Електронна демократія як тенденція глобального політичного розвитку - Автореферат

Зростання активності недержавних акторів в міжнародних відносинах та розширення транснаціональних звязків зумовлює тісний взаємозвязок між заходами, спрямованими на автоматизацію взаємодії держави та суспільства, з одного боку, та збільшенням ефективності міжнародної співпраці та розширення стосунків між країнами, з іншого. Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань: - дослідити принципи організації комунікацій між державою та громадянином в сучасному глобалізованому суспільстві, визначити ключові інформаційні концепції, котрі застосовують у процесі трансформації сучасних демократичних систем; В роботі застосовувались загальноприйняті методи наукового пізнання та дослідження: історико-логічний (для оцінки особливостей історичного розвитку демократичної теорії та аналізу особливостей сьогодення); індукції і дедукції та наукового абстрагування (при аналізі причинно-наслідкових взаємозвязків мікро-та макросередовища внутрішнього і зовнішнього владного поля), логічного моделювання (для дослідження особливостей електронного врядування у контексті існуючої системи врядування у ЄС та США), а також порівняльний підхід (для співставлення провідних зразків впровадження електронної демократії в контексті створення рекомендацій для України). Основні положення дисертаційного дослідження було викладено автором на засіданнях кафедри Міжнародної інформації Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на міжнародних науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та молодих вчених, які проводились Інститутом міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Шевченківська весна”, на ряді зовнішніх науково-практичних конференцій, а саме: круглому столі “Електронне урядування в системі національної безпеки України” в Національному інституті проблем міжнародної безпеки при РНБОУ (НІПМБ), науково-практичному семінарі „Роль міських Інтернет-ресурсів в інформаційному забезпеченні розвитку міських громад в Україні”, організованого Інститутом трансформації суспільства, круглому столі “Влада та бізнес - партнери?”, організованого “Асоціацією підприємств інформаційних технологій України”, мобільних тренінгах для державних службовців, організованого IREX/IATP в Україні, конференцією “Інтернет, як шлях до демократії” при підтримці Центру інформації та документації НАТО в Україні. У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність проведення дослідження, викладено звязок із науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету дисертаційного дослідження та його завдання, визначено обєкт, предмет та методологічну основу дослідження, обґрунтовано наукову новизну роботи, показано її теоретичне та практичне значення, надано відомості про апробацію результатів дисертації та структуру роботи.Комунікації між державою та громадянином переносяться на новий автоматизований рівень, що виключає затримки, спричинені людським фактором та надає принципово нові можливості реалізації персональних та економічних інтересів всім членам суспільства. Розкривши зміст ключових демократичних течій у провідних іноземних джерелах у контексті вивчення громадської позиції було визначено суттєву тенденцію до збільшення кількості референдумів, що в значній мірі було викликано новими технологічними можливостями збору та обробки інформації. В результаті аналізу системи комунікацій між державою та громадянином через призму демократичних принципів було визначено низку стійких комунікаційних звязків, котрі є типовими для всіх членів суспільства. Визначаючи ключові інформаційні концепції, котрі можливо застосувати для фундаментального планування демократичної системи нового покоління, було отримано низку переконливих доказів здійснившихся прогнозів у сфері розвитку ІКТ, як з технологічної так і з філософської точки зору. В процесі еволюції електронного врядування було досягнуто інвестиційного балансу, коли держава спонукає приватні інституції до розвитку технологічного сегменту, зосередивши бюджетні ресурси майже повністю на організаційних змінах.

Аналіз глобальних демократичних процесів показав, що електронне врядування є загальновизнаним шляхом еволюції демократичних систем на міжнародному рівні.

На основі розвязаних завдань встановлено, що існує прямий звязок між рівнем демократизації країни та рівнем залучення сучасних ІКТ до процесів державного управління. Комунікації між державою та громадянином переносяться на новий автоматизований рівень, що виключає затримки, спричинені людським фактором та надає принципово нові можливості реалізації персональних та економічних інтересів всім членам суспільства. В умовах глобалізації забезпечується прозорий обмін офіційною інформацією на міжнародному та локальному рівні, що визначається комплексом державних інформаційних ініціатив політичного та економічного характеру. Завдяки цьому, на регіональному рівні створюються транснаціональні системи обміну офіційною інформацією, що забезпечує сталий розвиток всіх галузей людської життєдіяльності.

