Емпіричне дослідження механізмів міжособистісного сприйняття - Курсовая работа

В процесі спілкування має бути присутнім взаєморозуміння між учасниками цього процесу, тому велике значення має той факт, як сприймається партнер по спілкуванню, іншими словами процес сприйняття однією людиною іншої є обовязковою складовою частиною спілкування і умовно може бути названий перцептивною стороною спілкування. Значне число досліджень міжособистісного сприйняття присвячено вивченню формування першого враження про людину. У них зясовуються закономірності «добудовування» образу іншої людини на основі готівкової, нерідко обмеженої інформації про нього і при виявленні актуальних потреб сприймаючого субєкта, фіксується дія механізмів, що призводять до спотворення міжособистісного сприйняття. Сприйняття складає основу орієнтування людини в навколишній дійсності, дозволяє йому організувати діяльність, поведінку відповідно до обєктивних властивостей і стосунків речей. Звідси слідує актуальність вивчення сприйняття як психічного процесу, шляхів його становлення і розвитку, гігієни, профілактики порушень і особливостей останніх, необхідність цих знань для правильної побудови і організації будь-якої діяльності.Те, як ми відносимося до співрозмовника, які стосунки з ним формуємо, найчастіше залежить від того, як ми сприймаємо і оцінюємо партнера по спілкуванню. Спілкування є діяльністю, що здійснюється між людьми і спрямованою на виникнення психічного контакту. Вступаючи в спілкування, люди "вплітаються" в тканину реального життя і для соціальної психології дуже важливо розуміти механізм такого «вплітання». Ці стосунки будуються не на основі симпатій або антипатій взаємодіючих соціальних субєктів (осіб, груп), а на основі обєктивних законів розвитку і положення займаного субєктом в системі суспільства. Чим менш стереотипним є сприймання людьми один одного, тим глибшим є рівень взаємного саморозкриття партнерів, чим більше різноманітних і унікальних подій наповнюють історію їх відносин, тим більше підстав називати таке спілкування міжособистісним.Емпатія (грец. empathia - співпереживання, співчуття) - осягнення емоційних станів іншої людини; психічний процес, який дає змогу зрозуміти переживання іншої людини (механізм пізнання); дія індивіда, що допомагає йому по-особливому вибудувати спілкування (особливий вид уваги до іншої людини); здібність, властивість, здатність проникати в психічний стан іншої людини (характеристика людини, тобто емпатійність) [10, c. Здатна до емпатії людина терпима до вираження емоцій іншими людьми; глибоко вникає в субєктивний внутрішній світ співрозмовника, не розкриваючи при цьому власного настрою і світу; готова адаптувати своє сприймання до сприймання іншої людини задля кращого розуміння того, що з нею відбувається. З огляду на переживання обєкта емпатії емпатичні переживання можуть бути адекватними і неадекватними: одні люди можуть радіти чужому горю, інші Здатність до емпатії зростає при набутті життєвого досвіду, а також серед схожих між собою людей. Здатна до емпатії людина терпима до вираження емоцій іншими людьми; глибоко вникає в субєктивний внутрішній світ співрозмовника, не розкриваючи при цьому власного настрою і світу; готова адаптувати своє сприймання до сприймання іншої людини задля кращого розуміння того, що з нею відбувається [12, c. Рефлексія (лат. reflexio - звернення назад, самопізнання) - усвідомлення індивідом того, як його сприймають і оцінюють інші індивіди або спільності; вид пізнання, у процесі якого субєкт стає обєктом свого спостереження; роздуми, аналіз власного психічного стану [14, c.В процесі взаємодії величезну роль грають сприйняття і взаєморозуміння людьми один одного. Назвавши сприйняття «соціальним», він звернув увагу на те, що, незважаючи на усі індивідуальні відмінності, існують якісь загальні, такі, що виробляються в спілкуванні, в спільному житті соціально-психологічні механізми сприйняття. Спілкування визначається тим уявленням про партнера, яке складається в сприйнятті. Під сприйняттям в соціальній психології розуміється цілісний образ іншої людини, що формується на основі оцінки його зовнішнього вигляду і поведінки.Найбільш повно основи наукової теорії сприйняття і розуміння людиною людини у вітчизняній психології були розроблені в дослідженнях О.О. На основі тих властивостей, які передбачено спостерігачем у обєкта спостереження, субєкт робить певні висновки відносно того, якої поведінки можна очікувати від обєкта спостереження і, спираючись на ці висновки, створює власну стратегію поведінки по відношенню до обєкта сприйняття [19, c. Найбільш відома класифікація методів припускає виділення трьох груп методів: методи емпіричного дослідження (спостереження, аналіз документів, опитування, групова оцінка особистості, соціометрія, тести, апаратурні методи, експеримент). За умовою організації спостереження діляться на польові (спостереження в природних умовах) і лабораторні (спостереження в умовах експерименту). Основними недоліками методу вважають: високий субєктивізм при зборі даних, привнесений спостерігачем (ефекти ореола, контра

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Теоретичний аспект вивчення механізмів міжособистісного сприйняття

1.1. Психологічні особливості перцепції як компоненту спілкування

1.2. Механізми міжособистісного сприйняття

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Емпіричне дослідження механізмів міжособистісного сприйняття

2.1. Методологія дослідження

2.2. Організація дослідження

2.3. Результати дослідження та їх аналіз

Висновки до розділу 2

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Проблема сприйняття досить добре розроблена в соціальній психології. В процесі взаємодії величезну роль грають сприйняття і взаєморозуміння людьми один одного. Від того, наскільки вони ефективні, залежать результати і зміст спільної діяльності.

Термін «соціальна перцепція», тобто соціальне сприйняття, уперше був введений американським психологом Дж. Брунером. Назвавши сприйняття «соціальним», він звернув увагу на те, що, незважаючи на усі індивідуальні відмінності, існують якісь загальні, такі, що виробляються в спілкуванні, в спільному житті соціально-психологічні механізми сприйняття. Спілкування визначається тим уявленням про партнера, яке складається в сприйнятті. Під сприйняттям в соціальній психології розуміється цілісний образ іншої людини, що формується на основі оцінки його зовнішнього вигляду і поведінки. Отже, адекватне сприйняття один одного - один з найважливіших чинників успішного спілкування.

Процес сприйняття іншої людини забезпечують наступні механізми міжособистісної перцепції: ідентифікація, емпатія, рефлексія і атракція.

Зазвичай цей ряд психологічних механізмів забезпечують сам процес сприйняття і відношення до іншої людини і дозволяють здійснювати перехід від зовні сприйманого до оцінки та прогнозу. Існує ряд особливостей, що утрудняють міжособистісне сприйняття. Це ефект ореолу, ефект первинності, ефект проекції і так далі.

Таким чином, розглядаючи механізми сприйняття і його особливості, можна відмітити, що їм належить важлива роль в розумінні партнерами один одного, і, як наслідок, - успішна комунікація.