Ендотелійзалежні фактори патогенезу хронічної серцевої недостатності в динаміці лікування антагоністами рецепторів ангіотензина II - Автореферат

Базуючись на результатах багатоцентрових рандомізованих досліджень згідно з рекомендаціями Української Асоціації кардіологів, кандесартана цилексетил використовується як найбільш ефективний та безпечний представник АРАІІ, який має кардіопротекторні, ренопротекторні, церебропротекторні якості при лікуванні артеріальної гіпертензії, хронічної серцевої недостатності та нефропатії будь-якого генезу, що є особливо важливим при лікуванні пацієнтів похилого та старечого віку у звязку з наявністю у них поліорганної патології. Таким чином, вважається актуальним вивчення впливу АРАІІ на перебіг ХСН у хворих похилого та старечого віку, які страждають на ІХС, з урахуванням коморбідного фону та з позицій їх дії на значні патофізіологічні фактори розвитку серцевої недостатності: функціональний стан ендотелія, показники кардіогемодинаміки, толерантність до фізичного навантаження, якість життя пацієнтів. Автор брала участь у вивченні функціонального стану ендотелія, проведенні теста з 6-хвилинною ходьбою, у вивченні вільнорадикального оксилення, аналізі якості життя при ХСН у хворих похилого та старечого віку, впливу терапії АРА II кандесартаном та ІАПФ лізиноприлом на клініко-функціональні показники, їхню роль в нормалізації функції ендотелія, проводила статистичний аналіз отриманих результатів. Для досягнення поставленої мети необхідно було визначити такі задачі: Оцінити зміни показників функціонального стану ендотелія (ЕТ-1, нітратів, нітритів, S-нітрозотіола) у хворих на ІХС, ускладненої ХСН, похилого та старечого віку залежно від ступеня тяжкості ХСН. Дослідити вплив АРА II кандесартана порівняно з ІАПФ лізиноприлом на функціональний стан ендотелія, ВРО, якість життя, толерантність до фізичного навантаження та показники внутрисерцевої гемодинаміки у хворих на ХСН похилого та старечого віку.Обстежено 112 хворих на ІХС, ускладненої ХСН II і III ФК (NYHA), з них 49 (43,75%) хворих віком 60-74 років і 63 (56,25%) пацієнта віком 75-92 років. У всіх групах, які порівнювались, показник ЕТ-1 був вірогідно вищим норми, разом з тим у віковій групі старших 75 років рівень ЕТ-1 вірогідно перевищував показник у хворих віком 60-75 років (0,632 ± 0,48 і 0,386 ± 0,73 фмоль/мл відповідно) (р1 <0,01). У хворих на ХСН з наявністю ЦД в анамнезі показник ЕТ-1 перевищував такий у хворих без ЦД, складаючи 0,596 ± 0,63 і 0,454 ± 0,29 фмоль/мл відповідно (р <0,05), при цьому обидва показники рівня ЕТ-1, як при ЦД так і без нього, перевищували рівень ЕТ-1 в контрольній групі на 56,7% (р<0,01) та 43,2% (р<0,05) відповідно. У всіх групах рівень ЕТ-1 перевищував показники норми, при цьому при стенокардії II ФК рівень ЕТ-1 був на 32,2% вищим порівняно з хворими без стенокардії, при III ФК - на 45% більше. Рівень нітратів як у хворих на ХСН II ФК, так і у хворих ХСН III ФК був вірогідно нижчим показників контрольної групи (8,0±2,0 мг%) і склав 6,5±0,91 мг% при ХСН II ФК і 7,2±0,88 мг% при ХСН III ФК (р <0,05 у двох групах порівняно з контрольною).На підставі вивчення ролі ЕТ-1, S-нітрозотіола, нітритів, нітратів, аналіза кардіогемодинаміки, толерантності до фізичного навантаження, якості життя при ХСН у хворих похилого та старечого віку визначено дисбаланс ендотеліальних факторів, причиново-наслідковими складовими якого є ФК ХСН, вік, коморбідне тло (ЦД, ГХ, стенокардія), визначена перевага АРАІІ кандесартана перед ІАПФ лізиноприлом за впливом на NO-залежні механізми дисфункції ендотелія при ХСН ІІІФК та в старечому віці. Отримані результати свідчать про посилення дисфункції ендотелія та можуть бути розцінені як патогенетичний фактор ризику перебігу ХСН у хворих похилого та старечого віку, яке підтверджує також вплив факту старіння та коморбідного тла на формування ендотеліальної дисфункції. На тлі лікування АРАІІ і ІАПФ у хворих на ХСН похилого та старечого віку відмічається чітка тенденція до нормалізації функції ендотелія, яка проявляється однаковою мірою зниження ЕТ-1, депо-форми NO-S-нітрозотіола, нормалізацією показників кардіогемодинаміки, підвищенням толерантності до фізичного навантаження, покращенням якості життя. У хворих на ХСН похилого та старечого віку позитивна кореляція між рівнем нітритів і Imax (прооксидантний показник), яка виявляється залежно від ФК ХСН, віку, наявності ГХ і ЦД, в динаміці терапії, відбиває патогенетичну залежність NO-залежної функції ендотелія і ВРО. При лікуванні серцевої недостатності у хворих на ХСН похилого та старечого віку, особливо осіб, старших 75 років, слід віддавати перевагу АРА II кандесартану, що забезпечує не тільки більш значний клінічний, але й патогенетичний ефекти.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. На підставі вивчення ролі ЕТ-1, S-нітрозотіола, нітритів, нітратів, аналіза кардіогемодинаміки, толерантності до фізичного навантаження, якості життя при ХСН у хворих похилого та старечого віку визначено дисбаланс ендотеліальних факторів, причиново-наслідковими складовими якого є ФК ХСН, вік, коморбідне тло (ЦД, ГХ, стенокардія), визначена перевага АРАІІ кандесартана перед ІАПФ лізиноприлом за впливом на NO- залежні механізми дисфункції ендотелія при ХСН ІІІФК та в старечому віці.

