Елементи етнопедагогіки в педагогічній діяльності А.С. Макаренка - Творческая работа

Безумовно, використання накопиченого українським народом досвіду у вихованні є цінним джерелом для відродження й становлення національного виховання, оскільки воно відповідає українській вдачі, менталітетові, особливостям національного характеру. Етнопедагогічна основа української національної школи-родини будується на широкому використанні всіх компонентів навчально-виховної мудрості нашого народу, а саме: родинознавства , дитинознавства (педології), домашнього виховання, дидактики, деонтології, педагогіки народного календаря, козацької педагогіки, педагогіки опіки тощо. Передача життєвого досвіду, набутих знань, умінь від покоління до покоління становила сутність історичного буття народу Вже тоді старші покоління докладали чимало зусиль, щоб молодь засвоїла родові і племені звичаї, вірування, легенди, землеробські, мисливські навички тощо. Одним із них був А.С.Макаренко - великий педагог, який написав багато праць щодо виховання молоді. етнопедагогіка виховання сімейний макаренко Макаренко блискуче склав екзамени і поступив у другий клас Кременчуцького училища, яке закінчив у 1904 р. з відмінними оцінками, і в цьому ж році вступив на однорічні педагогічні курси при училищі.Макаренко виступив з серією лекцій по радіо з питань сімейного виховання, які були в цьому ж 1937р. видані окремою книгою під назвою “Лекції про виховання дітей”.Наші діти - це майбутнє громадяни країни… наші діти майбутні батьки і матері, вони будуть вихователями своїх дітей. Макаренко наприкінці 1937 р. прочитав по радіо вісім лекцій для батьків про виховання в сімї. Зокрема, перша лекція циклу "Виховання в сімї" була присвячена загальним умовам сімейного виховання. Кожна сімя є колективом рівноправних членів суспільства, але батьки і діти відрізняються тим, що перші керують сімєю, а другі виховуються в сімї. Загалом А.С.Макаренко успішні умови сімейного виховання виклав у вигляді таких порад батькам: треба правильно виховувати, щоб потім не довелося займатися перевихованням; треба памятати, що ви керуєте сімєю; по змозі добиватися правильної структури цієї сімї; необхідно мати точну мету і програму виховної роботи; треба завжди памятати, що дитина - не тільки ваша радість, але й майбутній громадянин, що ви відповідаєте за неї перед країною; треба насамперед самому бути громадянином і вносити своє громадянське самопочуття у сімю; треба ставити суворі вимоги до власної поведінки; не слід покладатися ні на які рецепти і фокуси виховання, треба бути серйозним, простим і щирим; не треба розраховувати на велику витрату часу, треба вміти керувати дитиною, а не оберігати її від життя.Проте трапляються такі батьки, що думають, коли їх діти не слухають, то авторитет - дар природи, особливий талант. Такий авторитет: тримає в страху всю сімю (і дітей, і матір); привчає подалі триматися від страшного батька; породжує дитячу брехню, виховує жорстокість. Авторитет віддалі проявляється там, де батьки та матері переконались у тому, щоб діти слухалися, треба менше з ними розмовляти, подалі від них триматися, зрідка тільки виступати у вигляді начальства. Макаренко надав такі характеристики: батьки заїдають дитяче життя нескінченними повчаннями, повчальними розмовами; батьки певні, що в повчаннях полягає головна педагогічна мудрість; у сімї завжди мало радощів і усмішки; діти не виявляють у батьків ніякого авторитету. Його суть: "батьки переконані, щоб діти слухались, треба, щоб вони любили батьків; щоб заслужити любов, необхідно на кожному кроці показувати свою батьківську любов; засоби - ніжні слова, безконечні поцілунки, пестощі; непослух дитини батьки порівнюють з нелюбовю батька (матері); часто при дітях батьки розповідають знайомим: він страшенно любить тата (маму), це така ніжна дитина!"; дитина все повинна робити з любові до батьків.На основі етнопедагогіки А.С.Макаренко розробив певну систему виховання дітей. Особливе місце у вихованні дітей він відводив сімї. Це було зумовлено тим, що йому довелося перевиховувати підлітків, яким бракувало сімейного виховання. На проблему родинного виховання педагог-практик дивився із загальнодержавних, загальнонародних позицій. “Виховання дітей, - стверджував він, - найважливіша галузь нашого життя.

Зміст

Вступ

1. А.С. Макаренко - відомий педагог, майстер своєї справи

2. Питання сімейного виховання в працях А.С. Макаренка

3. Основні напрямки в системі виховання, використання етнопедагогіки

4. Батьківський авторитет у системі виховання

Висновок

Література

На основі етнопедагогіки А.С.Макаренко розробив певну систему виховання дітей. Особливе місце у вихованні дітей він відводив сімї. Це було зумовлено тим, що йому довелося перевиховувати підлітків, яким бракувало сімейного виховання. На проблему родинного виховання педагог-практик дивився із загальнодержавних, загальнонародних позицій.

“Виховання дітей, - стверджував він, - найважливіша галузь нашого життя. Наші діти - це майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу.

Вони творитимуть історію ... Правильне виховання - це наша щаслива старість, погане виховання - це наше майбутнє горе, це - наші сльози, це - наша провина перед іншими людьми, перед усією країною”.

Думка А.С. Макаренка про важливість родинного виховання не втратила актуальності й на початку ХХІ століття. Вона ще більш загострилась у час, коли сімейне виховання часто замінюється громадським. Таким чином порушується пріоритетність родинного виховання, яка складалася тисячоліттями в усіх народів світу.

Вилучення з виховної системи або недооцінення цього виховання веде до руйнування морально-духовних засад нації. Отже, постає національна, загальнодержавна проблема піднесення системи родинного виховання.

На думку А.С. Макаренка, необхідними умовами правильного виховання дітей є “повна сімя ” як виховний колектив; гарні взаємини між батьком і матірю, приклад батьків для дітей у всьому, правильні стосунки між батьками й дітьми, чіткий і строгий режим життя, правильно організована трудова діяльність членів сімї. “Книга для батьків ” є своєрідною енциклопедією сімейного виховання .

На думку А. Макаренка батьки, які по-справжньому люблять дітей, усвідомлюють свою місію, намагаються здобути визнання в очах дитини своєю мудрістю, людськими чеснотами, зацікавленим, добрим, обґрунтовано вимогливим ставленням до неї, до себе, інших людей. Важливо, щоб дитина, спостерігаючи за своїми батьками, сама високо оцінила їх, виявила прагнення бути подібною на них.

1. Макаренко А.С. Виховання в сімї // А.С.Макаренко. Вибрані педагогічні твори. - К.-Харків: Радянська школа, 1947.

2. Макаренко А.С. Виховання в сімї та в школі // А.С.Макаренко. Вибрані педагогічні твори. - К.-Харків: Радянська школа, 1947.

3. Макаренко А.С. Книга для батьків. - К.: Радянська школа, 1949

4. Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу. Твори: У 7 т. - К.: Рад. Максимюк С.П. Педагогіка.

Размещено на .ru