Ґенітивні речення в сучасній українській мові - Автореферат

Проте, незважаючи на тривалість історії питання про односкладні речення, воно і на сьогодні вважається дискусійним. Ширяєва та ін.), поза увагою лінгвістів залишився всебічний, поглиблений, комплексний аналіз ґенітивних та ґенітивно-квантитативних речень, при якому було б враховано співвідношення компонентів граматичної і семантичної структур, засобів вираження граматичних значень, особливості парадигматичних видозмін, співвідношення обєктивної та субєктивної модальності, комунікативних реалізацій і варіантів тощо. Актуальність теми визначається необхідністю зясувати лінгвістичний статус ґенітивних речень, окреслити їх місце в системі синтаксичних одиниць, виробити критерії їх класифікації й комплексного аналізу, а також показати тісний звязок з такими важливими проблемами синтаксису, як структурно-семантична організація речення, комунікативно-прагматичні аспекти висловлювання тощо. Основна гіпотеза дисертації полягає у доведенні, що ґенітивні та ґенітивно-квантитативні речення - це самостійні структурні типи у системі простих речень, яким властивий окремий статус іменних односкладних речень. Визначення лінгвального статусу ґенітивних речень як окремого типу односкладних іменних структур дасть змогу уточнити існуючі класифікації односкладних речень, доповнити синтаксичну теорію про односкладні речення.Перший розділ “Синтаксична природа ґенітивних односкладних речень” містить історію питання про іменні односкладні речення та їх класифікацію, відомості про ґенітивні речення, їх лінгвістичний статус у типології синтаксичних структур та місце в синтаксичній системі української мови, про структурну схему, модель та парадигму. На відміну від номінативних речень, які бувають лише стверджувальними, ґенітивні буттєві речення реалізуються двома функціональними типами: стверджувальними і заперечними структурами. Стверджувальні і заперечні ґенітивні речення виділяються за характером предикативних відношень (співвідношенням повідомлюваного з дійсністю) та модальністю. Нехай ні звуку!, а форми умовного способу - лише стверджувальні ґенітивні речення, наприклад: Квітів би.. До функціонально-стилістичних особливостей ґенітивних стверджувальних речень належать такі: 1) ці структури логічно виділяються в текстах, актуалізуються завдяки емоційності та експресивності, надаючи висловлюванню загального емоційного напруження; 2) вживаючись самостійно як окремі речення, вони тісно повязані з ширшим контекстом семантикою та загальним змістом текстових поєднань - складних синтаксичних цілих; 3) ґенітивні стверджувальні речення використовуються в описах явищ природи, середовища, зовнішнього вигляду людей, тварин, передають внутрішньо-психологічний стан людини тощо.Ґенітивні речення репрезентовані в українській мові двома структурними підтипами: 1) ґенітивні речення з імпліцитно вираженим квантитативним компонентом (ґенітивні речення) та 2) ґенітивні речення з експліцитно вираженим квантитативним компонентом (ґенітивно-квантитативні речення). Зберігаючи незмінним свій основний синтаксичний каркас, чи предикативний мінімум, ґенітивні речення мають здатність розгортатися різними гранями - модальними, часовими й деякими іншими, утворюючи регулярні реалізації або комунікативні варіанти. Граматичним значенням стверджувальних ґенітивних речень є ствердження буття предмета, що виражається у формі теперішнього часу дійсного способу. Модусним значенням досліджуваних структур є квантитативне значення (вираження надмірного кількісного вияву предметів чи явищ), що передається відповідною емоційно-експресивною інтонацією, вигуками та частками. Ґенітивно-квантитативні речення виражають ствердження чи заперечення буття з експліцитно вираженим квантитативним компонентом.

2. Основний зміст роботи

1. Ґенітивні речення репрезентовані в українській мові двома структурними підтипами: 1) ґенітивні речення з імпліцитно вираженим квантитативним компонентом (ґенітивні речення) та 2) ґенітивні речення з експліцитно вираженим квантитативним компонентом (ґенітивно-квантитативні речення).

2. Зберігаючи незмінним свій основний синтаксичний каркас, чи предикативний мінімум, ґенітивні речення мають здатність розгортатися різними гранями - модальними, часовими й деякими іншими, утворюючи регулярні реалізації або комунікативні варіанти.

3. Ґенітивні речення - окремий тип односкладних іменних структур, граматичним значенням яких є буттєвість, а формою - незалежний родовий відмінок в позиції предикативного центру.

4. Граматичним значенням стверджувальних ґенітивних речень є ствердження буття предмета, що виражається у формі теперішнього часу дійсного способу. Це складає їх диктумне значення. Модусним значенням досліджуваних структур є квантитативне значення (вираження надмірного кількісного вияву предметів чи явищ), що передається відповідною емоційно-експресивною інтонацією, вигуками та частками.

5. Граматичним значенням заперечних ґенітивних речень є заперечення існування, буття предметів. Основними виразниками заперечення є негатори - частки ні, ані, заперечні займенники жодний, ніякий, заперечний префікс ні-, ані- в займенникових утвореннях тощо. Квантитативна ознака в цьому випадку може бути визначена як нульова.

6. Ґенітивним стверджувальним та заперечним реченням притаманна певна система спеціалізованих структурних схем та моделей з різним ступенем поширеності (прислівними поширювачами та детермінантами).

