Еліптичні іменники в сучасній німецькій мові - Автореферат

Рефероване дисертаційне дослідження присвячено вивченню шляхів формального та семантичного розвитку еліптичних іменників у сучасній німецькій мові. Під еліптичним іменником (ЕІ) розуміється іменник, що утворюється від складного слова шляхом елімінації однієї з його частин, напр.: Kraulstil (m) - Kraul (n) спорт. Важливість проведеного дослідження полягає також у здійсненні словотвірного та семантичного аналізу еліптичних іменників з урахуванням історико-етимологічних фактів і кількісної характеристики цих одиниць, які поглиблюють теорію композитології та іменникового словотворення сучасної німецької мови. Для досягнення поставленої мети і розвязання конкретних завдань застосовано низку лінгвістичних методів і прийомів: метод аналізу словникових експлікацій - для визначення значень складних і усічених слів, компонентний аналіз - для встановлення схожих і відмінних значень у композита й еліпса, структурний метод - для виявлення особливостей мовної репрезентації еліптичних іменників, описовий метод - для систематизації структурних, семантичних і функціональних особливостей досліджуваних мовних одиниць, трансформаційний аналіз - для перетворення складних слів в еліптичні одиниці, кількісний аналіз - для визначення ступеня продуктивності композитів та еліптичних утворень. Вихідні субстантивні композити скорочуються в сучасній німецькій мові за однією з двох моделей: а) іменник 1 (поєднувальний елемент) іменник 2 = іменник 1 (еліпс означуваного); б) іменник 1 (поєднувальний елемент) іменник 2 = іменник 2 (еліпс означального компонента).Визначено функціонування складних слів і так званих “вторинних простих”, які утворилися в результаті їх усічення, встановлено довжину, глибину, частотність уживання складних слів та еліптичних утворень, розкрито семантичні та словотвірні особливості твірних та похідних слів, розглянуто питання, повязані з диференціацією полісемії й омонімії, лексичним варіюванням і його співвідношенням з синонімією, структурними відмінностями лексем та словотвірними рядами лексем. Глибина слова - це кількість лексико-семантичних варіантів значення (ЛСВ), які мають композит і лексичний еліпс. Довжина лексичної одиниці, утвореної в результаті процесу елімінації означуваного, скорочується неоднаково: 70% від усієї кількості лексичних еліпсів мають довжину в одну кореневу морфему, напр.: Post (f) < Postauto (n), для 19% характерна довжина у дві морфеми (корінь та суфікс), напр.: Lacko (m) < Lackaffe (m), 5% лексичних еліпсів складаються із трьох морфем (два кореня та суфікс), напр.: Sechszylinder (m) < Sechszylindermotor (m). Найменшу кількість морфем мають лексичні еліпси довжиною у дві морфеми (без сполучного елемента) (4%), напр.: Einblatt (n) < Einblattdruck (m) та лексичні еліпси довжиною у дві морфеми (префікс та корінь) (2%), напр.: Vorsatz (m) < Vorsatzblatt (n). Вихідні іменники довжиною в дві кореневі морфеми без сполучного елемента (44%) та довжиною в три морфеми без сполучного елемента (36%) є найбільш продуктивними типами твірних композитів, від яких утворюються еліптичні іменники.Скорочення субстантивних композитів у сучасній німецькій мові призводить до утворення лексичних еліпсів із такою морфологічною структурою: а) еліптичний іменник, що складається лише із кореневої морфеми; б) еліптичний іменник, що складається з кореневої морфеми та суфікса; в) еліптичний іменник, що складається з двох кореневих морфем (без сполучного елемента); ґ) еліптичний іменник, що складається з двох морфем (префікс та корінь); д) еліптичний іменник, що складається з трьох морфем (два кореня та суфікс). З точки зору наявності або відсутності у твірних композитів сполучного елемента вони поділяються на такі групи: а) складні іменники, що складаються з двох морфем без сполучного елемента між ними; б) складні іменники, що складаються з двох морфем зі сполучним елементом між ними; в) складні іменники, що складаються з трьох морфем без сполучного елемента між ними; ґ) складні іменники, що складаються з трьох морфем зі сполучним елементом між ними; д) складні іменники, що складаються з чотирьох морфем без сполучного елемента між ними; е) складні іменники, що складаються з чотирьох морфем зі сполучним елементом між ними; ж) складні іменники, що складаються з пяти морфем без сполучного елемента між ними (див. табл. Немарковані оказіональні еліпси семантично розпадаються на два типи: а) оказіональні еліпси із частковим збігом значень у першого субстантивного композита та його еліпса; б) оказіональні еліптичні іменники з відсутністю збігу значень у першого субстантивного композита та його еліпса. Отже, еліпс означуваного субстантивних композитів являє собою у сучасній німецькій мові складне словотворче і лексико-семантичне явище, зумовлене взаємодією позамовних (економія інтелектуальних і фізичних зусиль мовців при комунікації, прагнення комунікантів до стилістичної диференціації мовних одиниць) і мовних чинників (зміна семантичної структури слова, розвиток нових значень, становлення полісемії то

