Ендотеліальна дисфункція при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки в осіб молодого віку - Автореферат

Виразкова хвороба дотепер залишається однією з актуальних проблем клінічної медицини, оскільки багато питань, повязаних із патогенезом і причиною хронізації виразкового процесу, появою ускладнень, призначенням оптимальної схеми противиразкової терапії продовжують стояти на порядку денному (В.Г. Великий внесок у вирішення цих питань внесло відкриття 1983 року Helicobacter pylori (НР), що дозволило розробити принципово новий стратегічний напрямок терапії виразкової хвороби (ВХ) із включенням декількох антибіотиків і привести до різкого зниження її рецидивів. Однак і після цього підбадьорюючого факту в уявленнях про сутність виразкової хвороби залишається багато “білих плям”, тому що донині немає пояснень, чому виразковий дефект у більшості випадків одиночний, чому в ульцерогенній ситуації, коли має місце агресивний кислото-пептичний фактор, той чи інший ступінь інвазії НР, виразка може зарубцюватися спонтанно, а потім також раптово рецидивіювати, а також, чому ерадикації вдається домогтися далеко не у всіх 100 % хворих (І.А. Автором проведено дослідження ендотелина-1, оксиду азоту, продуктів ПОЛ, АОЗ, визначення швидкості кровотоку і діаметра черевного стовбура у хворих на ВХДК до і в процесі лікування з використанням ніфедіпіна. Досягнення поставленої мети було реалізовано шляхом вирішення таких задач: Вивчити у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХДК), асоційованих із НР, стан функції ендотеліальної системи шляхом визначення змісту ендотеліна-1 (ЕТ-1) і оксиду азоту з урахуванням клінічного перебігу захворювання і ступеню інфікованості .У даній серії фактор корекції склав 2,78 (ефективність екстракції 77 %; екстракт із 1 мл плазми був розведений у 0,250 мол буфера, для аналізу використовували 0,1 мл, тобто, фактор корекції = 1,3 (2,5 = 3,25). Визначення сульфгідрильних (SH) груп у сироватці крові проводили калориметричним методом за допомогою ДТНБ (5,5 дітіобіснітробензойної кислоти) за методом, описаним І. В. Швидкість регіонарного кровотоку в черевному стовбурі і його діаметр визначали методом ехограм у режимі ехолокації і спектра потоку крові за допомогою імперсно-хвильової допплерографії, виконаної на апараті ALOKA-SSD-650. Призначалася потрійна терапія - омепразол по 20 мг 2 рази на день; амоксіциллін по 1000 мг 2 рази на день; кларитроміцин по 500 мг 2 рази на день протягом 7 днів, потім омепразол по 20 мг на день протягом 14 днів. Було встановлено, що, чим вище піднімався рівень ЕТ-1 у хворих, тим частіше в тих же хворих відзначався нижчий рівень оксиду азоту і саме в цих хворих була найповільнішою швидкість регіонарного кровотоку в черевному стовбурі і вужчим його діаметр.При загостренні ВХДК у НР-асоційованих хворих виникає ендотеліальна дисфункція, про що свідчить статистично достовірне підвищення рівня ЕТ-1 при одночасному зменшенні концентрації оксиду азоту, звуженні діаметра і зниженні швидкості регіонарного кровотоку в черевному стовбурі. У НР-асоційованих хворих на ВХДК ендотеліальна дисфункція є однією з причин розвитку гіпоксії, про що свідчить наявність чіткої кореляційної залежності між збільшенням змісту ЕТ-1 у плазмі крові, зниженням рівня оксиду азоту в сироватці крові, ступенем порушення регіонарного кровотоку в черевному стовбурі і підвищенням концентрації ТБК-активних продуктів у сироватці крові, а також зниженням рівня сульфгідрильних зєднань у сироватці крові (SH-груп і відновленого глютатіона) . Підвищення продуктів ПОЛ при одночасному зниженні процесів АОЗ і низькому рівні оксиду азоту в НР-асоційованих хворих на ВХДК може бути додатковим джерелом повторного “запуску” судинного фактора в ульцерогенез і надалі впливає на перебіг і результат захворювання. Додавання ніфедипіна НР-асоційованим хворим ВХДК робить істотний вплив, що коригує ендотеліальну дисфункцію, перебіг процесів ПОЛ й АОЗ, про що свідчить статистично достовірна перевага в них динаміки зниження ЕТ-1, підвищення змісту оксиду азоту, збільшення діаметра і швидкості регіонарного кровотоку черевного стовбура, зниження рівня ТБК-активних продуктів, підвищення концентрації сульфгідрильних зєднань (SH-груп і відновленого глютатіона), у порівнянні з хворими, що не одержували ніфедипін.

