Поліпшення результатів тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на коксартроз шляхом розробки оптимальних варіантів конструкцій ендопротезів. Дослідження рентгеноантропометричних і клінічних характеристик кульшового суглоба у хворих.
При низкой оригинальности работы "Ендопротезування кульшового суглоба при диспластичному коксартрозі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Тотальне ендопротезування дозволяє усунути біль, кульгавість, відновити функцію руху в кульшовому суглобі, опороздатність нижньої кінцівки, одержати в 50-90% випадків позитивні віддалені результати (Герцен Г.І., 1999; Загородний Н.В., 1999; Лоскутов А.Е., 1997; Мовшович И.А., 1996; Рибачук О.І., 1994; Coombs R., 1990; Sochart D.H., 1997) і на 30-35% знизити інвалідність у цієї категорії хворих (Гайко Г.В., 2000). Однак при виконанні ендопротезування при ДК хірурги досить часто зустрічаються з рядом проблем: труднощі при установці компонентів ендопротеза, які повязані з анатомічними змінами проксимального відділу стегнової кістки (ПВСК) або кульшової западини; невідповідність стандартних компонентів ендопротеза формі елементів кульшового суглоба при дисплазії, просторової орієнтації компонентів ендопротеза (Венгер В.Ф., 2000; Канзюба А.М., 2000; Лоскутов А.Е., Головаха М.Л.,1998, Танькут В.А, 1998). Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України (“Удосконалення методів діагностики й лікування захворювань і ушкоджень опорно-рухового апарата”, держреєстрація № 0199U001558, шифр IH.14.99 - автором особисто вивчені особливості тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ДК; “Розробка нових методів діагностики й лікування для медичної реабілітації хворих з ушкодженнями й захворюваннями опорно-рухового апарата”, держреєстрація № 0103U002380, шифр IH.02.04 - автором особисто визначена рентгеноантропометрична ознака будови проксимального відділу стегнової кістки, характерного для ДК; конкурсної теми Міністерства освіти й науки України “Розробка нових конструкцій ендопротезів суглобів людини”, держреєстрація № 0103U007379, шифр д/б 29 - автором особисто розроблена методика визначення лінійних розмірів кістковомозкового каналу проксимального відділу стегнової кістки). Мета роботи: поліпшити результати тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на диспластичний коксартроз шляхом розробки оптимальних варіантів конструкцій ендопротезів на підставі дослідження рентгеноантропометричних і клінічних характеристик кульшового суглоба у цієї категорії хворих. Розроблений на підставі рентгеноантропометрії стегновий компонент модульного ендопротеза для тотального ендопротезування кульшового суглоба дозволить значно зменшити ризик інтраопераційних ускладнень, зменшити травматизацію кісткової тканини стегнової кістки під час підготовки кісткового ложа, забезпечити надійну первинну фіксацію імплантата, що дасть можливість ранньої функції кульшового суглоба і навантаження оперованої кінцівки, дозволить скоротити терміни реабілітації пацієнтів з диспластичним коксартрозом.З раніше проведеного лікування цим хворим в 9 випадках (6,6%) було виконано закрите вправлення вродженого вивиху стегна з подальшим консервативним лікуванням, в 104 випадках (78,8%) хворі проходили тільки багаторазові курси консервативного, санаторно-курортного лікування. 23 пацієнта (26 суглобів) (16,9%) були прооперовані у звязку з неефективністю консервативного лікування, при цьому методом вибору зявилися наступні види оперативних втручань: міжвертлюгова остеотомія (МВО) у 6 хворих (7 суглобів), МВО з артропластикою суглоба у 7 хворих (9 суглобів), відкрите вправлення вродженого вивиху стегна у 7 хворих, остеотомія за Шанцем у 2 хворих, артродез КС у 1 хворого. З набору стегнових компонентів ендопротезів “ОРТЕН”, відповідно до нашої концепції диференційованого ендопротезування, застосовували ніжки із стандартним (50 випадків - 30,9%) й адаптованим “диспластичним” профілем (105 випадків - 64,8%), в якому, у порівнянні зі стандартними конструкціями, змінені співвідношення метафізарної та діафізарної частин відповідно до анатомічної форми каналу ПВСК при ДК. З 162 застосованих конструкцій системи “ОРТЕН” безцементну фіксацію стегнових компонентів ендопротезів виконали в 159 випадках (98,1%), в 3 випадках (1,9%) у хворих з вираженим сенільним остеопорозом, що було підтверджено низьким значенням кортико-мінерального індексу й Т - критерієм нижче |-2,5|, використовували цементну фіксацію імплантатів. При дефіциті склепіння кульшової западини в 23 випадках (14,2%) виконали кісткову пластику, у тому числі в 18 випадках (11,1%) подрібненими спонгіозними аутотрансплантатами з резектованої головки стегнової кістки, а в 5 випадках (3,1%) проведена пластика структурним аутотрансплантатом із крила клубової кістки.