2. Основний зміст роботи

1. Лексичний еліпс - це результат процесу скорочення означуваного або означального компонента у структурі складного слова. У семантичному плані похідне слово збігається як мінімум з одним із лексико-семантичних варіантів твірного композита. Лексичні еліпси реєструються у лексикографічних джерелах по-різному. Еліптичні іменники з позначками kurz fur, gekurzt aus, elliptisch fur є маркованими еліпсами: Pool (m) kurz fur Poolbillard (n). Відсутність таких позначок свідчить про наявність у сучасній німецькій мові немаркованого лексичного еліпса: Morgen (m) < Morgenland (n). Просте слово, що виникло в результаті цього процесу, семантично збігається як мінімум з одним із лексико-семантичних варіантів складного утворення: Gummi (m) ‘ґума’; ‘ґуммі-смола’; ‘камедь’, ґуміарабік’; ‘ґумка’; ‘ґумова стрічка’ < Gummiharz (n) ‘ґуммі-смола’; ‘камедь’.

2. Скорочення субстантивних композитів у сучасній німецькій мові призводить до утворення лексичних еліпсів із такою морфологічною структурою: а) еліптичний іменник, що складається лише із кореневої морфеми; б) еліптичний іменник, що складається з кореневої морфеми та суфікса; в) еліптичний іменник, що складається з двох кореневих морфем

(без сполучного елемента); ґ) еліптичний іменник, що складається з двох морфем (префікс та корінь); д) еліптичний іменник, що складається з трьох морфем (два кореня та суфікс).

3. Найбільш продуктивним типом маркованого лексичного еліпса є структурний тип, до складу якого входить лише одна коренева морфема (207 одиниць). Значно поступається їм структурний тип суфіксальних похідних іменників (57 одиниць). Найменш продуктивними є триморфемні еліптичні іменники. (див. табл. 2).

4. З точки зору наявності або відсутності у твірних композитів сполучного елемента вони поділяються на такі групи: а) складні іменники, що складаються з двох морфем без сполучного елемента між ними; б) складні іменники, що складаються з двох морфем зі сполучним елементом між ними; в) складні іменники, що складаються з трьох морфем без сполучного елемента між ними; ґ) складні іменники, що складаються з трьох морфем зі сполучним елементом між ними; д) складні іменники, що складаються з чотирьох морфем без сполучного елемента між ними; е) складні іменники, що складаються з чотирьох морфем зі сполучним елементом між ними; ж) складні іменники, що складаються з пяти морфем без сполучного елемента між ними (див. табл. 3).

5. Семантична структура маркованих еліптичних іменників неоднакова та може мати різну кількість лексико-семантичних варіантів. За продуктивністю однозначні марковані еліптичні іменники домінують над двозначними, тризначними та чотиризначними (див. табл. 1).