2. Основний зміст

При загостренні ВХДК у НР-асоційованих хворих виникає ендотеліальна дисфункція, про що свідчить статистично достовірне підвищення рівня ЕТ- 1 при одночасному зменшенні концентрації оксиду азоту, звуженні діаметра і зниженні швидкості регіонарного кровотоку в черевному стовбурі.

У НР- асоційованих хворих на ВХДК ендотеліальна дисфункція є однією з причин розвитку гіпоксії, про що свідчить наявність чіткої кореляційної залежності між збільшенням змісту ЕТ-1 у плазмі крові, зниженням рівня оксиду азоту в сироватці крові, ступенем порушення регіонарного кровотоку в черевному стовбурі і підвищенням концентрації ТБК-активних продуктів у сироватці крові, а також зниженням рівня сульфгідрильних зєднань у сироватці крові (SH-груп і відновленого глютатіона) .

Одним з механізмів включення НР до патогенетичного ланцюжка виразкоутворення може служити ендотеліальна дисфункція, спочатку спровокована хелікобактерним запаленням слизуватої оболонки гастродуоденальної зони.

Підвищення продуктів ПОЛ при одночасному зниженні процесів АОЗ і низькому рівні оксиду азоту в НР- асоційованих хворих на ВХДК може бути додатковим джерелом повторного “запуску” судинного фактора в ульцерогенез і надалі впливає на перебіг і результат захворювання.

Глибина виявлених порушень ендотеліальної дисфункції, ПОЛ і АОЗ залежить від особливостей клінічного перебігу ВХДК і збільшується по мірі збільшення ступеня інфікованості НР, тривалості перебігу ВХДК.

Включення ніфедипіна до антихелікобактерної терапії ВХДК у хворих з ендотеліальною дисфункцією сприяє прискоренню настання клінічної ремісії, скороченню термінів і підвищенню якості загоєння виразок.

Додавання ніфедипіна НР- асоційованим хворим ВХДК робить істотний вплив, що коригує ендотеліальну дисфункцію, перебіг процесів ПОЛ й АОЗ, про що свідчить статистично достовірна перевага в них динаміки зниження ЕТ- 1, підвищення змісту оксиду азоту, збільшення діаметра і швидкості регіонарного кровотоку черевного стовбура, зниження рівня ТБК- активних продуктів, підвищення концентрації сульфгідрильних зєднань (SH- груп і відновленого глютатіона), у порівнянні з хворими, що не одержували ніфедипін.

Практичні рекомендації

Призначення ніфедипіна НР- асоційованим хворим ВХДК показано не тільки для прискорення термінів настання клінічної ремісії, але і для поліпшення якості загоєння виразок.

Включення ніфедипіна до антихелікобактерної терапії НР- асоційованих хворих на ВХДК особливо показано особам з провідним у клініці диспепсичним синдромом.

Дослідження в динаміку вивчених нами показників можна використовувати для оцінки ефективності проведеної терапії.

Відсутність повної нормалізації ендотеліальної дисфункції, стану ПОЛ і АОЗ після курсу антихелікобактерної терапії вказує на необхідність його підключення надалі поряд із препаратами, що придушують агресію шлункового соку, засобів, що нормалізують судинний тонус і усувають гіпоксію.

1. Опарин А.А. Эффективность гипербарической оксигенации при лечении язвенной болезни, ассоциированной и неассоциированной с Helicobacter pylori // Медицина сегодня и завтра, 2001.- № 1.- С. 56 - 58.

