Електрична активність головного мозку приглухуватих дітей молодшого шкільного віку - Автореферат

В Україні близько 5% дітей страждають на порушення слуху, дві-три дитини з кожної тисячі мають незворотні форми сенсоневральної приглухуватості або навіть повної глухоти (2007). В роботах Сеченова І.М. та Павлова І. П. було показано, що потік аферентації має велике значення для функціонування ЦНС, а відключення дистантних рецепторів призводить до зниження тонусу мозкової кори та розвитку сонного гальмування. Аналіз електричної активності мозкових структур різних рівнів у тварин виявив, що припинення або зменшення слухової аферентації призводить до змін фонової та викликаної активності головного мозку (Новикова Л.А., 1965; Ушаков Г.К., 1980). Толстова В.А.(1997), провівши аналіз ЕЕГ дітей восьми-одинадцяти років із сенсоневральною приглухуватістю ІІ та ІІІ ступеню, дійшла висновку, що хронічне обмеження сенсорної інформації призводить до затримки у становленні церебральної системи активації, уповільнення дозрівання механізмів генерації альфа-ритму і зсуву його нижньої межі у діапазон тета 2. Необхідно зазначити, що більшість відомих досліджень відповідної спрямованості стосувались ефектів зорової депривації, слухова ж розглядалась для порівняння у зясуванні факторів, від яких залежить становлення альфа-ритмогенної системи мозку в онтогенезі.Реєстрацію ЕЕГ здійснювали у наступних експериментальних умовах: 1) стан функціонального спокою при закритих очах (фонова ЕЕГ); 2) проба з відкриванням очей - тестування реакції активації; 3) тестування ефектів ритмічної фотостимуляції з частотою 4, 6, 9 та 12 с-1; 4) гіпервентиляційна проба (1,5-2 хвилини). Для оцінки ЕЕГ-даних був використаний пакет сучасних компютерних програм : 1) аналіз зонального розподілу нормованої спектральної потужності (СП) основних частотних діапазонів електричної активності головного мозку, що дає можливість визначити співвідношення різних ритмічних складових у складній ЕЕГ, міру їх вираженості, а також динаміку змін при різних умовах (Русинов В.С., Гриндель О.М., Болдырева Г.Н., Вакар Е.М., 1987); 2) побудова і аналіз послідовних та усереднених протягом проби топографічних картограм інтенсивності електрогенезу, що дозволяє вивчити просторовий розподіл інтенсивності електричної активності (Дорохов В.Б., Нюер М.Р., 1992); 3) кореляційний аналіз міжпівкулевих (симетричних та асиметричних) та внутрішньопівкулевих звязків. Результати дослідження зонального розподілу нормованої СП коливань основних частотних діапазонів ЕЕГ у дітей молодшого шкільного віку свідчать, що в стані функціонального спокою в обох досліджуваних групах СП альфа-і бета-осциляцій в цілому характеризувалися спадаючим, а коливання дельта-і тета-ритмів - зростаючим потилично-лобним градієнтом. У приглухуватих дітей у фоновій ЕЕГ коливання низькочастотних діапазонів (тета-і дельта-ритми) були більш вираженими, ніж у дітей з нормальним слухом, причому такі особливості мали більший прояв у хлопчиків. Згідно даних літератури (Благосклонова Н.К., 1994; Евтушенко С.К., 2005) поліритмія основного ритму та зниження його частоти є характерними для дітей пяти-шести років, і тому високий відсоток зареєстрованих випадків із домінуванням цього варіанту альфа-ритму у приглухуватих хлопців та дівчат свідчить про морфо-функціональну незрілість кори головного мозку приглухуватих дітей.Результати дослідження характеристик електричної активності головного мозку дітей семи-девяти років із сенсоневральною приглухуватістю ІІ та ІІІ ступенів у стані функціонального спокою, у перебігу реакції активації при відкриванні очей, в умовах ритмічної фотостимуляції з частотою 4,6,9 і 12 с-1 і в процесі гіпервентиляційної проби дають підстави для висновку про певну функціональну незрілість систем, відповідальних за генерацію ЕЕГ у приглухуватих дітей. Аналіз параметрів фонової ЕЕГ встановив, що для приглухуватих дітей характерна більша нормована спектральна потужність дельта-та тета-ритмів, велика інтенсивність електрогенезу в усіх частотних діапазонах, менша середня частота домінуючого ритму та більша кількість міжпівкулевих кореляційних звязків у дельта-та тета-діапазонах. Показано, що при активації світлом тільки у 24,4 % приглухуватих хлопців та у 28% приглухуватих дівчат пригнічення альфа-ритму було повним, тоді як у дітей з нормальним слухом це зареєстровано у 46,7% хлопців та у 48,9% дівчат, що може свідчити про знижену реактивність коркових нейронів та функціональну недостатність активуючої системи стовбуру мозку у приглухуватих дітей.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Результати дослідження характеристик електричної активності головного мозку дітей семи-девяти років із сенсоневральною приглухуватістю ІІ та ІІІ ступенів у стані функціонального спокою, у перебігу реакції активації при відкриванні очей, в умовах ритмічної фотостимуляції з частотою 4,6,9 і 12 с-1 і в процесі гіпервентиляційної проби дають підстави для висновку про певну функціональну незрілість систем, відповідальних за генерацію ЕЕГ у приглухуватих дітей.