6. Здебільшого усічення означуваного у структурі твірного композита призводить до розширення семантичної структури похідного маркованого лексичного еліпса, тобто до появи у нього більш ніж одного ЛСВ. Це свідчить про динамічне включення похідного іменника (ЕІ) до загальної системи словотворення (див. табл. 1).

7. Між твірними складними словами та усіченими одиницями існують відношення часткової або повної синонімії. У більшості утворень зафіксована часткова синонімія, тобто збіг одного з ЛСВ у словотвірній парі “складне слово - еліптичний іменник”.

8. Серед проаналізованих маркованих одиниць еліптичного походження є слова, які утворилися внаслідок скорочення означуваного композита на базі певного метафоричного або метонімічного перенесення. Еліптичні іменники утворені на основі метонімії значно переважають похідні іменники, що утворилися на базі метафор. Метафоричні еліптичні іменники в сучасній німецькій мові утворюються лише на основі перенесень, повязаних зі схожістю форми/кольору предметів, (частини) тіла тварини/частини рослини і людини.

9. Метонімічні еліптичні іменники утворюються за різними типами, серед яких переважають такі: а) матеріал - виріб із цього матеріалу; б) місцевість - виріб за місцем виробництва; в) речовина - виріб, що включає цю речовину (див. табл. 6).

10. У семантичному відношенні еліптичні іменники охоплюють різні поняттєві (предметні) сфери навколишньої дійсності та носять в основному антропоцентричний характер. Найчастіше вони слугують для позначення різних предметів, речовин, якими користуються для називання самої людини, частини тіла людини або її одягу (див. табл. 5).

11. Лексичний еліпс, який не реєструється словниками (немаркований ЛЕ), може бути з точки зору узуса (вживаності у мові) двох типів: а) немаркований узуальний еліпс: Huttenwerk (n) > Hutte (f); б) немаркований оказіональний еліпс: Kombinations- und Fugungsregeln.

12. Немарковані оказіональні еліпси семантично розпадаються на два типи: а) оказіональні еліпси із частковим збігом значень у першого субстантивного композита та його еліпса; б) оказіональні еліптичні іменники з відсутністю збігу значень у першого субстантивного композита та його еліпса.

13. Частотність вживання оказіонального лексичного еліпса у текстах різних жанрів не збігається. У наукових текстах оказіональні еліпси вживаються значно частіше, ніж у публіцистичних текстах (див. табл. 4).

14. Отже, еліпс означуваного субстантивних композитів являє собою у сучасній німецькій мові складне словотворче і лексико-семантичне явище, зумовлене взаємодією позамовних (економія інтелектуальних і фізичних зусиль мовців при комунікації, прагнення комунікантів до стилістичної диференціації мовних одиниць) і мовних чинників (зміна семантичної структури слова, розвиток нових значень, становлення полісемії тощо). Усіченню піддаються найчастіше композити, які складаються з двох компонентів і мають один ЛСВ.

Подальше дослідження лексичного еліпса в німецькій мові може бути спрямоване насамперед на аналіз семантики й функціонування маркованого і немаркованого еліпса в інших функціональних стилях німецької мови, на вивчення цього мовного явища з позиції когнітології.

Основні результати дослідження висвітлено в наступних публікаціях

1. Силин В. Л., Крайняк О. Н. Симплекс и композитум как словообразовательные основы (на материале немецкого языка) / В. Л. Силин, О. Н. Крайняк // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2000. - Вип. 5. - С. 134 - 138.

2. Крайняк О. Н. Способы трансформации наименований в немецком языке / О. Н. Крайняк // Ономастика і апелятиви : зб. наук. праць. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2001. - Вип. 13. - С. 70 - 76.

3. Крайняк О. Н. Компонентный анализ и дифференциация полисемии и омонимии / О. Н. Крайняк // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2003. - Вип. 8. - С. 72 - 74.

