Електроенергетика як базова галузь економіки України і промисловість, що виробляє і транспортує електроенергію, забезпечує нею споживачів. Відсутність державної системи енергозбереження на тривалу перспективу. Стандарти витрат енергетичних ресурсів.
Будівництво потужних ліній електропередач дає змогу освоювати паливні ресурси незалежно від віддалення районів споживання. Достатня кількість електроенергії притягує до себе підприємства і виробництва, в яких частка паливно-енергетичних витрат у собівартості готової продукції значно більша порівняно з традиційними галузями промисловості.У розвитку й розміщенні електроенергетики в Україні визначальними є такі принципи: концентрація виробництва електроенергії внаслідок будівництва великих районних електростанцій, що використовують дешеве паливо і гідроенергоресурси; Нині майже третина електроенергії виробляється в районах споживання і понад 2/3 споживається в районах її виробництва. Поки що місце будівництва ДРЕС вибирають на основі порівняння економічних показників транспортування палива та електроенергії з урахуванням екологічної обстановки. Якщо вчені розробляють високоефективні методи транспортування електроенергії на великі відстані, то ДРЕС будуватимуться переважно в східних районах України. В Україні є чотири види електростанцій, які розрізняють за використовуваним ресурсом: - теплові - працюють на твердому, рідкому й газоподібному паливі; серед них вирізняють конденсаційні й теплоелектроцентралі;Найважливіша тенденція в розвитку електроенергетики - обєднання електростанцій в енергосистемах, які здійснюють виробництво, транспортування і розподіл електроенергії між споживачами. Створення енергосистем зумовлюється потребою ритмічного забезпечення споживачів електроенергією, виробництво і споживання якої має не тільки сезонні, а й добові коливання. Енергосистеми дають можливість маневрувати виробництвом електроенергії як у часі, так і в просторі. Створено Обєднану енергетичну систему України (ОЕС), 4 державні акціонерні енергогенеруючі компанії (ДАЕК), до яких увійшли всі ТЕС потужністю понад 500 МВТ кожна ("Донбасенерго", "Дніпроенерго", "Центроенерго", "Західенерго") і дві гідрогенеруючі компанії ("Дніпрогідроенерго" і "Дністрогідроенерго"). Нерентабельність виробництва електроенергії в Україні (відношення собівартості електроенергії, виробленої з даного енергоджерела в Україні, до її світової собівартості) становить, %: вугілля - 58, газу - 155, мазуту - 95-125, урану - 89, води - 24.Розвиток і розміщення паливно-енергетичного комплексу відповідно до "Національної енергетичної програми" повязані із збільшенням масштабів геологічних та географічних досліджень на території У країн й традиційних видів палива - нафти, газу в Донецько-Придніпровській западині, Причорноморській низовині, Прикарпатті й Закарпатті, зростанням видобутку нафти у старопромислових районах за рахунок застосування сучасних технологій. У Донецькому басейні доцільно стабілізувати і збільшувати видобуток вугілля, технічно переоснастити й реконструювати застарілий шахтний фонд. Слід проводити реконструкцію атомної електроенергетики на новій технологічній основі, створювати енергоблоки, які використовували б уран низького збагачення, що його виробляють наші збагачувальні фабрики В міру нарощування потужностей атомної енергетики зявилася б можливість вживання більш рішучих кроків до закриття нерентабельних шахт Донбасу з одночасним відкриттям нових на перспективних площах. Необхідно збільшувати виробництво електроенергії з нетрадиційних джерел: з відходів сільського господарства виготовляють біопаливо, що у великих масштабах практикують країни Латинської Америки і Африки.Електроенергетика - галузь промисловості, що виробляє і транспортує електроенергію, забезпечує нею споживачів. Електроенергетика, продукція якої широко використовується в господарстві та населенням, - найбільший споживач палива. При цьому відбувалися зміни в структурі енергетики - частка виробництва електроенергії атомними станціями швидко зростала. Провідне місце у виробництві електроенергії належить тепловим електростанціям (50% загального виробництва електроенергії в Україні), далі йдуть атомні (45%) і гідроелектростанції (5%) (мал. На цих станціях за рахунок паралельного виробництва тепла та електроенергії значно підвищується ефективність виробництва і раціональніше використовується паливо.