Вивчення рентгеноантропометричних закономірностей формування ПВСК у хворих із ДК дозволило нам за отриманими даними вимірянь КІ, співвідношення перешийка калькара до перешийка каналу за Dorr й індексу звуження кістковомозкового каналу за Noble у хворих із ДК при порівнянні їх з аналогічними результатами в пацієнтів контрольної групи встановити, що дані показники не відбивають змін у будові ПВСК, характерних для ДК. Виявлено критерій, характерний для диспластично зміненого ПВСК при ДК - кут нахилу медіальної стінки стегнової кістки g, що визначено як статистично дост
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
Вивчення рентгеноантропометричних закономірностей формування ПВСК у хворих із ДК дозволило нам за отриманими даними вимірянь КІ, співвідношення перешийка калькара до перешийка каналу за Dorr й індексу звуження кістковомозкового каналу за Noble у хворих із ДК при порівнянні їх з аналогічними результатами в пацієнтів контрольної групи встановити, що дані показники не відбивають змін у будові ПВСК, характерних для ДК. Виявлено критерій, характерний для диспластично зміненого ПВСК при ДК - кут нахилу медіальної стінки стегнової кістки g, що визначено як статистично достовірна ознака зміни будови ПВСК, характерної для ДК, і має величину від 2о до 26о.
На підставі проведених рентгеноантропометричних досліджень кістковомозкового каналу ПВСК розроблені різні варіанти стегнових компонентів ендопротеза “ОРТЕН”, максимально адаптовані до форми диспластично зміненого кістковомозкового каналу.
Нами розроблена система показань до диференційованих варіантів ендопротезування при ДК залежно від анатомічної будови ПВСК і початкового взаєморозташування кісткових елементів суглоба: при типі I і II (за Crowe), з кутом нахилу медіальної стінки стегнової кістки g до 8 - 10о і ШДК 145о і більше необхідно використовувати ніжку із звуженим метафізарним відділом, зі стандартним відношенням осі до центра обертання в суглобі й ШДК 140о;
при типі I і II (за Crowe), з кутом нахилу медіальної стінки стегнової кістки g = 10 - 14о і ШДК до 145о показано застосування ніжки із звуженим метафізарним відділом, з медіалізованою оссю й ШДК 130о;
при типі I і II (за Crowe), з кутом нахилу медіальної стінки стегнової кістки g = 14 - 18о і ШДК до 145о необхідно використовувати ніжку із звуженим метафізарним відділом, зі стандартним відношенням осі до центра обертання в суглобі й ШДК 130о;
при типі III (за Crowe), з кутом нахилу медіальної стінки стегнової кістки g = 14 - 18о і ШДК до 145о показано застосування ніжки із звуженим метафізарним відділом, зі стандартним відношенням осі до центра обертання в суглобі й ШДК 130о; у цьому випадку показано застосування головки з нормальною або вкороченою шийкою;
при типі IV (за Crowe) і при куті нахилу медіальної стінки стегнової кістки g до 8о потрібен індивідуальний підхід до рішення питання заміни суглоба аж до індивідуального ендопротезування.
Дослідження динаміки показників щільності кісткової тканини у хворих із ДК дозволяють підтвердити, що при застосуванні ендопротезів “ОРТЕН” удосконалена медична реабілітація повинна включати швидку активізацію хворих після операції з раннім навантаженням на оперовану кінцівку, при цьому оптимальним строком між операціями на першому й другому суглобах у хворих із двобічним ураженням КС є 4-6 місяців.
Проведений аналіз результатів, помилок і ускладнень ендопротезування КС при ДК свідчить на користь високої ефективності медичної реабілітації цього контингенту хворих при застосуванні ендопротезів системи “ОРТЕН”, що дозволяє одержати 94,5% позитивних результатів.
Список литературы
1. Лоскутов А.Е., Головаха М.Л., Иванов А.В. Особенности предоперационного планирования эндопротезирования тазобедренного сустава при дисплазии // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2001. - №3. - С. 28-31.
2. Особистий внесок полягає в вивченні показань та підборі шаблонів стегнового компонента ендопротеза кульшового суглоба в залежності від змін будови проксимального відділу стегнової кістки при дисплазії.
