплексной терапии больных ИБС и гипертонической болезнью. “Тези доповідей науково-практичної конференції лікарів-інтернів Запорізького інституту удосконалення лікарів”, мат. конфер., Запоріжжя, 2002. С. 45-47.