Іонізація газів: поняття та фізичне обґрунтування даного процесу, шляхи та принципи його реалізації, використовувані методи та закони. Вплив величини струму насичення від іонізуючої здатності іонізатора. Самостійний розряд і критерії його оцінки.
За звичайних умов (не занадто високі температури; тиски, близькі до атмосферного) гази складаються з нейтральних атомів і молекул і не містять вільних зарядів (електронів та іонів). При цьому в газі відбувається розщеплення нейтральних атомів і молекул на іони і вільні електрони. Закони Фарадея для газів утрачають зміст у силу того, що в розчинах електролітів частинки являють собою або певні атоми, або певні групи атомів, а в газах конгломерати частинок можуть бути якими завгодно. Для того щоб вибити з молекули або атома один електрон, треба витратити певну енергію, необхідну для здійснення роботи іонізації - роботи проти сил взаємодії між електроном, що виривається, та іншими частинками атома або молекули. Такий стрибок кривої пояснюється таким фактом: число іонів у газі різко зростає, тому що зі збільшенням напруги поле передає іонам настільки велику енергію, що при зіткненні таких іонів із нейтральними молекулами останні розбиваються на іони та електрони.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
