Електрофізіологічне дослідження активності рефлекторних дуг спинного мозку в умовах експериментального гіпертиреозу - Автореферат

Питання вивчення механізмів, які лежать в основі характерних для гіпертиреоїдних станів рухових розладів має великий інтерес як для теоретичної, так і для клінічної медицини (Гайдина Г.А., 1975; Гольбер Л.М. и др., 1980; Фролькис В.В. и др, 1990; Кондрор В.И., 1999; Cheville Вивчення особливостей впливу підвищених концентрацій тиреоїдних гормонів на структури центральної та периферичної нервової системи проводилося в багатьох дослідженнях, але дана проблема аналізувалась, головним чином, з врахуванням морфологічних, біохімічних, імунологічних показників (Гайдина Г.А. и др., 1970; Жукова Н.И., 1972; Недзвецкий В.С., 2000). Разом з тим досліджень, які розкривали б особливості та механізми впливу надмірної кількості тироксину на нервову систему в функціонально цілісному організмі, недостатня кількість (Мантуло П.М. и др., 1979; Гольбер Л.М. и др., 1980; Di Meo S. et al., 1997). В звязку з цим нами за умов модельного експериментального гіпертиреозу (ГТ) електрофізіологічними методами було вивчено цілісну систему - спинномозкову рефлекторну дугу; вивчали її складові частини (скелетний мяз, аферентні та еферентні нервові шляхи, інтернейронний та мотонейронний апарати спинного мозку). З літературних джерел відомо, що рухові порушення за умов ГТ проявляються в зміні рефлекторної активності нервової системи (Гайдина Г.А., 1976; Гольбер Л.М. и др., 1980; Неруш П.О. та ін., 1998; Davidoff R.A. et al., 1972), причому в даному випадку головне значення приділяється спинному мозку (СМ) (Гайдина Г.А., 1976; Гольбер Л.М. и др., 1980; Неруш П.О. та ін., 1998) та структурам, які входять до складу його рефлекторних дуг (Волков Е.М., 1985; Танин С.А., 1988; Leijendekker W., 1985).Після зникнення явищ спінального шоку тварині вводили тіопентал-натрію (5 мг / 100 г маси, інтраперитонеально) та при необхідності міорелаксанти (або йодистий сукцінілхолін в дозі 1,5 мг/100 г; або ардуан в дозі 0,5 мг/100 г маси тварини, інтраперитонеально) і тварину переводили на штучне дихання. В абсолютних величинах поріг виникнення ПД литкового мязу у інтактних тварин становив 19,3 0,3 МВ (n=36), а у тварин з експериментальним ГТ цей показник дорівнював 28,8 0,4 МВ (n=38, p<0,01). При прямому подразненні мязу поріг виникнення ПД у тварин з ГТ, на протилежність випадку з непрямою стимуляцією, значно зменшувався у порівнянні з аналогічним показником у інтактних тварин; ця величина складала 50,8 2,3% (p<0,01; n=29) від цього показника у інтактних тварин. У інтактних тварин показник хронаксії ВК СМ становив 46,0 2,0 мкс (n=10), тоді як у тварин з експериментальним ГТ (n=23) відбувалося достовірне (p<0,01) зменшення показника хронаксії до 33,0 1,0 мкс (71,7 3,0% від аналогічного показника у інтактних тварин). Дослідження амплітуди викликаних потенціалів дії ДК СМ показало, що у інтактних тварин (n=13) цей показник становив 6,68 0,92 МВ; у тварин з ГТ (n=23) даний показник змінювався недостовірно (p>0,05) і становив 7,86 0,61 МВ (117,6 7,8% від аналогічного показника у інтактних тварин, який ми прийняли за 100%).До теперішнього часу детально не зясований характер змін збудливості та особливості викликаної біоелектричної активності у різних ділянках спинномозкової рефлекторної дуги за умов гіпертиреозу, зокрема, у скелетних мязах, нервово-мязових синапсах, аферентних та еферентних нервових волокнах, інтернейронних та мотонейронних пулах. Виявлено, що збудливість скелетних мязів за умов експериментального гіпертиреозу достовірно зростає. Характер функціонування мязів в цих умовах у статевозрілих та нестатевозрілих тварин характеризується однаковим напрямком змін збудливості нервово-мязового комплексу. Показано, що збудливість та характер потенціалів дії аферентних волокон сідничного нерва за умов експериментального гіпертиреозу відрізняється від аналогічного показника у інтактних тварин достовірним зменшенням хронаксії та збільшенням тривалості потенціалів дії. Зясовано, що за умов експериментального гіпертиреозу у інтернейронних пулах виникає більше ніж двократне достовірне підвищення амплітуди всіх компонентів потенціалу дорсальної поверхні спинного мозку на фоні достовірного збільшення порогів та зменшення хронаксії цих компонентів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

До теперішнього часу детально не зясований характер змін збудливості та особливості викликаної біоелектричної активності у різних ділянках спинномозкової рефлекторної дуги за умов гіпертиреозу, зокрема, у скелетних мязах, нервово-мязових синапсах, аферентних та еферентних нервових волокнах, інтернейронних та мотонейронних пулах.