4. Крайняк О. Н. Длина, глубина слов и эллипс (на материале немецкого языка) / О. Н. Крайняк // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2004. - Вип. 10, № 3. - С. 156 - 162.

5. Крайняк О. Н. Окказиональный эллипс в немецком языке / О. Н. Крайняк // Нова філологія : зб. наук. праць. - Запоріжжя : ЗНУ, 2005. - № 2 (22). - С. 49 - 52.

6. Крайняк О. Н. Структурные различия лексем и эллипс / О. Н. Крайняк // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. - Вип. 11, т. 1, № 2/1. - С. 185 - 189.

7. Крайняк О. Н. Функционирование вторичных простых и сложных слов в немецком языке / О. Н. Крайняк // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. - Вип. 1, т. 1, № 4/1. - С. 184 - 189.

8. Крайняк О. М. Варіативність мовних одиниць та лексичний еліпс (на матеріалі німецької мови) / О. М. Крайняк // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць. - Харків : ХНПУ, 2008. - Вип. 26. - С. 124 - 128.

9. Крайняк О. М. Семантика й функціонування одиниць еліптичного походження (на матеріалі німецької мови) / О. М. Крайняк // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах : зб. наук. праць. - Донецьк : ДОННУ, 2009. - Вип. 20. - С. 91 - 99.

10. Крайняк О. Н. Сужение, расширение значения слов и эллипс в немецком языке / О. Н. Крайняк // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2009. - Вип. 15, т. 1, № 11. - С. 133 - 137.

11. Крайняк О. Н. Немаркированный эллипс : к проблеме его выделения и описания в современной лингвистике / О. Н. Крайняк // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. IX Міжнародна конференція : Матеріали. - Дніпропетровськ : Пороги, 2003. - С. 152 - 155.

12. Крайняк О. Н. Лексико-семантическое варьирование и синонимия (О соответствии лексических эллипсов и их прототипов) / О. Н. Крайняк // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. VIII Міжнародна конференція : Матеріали. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2002. - Т. 1. - С. 176.

13. Крайняк О. Н. Словообразовательная модель эллипса (на материале немецкого языка) / О. Н. Крайняк // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи”. - Харків : Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2003. - С. 69 - 70.

14. Крайняк О. Н. Метафорические и метонимические отношения в лексике современного немецкого языка / О. Н. Крайняк // Філологічні науки : Матеріали підсумкової наукової конференції викладачів ДНУ. - Дніпропетровськ : Пороги, 2006. - С. 65 - 67.

15. Крайняк О. Н. Частотность употребления слов и эллипс (на материале немецкого языка) / О. Н. Крайняк // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. XI Міжнародна конференція : Матеріали. - Дніпропетровськ : Пороги, 2006. - С. 111 - 112.

16. Крайняк О. Н. Расширение значения слов и словосложение в немецком языке / О. Н. Крайняк // Філологічні науки : Матеріали підсумкової наукової конференції викладачів ДНУ. - Дніпропетровськ : Пороги, 2007. - С. 42 - 44.

17. Крайняк О. Н. Пути изменения значения слов и эллипс / О. Н. Крайняк // Філологічні науки : Збірник матеріалів підсумкової наукової конференції викладачів. - Дніпропетровськ : Пороги, 2008. - С. 67 - 69.

18. Крайняк О. Н. К вопросу о методе компонентного анализа / О. Н. Крайняк // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. XIII Міжнародна конференція : Матеріали. - Дніпропетровськ : Федорченко О. О., 2009. - С. 81 - 83.

19. Крайняк О. Н. К вопросу о словообразовательной вариантности имен существительных в немецком языке / О. Н. Крайняк // Філологічні науки : Збірник матеріалів підсумкової наукової конференції викладачів. - Дніпропетровськ : Пороги, 2009. - С. 52 - 54.