Функції та класифікація експресивних засобів української мови. Групи лексичних експресивів. Емоційна та стилістична забарвленість лексики мови. Суфікси та префікси як засоби відображення емоційності словотворчими засобами. Класифікація фразеологізмів.
Тому в лексиці існує проблема перекладу текстів, тому що дуже важко передати думки та настрій автора, які він хотів передати у своєму творі, на іншу мову. Питанням емоційно-експресивного забарвлення і функціонально-стильовій приналежності слів, лексикології в цілому займалися Дудик П.С., Шевчук С.В., Кроче Б., Мойсієнко, О.В., Фосслер К., Кочан І.М., Поберезька Г.Г., Волинець І.М., та інші. К.Фосслер визначальною серед усіх галузей мовознавства називає стилістику, яка дає змогу вивчати індивідуальну духовну творчість у мові, адже фрази речення будуються під кутом зору вимог стилістики. Виокремлюємо 2 групи лексичних експресивів: 1.Внутрішньосистемні (інгерентні, фонові, словникові, парадигматичні) експреси ви - слова, семантичне ядро яких саме собою привносить позитивну або негативну інформацію; більшість таких одиниць належать до абстрактної лексики (радість, сум, ненависть, ніжність, гріх, любов, щасливий, милий, хороший, жахливо, здорово тощо. Його основу становлять: слова на позначення суспільно-політичних явищ: демократія, агітація, гуманність, свобода, добробут; слова урочисто-піднесеного звучання: ідея, свобода, героїзм, честь, самовідданість; слова викривальної семантики: запроданець, загарбник, визискувач.Отже, провівши власні дослідження над емоційно та стилістично забарвленою лексикою, зясувавши стильові відмінності лексичного складу мови, переконалася у необхідності її використання для урізноманітнення, надання відтінку і емоційності людської мови. В процесі роботи над рефератом я користувалася такими методами: порівняльним (порівнювала різні види лексики, намагаючись відшукати у них характерні ознаки, що їх відрізняють), індуктивним (намагалася виокремити окремі риси, дослідити детально кожний різновид стилістичної та емоційної лексики, виходячи з цілого) та емпіричним. Визначила основні принципи, класифікацію та засоби творення експресивної лексики, вдосконалила свої навички та вміння, а також ознайомилася з попередніми дослідженнями видатних мовознавців, зокрема Дудика П.С., Шевчука С.В., Кроче Б., Мойсієнка О.В., Фосслера К., Кочана І.М., Поберезької Г.Г., Волинця І.М. та інших. Зазначу, що лексика є найбагатшим і найшвидкоплиннішим пластом мови.
Вывод
український мова лексичний експресив
Отже, провівши власні дослідження над емоційно та стилістично забарвленою лексикою, зясувавши стильові відмінності лексичного складу мови, переконалася у необхідності її використання для урізноманітнення, надання відтінку і емоційності людської мови. В процесі роботи над рефератом я користувалася такими методами: порівняльним (порівнювала різні види лексики, намагаючись відшукати у них характерні ознаки, що їх відрізняють), індуктивним (намагалася виокремити окремі риси, дослідити детально кожний різновид стилістичної та емоційної лексики, виходячи з цілого) та емпіричним. Використовувала спеціальну навчальну літературу та користувалася словниками. Визначила основні принципи, класифікацію та засоби творення експресивної лексики, вдосконалила свої навички та вміння, а також ознайомилася з попередніми дослідженнями видатних мовознавців, зокрема Дудика П.С., Шевчука С.В., Кроче Б., Мойсієнка О.В., Фосслера К., Кочана І.М., Поберезької Г.Г., Волинця І.М. та інших.
Тож в своєму висновку хотіла б підсумувати і виділити, те що вважаю головним. Зазначу, що лексика є найбагатшим і найшвидкоплиннішим пластом мови. Лексику вивчає така мовознавча наука як лексикологія. Вона досліджує слова з точки зору їх значень, емоційного забарвлення, вживання і походження. Використання мови у різних сферах діяльності людини дало поштовх до її поділу на нейтральні та стилістично забарвлені слова.
Стилістично забарвлена лексика розподіляється певною мірою за функціональними стилями. Вживання стилістично забарвленої лексики повинне бути завжди стилістично вмотивоване, оскільки одне недоречно використане експресивно-емоційне слово може змінити семантику всього тексту в цілому.
Варто зазначити, що експресивна лексика надає висловлюванню більшої виразності, образності, помітніше впливає на почуття співрозмовника, читача.
Тож провівши роботу над рефератом, я переконалася в необхідності використання експресивної та стилістичної лексики, адже вона створює певний колорит у мовленні, надає йому певних відтінків, увиразнює та передає почуття та емоції, без яких, власне, і неможливе життя на Землі.