Виявлено, що збудливість скелетних мязів за умов експериментального гіпертиреозу достовірно зростає. Мязи стають більш стійкими до дії гострої гіпоксії. Ефективність нервово-мязової передачі значно порушена, головним чином за рахунок зменшення функціональної активності Н-холінорецепторів та дефіциту виділення медіатора. Характер функціонування мязів в цих умовах у статевозрілих та нестатевозрілих тварин характеризується однаковим напрямком змін збудливості нервово-мязового комплексу.

Показано, що збудливість та характер потенціалів дії аферентних волокон сідничного нерва за умов експериментального гіпертиреозу відрізняється від аналогічного показника у інтактних тварин достовірним зменшенням хронаксії та збільшенням тривалості потенціалів дії. Збудливість еферентних волокон сідничного нерва в цих умовах достовірно зменшена за показником порога та збільшена за показником хронаксії. В 1,5-5 разів зростає амплітуда потенціалу дії еферентних волокон; зявляються двокомпонентні, високоамплітудні потенціали дії вентральних корінців, які не реєстрували у інтактних тварин.

Зясовано, що за умов експериментального гіпертиреозу у інтернейронних пулах виникає більше ніж двократне достовірне підвищення амплітуди всіх компонентів потенціалу дорсальної поверхні спинного мозку на фоні достовірного збільшення порогів та зменшення хронаксії цих компонентів. В таких умовах інтернейрони не змінюють своїх звичайних звязків; в інтернейронних пулах послаблюються процеси пресинаптичного гальмування.

Виявлено, що за умов експериментального гіпертиреозу рефлекторні відповіді мотонейронних пулів зростають в 3-4 рази. При цьому збуджується або переважна більшість, або всі мотонейрони досліджуваного пулу. В цих умовах одразу за моносинаптичним розрядом виникає аномально підвищений компонент відповіді вентрального корінця.

Висунуто гіпотезу, згідно якої за умов експериментального гіпертиреозу можливе збудження волокон вентрального корінця одне від одного - ефаптичним шляхом. Це виникає як при рефлекторній, так і безпосередній стимуляції волокон вентральних корінців.

Отримані результати розкривають певні механізми рухових порушень на рівні спинномозкової рефлекторної дуги за умов гіпертиреозу, що дає можливість використати ці дані в практичній медицині для розробки засобів корекції таких порушень.

Макий Е.А., Неруш П.А., Родинский А.Г. Сегментарная рефлекторная активность в условиях суперрефлексии, вызванной действием веществ, которые повышают возбудимость спинного мозга // Нейрофизиология/Neurophysiology. - 2000. - T.32, № 2. - С. 120-127. Автором виконані дослідження по вивченню впливу підвищеного рівня тироксину на рефлекторну активність спинного мозку, проведено аналіз результатів цих досліджень, написано розділи: результати дослідження, обговорення результатів дослідження.

Макий Е.А., Неруш П.А., Родинский А.Г., Панкул М.А., Мозгунов А.В. Особенности возбудимости вентральных корешков спинного мозга белых крыс при прямой стимуляции в условиях длительного воздействия тироксина // Вісник Дніпропетровського університету. - 2000. Вип.8, Т.1. - С. 62-65. Автором досліджена біоелектрична активність вентральних корінців спинного мозку за умов гіпертиреозу та проведено аналіз результатів дослідження, написано розділи: результати дослідження і їх обговорення, зроблені висновки.

Родинський О.Г. Аналіз активності холінорецепторів скелетного мяза в умовах експериментального гіпертиреозу // Одеський медичний журнал. - 2001. - Т.68, №6. - С. 33-35.

Неруш П.О., Макій Є.А., Родинський О.Г. Особливості проведення нервово-мязового збудження в умовах гіпертиреозу // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2001. - Т.16, №4. - С. 22-25. Автором було проведено дослідження викликаної біоелектричної активності нервово-мязового зєднання та безпосередньо литкового мязу білого щура за умов експериментального гіпертиреозу та проведено узагальнення результатів цих досліджень.