2. Опарин А.А. Сравнительная оценка состояния микроциркуляции и перекисного окисления липидов у больных с ассоциированной и неассоциированной Helicobacter pylori язвенной болезнью // Медицина сегодня и завтра, 2001.- № 2.- С. 60 - 62.

3. Опарін O.А. Роль ніфедипіну в корекції ендотеліальної дисфункції при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки //Клінічна фармація, 2001.- Т. 5, № 2.- С. 28-30.

Вплив даларгіну на стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалоі кишки / Опарін О.А., Опарін А.Г., Благовещенська А.В., Кореновський I.П., Федченко Ю.Г., Яковенко О.Л. // Міжвідомчий збірник, Гастроентерологія, Дніпропетровськ, 2001, Вип. 32, С. 373-376. Автором проведені дослідження з визначення продуктів ПОЛ, АОЗ и здійснений математичний аналіз отриманих результатів.

5. Ніфедипін, як засіб корекції показників ендотеліальної дисфункції та перекисного окислення ліпідів у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки / Опарін А.Г., Опарін О.А., Благовещенська А.В., Дьолог М.В., Яковенко О.Л., Чонка В.Ю., Кореновський I.П. // Міжвідомчий збірник, Гастроентерологія, Дніпропетровськ, 2001, Вип. 32, С. 155-159. Автором проведені дослідження рівня ЕТ-1, NO, швидкості кровотоку та діаметру черевного стовбура і здійснений математичний аналіз отриманих результатів.

6. Опарин А.А. Состояние эндотелиальной дисфункции при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Вісник проблем біології i медицини.- 2000.- № 5-6.- C. 85- 87.

7. Опарин А.А. Роль Helicobacter pylori в механизме эндотелиальной дисфункции при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Вісник проблем біології i медицини.- 2001.- № 1.- С. 100- 103.

8. Опарин А.А. Влияние нифедипина на состояние перекисного окисления липидов и состояние антиоксидантной активности у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.- Вип. 10, кн. 3.- Київ, 2001. - С. 888 - 892.

9. Опарин А.А. Сравнительная оценка применения трентала и нифедипина для коррекции сосудистых нарушений у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Материалы 3-ей Республиканской научно-практической конференции “Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов”, Харьков, 16-17 ноября 2000 г. - С. 208 - 209.

10. Опарин А.А. Значение эндотелиальной дисфункции в механизме развития болевого синдрома у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Збірник тез конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету “Медицина третього тисячоліття”, Харків, 17- 18 січня 2001 р.- С. 80.

11. Опарин А.А. Состояние периферической микроциркуляции у больных язвенной болезнью, инфицированных и неинфицированных Helicobacter pylori // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти “Нові технології в медицині”, 21 грудня 2000 р.- С. 9.

12. Опарин А.А. Роль эндотелиальной дисфункции в патогенезе язвенной болезни // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти “Нові технології в медицині”, 21 грудня 2000 р.- С. 9 - 10.

13. Опарин А.А. Влияние нифедипина на качество и сроки заживления язвенного дефекта у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, инфицированных Helicobacter pylori // Матеріали V Міжнародного конгресу студентів і молодих учених, приуроченого до 10-ї річниці незалежності України, Тернопіль, 10-12 травня 2001 р. - С. 20.

14. Опарин А.А. Роль изменений биоэнергетики слизистой желудка в механизме диспепсического синдрома при язвенной болезни // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти “Медицина на межі століть: відкриття та перспективи”, Харків, 20 грудня, 1999.- С. 18.

15. Опарин А.А. Helicobacter pylori в механизме нарушения регионарного и периферического кровотока у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Проблеми медичної науки та освіти.- 2001.- № 3.- С. 66 - 67.

16. Опарин А.Г., Опарин А.А. Эндотелиальная дисфункция в патогенезе язвенной болезни двенадцатиперстной кишки//Клиническая медицина. 2002. № 1. С. 53-54. Автором проведені дослідження рівня ЕТ-1, NO, швидкості кровотоку та діаметра черевного стоввбура, продуктів ПОЛ і здійснений математичний аналіз отриманих результатів.

Размещено на .ru