Електоральний процес у перехідних політичних системах: технологічний аспект - Автореферат

У західних демократіях електоральний процес відбувається в рамках правової системи, отже характеризується вищим ступенем визначеності, аніж у перехідних системах, де електоральні процеси слабо підтримуються правовою базою, характеризуються високим ступенем фрагментарності й використанням деструктивних технологій. Цю обставину обумовлює складність дослідження електорального процесу в перехідних політичних системах, зокрема, і в Україні. По-перше, наявні роботи не дозволяють сформувати повну картину електоральних процесів в умовах демократизації політичної системи. Зазначений недолік можна компенсувати за допомогою використання комплексного підходу до електорального процесу, розглядаючи його як різновид політичного процесу, похідного від характеру політичної системи, а його динаміку - як один з режимів функціонування політичної системи. Таким чином, аналіз ступеня наукової розробки питань електорального процесу дає підстави зробити висновок, що дана тема в окремих своїх аспектах розглядалася лише деякими вченими.Погоджуючись із думкою російських дослідників, у роботі виділено ряд виборчих технологій: дослідницькі технології (соціологічні опитування, фокус-групи, експертні інтервю, моніторинг, контент-аналіз засобів масової інформації); технології безпосередньої роботи з виборцями (агітація "від дверей до дверей", зустрічі кандидата та його довірених осіб із виборцями, пікети, телефонування виборцям, збір підписів, наказів, побажань); рекламні технології, основними видами якої є директ-мейл, пряма реклама в засобах масової інформації (телебачення, радіо, газети, Інтернет), непряма реклама в засобах масової інформації, підтримка авторитетів, розповсюдження листівок, гасла, рекламні щити тощо; масові технології, які передбачають масштабне включення громадян у політичні акції - це демонстрації, пікетування урядових будівель, блокування магістралей; психотехнології, які включають кольорову й лінгвістичну технології (маніпуляції з кольоровою палітрою, звуками), використання асоціативних звязків (образів); юридичні технології, значення яких усе більше зростає, складаються з технологій маніпулювання законодавчими нормами (поріг явки, турова модель, списки виборців), технології "двійників" (клон), технології зняття опонентів через посередництво суда, технології опротестування підсумків виборів; технології формування політичного ландшафту (технології вищого порядку) тощо. Праці українських та російських учених ми умовно розподілили на чотири групи, що дало змогу ґрунтовно підійти до проблеми дослідження електорального процесу в перехідних політичних системах і виокремити аспекти, які є недостатньо розробленими та потребують наукового уточнення. У другому підрозділі "Електоральний процес у перехідних політичних системах: визначення основних понять і методологія дослідження”, серед різноманітних підходів до визначення політичних процесів, зважаючи на специфіку обєкта дослідження, здійснено теоретичне обгрунтування електорального процесу в стабільних і перехідних політичних системах. Структура й зміст другого розділу "Виборча кампанія як інструмент формування субєктно-обєктних відносин електорального процесу" обумовлені методологічною основою дослідження, згідно з якою електоральний процес розглядається як різновид політичного процесу, основним призначенням якого є здійснення політичного представництва інтересів соціальних груп, що включає аспекти політичного функціонування й політичної участі. Проведений у роботі аналіз наукових праць дозволив запропонувати визначення поняття "виборча кампанія", яка розглядається як інструмент боротьби за владу або її утримання; як специфічний вид політичного управління; як процес інформаційно-психологічного впливу на електорат; як система комунікацій; як маркетингова діяльність, що реалізується за допомогою технологій.

Основний зміст роботи