Сучасні напрацювання в області сприйняття і емоційної оцінки музики. Розробка стимульного матеріалу. Оптимальний об’єм експериментальної групи. Визначення шкал, з якими працюватимуть опитувані. Перевірка правомірності, ефективності проведених досліджень.
Так як музика має виключно логічну мову, це здається досить простою задачею, але питання полягає у тому, як людина сприйматиме «штучну» музику. Тому далі будуть детально досліджені саме інші три компоненти мелодії, що власне стосуються не мелодії, а музики як особливої мови. [9], розглядаючи музику як обєкт моделювання вказує на її особливість так: «Музыка обладает весьма важной особенностью, которая с точки зрения моделирования выгодно отличает ее от других видов искусства. Зокрема: «Совершенная музыка приводит сердце в точно такое же состояние, какое испытываешь, наслаждаясь присутствием любимого существа, то есть музыка дает, несомненно, самое яркое счастье, какое только возможно на земле» Стендаль Також не раз вказувалось на особливу музичну мову, що майже неможливо перенести у слова: «О музыке нужно писать нотами» Пашковский БолеславУ опитувальнику слід замінити шкалу «Страх» на шкалу «Тривога». Слід провести ряд тестів на тривожність, силу нервової системи. Слід розширити план експерименту таким чином, щоб на кожну групу (приблизно 10 чоловік) припадало від 4 до 6 мелодій. В ході аналізу було виявлено, що опитувані не бачать великої різниці між такими шкалами як «радість» і «задоволення», «горе» і «печаль». Обернена залежність між шкалами «відраза» і «спокій» більше свідчить про те, що з часом опитувані стомлювались і мелодія починала викликати в них відразу, що не може супроводжуватися спокоєм.В роботі було вирішено проставлені задачі. По-перше, були розглянуто сучасні нарубки в області психології сприйняття музики. Було визначено, що більшість відомостей щодо оцінювання музики людиною зроблено у фізіологічній сфері. Дане дослідження було пілотажним, а тому було зроблено ряд поправок в самій методиці. Було змінено шкали оцінювання, навантаження стимульного матеріалу, оптимізовано характеристики експериментальної групи і особливості подачі стимульного матеріалу.
Вывод
Отже, підсумовуючи результати дослідження можна винести ряд тверджень: 1. У опитувальнику слід замінити шкалу «Страх» на шкалу «Тривога».
2. Слід детальніше дослідити питання, щодо швидкої втомлюваності деяких опитуваних. Слід провести ряд тестів на тривожність, силу нервової системи. За цими даними в подальшому слід буде обирати такі дані опитувань6 що будуть валідними. Тобто такі, відповіді у яких найменше залежать від порядку подання матеріалу.
3. Слід розширити план експерименту таким чином, щоб на кожну групу (приблизно 10 чоловік) припадало від 4 до 6 мелодій. Серед стимульного матеріалу, що надається одній групі має бути 2-3 різні мелодії в їх варіаціях. Завдяки цьому ми уникнемо втоми слухача і розширимо стимульний ряд.
4. В ході аналізу було виявлено, що опитувані не бачать великої різниці між такими шкалами як «радість» і «задоволення», «горе» і «печаль». Обернена залежність між шкалами «відраза» і «спокій» більше свідчить про те, що з часом опитувані стомлювались і мелодія починала викликати в них відразу, що не може супроводжуватися спокоєм. Таким чином, відкинемо шкали «задоволення», «горе» і «відраза». Серед пари «радість-задоволення» відкинемо саме «задоволення» через те, що цей термін більше описує внутрішній стан людини, а не результат впливу зовнішнього емоціогенного фактору. З пари «горе-печаль» відкинемо саме «горе» через те, що це більше схиляється до почуття, аніж до емоції, і має означати дещо глибше почуття, ніж таке, що могло б бути викликаним прослуховуванням простої мелодії. «Відразу» відкинемо через великий вплив субєктивного вподобання чи не вподобання мелодії опитуваному. Цей фактор розуміється як «подобається - не подобається» і не дає обєктивної оцінки мелодії.
5. Для простих варіацій було виведено залежності, що особливо звертають нашу увагу на такі шкали як: подив, тривога, гнів, спокій, активізуючий вплив, печаль. Також отримані залежності доводять те, що дослідження має сенс.В роботі було вирішено проставлені задачі.
1. По-перше, були розглянуто сучасні нарубки в області психології сприйняття музики. Було визначено, що більшість відомостей щодо оцінювання музики людиною зроблено у фізіологічній сфері. Психологічні дослідження, в основному, зосереджені на самому процесі сприйняття музики як виді діяльності, сфері здібностей людини, їх розвитку.
2. Дане дослідження було пілотажним, а тому було зроблено ряд поправок в самій методиці. Було змінено шкали оцінювання, навантаження стимульного матеріалу, оптимізовано характеристики експериментальної групи і особливості подачі стимульного матеріалу.
Великий обєм даних ускладнює обробку матеріалу. Через це, для скорочення часу обробки первинних матеріалів, надалі планується написання програми, що імітуватиме опитувальник у його виправленому варіанті. Для написання програми буде використано мову програмування C Sharp(#). Автоматизування процесу опитування значно поліпшить збір інформації, це
1. Дозволить скоротити час обробки первинних даних
2. Індивідуалізує процес оцінки (шляхом використання навушників), що виключить вплив оцінок сусідів
3. Дозволить кожному опитуваному працювати у власному, зручному для нього темпі
4. Зробить заповнення анкет зручнішим для опитуваних
3. Було доведено правомірність і перспективність даного дослідження. У даному дослідженні ми довели гіпотези: 1. Зміни виразних властивостей музики призводить до зміни характеристик особливостей проявів емоційних переживань.
2. Характеристики особливостей проявів емоційних переживань змінюються систематично, в залежності від зміни виразних властивостей музики.
Графіки чітко показують наявність залежності емоційної оцінки мелодії від зміни таких параметрів музичної виразності як темп і висота. Для простих варіацій було виведено залежності, що особливо звертають нашу увагу на такі шкали як: подив, тривога, гнів, спокій, активізуючий вплив, печаль.
Шкали «подив», «тривога», «гнів», «активізуючий вплив» зростають із збільшенням темпу мелодії, шкала «спокій» спадає. Для варіації за висотою зростають шкали «печаль», «тривога» і «гнів». Шкала «спокій» знову іде на спад.
Таким чином, було досягнуто мети роботи. Було виявлено особливості проявів характеристик емоційних переживань в процесі сприймання музики в залежності від її виразних властивостей.
Список литературы
музика стимульний експериментальний емоційний
1. Багдеева Р.Н. Доклад «Математика в музыке»
2. Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. «Мозг, разум, поведение»/ «Мир» - 1988
3. Бочкарев Л.Л. «Психологические механизмы музыкального переживания»/Докт.дисс. в 2т. - КГУ, К./1990.
