Мобільні елементи у геномі людини. Характеристика ендогенних ретровірусів. Приклади позитивного впливу ендогенних ретровірусів на геном тварин і людини. Ендогенні ретровіруси у геномі людини. Інструменти лікування різних генетичних захворювань.
Вірус - це неклітинна форма життя, яка має ряд певних ознак: наявність одного типу амінокислоти, дизюнктивний спосіб збіри віріону, можливість фільтрації через бактеріальні фільтри, відсутність власних білок-синтезуючих систем. Остання характеристика відіграє важливу роль у існуванні організмів-хазяїв. При ураженні клітини, вірус впливає на всі процеси, які є необхідними для підтримки нормального функціонування хазяїна. У 1948 році вперше було виявлено мобільні елементи геному під час дослідження Барбарою МАККЛІНТОК рослин кукурудзи.Вони поділяються на два класи: до першого класу відносять ДНК транспозони (переміщення здійснюється шляхом вирізання ділянки ДНК із подальшим вбудовуванням її в інше місце, процес відбувається без стадії “розмноження”), до другого - ретротранспозони. Ретротранспозони становлять значну частину кількості мобільних елементів. До цієї групи належать елементи, що мають довгі термінальні повтори та елементи, у яких ці повтори відсутні.Три типи ЕРВ було знайдено приблизно в один час: вірус пташиного лейкозу у свійської птиці (Gallus Gallus), вірус мишачого лейкозу і вірус пухлини молочної залози в лабораторних мишей (Mus Musculus). Спочатку ЕРВ були виявлені шляхом поєднання вірусологічних та імунологічних методів з менделівскою генетикою, а потім їх існування було підтверджене гібридизацією нуклеїнових кислот. Ретровіруси можуть бути класифіковані як такі, що мають прості геноми - альфа, бета, гамма і епсілон ретровіруси, та складні геноми - лентивіруси, дельтавіруси і спумавіруси. Віруси Jaagsiekte sheep retrovirus та Bovine leukosi були ідентифіковані в 19 столітті. Прикладом цього процесу є MLV (murine leukaemia virus) і MMTV (mouse mammary tumour virus) у мишей, KORV (Koala retrovirus) у коал, JSRV (Jaagsiekte sheep retrovirus) у домашніх овець, однак у людей він не спостерігається.Ендогенні ретровіруси відіграють активну роль у формуванні геному. Більшість досліджень у цій області були зосереджені на геномах людини і вищих приматів, але й інші хребетні, такі як миші і вівці, також були поглиблено вивчені. Довгі кінцеві повтори (LTR), що фланкують геноми ЕРВ часто виступають в ролі альтернативних промоторів і підсилювачів. Добре відомо, що білок env вірусів HERV-W та, можливо, ERV-3, який відіграє роль при проникненні вірусу до клітини, також бере участь у формуванні плаценти ссавців. За допомогою імуноелектронної мікроскопії було показано експресію білка HERV-K Gag у вражених вірусом HTDV клітинах.У ході еволюції людський геном зазнав впливу багатьох факторів. Незважаючи на велику кількість хвороб спричинених ними, треба віддати належне їх участі у еволюції живого світу. Вбудований вірус може використовуватись організмом для своїх певних цілей.
План
Зміст
1. Вступ
2. Мобільні елементи у геномі людини
3. Характеристика ендогенних ретровірусів
4. Ендогенні ретровіруси у геномі людини
5. Висновки
Вывод
У ході еволюції людський геном зазнав впливу багатьох факторів. Але найістотнішим, все ж таки, є вплив вірусів. Незважаючи на велику кількість хвороб спричинених ними, треба віддати належне їх участі у еволюції живого світу.
Віруси, що здатні вбудовуватись в геном є небезпечними. Адже вони втручаються в головні процеси життєдіяльності організму-хазяїна і загалом ведуть до його загибелі. Проте з іншого боку це можна розглядати як вид природного добору. Вбудований вірус може використовуватись організмом для своїх певних цілей. Таким чином створюються нові ознаки, пристосування, що свідчить про перехід на новий етап еволюції.
Як на мене, ретровіруси - одна із найцікавіших родин. Достеменно вивчивши механізм впливу і будову, ми зможемо контролювати процеси спричинені вірусами. А це означає, що ми зможемо лікувати велику кількість вірусних хвороб та матимемо хороший інструмент для лікування різних генетичних захворювань.
Список литературы
1. K. Ruprechta, J. Mayer b, M. Sautera, K. Roemerc and N. Mueller-Lantzscha (November 2008). “Endogenous retroviruses and cancer”. Cellular and Molecular Life Sciences 65 (21).
2. Balestrieri E., Pitzianti M., Matteucci C., DAGATI E., Sorrentino R., Baratta A., Caterina R., Zenobi R., Curatolo P., Garaci E., Sinibaldi-Vallebona P., Pasini A. (November, 28 2013). “Human endogenous retroviruses and ADHD”. The World Journal of Biological Psychiatry.
3. Gifford R, Tristem M (May 2003). "The Evolution, Distribution and Diversity of Endogenous Retroviruses". Virus Genes 26 (3).
4. David J Griffiths (June, 5 2001). “Endogenous retroviruses in the human genome sequence”. Genome Biology 2 (6)
5. Marie Dewanneiux, et al. (October 31, 2006). “Identification of an infectious progenitor for the multiple-copy HERV-K human endogenous retroelements”. Genome Research, published online.
6. SCIENCEDAILY, Researchers discover that sheep need retrovirus for reproduction, September 11, 2006.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