План
Зміст
Вступ
1. Електроенергетика України: її види і розміщення
2. Розвиток електроенергетики
3. Пріоритетні напрями розвитку та розміщення
Висновки
Вывод
Структурна перебудова господарства, економне використання усіх видів палива й енергії, впровадження економічних стимулів сприятимуть зменшенню енергомісткості національного продукту. Сьогодні в Україні немає механізму, який би стимулював зменшення споживання енергоносіїв. Йдеться про державну систему енергозбереження на тривалу перспективу, систему стандартів та нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів, звітність про енергоспоживання.
Електроенергетика України
Електроенергетика - галузь промисловості, що виробляє і транспортує електроенергію, забезпечує нею споживачів. Електроенергетика, продукція якої широко використовується в господарстві та населенням, - найбільший споживач палива.
Електроенергетика є базовою галуззю економіки України. Порівняно з іншими галузями промисловості вона працює найбільш стабільно, хоч знизила випуск продукції за останні десять років на одну третину. Особливо різко скоротилося електроспоживання в промисловості, будівництві, тобто в галузях, що зазнали найбільшого спаду виробництва. При цьому відбувалися зміни в структурі енергетики - частка виробництва електроенергії атомними станціями швидко зростала.
Електроенергетичний потенціал України значний. Галузь в основному задовольняє потреби України.
Провідне місце у виробництві електроенергії належить тепловим електростанціям (50% загального виробництва електроенергії в Україні), далі йдуть атомні (45%) і гідроелектростанції (5%) (мал. 17). У розрахунку на одного жителя України за рік виробляється близько 3,7 тис. КВТ·год електроенергії.
Електроенергетика
Електроенергетика України - велике і багатогалузеве господарство. До її складу входить, крім теплових (ТЕС), атомних (АЕС) і гідроелектростанцій (ГЕС), велике господарство електромережі, в якому зайнято значно більше працівників, ніж на всіх електростанціях разом.
Теплові електростанції. В Україні працює багато великих і середніх теплових електростанцій в усіх регіонах. Найбільшими з-поміж них є Запорізька, Криворізька-2, Зміївська (Харківська область), Бурштинська (Івано-Франківська область), Ладижинська (Вінницька область) (мал. 18), Придніпровська (Дніпропетровська область), Старобешівська (Донецька область), Трипільська (Київська область).
Здебільшого великі ТЕС виробляють крім електроенергії ще й тепло для опалення міст. Такі електростанції називають теплоелектроцентралями (ТЕЦ). Найпотужнішими серед них є Київська ТЕЦ-6, Харківська ТЕЦ-5, Одеська та ін. На цих станціях за рахунок паралельного виробництва тепла та електроенергії значно підвищується ефективність виробництва і раціональніше використовується паливо.
Теплові електростанції переважно споживають донецьке вугілля і частково горючий газ та мазут. Електростанції і теплоцентралі західної частини України (Бурштинська, Добротвірська, Львівська та ін.) в основному споживають львівсько-волинське паливо.
ТЕС є найбільшими забруднювачами довкілля. Наприклад, одна з найпотужніших в Україні Бурштинська станція викидає в атмосферне повітря близько 150 тис. тонн шкідливих речовин щороку. Це значно більше, ніж усі види атмосферного забруднення Києва і Київської області.
Атомні електростанції. В Україні працює пять потужних атомних електростанцій - у західній і центральній її частинах. Це Чорнобильська (закривається в 2000 p.), Запорізька (м. Енергодар), Південноукраїнська (м. Південноукраїнське Хмельницька (м. Нетішин) і Рівненська (м. Кузнецовськ) (мал. 19). Найпотужнішою серед них є Запорізька АЕС, на яку припадає близько 20% всього виробництва електроенергії України. АЕС працюють на вітчизняному (51%) і привізному з Російської Федерації діоксиді урану.
Усі АЕС споруджувалися без належного наукового обґрунтування, а питання про місце їх розташування вирішували центральні органи колишнього СРСР. Тому нині є проблеми з безпекою станцій.
На атомних станціях України працює 16 і будується 5 реакторів. Як уже зазначалося, на атомні станції припадає 45% загального виробництва електроенергії. Це високий, але не найвищий у світі показник. Наприклад, у Литві він становить 86%, у Франції - 76%. У багатьох країнах не планується подальшого нарощування нових потужностей на АЕС.
