Поняття і класифікація різновидів емоцій. Характеристика основних теорій, що розкривають їх сутність. Емоційно-естетичні характеристики музики. Вивчення емоційної значущості окремих елементів музики та їх здатності викликати певні емоційні стани людини.
В основі душевного переживання людини лежать емоції, які й визначають її самопочуття. Отже стан психічного благополуччя і, навпаки, психічного розладу будь-кого з нас залежить від тих емоцій, які людина відчуває в певні періоди свого життя. Всім, хто добре знайомий з творами класичної музики, відомо, як вона впливає на емоції, настрій людини, змушує активно працювати память і фантазію, під впливом музики народжуються думки, складаються поетичні рядки. Саме музика здатна висловлювати те, що важко розкриту словами, і через музику можна передати найскладніші почуття, емоції, а також й найскладніші образи і думки, які, перетворюючись у форму слів, багато в чому втрачають свою суть. Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: «Емоції в музиці.Емоцію (від лат. emoveo - збуджувати, хвилювати) звичайно розуміють як переживання, внутрішнє хвилювання. Те, що повязане з прямим чи непрямим задоволенням потреб людини - як найпростіших «органічних», так і потреб, зумовлених її суспільним буттям, - викликає в неї позитивні емоції (задоволення, радість, любов). Емоції впливають на людей різними шляхами. Емоції можуть впливати на всі системи індивіда, на субєкта загалом. Давно відомо, що емоція, як і інші мотиваційні стани, впливає на сприймання, Радісна людина сприймає світ крізь "рожеві окуляри".Представники давньогрецької філософської школи стоїцизму стверджували, що емоції, маючи у своїй основі два блага й два зла, слід поділяти на чотири основні пристрасті: бажання й радість, сум і страх. Т.Браун в основу класифікації поклав часову ознаку, поділивши емоції на безпосередні, тобто ті, що виявляються «тут і тепер», ретроспективні й проспективні. Кант зводив всі емоції до двох груп, в основі яких лежала причина виникнення емоцій: емоції сенсуальні та інтелектуальні. До емоцій, які виявляються при цьому, автор зараховує почуття симпатії, почуття поваги до когось, почуття вдячності, почуття обожнювання кого-небудь, бажання заслужити схвалення від близьких і шановних людей. Це емоції, які виникають у звязку з діяльністю, її успішністю чи неуспішністю, бажанням домогтися успіху в роботі, наявністю труднощів.Проблема довільної регуляції емоцій трактувалась при цьому спрощено: вважалося, що небажані емоції, наприклад, гнів, можна подолати, якщо навмисно, довільно здійснювати дії, що характерні для позитивних емоцій (наприклад, коли зробити усмішку, то це викличе емоцію радості). Таку оцінку субєкт здійснює, мимовільно зіставляючи інформацію про засоби, час, ресурси, які необхідні для досягнення мети (задоволення потреби), і інформацію про засоби, час тощо, які він отримує в даний момент. Коли людина усвідомлює високу ймовірність (можливість) задоволення потреби, то виникає позитивна емоція, а якщо людина відчуває, що можливість задовольнити потребу невисока, - негативна емоція. Низька ймовірність задоволення потреби призводить до виникнення негативних емоцій (тобто, коли інформація про засоби, які необхідні для задоволення потреби, більша, ніж інформація стосовно засобів, які є в розпорядженні людини в даний момент). Емоції, на його думку, справляють такий же функціональний вплив, як і мотиви, тобто спонукають до діяльності чи активності (наприклад, страх викликає прагнення вдатися до певних дій з метою уникнути небезпеки).Так само як і в живописі, в музиці є свої секрети, що надають емоційного характеру сприйняттю. Ця своєрідна емоційна мова музики (іншими словами, модальність) складається з висоти звука, тембру та динаміки, тривалості, пауз, гармонічного звучання. Як показали результати опитування у шкільному класі, найбільш типовими відповідями на запитання "Яку музику ви любите слухати?" були: "попсу", "рок", "реп". А на питання "Яку музику називають класичною?" шестеро учнів щиро відповіли: "Не знаю"; деякі дали досить своєрідну відповідь: "Музика, яка високо оцінюється старшими людьми або дуже культурними", "Це - музика, яку любить моя бабуся..." [3, 28]. Приблизно третина учнів (знову ж таки дівчата) відзначила мелодійний, спокійний характер музики, а також те, що це - "музика відомих композиторів", "створена у давні часи", "написана для різних інструментів"; один учень навіть прізвища композиторів назвав - Бах, Бетховен, Моцарт.Сприйняття музики, як і інших творів мистецтва, майже завжди несе в собі певний елемент субєктивізму, адже кожна конкретна людина має свою індивідуальність, свій власний життєвий досвід, свої індивідуальні особливості розвитку психічних функцій пізнавальної та емоційної сфер.Емоційне переживання як основна умова сприйняття музики також зазначалася філософами й лікарями стародавньої Греції (Арістотель, Платон, Гіппократ). Було зроблено висновок, що серцево-судинна система особливо реагує на музику тоді, коли вона є приємною, створює приємний настрій: пульс сповільнюється, підсилюються скорочення серця, знижується артеріальний тиск. Цагар
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Теоретико-психологічні аспекти дослідження емоцій
1.1 Поняття «емоції» як обєкт психолого-педагогічного дослідження
1.2 Класифікація емоцій
1.3 Основні теорії емоцій
Розділ 2. Емоційна природа музичного мистецтва
2.1 Музика - джерело емоцій та почуттів
2.2 Емоційний вплив музики на людину
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
