Ембріологія та особливості природного відновлення Adonis vernalis L. і Paeonia tenuifolia L. в Криму - Автореферат

Внаслідок цього А. vernalis регіонально охороняють в багатьох областях України: Тернопільській, Чернігівській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, АР Крим (Красная Книга, 1975; Крюкова, Лукс, Привалова, 1975, 1980 і ін.), вид знаходиться в проекті Червоної книги Криму (1999) і в 2007 р. був внесений до Червоної книги України. Ці види вивчалися багатьма дослідниками з різних позицій: використовування як лікарської сировини, розповсюдження, біоморфології, екології, введення в культуру та інше (Голубев, 1967; Шеляг-Сосонко, Дидух, 1978; Пошкурлат, 1973; Зиман, 1982; Лебеда, 2000; Парубок, 2002; Журавель, 2003, 2004; Винниченко, 2006 та ін.). Загальновідомо, що збереження і стійкість виду рослин в природі, оновлення і поповнення генетичної інформації його ценопопуляцій, освоєння нових територій багато в чому залежить від здатності цього виду до насіннєвого розмноження і відновлення. Тому для зясування причин слабкого статевого відтворення рідкісних видів доцільно вивчати процеси формування генеративних структур, цвітіння, запилення і запліднення, плодоношення і реальної насіннєвої продуктивності, а також їхню здатність до відтворення в природних умовах зростання, що обумовлює актуальність цих досліджень. Дисертаційна робота виконана у відділі фізіології і репродуктивної біології рослин Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру (НБС-ННЦ) з 2003 р. по 2008 р., відповідно до планів наукової роботи за темами "Збереження різноманітності, пошук та ефективне використання біологічних ресурсів в природних і антропогенних ландшафтах на півдні України" (№ держрегістрації 0101U007189) і "Провести дослідження процесів природного відновлення рідкісних і зникаючих видів флори півдня України у звязку з проблемою їх збереження" (№ держрегістрації 0106U006827), а також згідно з планом підготовки аспіранта.Основні дослідження роду Paeonia і виду P. tenuifolia стосуються завдань декоративного садівництва та селекції (Дудик, 1987; Горобец, 1996), питань біології цвітіння (Goebel, 1933; Карташова, 1962; Немирович-Данченко, 1979 і ін.), та розмноження півоній (Верещагина, 1966; Фомичева, 1968), біоморфології (Голубев, 1967; Зиман, 1982). Термінальні квітки на пагонах І порядку закладаються і розвиваються раніше, та ембріологічні процеси в них протікають швидше, ніж у квітках на пагонах ІІ порядку. У завязі кожного плодолистика закладається один насіннєвий зачаток і формується одна насінина. A. vernalis P. tenuifolia чоловіча сфера тип формування стінки мікроспорангія доцентровий відцентровий число шарів в сформованій стінці 5 5-9 число шарів у стінці зрілого пиляка 2 (епідерміс, ендотецій) 3-4 (епідерміс, ендотецій, 1-2 середніх шари) ендотецій одношаровий нерегулярно - двошаровий фіброзні потовщення в эндотецію у ендотециі, середніх шарах прилеглих до ендотецію, у паренхімі вязальця середні шари 2, у зрілому пиляку лізує 2-4, у зрілому пиляку, 1 - 2 шари зберігаються і мають фіброзні потовщення тапетум клітинний, секреторний, одношаровий клітинний, секреторний, нерегулярно двошаровий тип формування тетрад мікроспор симультанний симультанний зріле пилкове зерно трьохпорове, 2-клітинне з генеративною клітиною веретеноподібної форми трьохпорове, 2-клітинне з генеративною клітиною серпоподібної форми жіноча сфера кількість плодолистків в одній квітці 40 - 130 1 - 5 число насінних зачатків в одному плодолистку 1 15 - 25 насінний зачаток анатропний, бітегмальний, красинуцелятний анатропний, бітегмальний, красинуцелятний наявність нуцелярного ковпачка відсутній складається з 5-7 шарів клітин мікропіле утворено внутрішнім інтегументом, ендостом утворено двома інтегументами, ендо - і екзостом провідна система пучок заходить у внутрішній інтегумент пучок заходить у зовнішній інтегумент специфічні структури насінного зачатка оперкулум, фуникулярний обтуратор інтегументальний тапетум, плацентарне вирощування археспорій одноклітинний багатоклітинний положення функціональної мегаспори в тетраді халазальна епіхалазальна тип розвитку зародкового мішка Allium - тип, Polygonum-тип Polygonum-тип кількість сформованих зародкових мішків у насінному зачатку 1 1 - 2 злиття полярних ядер до запліднення під час запліднення антиподи дегенерація в зародковому мішку; дегенерація після запліднення дегенерація після запліднення Першими розкриваються квітки на пагонах I порядку, а далі з періодичністю 5-7 діб у базипетальній послідовності, розкриваються квітки на пагонах ІІ порядку.A. vernalis у Криму здійснюється за рахунок незначного насіннєвого розмноження (на 1м2 утворюється до 4 проростків) і повільного вегетативного розмноження, яке відбувається за допомогою наростання дерновини. Самопідтримання ценопопуляцій P. tenuifolia відбувається переважно насіннєвим способом (на 1м2 утворюється 20-26 проростків), вегетативне розмноження здійснюється шляхом розростання кореневища з повільним оволодінням і утриманням невеликих ділянок території і неповною па

Основний зміст роботи