Поняття та значення емоцій. Фізіологічні механізми виникнення емоцій та їх вираження у поведінці людини. Характеристика прояву різних видів позитивних і негативних емоцій. Типи емоційних станів людини, форми психічного виявлення, соціальна обумовленість.
Таким чином, відображення в мозку людини її реальних переживань, тобто відношення субєкта потреб до значимих для нього обєктів, прийнято називати емоціями і почуттями, тобто іншими словами емоції - це особливий клас субєктивних психологічних станів, що відбивають у формі безпосередніх переживань приємний або неприємний процес і результати практичної діяльності, спрямованої на задоволення актуальних потреб. емоція стан психічний Емоції і почуття здійснюють сигнальну та регулювальну функції, спонукають людину до знань, праці, вчинків або стримують її. Як і відчуття, емоції мають позитивний і негативний почуттєвий тон, звязані з почуттям задоволення або невдоволення, наприклад почуття задоволення при посиленні переходить в афект радості [7, 18-20]. Вона виявляється в тому, що кожна емоція, кожне почуття за різних обставин можуть виявлятися протилежно: "радість - горе ", "кохання - ненависть", "симпатія - антипатія", "задоволення - незадоволення". Залежно від індивідуальних особливостей особистості, її стану і ставлення до ситуації та обєктів, що викликають переживання, емоції і почуття виявляються більш або менш інтенсивно, бувають довготривалими або короткочасними.Читаючи книгу, слухаючи музику, відповідаючи урок або спілкуючись із друзями, люди переживають радість, сум, піднесення, засмученість. Переживання, в яких виявляється ставлення людей до навколишнього світу й до самих себе, називають емоціями. Емоції людини надзвичайно різноманітні й складні, вони можуть бути позитивними (радість, любов, захват, задоволення і т. ін.) і негативними (гнів, страх, жах, огида та ін.). Будь-яка емоція супроводжується активацією нервової системи й появою в крові біологічно активних речовин, що змінюють діяльність внутрішніх органів. Кожну емоцію можуть супроводжувати виразні рухи.
Вывод
Людина не тільки сприймає навколишній світ, але й впливає на нього. До всіх предметів та явищ у неї є певне ставлення. Читаючи книгу, слухаючи музику, відповідаючи урок або спілкуючись із друзями, люди переживають радість, сум, піднесення, засмученість.
Переживання, в яких виявляється ставлення людей до навколишнього світу й до самих себе, називають емоціями.
Емоції людини надзвичайно різноманітні й складні, вони можуть бути позитивними (радість, любов, захват, задоволення і т. ін.) і негативними (гнів, страх, жах, огида та ін.). Будь-яка емоція супроводжується активацією нервової системи й появою в крові біологічно активних речовин, що змінюють діяльність внутрішніх органів.
Кожну емоцію можуть супроводжувати виразні рухи. За зміною ходи, поставою, а також жестами людини, мімікою, інтонацією, зміною швидкості мовлення можна скласти уявлення про емоційний стан. Спостерігаючи за виразом обличчя, ми не тільки розуміємо, що відчуває інша людина, але й заражаємося її станом: співпереживаємо, співчуваємо, жаліємо. Таким чином, виразні рухи - своєрідний засіб спілкування між людьми
Життя людини без емоцій неможливе. Втрата емоцій - це втрата специфічних для людини рис. Нормальне життя повинно бути емоційно насиченим з переважанням позитивних емоції.
Почуття і емоції сприяють глибшому пізнанню людиною самої себе. Завдяки переживань людина пізнає свої можливості, здібності, достоїнства і недоліки. Переживання людини в новій обстановці нерідко розкривають щось нове в самому собі, в людях, у світі навколишніх предметів і явищ.
Емоції і почуття надають словами, вчинкам, всьому поведінки певний колорит. Позитивні переживання надихають людини в його творчих пошуках і сміливих дерзаннях.
Список литературы
1. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. - М., 1976
2. Вундт У. Психологія душевних заворушень // Психологія емоції: Тексти. - М., 1984.
3. Вшюнас В.К. Основные проблемы психологической теории эмоций // М.,1984
4. Додонов Б.И. В мире змоций. - Киев: Политиздат Украины, 1997.
5. Изард К.Э. Эмоции человека. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980.