2. Виявлене підвищення рівня ЕТ-1 у хворих на ХСН похилого та старечого віку, яке мало закономірне зростання та позитивно корелювало із підвищенням тяжкості ФК ХСН, зростанням віку, наявністю ГХ і ЦД в анамнезі. Отримані результати свідчать про посилення дисфункції ендотелія та можуть бути розцінені як патогенетичний фактор ризику перебігу ХСН у хворих похилого та старечого віку, яке підтверджує також вплив факту старіння та коморбідного тла на формування ендотеліальної дисфункції.

3. ХСН на тлі ІХС у хворих похилого та старечого віку супроводжується зниженням утворення депо NO (S-нітрозотіола) та кінцевих продуктів метаболізма NO (нітритів і нітратів), що свідчить про зменшення інтенсивності метаболізму NO та відображає притаманну ХСН депресію синтезу NO. При різних патогенетичних варіантах дисфункції ендотелія у хворих на ХСН похилого та старечого віку рівні нітритів і нітратів змінювались неоднозначно: відмічалась негативна кореляція метаболітів NO з віком та позитивна з ФК ХСН, наявністю ГХ і ЦД в анамнезі.

4. ХСН у осіб похилого та старечого віку характеризується значною депресією рівня антиоксидантного захисту при малих змінах активності прооксидантных процесів. Більш значне зниження інтенсивності процесу ВРО спостерігалося в осіб старечого віку (пацієнти старше 75 років); значне підвищення прооксидантной активності та деяке зниження антиоксидантного захисту виявлено у хворих ХСН з ГХ та ЦД в анамнезі.

5. На тлі лікування АРАІІ і ІАПФ у хворих на ХСН похилого та старечого віку відмічається чітка тенденція до нормалізації функції ендотелія, яка проявляється однаковою мірою зниження ЕТ-1, депо-форми NO- S-нітрозотіола, нормалізацією показників кардіогемодинаміки, підвищенням толерантності до фізичного навантаження, покращенням якості життя.

