Поняття, характеристика та суть "емоційної поведінки". Види її прояву: агресивна, фрустраційна, альтруїстична. Основні теоретичні підходи у вивченні форм реакцій людини (екстрапунітивної, інтрапунітивної, імпунітивної, афекта неадекватності та ін.).
В різноманітних ситуаціях життя людина стикається із необхідністю контролювати свої слова та дії, тому часто саме такі ситуації супроводжуються протистоянням між свідомими зусиллями і несвідомим, емоційною поведінкою. Проте в міру накопичення життєвого досвіду помякшується емоційна поведінка, хоча все одно потребує її регуляція концентрації сил та розуміння ситуації. Емоційна поведінка має місце в ситуації, коли емоційне збудження створює емоційне забарвлення поточної поведінки і тоді відбувається субєктивна оцінка ситуації. Емоційний резонанс між партнерами зумовлює додавання їхніх енергій, закладених в емоціях, і стимулює додатковий психологічний ефект взаємодії - синергізм. Ці діти не схильні виявляти емоції «за компанію»: коли всі веселяться, вони тримаються осторонь.Отже, емоції мають важливе значення, бо служать засобом мобілізації організму, що дозволяє переборювати події та ситуації, що відбуваються в навколишній дійсності. Великого значення впливу емоцій на поведінку надавав К. Ізард. Подібно до того, як увага дає концентрацію уявлення проти усіх уявлень, що заважають, і конкурують, так само емоція дає концентрацію реакції і затримує всі решта можливі види діяльностей....Емоція - це органічна хвиля, яка проходить через всю центральну нервову систему, пригнічуючи і усуваючи все, що не має відношення до джерела емоційного збудження». Треба відзначити, що в історії вивчення емоцій був і інший період, коли емоції розглядалися, як відзначив Л.С. Рубінштейн писав, що емоції є субєктивною формою існування мотивації (потреб): він визначає емоції як субєктивну форму існування мотивації.Берковіц обґрунтував поняття “відповідні умови середовища (сигнали), що викликають агресію”, яке є проміжним між поняттями “фрустрація” та “агресія”. Фрустрація, на його погляд, не завжди і не відразу спричинює агресію, вона пробуджує у людини стан емоційної активації (гнів), який готує агресивну поведінку. Різні групи дітей спостерігали одну з чотирьох моделей поведінки дорослого: агресію, що винагороджувалася; агресію, що каралася; неагресивну поведінку, яка винагороджувалася; неагресивну поведінку, що каралася [6, 228]. § діти, котрі спостерігали агресію, що винагороджувалася, проявляли її частіше, ніж діти, які спостерігали агресію, що каралася; Він переконував у тому, що гнів мобілізує енергію і що спеціальне тренування і навики регуляції гніву можуть виявитися корисними в тих ситуаціях, коли людині необхідно захистити себе, але це не означає, що емоція гніву обовязково приводить до агресії.
План
План
РОЗДІЛ І. ЕМОЦІЙНА ПОВЕДІНКА ТА ЇЇ ЗМІСТОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
1.1 Поняття «емоційна поведінка» та її суть
1.2 Основні теоретичні підходи у вивченні емоційної поведінки особистості
РОЗДІЛ ІІ. ВИДИ ЕМОЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ
2.1 Агресивна поведінка, її види та форми прояву.
2.2 Особливості егресивної поведінки особистості
2.3 Фрустраційна поведінка та її особливості
2.4 Альтруїстична поведінка та її характеристика емоційна поведінка неадекватність реакція
РОЗДІЛ І. ЕМОЦІЙНА ПОВЕДІНКА ТА ЇЇ ЗМІСТОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
1.1 Поняття емоційної поведінки та її суть
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
