Емоційна сфера у вокальній творчості: музично-естетичні та виконавські аспекти - Автореферат

Проблема майбутнього постає головним питанням, що визначає шляхи розвитку самої культури, і одними з пріоритетних завдань сучасного суспільства є збереження культурної спадщини і всебічне розвинення здібностей людини. Його позитивний заряд, викликаючи емоційний підйом і у самого вокаліста, і у слухацької аудиторії, протистоїть антигуманістичним тенденціям сучасної дійсності. Проте, всупереч колосальному значенню емоційності у вокальному виконавстві й незрівняній розповсюдженості співу в світовій культурній практиці, у вітчизняному музикознавстві дотепер немає спеціальних наукових досліджень, присвячених даній проблематиці в царині вокального мистецтва, що і обумовило актуальність обраної теми дисертаційного дослідження. Дисертація відповідає комплексній темі науково-дослідницьких робіт факультету музичного мистецтва «Актуальні проблеми сучасної музичної науки та виконавсько-педагогічна практика» і виконана в межах комплексної теми кафедри теорії музики та фортепіано «Українська і світова музична культура». У силу заявленого ракурсу дослідження методологічний підхід авторки даної роботи ґрунтується на акцентуації насамперед проявів емоційно-семантичного поля у виконавській творчості та свідомому виключенні з дисертації аналітичних розділів, присвячених емоційному полю конкретних вокальних творів тих чи інших композиторів, оскільки це є більш опрацьованою цариною музикознавства.У Вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається обєкт, предмет, мета і завдання дослідження, формулюються методологічні засади дослідження, наукова новизна, зясовується теоретичне і практичне значення одержаних результатів, характеризується структура дисертації.«Історіографія та сучасний стан дисертаційної проблематики» висвітлюється розвиток науково-теоретичних питань щодо специфіки емоційної сфери у вокальному мистецтві. Особливу увагу приділено розгляду наукових і методичних праць у галузі вітчизняного вокального мистецтва, насамперед роботам Н. Визначено, що, незважаючи на необхідність і важливість емоційно-почуттєвих чинників у вокальному мистецтві, проблематика емоційної специфіки в мистецтві співу дотепер залишається малодослідженою цариною в українському музикознавстві, що й обумовило актуальність теми дослідження і необхідність створення даної дисертаційної роботи. «Методологія дисертаційного дослідження» викладено основні методологічні засади пропонованого дослідження, визначені провідні джерела наукового аналізу дисертаційної проблематики та базові наукові підходи і методи, використані авторкою. Суттєву роль у вивченні вокально-емоційної сфери відіграють сучасні мистецькі (зокрема, театрознавчі) методи моделювання емоцій у виконавській творчості.Підкреслено, що однією з найхарактерніших рис музичного мистецтва є емоційність, і споконвічною формою прояву внутрішнього емоційного світу людини був саме спів. Питання змістовно-виражального характеру музики і співу, їх емоційного впливу на людину посідали значне місце у Платона, Аристотеля. У добу Середньовіччя музику, і насамперед спів, більше повязують із духовним спілкуванням людини з Богом, емоційний вплив співу на душу людини вважався найприємнішим і найлегшим засобом засвоєння християнської моралі (Рабан Мавр). У епоху Ренесансу музиканти і філософи визнають в співі та музиці мистецтво, що має велике емоційне і гедоністичне значення. Отже, зясовано, що яскравим віддзеркаленням роздумів про характер емоційно-психологічних властивостей музики і співу, їх етичної та естетичної ролі стала низка фундаментальних теоретичних концепцій (античне вчення про музичний етос і його середньовічні модифікації, ренесансні гуманістичні ідеї, вчення про афекти, яке стало підґрунтям емоційно-семантичного поля європейського музичного мистецтва XVII-XVIII ст., теорій наслідування та вираження тощо).Дисертантка визначає поняття «вокальна творчість» як інтерпретування вокального твору співаком, обумовлене сукупністю всіх особистісних і професійних якостей його творчої індивідуальності. «Емоційні фактори виконавської творчості співака-актора: психофізіологічні аспекти» присвячений розгляду ролі емоційної складової у вокальній творчості через обєктивні психофізіологічні закономірності функціонування механізмів емоцій, уточнено специфіку взаємодії останніх із суто виконавськими аспектами творчості вокаліста. У вокальному виконавстві через його специфічність, повязану з особливістю цього виду мистецтва, музичний інструмент якого - співацький голос - знаходиться «всередині» самого виконавця, - психофізіологічний стан останнього відіграє вирішальну роль у досягненні художньо-творчого результату, а емоції та емоційність загалом є одними з найважливіших якостей фахової діяльності вокаліста. Холоповою класифікацію найважливіших типів емоцій в музиці та визначення провідної особливості співацьких музичних емоцій, дисертантка пропонує власне визначення поняття «вокальні емоції»: «вокальні емоції» як різновид професійних субєктивних емоцій виконавця-вокаліста є специфічними емоціями, притаманними псих

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