Аналіз параметрів фонової ЕЕГ встановив, що для приглухуватих дітей характерна більша нормована спектральна потужність дельта- та тета-ритмів, велика інтенсивність електрогенезу в усіх частотних діапазонах, менша середня частота домінуючого ритму та більша кількість міжпівкулевих кореляційних звязків у дельта- та тета-діапазонах.

Показано, що при активації світлом тільки у 24,4 % приглухуватих хлопців та у 28% приглухуватих дівчат пригнічення альфа-ритму було повним, тоді як у дітей з нормальним слухом це зареєстровано у 46,7% хлопців та у 48,9% дівчат, що може свідчити про знижену реактивність коркових нейронів та функціональну недостатність активуючої системи стовбуру мозку у приглухуватих дітей.

Зясовано, що при ритмічній фотостимуляції приглухуваті діти краще засвоюють повільні ритми (4, 6 с-1), тобто ті, що лежать у межах тета-діапазону ЕЕГ, тоді як діти з нормальним слухом - ритми середньої тест-частоти (9, 12 с-1), відповідні частотам альфа-діапазону. Нездатність до засвоєння стимуляційних ритмів середніх частот приглухуватими дітьми свідчить про певну функціональну незрілість структур головного мозку у суттєвої частини дітей даного контингенту.

У приглухуватих дітей при гіпервентиляції виявлені ознаки незрілості фронто-таламічної регулюючої системи, а також дисфункції нижніх відділів стовбуру мозку у вигляді генералізованих білатерально-синхронних коливань повільних діапазонів у передніх та каудальних відділах півкуль.

Виявлені особливості ЕЕГ-характеристик функціонального стану головного мозку приглухуватих дітей молодшого шкільного віку припустимо пояснити тим, що зниження інтенсивності слухової аферентації призводить до помітного послаблення впливу неспецифічної активуючої стовбурової системи (перш за все, ретикулярної формації) на кору головного мозку. Результатом цього є загальне зниження тонусу кори та недостатні кортикофугальні впливи на підкіркові структури.

Отримані дані можуть бути використані як обґрунтування розробки медико-біологічних та психолого-педагогічних корекційно-розвиваючих та реабілітаційних програм, спрямованих на покращення психічного та соматичного стану дітей із вадами слуху.

Тарасова О. Особливості функціонального стану головного мозку дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху / О.Тарасова // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені. Тараса Шевченка.- 2004. - №6 (74). - С.121-128.

Тарасова О.О. Особливості топографічного картування інтенсивності електричної активності головного мозку дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху / Тарасова О.О. // Природничий альманах. - 2005. - № 6. - С. 167-177.

Тарасова О.О. Особливості зонального розподілу питомої ваги основних частотних діапазонів електричної активності головного мозку дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху / О.О. Тарасова // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - 2005. - № 7. - С. 64-69.

Тарасова О.А. Особенности ЭЭГ у тугоухих детей младшего школьного возраста / О.А.Тарасова // Нейрофизиология. - 2008. - т. 40, №2. - С. 137-146.

Тарасова О. Ознаки невротичних розладів на ЕЕГ дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху / Тарасова О., Шмалєй С. // Культура здоровя як предмет освіти : зб. наук. праць за матеріалами IV міжнар. наук.-практ. конф.-Херсон: Персей, 2004. - С.264-267.

Тарасова О.О. Електроенцефалограма у дітей з вадами слуху / Тарасова О.О. // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі : всеукр. наук. симпозіум, 8-10 жовтня 2003р., м.Черкаси: тези доповідей. -Черкаси: Видавництво ЧДУ, 2003. - С.94.

Тарасова О.О. Риси невротизації на ЕЕГ дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху / Тарасова О.О.// Проблеми вікової фізіології: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 29-30 вересня 2005 р., Луцьк-Шацькі озера. - Луцьк: РВВ ВДУ "Вежа", 2005. - С.114-115.

Тарасова О.О. Особливості електричної активності головного мозку дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху / О.О.Тарасова // Фізіологічний журнал: матеріали XVII зїзду Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю, Чернівці, 18-20 травня 2006р. -2006. - т. 52, № 2. - С.61.

Тарасова О.О. Електрична активність головного мозку приглухуватих дітей молодшого шкільного віку / Тарасова О.О. // Сучасні питання фізіології та медицини: всеукр. наук. конф., 26-28 вересня 2007р., м.Дніпропетровськ. - Дніпропетровськ, 2007. - С.89.

Tarasova O. The features of the functional state of the brain of the children of young school age with the defect of hearing / Olga Tarasova // Materials of 15th International symposium of Polish network of molecular and cellular biology UNESCO/PAS ["Molecular and physiological aspects of regulatory processes of the organism"], - Cracow, - 2006. - Р . 529-530.

Размещено на .ru