3. Лоскутов А.Е., Головаха М.Л., Красовский В.Л., Олейник А.Е., Иванов А.В. Особенности установки ацетабулярного имплантата при диспластических дефектах вертлужной впадины // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2003. - №2. - С. 23-26.
4. Особистий внесок полягає в вивченні віддалених результатів застосування ацетабулярного компонента “ОРТЕН”, що вгвинчується.
5. Іванов О.В., Головаха М.Л., Лоскутов О.Є. Рентген-антропометрична характеристика кістковомозкового каналу проксимального відділу стегнової кістки у хворих з диспластичним коксартрозом // Медични перспективи. - 2004. - №2. - С. 67-72.
6. Особистий внесок полягає в безпосередньому вивченні та аналізі рентгенограм кульшового суглоба, зокрема, особливостей будови проксимального відділу стегнової кістки пацієнтів із диспластичним коксартрозом.
8. Особистий внесок полягає в визначенні особливостей медичної реабілітації пацієнтів із диспластичним коксартрозом.
9. Лоскутов А.Е., Головаха М.Л., Иванов А.В. Результаты тотального эндопротезирования при диспластическом коксартрозе // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2005. - №.1. - С. 58-62.
10. Особистий внесок полягає в безпосередньому клінічному та інструментальному обстеженні пацієнтів із диспластичним коксартрозом в до- та післяопераційному періоді.
11. Лоскутов А.Е., Иванов А.В. Результаты применения эндопротезов “ОРТЕН” для тотального замещения тазобедренного сустава у больных с диспластическим коксартрозом // Запорожский медицинский журнал - 2005. - №4. - С.66-70.
12. Особистий внесок полягає в обстеженні пацієнтів із диспластичним коксартрозом з вивченням динаміки відновлення функції опори на етапах лікування.
13. Патент № 5785, Україна, МКИ А61В 17/56. Спосіб визначення розміру стегнового компоненту ендопротеза кульшового суглоба при дисплазії / Лоскутов О.Є., Іванов О.В., Головаха М.Л., Макаров В.Б. (Україна) - №20040807022; Заявл. 25.8.2004; Опубл. 15.03.2005. - Бюл.№3.
14. Особистий внесок полягає в проведенні інформаційно-патентного пошуку та розробці шаблонів для визначення розміру стегнового компонента ендопротеза кульшового суглоба при дисплазії.
16. Особистий внесок полягає в проведенні інформаційно-патентного пошуку, вивченні та аналізі рентгенограм кульшового суглоба, зокрема, проксимального відділу стегнової кістки, для виявлення особливості будови проксимального відділу стегнової кістки пацієнтів із диспластичним коксартрозом.
17. Иванов А.В., Лоскутов А.Е., Головаха М.Л. К методике антропометрии тазобедренного сустава при диспластическом коксартрозе // Сучасні проблеми медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ, Пороги, 2001. - С. 136-140.
18. Особистий внесок полягає в безпосередньому вивченні та виявленні особливості будови проксимального відділу стегнової кістки пацієнтів із диспластичним коксартрозом.
19. Лоскутов А.Е., Головаха М.Л., Иванов А.В. Эндопротезирование тазобедренного сустава при диспластическом коксартрозе // ХІІІ зїзд ортопедів-травматологів України: Зб. наук. праць. - Київ-Донецьк, 2001. - С. 228.
20. Особистий внесок полягає в аналізі клінічного матеріалу, обстеженні і клінічному нагляді за пацієнтами із диспластичним коксартрозом
21. Лоскутов А.Е., Головаха М.Л., Синегубов Д.А., Иванов А.В. Двухстороннее эндопротезирование при диспластическом коксартрозе // ХІІІ зїзд ортопедів-травматологів України: Зб. наук. праць. - Київ-Донецьк, 2001. - С. 124-128.
22. Особистий внесок полягає в аналізі клінічного матеріалу, обстеженні і клінічному нагляді за пацієнтами із двобічним диспластичним коксартрозом.
23. Иванов А.В., Полищук Е.В. Динамика изменения кровоснабжения нижних конечностей у больных с диспластическим коксартрозом по данным термометри: Тези міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених "Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини". - Дніпропетровськ, 2001. - С. 113-114.
24. Особистий внесок полягає в дослідженні змін показників термометрії у хворих в до- та післяопераційному періоді.
25. Лоскутов А.Е., Головаха М.Л., Синегубов Д.А., Иванов А.В. Особенности восстановительного периода после двухстороннего эндопротезирования при диспластическом коксартрозе // Materialele Congresului V Al Ortopezilor - Traumatologilor Din Republica Moldova. - Chisinau, 2001. - P. 316-318.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