Розкривши зміст ключових демократичних течій у провідних іноземних джерелах у контексті вивчення громадської позиції було визначено суттєву тенденцію до збільшення кількості референдумів, що в значній мірі було викликано новими технологічними можливостями збору та обробки інформації. Провідні демократичні уряди намагалися отримати максимально повні дані про позицію громадян задля корелювання владних дій. Ця тенденція зберігається і понині, що виражається в синхронізації офіційних інформаційних комунікаційних каналів провідних країн світу з можливостями ІКТ.

Типологізація сучасних форм і типів демократій показала, що модель демократичного ладу напряму залежить від рівня розвитку комунікаційних інструментів та способу проектування платформи надання державних послуг громадськості. Також спостерігається процес зменшення персональної ролі чиновників аж до повної її відсутності у контексті переадресації процесу прийняття державних рішень до її відповідності домінуючій громадській позиції.

ІКТ забезпечують стабільні транснаціональні комунікації між різноманітними обєднаннями та індивідуальні взаємодії на новому рівні. Підвищення ефективності подібних комунікацій визначається рівнем стандартизації офіційних контактів. Обєднання державних мереж відбувається не шляхом їх фізичного обєднання, а завдяки уніфікованому підходу до надання послуг у різноманітних країнах світу. Це забезпечує прозорість обміну інформацією зі збереженням національних особливостей організації комунікаційних процесів на міждержавному рівні.

В результаті аналізу системи комунікацій між державою та громадянином через призму демократичних принципів було визначено низку стійких комунікаційних звязків, котрі є типовими для всіх членів суспільства. В демократичних суспільствах вони, зокрема, потрапляють в так званий кошик демократичних прав, гарантування якого є основоположним завданням владних інституцій шляхом організації ефективного інтерактивного діалогу та спільної діяльності з громадянами.

Визначаючи ключові інформаційні концепції, котрі можливо застосувати для фундаментального планування демократичної системи нового покоління, було отримано низку переконливих доказів здійснившихся прогнозів у сфері розвитку ІКТ, як з технологічної так і з філософської точки зору. Саме тому слід поглиблювати симбіоз владних процесів та новітніх засобів комунікації, зважаючи на тенденції розвитку і моделюючи систему, котра була б ефективною навіть у далекосяжному майбутньому.

Вивчення історичних передумов формування сучасних електронних систем врядування у провідних країнах світу вказало на існування жорсткої конкуренції між владою та комерційним сектором, котрий надавав послуги на значно вищому рівні. Саме це й спонукало провідні уряди світу переосмислити свою роль та стати на чолі інформаційної революції, надавши в свою чергу громадянам та приватному сектору інструменти державної взаємодії нового покоління, а також знявши всі обмеження з розвитку телекомунікаційного сектору. В процесі еволюції електронного врядування було досягнуто інвестиційного балансу, коли держава спонукає приватні інституції до розвитку технологічного сегменту, зосередивши бюджетні ресурси майже повністю на організаційних змінах.

Систематизація філософських підходів до технологічного розвитку людства в найближчі десятиріччя у контексті автоматизації людинно-машинного звязку відкрила додаткові аспекти розвитку комунікацій у найближчий період, що є важливим з точки зору ефективності планування систем. Держава здатна зіграти на випередження новітніх технологій, отримавши значні дивіденди локального та глобального рівня. Ідеологія випередження має бути закладена у стратегію та тактику довгострокового державного планування, що буде високо оцінено найближчими поколіннями.

Визначення легальних рамок регулювання інформаційного суспільства в ЄС вказує на існування серйозного законодавчого підґрунтя функціонування систем електронного врядування. Також європейські законодавці запропонували для використання відкриті інформаційні системи та систематизували доступ до різних типів інформації, зокрема аудіовізуального. Закладено законні підвалини до гібридної моделі прийняття рішень в котрій громадяни мають більш значну вагу, аніж офіційні представники.

Аналіз системи державних послуг, доступних для пересічних громадян ЄС, з точки зору демократичних цінностей показав, що урядові інституції всіх країн-членів зосереджені на соціальних, культурних, економічних потребах громадян, включаючи їх до політичних процесів на всіх рівнях. Створено комплексну систему забезпечення всієї низки цих потреб з можливостями подальшого удосконалення самими громадянами.