6. Нормалізація рівня метаболітів NO (нітратів, нітритів), Імакс и Ікон у порівнянні з їх початковою депресією при ХСН у осіб похилого та старечого віку в результаті терапії АРА II і ІАПФ свідчить про відновлення NO-залежної функції ендотелія. Більш істотна динаміка спостерігалася при лікуванні кандесартаном хворих, старших 75 років та ХСН III ФК.

7. У хворих на ХСН похилого та старечого віку позитивна кореляція між рівнем нітритів і Imax (прооксидантний показник), яка виявляється залежно від ФК ХСН, віку, наявності ГХ і ЦД, в динаміці терапії, відбиває патогенетичну залежність NO-залежної функції ендотелія і ВРО.

Практичні рекомендації

1. Фармакотерапія ХСН у пацієнтів похилого та старечого віку має проводитися диференційовано, з обовязковим урахуванням клініко-анамнестичних даних, коморбідного тла, показників гемодінамики та функціонального стану ендотелія.

2. Визначення рівнів ЕТ-1, нітратів, нітритів, інтенсивності ВРО в плазмі крові у хворих похилого та старечого віку, страждаючих на ХСН ішемічної етіології рекомендується використовувати для виявлення ступеня тяжкості дисфункції ендотелія та корекції терапії у даного контингенту хворих.

3. При лікуванні серцевої недостатності у хворих на ХСН похилого та старечого віку, особливо осіб, старших 75 років, слід віддавати перевагу АРА II кандесартану, що забезпечує не тільки більш значний клінічний, але й патогенетичний ефекти.

4. Для обєктивного оцінювання стану хворих на ХСН похилого та старечого віку та визначення ефективності проведеної терапії АРА II і ІАПФ, доцільне додаткове динамічне дослідження ендотелійзалежних медіаторів та ВРО.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ РОБІТ, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ серцевий кандесартан лікування

1. Титова А.Ю. Уровень эндотелина-1 у больных с хронической сердечной недостаточностью пожилого и старческого возраста // Проблеми медичної науки та освіти. - 2005. - №3. - № 71-72.

2 Лапшина Л.А., Титова А.Ю, Медведева Е.П. Роль свободнорадикальных процессов при ХСН у лиц пожилого и старческого возраста // Медицина сьогодні і завтра. - 2005. - №2. - С.43-46.

(Автором забезпечено збір матеріалу для досліджень вільнорадикальних процесів у крові хворих, літературне оформлення статті.)

3. Лапшина Л.А, Кравчун П.Г., Титова А.Ю., Горбач Т.В., Медведева Е.П. Роль оксида азота и свободнорадикального окисления в реализации действия АРАІІ и ИАПФ при ХСН у лиц пожилого и старческого возраста // Медицина сьогодні і завтра. - 2005. - №4. - С.45-49. (Автором забезпечено підбір матеріалів для дослідження, літературних даних, їх аналіз.)

4.Лапшина Л.А, Титова А.Ю., Горбач Т.В. Уровень S-нитрозотиола и нитритов-нитратов в сыворотке крови при хронической сердечной недостаточности у больных пожилого и старческого возраста // Експериментальна і клінічна медицина. - 2005. - №2. - С. 61-64. (Автором забезпечено збір крові для досліджень, підбір літературних джерел, аналіз та опрацювання отриманих даних.)

5.Пат.13168,МПК А61К31/00 А61К47/00.Спосіб лікування хронічної серцевої недостатності в осіб похилого та старечого віку/ Титова Г.Ю., Лапшина Л.А. (Україна); Заявка№200509274 від 03.10.2005, Опубл.15.03.2005.Бюл.№3.

6.Лапшина Л.А., Титова А.Ю., Петюнина О.В. Уровень S-нитрозотиола, нитратов и нитритов при хронической сердечной недостаточности у больных пожилого и старческого возраста // IV національний конгрес геронтологів і геріатрів України: Матеріали конгресу. - К., 2005. - С.153. (Автором забезпечено підбір матеріалів для дослідження, проводене статистичне опрацювання та аналіз отриманих результатів.)