7. Ґенітивно-квантитативні речення виражають ствердження чи заперечення буття з експліцитно вираженим квантитативним компонентом. Своєю синтаксичною природою вони близькі до ґенітивних односкладних речень і можуть бути виділені в окремий різновид квантитативних речень, оскільки предикативне ядро таких речень становить не сам ґенітив, а числівник чи іменник з кількісним значенням або числівниково-іменне сполучення.

8. Ґенітивні та ґенітивно-квантитативні речення, зберігаючи єдність структурної схеми Ngen та Ngen Quantit, реалізуються через певні системи структурно-семантичних моделей у результаті взаємодії різних модифікацій (з частками, вигуками, повторами тощо).

9. Звязок кількісно-іменної структури ґенітивно-квантитативного речення з експліцитним квантитативним компонентом та ґенітивної з імпліцитно вираженим квантитативним компонентом простежується як у плані їх походження (ґенітивні речення можуть бути визнані вторинними побудовами на основі ґенітивно-квантитативних), так і в плані їх структурно-семантичної та функціонально-комунікативної співвідносності на сучасному етапі. Маючи спільне граматичне значення, ці різновиди розрізняються спеціалізованими структурно-семантичними моделями, які досить повно репрезентовані синтаксичною системою сучасної української літературної мови.

1. Ґенітивні речення у мові творів О. Кобилянської// Творчість О. Кобилянської у контексті української та світової літератури/ до 125-річчя з дня народження письменниці: Тези доповідей і повідомлень Республіканської наукової конференції (24-26 листопада 1988 року). - Чернівці, 1988. - С. 27-28.

2. Ґенітивні речення у мові творів М.М. Коцюбинського// М. Коцюбинський і світова культура: Тези наукової конференції. - Чернігів, 1989. - С. 57-58.

3. Ґенітивні речення у мові творів Б. Грінченка// Література та культура Полісся: Тези наукової конференції. - Ніжин, 1989. - С. 40-41.

4. Ґенітивні речення у мові творів Григора Тютюнника// Григір Тютюнник: Тези доп. респ. науково-практичної конференції, присвяченої 60-річчю від дня народження письменника. - Луганськ, 1991. - С. 32-33.

5. Ґенітивні речення у мові творів Дніпрової Чайки// Дніпрова Чайка і розвиток української культури: Тези міжвузівської наукової конференції. - Херсон, 1991. - С. 21-22.

6. І.І. Огієнко про особливості заперечних конструкцій української мови// Духовна і науково-педагогічна діяльність І.І. Огієнка в контексті українського національного відродження: Тези доповідей. - Камянець-Подільський, 1992. - С. 159-161.

7. Експресивна функція ґенітивних речень у мові творів Остапа Вишні // Сатира і гумор в українській літературній традиції: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (11-12 травня 1994 р.). - Чернівці, 1994. - С. 278-279.

8. Ґенітивні речення у мові творів письменників Буковини// Українська мова на Буковині: Матеріали Всеукраїнської конференції, присвяченої 160-річчю від дня народження Юрія Федьковича (13-15 жовтня 1994 р.). - Чернівці, 1994. - С. 36-37.

9. Структурно-семантична характеристика ґенітивних речень української мови// Матеріали наукової конференції викладачів, співробітників та студентів, присвяченої 120-річчю заснування Чернівецького університету (4-6 травня 1995 р.). - Чернівці, 1995. - С. 90-91.

10. Ґенітивні речення в сучасній українській мові// Структура та семантика мовних одиниць у функціональному аспекті: Збірник наукових праць. - Чернівці, 1996. - С. 127-134.

11. Ґенітивні речення у мові творів Лесі Українки// Актуальні проблеми синтаксису: Матеріали Всеукр. наук. конф., присвяченої 85-річчю проф. І.І. Слинька. - Чернівці, 1997. - С. 70-72.

12. Квантитативно-ґенітивні речення в українській мові// Проблемні питання синтаксису: Збірник статей. - Чернівці, 1997. - С. 77-83.

13. До проблеми ґенітивних речень// Актуальні проблеми граматики: Збірник наук. праць. - Вип. 2. - Київ-Кіровоград, 1997. - С. 174-180.

14. Заперечні ґенітивні речення в українській мові// Науковий вісник Чернівецького університету. - Вип. 13. -Словянська філологія: Збірник наук. праць. - Чернівці, 1997. - С. 125-132.

15. Заперечення та засоби його вираження в українській мові // Гуманітарна освіта: фактор світової інтеграції: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці, 1997. - С. 201-205.

16. З історії питання про класифікацію іменних односкладних речень // Науковий вісник Чернівецького університету. - Вип. 34. - Словянська філологія: Збірник наук. праць. - Чернівці, 1998. - С. 146-150.

17. Ґенітивні та ґенітивно-квантитативні речення в типології синтаксичних конструкцій//Науковий вісник Чернівецького університету. - Вип. 34. - Словянська філологія: Збірник наук. праць. - Чернівці, 1998. - С. 112-119(У співавт.).

18. До проблеми ґенітивно-квантитативних речень // Українська мова на Буковині: її минуле і сучасне. Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 200- річчю нової української літератури і літературної мови. - Чернівці: Місто, 1998 - С. 224-233.

19. Принципи моделювання в синтаксисі (на матеріалі ґенітивних речень) // Матеріали VII Міжнародних Карських читань (13-14 травня 1998 р.) - Ніжин, 1998. - С. 136-138.

Размещено на .ru