Електоральна географія регіону (на матеріалах Галицьких областей) - Автореферат

У межах території України вибори відбувалися з давніх часів. Вперше вибори, у сучасному розумінні слів, відбулися в 1848 р. у Галичині (теперішня Івано-Франківська, Львівська і більша частина Тернопільської областей), що належала до Австрійської імперії. З 1939 р. і до кінця 80-их років ХХ ст. в Україні, в т.ч. галицьких областях, виборчі процеси здійснювалися в умовах тоталітаризму. Географія виборів в Україні та її реґіонах, як реальний суспільно-географічний процес, до цього часу є маловивченою і потребує всебічного дослідження комплексом наукових дисциплін, в т.ч. електоральною географією. У цьому контексті заслуговує уваги аналіз інформаційних матеріалів виборів народних депутатів до Верховної Ради України (1990, 1994, 1998 рр.), Президента України (1991, 1994, 1999 рр.), референдуму (1991 р.) та виборів депутатів місцевих рад з урахуванням реґіональних суспільно-географічних чинників.Однак у колишніх республіках СРСР лише у 80-90-х роках. починається становлення і формування нового періоду політичної географії, коли відбулося розширення предметної області політичної географії, що призвело до її прискореної диференціації на ряд напрямків. Для точного прогнозу і обєктивного трактування волевиявлення електорату враховується система розподілів суспільства: національних, етнічних, релігійних, мовних тощо. На першому етапі визначаються території (округи, дільниці), в яких певна політична сила чи кандидат є лідерами. За результатами виборів депутатів рад різних рівнів (1990, 1994, 1998 рр.), референдуму (1991 р.), виборів Президента України (1991, 1994, 1998 рр.) у галицьких областях спостерігається вплив ряду чинників на перебіг та результати виборчої кампанії - історичних, соціально-економічних, демоетнічних, інформаційних, природно-географічних (рис. Електорат Центрального і Внутрішнього субрайонів з високою часткою зайнятих у сільському господарстві, голосує за партії та представників правих сил.Вона залежить від функціональних особливостей складових частин електоральних систем, а також від їх рівнів територіальної організації. Зокрема, у структурі електоральної географії виділяються «просторові» і компонентні підрозділи. Виділяється новий метод - контент-аналіз, за допомогою якого виявляється вплив ЗМІ на електоральні настрої населення. Електоральні системи в межах України поділяються на загальноукраїнські (вибори Президента та народних депутатів України) та місцеві (вибори депутатів обласних, районних, міських, селищних, сільських рад та голів міських, селищних, сільських рад) зі своєю внутрішньою структурою. Підтримка на виборах певної кандидатури, партії чи виборчого блоку, залежить від соціальної структури населення території, рівня її урбанізації, духовно-культурних особливостей тощо.

Основний зміст

1. Електоральній географії, як новій науці в Україні у системі політичної географії притаманна складна внутрішня структура, яка зумовлена її обєктом і предметом дослідження. Вона залежить від функціональних особливостей складових частин електоральних систем, а також від їх рівнів територіальної організації. Зокрема, у структурі електоральної географії виділяються «просторові» і компонентні підрозділи.

2. Дослідження електоральних систем реґіону - складний і багатогранний процес. Він передбачає застосування ряду загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Серед них основні - історико-географічний, порівняльний, статистичний, балансовий, системно-структурний, прогнозний, картографічний та ін. Виділяється новий метод - контент-аналіз, за допомогою якого виявляється вплив ЗМІ на електоральні настрої населення.

3. Електоральні системи в межах України поділяються на загальноукраїнські (вибори Президента та народних депутатів України) та місцеві (вибори депутатів обласних, районних, міських, селищних, сільських рад та голів міських, селищних, сільських рад) зі своєю внутрішньою структурою.

4. Процес формування електоральних систем різних типів та поведінки електорату є результатом складної взаємодії сукупності чинників: історико-географічного, економічно-соціального, демогеографічного, інформаційного, природно-географічного та ін. Підтримка на виборах певної кандидатури, партії чи виборчого блоку, залежить від соціальної структури населення території, рівня її урбанізації, духовно-культурних особливостей тощо. У місцевих виборних органах (сільських, селищних, та міських) за професійним складом переважають вчителі та лікарі, тобто особи, які безпосередньо повязані з поселеннями їх проживання. У районних та обласних радах висока частка депутатів - директорів агропромислових підприємств. Незначна кількість депутатів-пенсіонерів та тимчасово непрацюючих порівняно з їх часткою в районі та області.

5. Відмінність виконання функцій елементів електоральних систем дозволяє зясувати їх компонентну структуру. В роботі проаналізовано стан і можливості розвитку локальних і реґіональних електоральних систем. Визначено їх місце і роль у структурі загальноукраїнських електоральних систем. Як наслідок досліджень можна констатувати: структура електоральних систем галицьких областей потребує удосконалення для проведення більш ефективної передвиборної кампанії та підбиття підсумків голосування.

6. Політичні партії та організації мають незначний вплив на погляди місцевого населення, незважаючи на їхню велику кількість. Свідченням чого є невелика кількість членів партій, обрання депутатами добре відомих особистостей, незважаючи на їхню партійну приналежність.

7. На основі поведінки електорату в межах галицьких областей виділено три електоральних субрайони: Центральний, Внутрішній, Периферійний та групу міст обласного підпорядкування. Для електорату кожного із зазначених субрайонів та міст обласного підпорядкування притаманна певна політична культура, яка виражається в активності висування кандидатів до рад різних рівнів, у показниках абсентеїзму і негативізму, ентропії голосів, наданні переваги певному кандидатові чи політичній силі протягом тривалого часу (1990 - 99 рр.), соціальній і партійній приналежності обраних депутатів, у ступені надання переваги кандидатам - представникам владних структур, мережі осередків політичних партій та кількості їх членів.

Размещено на .ru