7. Лапшина Л.А.,Титова А.Ю., Горбач Т.В., Петюнина О.В. Влияние кандесартана и лизиноприла на эндотелиальную дисфункцию при ХСН у лиц пожилого и старческого возраста // Актуальні проблеми захворювань серцево-судинної системи: Матеріали науково-практичної конференції. - Д., 2005. - С.27-31. (Автором забезпечено обстеження хворих у динаміці лікування, взято участь у підборі літературних даних, проводене статистичне опрацювання та аналіз отриманих результатів.)

8. Титова А.Ю, Лапшина Л.А, Мозговая Ю.Н. Метаболиты оксида азота при ХСН у лиц пожилого и старческого возраста // Лекарства-человеку. Современные проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. - Х., 2005. - С.96-97. (Автором забезпечено обстеження хворих, підбір матеріалів для дослідження, їх аналіз, оформлено тези.)

9. Лапшина Л.А., Титова А.Ю., Мозговая Ю.Н. Сравнительная оценка влияния кандесартана и лизиноприла на эндотелиальную дисфункцию при ХСН у лиц пожилого и старческого возраста // Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики : Матеріали науково-практичної конференції. - Х., 2005. - С.103. (Автором забезпечено підбір матеріалів для дослідження ендотеліальної функції, аналіз отриманих даних та проведеної терапії.)

10. Лапшина Л.А., Титова А.Ю., Медведева Е.П., Шевченко О.С. Свободнорадикальные процессы у больных ХСН пожилого и старческого возраста // Терапевтичні читання : алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої памяті академіка Л.Т. Малої. - Х., 2005. - С.139. (Автором забезпечено збір матеріалів для дослідження вільнорадикальних процесів у крові хворих, підбір літературних даних та літературно оформлено тези.)

11. Титова А.Ю, Лапшина Л.А, Мозговая Ю.Н. Качество жизни у больных ХСН пожилого и старческого возраста в зависимости от лечения // Новітні технології в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб :Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. - Х., 2004. - С.119. (Автором забезпечено обстеження хворих, заповнення Мінесотських опитувальників, підбір літературних даних, їх аналіз та оформлення статті.)

12. Титова Г.Ю. Ендотеліальна дисфункція в осіб літнього віку, страждаючих на хронічну серцеву недостатність // Внесок молодих вчених в медичну науку: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти. - Х., 2003. - С.64.

13. Мозгова Ю.М, Титова Г.Ю. Толерантність до фізичного навантаження як предиктор прогнозу хронічної серцевої недостатності // Досягнення молодих вчених-майбутнє медицини: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 350-річчю м. Харкова. - Х., 2004. - С.62. (Автором забезпечено підбір матеріалів для дослідження, літературних даних, їх аналіз та оформлення статті.)

14. Титова Г.Ю. Вікові особливості функції ендотелія при хронічній серцевій недостатності // Медицина третього тисячоліття: Матеріали збірнику тез міжвузівської конференції молодих вчених. - Х., 2004. - С.78.

15. Лапшина Л.А.,Титова Г.Ю., Глебова О.В., Золотайкіна В.І. Особливості вільно радикальних процесів у осіб похилого та старечого віку, хворих на ХСН // XI конгресу Світової федерації Українських лікарських товариств: Матеріали конгресу.-П.,-2006.-С.604. (Автором забезпечено підбір матеріалів для дослідження, літературних даних, їх аналіз та літературно оформлено статтю.)

16. Лапшина Л.А., Титова А.Ю. Органопротективные свойства кандесартана // Методические рекомендации.-Х.,2006.-32с. (Автором забезпечено підбір матеріалів для дослідження, літературних даних, оформлення матеріалів.)

17. Кравчун П.Г., Лапшина Л.А., Титова А.Ю. Особенности дисфункции эндотелия при ХСН в сочетании с сахарным диабетом у больных пожилого и старческого возраста // Научные и практические проблемы эндокринной патологии в разных возрастных периодах: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. - Х., 2006.- С 43-44. (Автором забезпечено обстеження хворих у динаміці лікування, взято участь у підборі літературних даних, проведено статистичн опрацювання та аналіз отриманих результатів, літературно оформлено статтю.)

Размещено на .ru