В свою чергу базові принципи формування концепцій взаємоповязаного уряду у ЄС підвищують рівень залученості як громадян, так і нових країн до європейської системи електронного врядування. Реалізація цих завдань на міждержавному рівні отримала своє втілення у програмних системах з відкритим кодом. Щодо громадської участі у електронних комунікаціях з державою у ЄС проводиться постійна робота з удосконалення інтерфейсів, котрі пропонуються громадянам на офіційних веб-представництвах та інших електронних комунікаціях з метою долучення людей літнього віку, дітей та загального подолання цифрового розриву. В процесі виникнення нових технологій зявляється ефект впливу на появу нових форм державного врядування. Еволюція систем врядування постійно визначає нові сфери, котрі потребують автоматизації. Існує дві основні причини виникнення нових форм надання послуг громадянам - необхідність розширення соціальних гарантій, а також завдання до збільшення самоокупності органів державної влади.

Загалом підходи до феномену електронного врядування є окремим для кожної країни, що напряму залежить від форми державного устрою та рівня фахової підготовки спеціалістів, котрих залучають до проектування та впровадження систем електронного врядування. Доповідь ООН про електронну готовність країн світу дає можливість оцінити різні підходи з точки зору якісних показників.

Еволюція виникнення програм розвитку інформаційного суспільства та електронного врядування в ЄС бере свій початок ще у 90-ті роки. Відомості про позицію ЄС, щодо розвитку систем електронного врядування можна знайти у офіційних документах Європейського Союзу, котрі розроблялися з метою гарантування демократичних цінностей кожному громадянину. Також було проаналізовано низку документів, котрі мають на меті прискорення розвитку конкретних галузей господарства та конкретних дій, щодо подолання цифрового розриву.

Завдяки забезпеченню уніфікованих підходів до здійснення офіційних комунікацій на транснаціональному рівні, спостерігається значне пожвавлення економічної, культурної та соціальної діяльності. Політична прозорість є гарантом стабільності для міжнародних економічних організацій, котрі збільшують обєми своєї діяльності в умовах більш сприятливого офіційного інформаційного поля. Можливість встановлення контрольованих офіційних звязків є надзвичайно важливим фактором для створення нових форм організації транснаціональних економічних утворень. При цьому форма подібних комунікацій є унікальною для кожної країни світу, хоча принципи їх побудови є майже ідентичні.

Зокрема, ЄС та США мають доволі схожі задачі, щодо надання послуг своїм громадянам, але обрали різні шляхи реалізації. Порівнюючи передумови виникнення програм побудови систем автоматизованого державного управління у ЄС та США було визначено першість США у впровадженні конкретних кроків та послуг громадянам. При цьому ЄС має набагато ширшу задачу, оскільки до його складу входять незалежні країни, що призвело до розробки більш глобальної системи підходу до остаточної реалізації, що матиме всій розвиток у найближчі роки.

В контексті проведеного дослідження було також зроблено аналіз стану України у контексті світового розвитку систем електронного врядування та прогнозування перспектив пришвидшеного розвитку для нашої держави. Було відзначено невисокий рівень реальної реалізації послуг громадянам, котрі ще не вийшли далеко за рамки звичайних інформаційних веб-сайтів. При цьому визначено фактори, котрі забезпечать швидкий та гармонійний розвиток новітніх систем електронних комунікацій з державою на відміну від багатьох інших країн постсоціалістичного табору. На основі отриманих даних було також запропоновано теоретичну модель виборів в Україні, котра могла б стати основою для впровадження повністю електронної моделі аналізу волевиявлення населення.

Загалом у роботі було проведено широке дослідження теоретичних та практичних даних про розвиток електронного врядування, як інструменту впровадження електронної демократії, що показало незворотність еволюційного шляху демократичних систем у напрямку впровадження електронних каналів комунікації між громадянами та державою. електронний демократія держава

1. Бойчун С.О. Порівняльна характеристика розвитку електронного врядування в ЄС та США // Актуальні проблеми міжнародних відносин - Вип. 81. ч. ІІ. К.: Вид-во ІМВ, 2008. - с. 71-79

2. Бойчун С.О. Передумови налагодження комунікаційних механізмів держави шляхом надання послуг громадянам // Актуальні проблеми міжнародних відносин - Вип. 79. ч. І. К.: Вид-во ІМВ, 2008. - с. 202-209

3. Бойчун С.О. Проблеми інформаційного залучення країн четвертої хвилі розширення Європейського Союзу (безпековий аспект) // Актуальні проблеми міжнародних відносин - Вип. 65. ч. І. К.: Вид-во ІМВ, 2006. - с. 91-97

4. Бойчун С.О. Політика світового інформаційного випередження ЄС як приклад для України // Актуальні проблеми міжнародних відносин - Вип. 64. ч. ІІ. К.: Вид-во ІМВ, 2006. - с. 172-179

Размещено на .ru