Особливість забезпечення електронної пошти Національного банку України. Характеристика систем електронного обміну банківськими повідомленнями та фінансовими документами. Головний аналіз міжнародної міжбанківської телекомунікаційної мережі SWIFT.
Діяльність сучасних фінансових установ та банків неможливо уявити без використання засобів електронної пошти. Електронна пошта НБУ - це апаратно-програмний комплекс та адміністративно-технологічна система, що забезпечують обмін електронними повідомленнями між визначеними учасниками мережі. Сьогодні мережа ЕП НБУ налічує більше 3000 учасників, 25000 користувачів та забезпечує проходження файлів за 10-20 хв. Електронна пошта для забезпечення звязку, тобто передачі повідомлень, використовує комутовані (телефонні), виділені (прямі лінії) та радіочастотні канали звязку. & забезпечує можливість передавати повідомлення одночасно багатьом користувачам завдяки наявності спеціального механізму групового обміну, що реалізується з допопогою локального користувача VSEM та можливістю прив "язки до одного конверта великої кількості адресатів;Розвиток систем електронного обміну фінансовими повідомленнями обєднав та зблизив як банківські установи між собою так і клієнтуру з банками, забезпечивши оперативність та сервіс в наданні фінансових послуг. Основою для цього обєднання став уміло вибраний єдиний стандарт банківських повідомлень, досить простий та зручний у роботі, що дало змогу забезпечити оперативність та надійність передачі інформації в будь-яку точку світу. Електронна пошта НБУЄ системою обміну інформації в банківській системі України і обєднує сьогодні всі установи НБУ та комерційних банків. Нарівні обміну фінансовими повідомленнями між: субєктами підприємництва, клієнтами банку та банками функціонують системи "Клієнт-банк", що надають можливість клієнту не відвідуючи банк, передавати платіжні доручення в банк та отримувати інформацію про стан поточного рахунку. В процесі сеансу електронної пошти, вся інформація комерційного банку, з поштової скриньки з підкаталогу OUT передається в центр комутації звязку в підкаталог IN.загальним зборам представників усіх банків, що придбали акції. Вирішення приймаються більшістю голосів з обліком акцій, розподілених серед членів Співтовариства за принципом: одна акція - один голос. Відношення з клієнтами (банками) підтримуються, головним чином, через відділ обслуговування, директор якого очолює групу регіональних менеджерів, що, у свою чергу, відповідають за стан справ у своєму регіоні, включаючи: перевірку готовності країни (країн) до введення її банків до складу S. W.I.F. Т. і контроль за виконанням банками графіка робіт із реалізації етапів підключення до системи; Якщо член Співтовариства представляє країну, банки якої ще не користуються послугами S.W.I.F.T., йому виділяється одна акція, а інші акції-після того, як банки приступлять до експлуатації мережі. По закінченні фінансового року (31 грудня) - один раз на три роки - банкам, трафіки яких за минулий рік перевищили визначений обєм, дається право на придбання додаткових акцій.Мета SWIFT - вивчення, створення і використання засобів, необхідних для швидкої та безпечної передачі з допомогою компютерних мереж платіжних доручень, а також будь-яких інших банківських повідомлень. Його членами можуть бути банки, що здійснюють міжнародну діяльність і знаходяться в країні, підключення якої до мережі S.W.I.F.T. схвалено Правлінням директорів. Як приклад такого стандарту можна привести спеціальний індивідуальний код банку (Bank Identifier Code, BIC), що служить адресою банку в мережі S.W.I.F.T. Оперативне керівництво Радою директорів здійснює Голова Ради директорів, що не менше чотирьох разів у році проводить засідання Ради. Якщо член Співтовариства представляє країну, банки якої ще не користуються послугами S.W.I.F.T., йому виділяється одна акція, а інші акції-після того, як банки приступлять до експлуатації мережі.