В Україні зосереджено 5% усіх атомних електростанцій світу. Це приблизно стільки, як у Великобританії, Канаді чи Швеції, трохи менше, ніж у Російській Федерації.
Подальший розвиток атомної енергетики залежатиме від багатьох причин, зокрема від того, коли будуть вводитися в експлуатацію близькі до завершення будівництва другий блок Хмельницької і четвертий блок Рівненської АЕС, і, нарешті, слід остаточно вирішити питання про доцільність спорудження нових атомних електростанцій в Україні взагалі.
Гідроелектростанції посідають порівняно незначне місце в електроенергетиці України. Можливості спорудження нових потужних електростанцій у країні обмежені. Певний інтерес має освоєння гідроенергоресурсів Карпатських і Кримських гір, а також окремих невеликих річок. транспортування електроенергія споживач витрата
Основний обсяг виробництва гідроелектроенергії дає каскад дніпровських ГЕС: Київська, Канівська, Кременчуцька (мал. 20), Дніпродзержинська, Дніпрогес (Запоріжжя) і Каховська.
Працюють також Дністровська ГЕС і Дністровська гідроакумулятивна станція (ГАЕС). Остання, коли споживання електроенергії скорочується (наприклад, вночі), перекачує воду з нижнього басейну у верхній, тобто накопичує (акумулює) воду, а в часи пікових навантажень перетворює енергію цієї води в електричну, пропускаючи воду через турбіни. В результаті виробляється більше електроенергії (за такою системою працює також Київська гідроелектростанція).
Потреба в гідроакумулятивних і гідравлічних електростанціях, які працювали б у час найбільшого споживання електроенергії (у так звані години "пік", коли дефіцит у ній різко зростає), в Україні збільшується. Передбачається завершити спорудження Дністровської ГАЕС-2, а також двох електростанцій поблизу Південноукраїнської атомної електростанції: Ташлицької ГАЕС, що буде використовувати води Ташлицького водосховища (басейн Південного Бугу), і Олександрівської ГЕС. Передбачено реконструювати дніпровські гідроелектростанції, що значно збільшить їх потужність.
У гірському районі Закарпаття споруджено середню за потужністю Теребле-Ріцьку ГЕС.
В Україні почали працювати електростанції та установки на нетрадиційних джерелах енергії - сонячному випромінюванні, вітрі. Це тільки початок зародження нової енергетики, яка, за оцінками фахівців, має значні перспективи. Вивчається можливість використання енергії морських хвиль, тепла Землі та інших джерел.
Уведено в експлуатацію кілька невеликих вітрових електростанцій (ВЕС). Вони працюють поблизу Євпаторії в західній частині Кримського півострова. Середньої потужності ВЕС споруджено в Новоазовську (поблизу Маріуполя). Будуються вітрові електростанції в Карпатах (у Східниці поблизу Борислава).
Невелика експериментальна геліоустановка (електрична станція, що працює від енергії сонячного проміння) функціонує в Сімферополі.
В Україні практично не використовується енергія малих і середніх річок, на яких у попередні десятиліття працювало кілька тисяч млинів, сотні невеликих ГЕС. Використання енергії цих річок у майбутньому має значні перспективи. У країні створено єдину енергосистему, яка обєднує лініями електропередачі (ЛЕП) високої напруги, всі великі та частину середніх електростанцій. Це дає можливість безперебійно забезпечувати електроенергією споживачів навіть у тих районах, де місцева електростанція тимчасово припинила свою роботу (профілактичний ремонт тощо).
Основними споживачами електроенергії в Україні є промисловість (близько 45%), зокрема чорна металургія, паливна, хімічна і нафтохімічна, електроенергетика, транспорт, а також житлово-комунальне господарство.
Важлива господарська проблема в Україні - подолання нестачі електроенергії в період її максимального споживання, особливо у вечірній час (години "пік").
Для покращення енергозабезпеченості господарств України слід застосовувати на всіх виробничих обєктах енергозберігаючі технології, дотримуватися суворого режиму економії електроенергії у виробництві, на транспорті, у комунальному господарстві та побуті населення.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
