Елементи правового статусу суб’єктів, що надають послуги у сфері освіти - Монография

бесплатно 0
4.5 133
Поняття та класифікація суб’єктів, що надають послуги у сфері освіти, як суб’єктів права. Легітимація діяльності суб’єктів у сфері освіти, їх майнова та фінансова основи. Особливості визначення компетенції суб’єктів, що надають послуги у сфері освіти.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
1. Поняття та класифікація субєктів, які надають послуги у сфері освіти

У сфері освіти можуть надавати послуги різні субєкти права. І хоча, наприклад, згідно із законодавством усі ВНЗ є некомерційними, проте можуть різнитися за організаційно-правовою формою та формою власності. В залежності від цих факторів останнім часом вченими, практиками і політиками пропонуються напрямки вдосконалення як самої системи освіти України, так і правового статусу окремих субєктів, що надають послуги у сфері освіти. Однак єдиної законотворчої політики в освітній сфері на сьогодні немає. Тому законодавство постійно змінюється, проте все одно потребує нових змін і доповнень. Так само потребує досліджень практика діяльності НЗ, які прагнуть стабільності та ефективного захисту власних, у першу чергу, приватних інтересів. Здобутки теорії права спираються на роботи вчених-юристів, які досліджували процеси функціонування освітньої сфери, державного та адміністративного управління НЗ, цивільно-правового захисту приватних інтересів учасників правовідносин у сфері освіти. Однак потребує окремого дослідження видовий склад та правовий статус субєктів, які надають освітні послуги. Питання стосовно правового статусу субєктів права та його елементів залишаються дискусійними. Вважаємо доцільним проводити аналіз правового статусу НЗ на основі елементів правового статусу субєкта господарського права, визначених В.С. Щербиною: 1) мети і завдання субєкта господарського права;

2) виду та організаційної (організаційно-правової) форми субєкта господарського права;

3) порядку утворення (набуття статусу) і державної реєстрації субєкта господарського права;

4) правового режиму майна субєкта господарського права;

5) основного виду діяльності (безпосереднє здійснення господарської діяльності чи організація і управління господарською діяльністю);

6) характеру прав і обовязків (господарсько-виробничі) або повноважень (організаційно-господарські, організаційно-установчі);

7) юридичної відповідальності;

8) порядку припинення субєкта господарського права (чи його статусу) [613, с. 7-8].

Саме на основі цих елементів у цьому і наступних підрозділах буде дано характеристику правовому статусу НЗ в Україні.

Загальне законодавство правовий статус НЗ визначає у загальних рисах. Так, правовий статус ВНЗ у статті 23 Закону України «Про вищу освіту» визначає наявність статусу юридичної особи, відокремленого майна, прав та обовязків, можливість виступати засновником інших субєктів, створювати навчальні та навчально-науково-виробничі комплекси; а також встановлено, що у ВНЗ державної і комунальної форм власності кількість студентів, прийнятих на перший курс на навчання за державним замовленням, повинна становити не менше ніж 51 % від загальної кількості студентів, прийнятих на навчання на перший курс [414].

Провівши дослідження субєктів права Т. Мацелик доходить висновків про те, що поняття субєкта є багатогранним, досліджується фахівціми з філософії, соціології, права та інших наук; по-друге, субєктом права може бути тільки соціальний субєкт; по-третє, субєкт права є невідємним учасником соціальних процесів, наділеним розумною волею, субєктивні права якого закріплюються нормами обєктивного права [300]. Саме поняття «субєкт» вказує на активну сутність, яка має значну кількість ознак та компетенцію. Однією із ознак може бути наявність статусу юридичної особи (хоча субєкт права та субєкт господарювання без статусу юридичної особи також може надавати послуги у сфері освіти (наприклад, громадянин - СПД, який надає послуги з репетиторства). Вважаємо помилковим застосування терміну «юридична особа» на позначення субєкта у сфері освіти. Краще застосування терміну «педагогічна система» чи «обєкт», як це робить А.К. Орєшкіна, ніж «юридична особа».

У наш час у російській та вітчизняній цивілістичній доктрині сформувалася загальновизнана юридична конструкція юридичної особи, яку назвати довершеною і повністю адекватною сучасній ринковій реальності не можна, оскільки основні функції, які виконує інститут юридичної особи, реалізуються далеко не повністю [76, с. 91].

Взагалі, НЗ та інші субєкти права, що надають послуги у сфері освіти, на відміну від більшості субєктів цивільного права переслідують значну кількість публічних інтересів.

Слід погодитися із російським професором у тому, що державні та муніципальні освітні установи, будучи субєктами освітніх відносин, діють переважно як субєкти публічного, а не приватного права. Названі установи, як і інші колективні організації, виступають субєктами різних відносин, у т.ч. набувають статус юридичної особи для здійснення різних угод і ведення підприємницької діяльності. Але визнання освітньої установи юридичною особою зовсім не означає, що вона виступає такою і в сфері своєї основної діяльності - освіти, організації та управління освітнім процесом.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?