План
Зміст
Вступ
1. Системи електронного обміну банківськими повідомленнями та фінансовими документами
2. Міжнародна міжбанківська телекомунікаційна мережа SWIFT
Висновки
Список використаних джерел
Вывод
Мета SWIFT - вивчення, створення і використання засобів, необхідних для швидкої та безпечної передачі з допомогою компютерних мереж платіжних доручень, а також будь-яких інших банківських повідомлень. Його членами можуть бути банки, що здійснюють міжнародну діяльність і знаходяться в країні, підключення якої до мережі S.W.I.F.T. схвалено Правлінням директорів. Власниками акцій S. W.I.F.T. можуть бути тільки баша:, що є його членами. Управління діяльністю S.W.I.F.T. здійснюється Правлінням директорів, що обирається в червні кожного року на загальних зборах. Фінансова телекомунікація, що полягає в передачі фінансових повідомлень на великі відстані, вимагає наявності системи стандартів, розробкою і підтримкою якої зайнято безліч фахівців S.W.I.F.T. в усьому світі. Як приклад такого стандарту можна привести спеціальний індивідуальний код банку (Bank Identifier Code, BIC), що служить адресою банку в мережі S.W.I.F.T. Цей код зараз є світовим стандартом для усіх фінансових організацій і визнаний ISO -міжнародною організацією стандартизації.
Виконавчим органом S.W.I.F.T. с Рада директорів чисельністю від 11 до 25 чоловік. Рада директорів переобирається щорічно на Генеральній Асамблеї без обмеження кількості переобрань. Оперативне керівництво Радою директорів здійснює Голова Ради директорів, що не менше чотирьох разів у році проводить засідання Ради. Кворум складає дві третини загального числа членів, не менше 50% повинні бути в наявності особисто. Рішення Ради приймаються простою більшістю голосів. Виконавчий директор відповідає за виконання рішень Ради директорів. До складу Ради директорів входять представники країн (або групи країн). Для висунення кандидатури в Раду директорів країна (група країн) повинна мати не менше 1,5% трафіка S.W.I.F.T. Якщо сумарний трафік перевищує 5%, то можна запропонувати в Раду ще одну кандидатуру. Акції Співтовариства розподіляються тільки між банками-членами S.W.I.F.T. пропорційно обєму операцій, проведених за допомогою телекомунікаційної мережі. Якщо член Співтовариства представляє країну, банки якої ще не користуються послугами S.W.I.F.T., йому виділяється одна акція, а інші акції- після того, як банки приступлять до експлуатації мережі. Якщо країна володіє більш ніж 20% акцій -кількість її голосів обмежується 20% усіх голосів. При вибутті зі Співтовариства вартість акцій повертається. По закінченні фінансового року (31 грудня) - один раз на три роки - банкам, трафіки яких за минулий рік перевищили визначений обєм, дається право на придбання додаткових акцій.
Джерелами фінансування є: вступні внески, позики, платежі за послуги, надані банкам - членам Співтовариства. Наприклад, у 1981 р. за передачу звичайного повідомлення користувач платив 18 BEF, а за термінове - 36 BEF. У1990 р. вартість одного стандартного повідомлення обємом біля 400 символів складала 17 BEF. Розмір плати змінюється в залежності від обєму, тривалості, типу і терміновості повідомлення. Вартість повідомлень постійно знижується. Сьогодні вартість передачі одного складає біля 13 BEF.
Половина всіх оплат, розрахована за оборотами попереднього року, виплачується банками в якості авансу на початку кожного року. S.W.I.F.T. не ставить своєю метою одержання прибутку (за Статутом Співтовариство є некомерційною організацією). І якщо за підсумками року утвориться кредитовий залишок, то він не розподіляється між країнами - членами S.W.I.F.T., а йде на збільшення резервного капіталу, фінансування діяльності Спільноти або, за рішенням Генеральної Асамблеї, на добродійні цілі. За рахунок прибутку банкам також даються значні знижки при оплаті за трафік у першому кварталі після закінчення фінансового року.
Список литературы
1. Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г. А. Титоренко, В. И. Суворова, И. Ф. Возгилевич и др. / Под ред. Г. А. Титоренко. - М.: Финстатинформ, 1997. - 268 с.
2. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник /Под ред. Г. А. Титоренко. - М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. - 400 с.
3. Автоматизация расчетных операций и фондовых бирж. - М.: Церих, 1992. - 206 с.
4. Банковские технологии. М.: Журнал издательства «Бизнес и компьютер» 1997-1999 гг.