Макий Е.А., Неруш П.А., Родинский А.Г. Параметры потенциала дорсальной поверхности спинного мозга крыс при экспериментальном гипертиреозе // Нейрофизиология/Neurophysiology. - 2001. - T.33, № 4. - С. 279-285. Автором досліджений стан викликаної активності аферентів, які беруть участь в формуванні компонентів потенціалу дорсальної поверхні спинного мозку; активність сегментарних та несегментраних комплексів та виконано узагальнення результатів дослідження.

Неруш П.О., Макій Є.А., Родинський О.Г. Вікові особливості функціонування нервово-мязової системи щурів за умов гіпертиреозу // Фізіологічний журнал. - 2001. - Т.47, №5. - С. 12-17. Автором проведений порівняльний аналіз отриманих даних, особисто написаний розділ обговорення результатів дослідження.

Неруш П.О., Макій Є.А., Краюшкіна І.А., Родинський О.Г. Аномально підвищені відповіді спинного мозку, викликані дією тироксину, тироліберину або 4-амінопіридину // Фізіологічний журнал. - 1998. - Т.44, №3. - С. 47-48.

Неруш П.А., Макий Е.А., Родинский А.Г., Мозгунов А.В. Исследование вегетативных и двигательных функций в условиях моделирования с помощью L-тироксина тиреотоксикоза // Архив клинической и экспериментальной медицины. -2000. - Т.9, №1. - С. 138-139.

Макій Є.А., Неруш П.О., Родинський О.Г. Електрофізіологічна активність еферентних волокон моносинаптичної рефлекторної дуги за умов тиреотоксикозу // Фізіологічний журнал. - 2000. - Т.46, №2. - С. 142-143.

Макий Е.А., Родинский А.Г. Особенности потенциала дорсальной поверхности спинного мозга в условиях экспериментального гипертиреоза // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2001. - Т.10, №2. - С. 185.

Родинський О.Г., Владимірова А.В. Особливості впливу L-тироксину в наростаючих дозах на стан функціональної активності серця білих щурів // Клініко-морфологічні аспекти серцево-судинної системи: Тези доповідей Міжнародного конгресу студентів і молодих вчених. - Дніпропетровськ, 2000. - С. 16-17.

Makii E.A., Nerush P.A., Rodinsky A.G., Mozgunov A.V. Electrophysiological studing of changes of function presynaptic afferents of the spinal cord at action of raised concentration of a thyroxine blood of white rats // Abstract Book of the 11th Neuropharmacology Conference "Molecular mechanisms of synaptic function". - San Diego, USA, November 8-10, 2001. - Abstract 1.56.

Неруш П.О., Макій Є.А., Родинський О.Г. Особливості нервово - мязової передачі в онтогенезі в умовах експериментального гіпертиреозу // Історія та сучасні досягнення фізіології в Україні: Зб. наук. пр. -К., 2001. - С. 61-62.

Родинський О.Г. Особливості збудливості інтернейронного пулу спинного мозку в умовах експериментального гіпертиреозу // Актуальні проблеми клінічної та теоретичної медицини: Тези доповідей міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 11.

Родинський О.Г., Неруш П.О., Макій Є.В. Дія прозерину на викликані відповіді скелетного мязу за умов експериментального гіпертиреозу // Фармакологія 2001 - крок у майбутнє: Тези доповідей ІІ Національного зїзду фармакологів України. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 207-208.

Неруш П.О., Макій Є.А., Родинський О.Г. Блокада холінорецепторів скелетних мязів ардуаном у щурів з експериментальним гіпертиреозом // Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці: Тези доповідей конф. присвяченої 100-річчю з дня народження проф. Я.П.Склярова. - Львів, 2001. - С. 38.

Родинський О.Г. Електрофізіологічна характеристика функціональної активності нервово-мязової системи білих щурів за умов експериментального гіпертиреозу в онтогенезі // Тези доповідей ІІІ Української конференції молодих вчених присвяченої памяті академіка В.В.Фролькіса. - К., 2002. - С. 158-158.

Родинский А.Г., Иванова О.И. Электрофизиологическое исследование рефлекторных дуг спинного мозга в условиях экспериментального гипертиреоза // Материалы III международной научно-практической конференции "Здоровье и образование в ХХІ веке". - Москва, 2002. - С. 340.