Екзогеодинаміка території південного заходу Східно-Європейської платформи і питання інженерного захисту об’єктів та земель - Автореферат

Сучасний екзогеодинамічний стан території визначається сукупністю і просторово-часовими закономірностями розвитку екзогенних природних і інженерно-геологічних процесів (ІГП) і явищ. Про напружений екзогеодинамічний стан на території південного заходу СЄП свідчать наступні, далеко не повні, дані: процеси змиву розвиваються на площі в 680 тис. га і на 350 тис. га з них досягають середнього і вищого ступеня, а можливий середньорічний змив ґрунтів коливається від 0,4 до 387 т/га; яроутворенням уражено більше 18 тис. га в межах яких розвивається близько 35 тисяч ярів, а площа міжярових земель, вилучених із сільськогосподарського обороту, складає 57,3 тис. га; зсувні процеси розвиваються більш ніж на 35тис.га й мають понад 10 тис.проявів зсувів різних типів; процеси сучасної акумуляції опадів відзначаються в межах більш 2520 штучних водойм сумарною площею 46,24 тис. га, а площа періодично затоплюваних земель складає майже 9,24 тис. га. Робота виконувалася в Інституті географії та Інституті геофізики і геології Академії наук Республіки Молдова, доповнювалася на кафедрі інженерної геології та охорони геологічного середовища Геологічного факультету МДУ і була завершена в Молдавській гідрогеологічній експедиції “EHGEOM” Державної агенції по геології Республіки Молдова “AGEOM” відповідно до планів науково-дослідних робіт по наступним держбюджетним і договірним темам: “Изучить рельеф и рельефообразующую роль оползневых процессов с целью прогнозирования устойчивости склонов в условиях интенсивного использования земель”(№ г/р. Аналіз досвіду вивчення різних ЕГП та ІГП цієї території показує, що основні питання зводилися до дослідження, оцінки і прогнозування розвитку одного або двох, головним чином, широко розповсюджених ЕГП, але весь їхній комплекс у спільному перебуванні і взаємозумовленості досить повно не розглядався. Метою даного дослідження була оцінка екзогеодинаміки території південного заходу СЄП, переважно в межах Молдови, що включає зясування просторово-часових закономірностей розвитку ЕГП з урахуванням змін природних умов і різноманітного техногенного впливу для обґрунтування напрямків і раціональних систем інженерного захисту (ІЗ) обєктів та земель, а також організації моніторингу небезпечних геологічних процесів (НГП).Розвиток і активність ЕГП та ІГП, що визначають сучасну екзогеодинаміку конкретної території, обумовлені закономірними змінами під впливом природних і штучних факторів стану, структури і властивостей геологічного середовища, що є найважливішим компонентом природи, тому в даний час питання вивчення ЕГП, їх прогнозування і керування розвитком розглядаються як частина проблеми раціонального використання й охорони навколишнього середовища. Питанням дослідження ЕГП у межах платформних територій, їхнього картографування, оцінки і прогнозування присвячені роботи В.К.Епішина (1970, 1972), К.А.Гулакяна й ін. Загальний геолого-геоморфологічний опис різних ерозійно-зсувних явищ міститься в роботах О.К. За останні 40 років опубліковано багато монографій, у яких докладно описані геологічні, геоморфологічні і гідрогеологічні умови цієї території (Геологія СРСР, т.45, 1969; Г.М. Ця методика включає на регіональному рівні - дешифрування аеро-і космічних фотоматеріалів, спеціалізоване інженерно-геологічне картування ЕГП у м-бі 1:200000, палеогеографічні реконструкції, методи геологічних аналогій і ймовірносно-статистичні оцінки активності ЕГП і стійкості території; за результатами яких складаються дрібномасштабні оціночно-прогнозні карти екзогеодинамічних станів для обґрунтування Генсхем ІЗ і організації моніторингу НГП; на субрегіональному і локальному рівнях знімків, що доповнюються дешифруванням стереофотограмметричних, експериментами на фізичних моделях і математичному моделюванні, зі складанням аналогічних карт у середньому (1:50000 - 1:25000) і крупному(1:5000 - 1:1000) масштабах для ТЕО ІЗ і ведення режимних спостережень у системі моніторингу за розвитком НГП.Формування і розвиток зсувів часто відбувається під дією ерозії, що обумовлює виникнення своєрідних форм рельєфу - ярів зі зсувами на бортах і делювіальних схилах з похованими зсувними масами. Екзогеодинамічний стан відрізнявся: до півдня від Леово, Бессарабки і Тирасполя розташовувалася знижена рівнина і переважали процеси річкової й озерно-лиманної акумуляції, тоді як до півночі простиралася піднята рівнина і розвивалися змиви, розмиви русел рік та інші. Серед процесів цієї групи найбільшим майданним поширенням характеризуються процеси, звязані з діяльністю переважно поверхневих вод, як руслових (в основному тимчасових) так і неруслових (площинного і струйчатого змиву) водотоків. Природний тренд цих процесів істотно змінений переважно в напрямку активізації їхнього розвитку внаслідок інженерно-господарського використання території, що виявляється навіть на регіональному рівні, а на локальному - чітко фіксується кореляційний звязок між інтенсивністю техногенного впливу і ступенем активізації того або іншого процесу. Процеси і явища, обумовлені спі