Екзистенційний характер української філософської думки як відображення специфіки національної ментальності - Автореферат

Сьогодні особливий для України час - відродження мови, культури, формування державності на традиційних засадах християнської віри, коли прагнуть віднайти справжні цінності, осягнути істину, визначити магістральний напрямок пошуків і дії. У галузі студіювання історії розвитку української філософської думки постає завдання відновити сторінки, спотворені або викреслені за часів бездержавного існування, комуністичної диктатури. Пропонована робота є спробою досягнути бажану гармонію у відображенні розвитку філософської думки в Україні на ґрунті Слова Божого, що нині повернулось до нас. Актуальність дослідження екзистенційного характеру української філософської думки як відображення специфіки національної ментальності визначається також низкою наступних моментів: - Проведенням аналізу вітчизняної філософії на основі використання ментального підходу, запропонованого французькими вченими М. Осьмачка та інші показали, що таке життя без віри, без Бога, без Батьківщини, передали трагізм, породжений внутрішньо-психологічними суперечностями життя осіб, а також протиставленням соціального й індивідуального буття людей в жахливих умовах бездержавності, тоталітаризму, комунізму в Україні.В першому підрозділі ("Екзистенціалізм та екзистенційне мислення: сутність та основні поняття") аналізуються сутнісні засади розвитку екзистенційного типу філософування в Україні. Беручи до уваги уявлення про триєдиність нації, яка складається з духу, душі і тіла, автор досліджує духовну складову, ґрунтовану на християнській вірі та понятті душі, яке в українців часто ототожнюється з національною ментальністю. З етичного погляду акцент в українському екзистенційному філософуванні робимо на "позитивні" екзистенціали: віру в Божу благодать, любов, щастя, вірність, покору, чуттєвість, властиві нашому народові; проте існує усвідомлення неможливості оминути негативні, трагедійні екзистенціали, які щиро постачає "цей світ": страждання, тугу, біль, злидні, жах, безсилля, - наслідки гріховності людини. Для здійснення задуму були виділені та узагальнені спільні ознаки екзистенційного філософування згаданих мислителів: пошуки трансцендентних пояснень усіх проблем буття; піднесення субєктивності та індивідуальності особи; надання переваги чуттєвому, інтуїтивному пізнанню, визнання безсилля науки в намаганні розвязати одвічні питання людського існування; несистемний характер філософських вчень; аналіз свободи людини як найважливішої проблеми буття, її позитивне вирішення на грунті Слова; відтворення трагедійності буття як наслідку гріхопадіння; намагання пояснити подолання відчуження людини шляхом зєднання її духу з Творчою силою. Сковороди: протиріччя між видимим і невидимим, зовнішнім і внутрішнім,-антитетичність вчення, яка є головним критерієм сутності екзистенційного філософування; в центрі вчення мислителя-людина, заглиблена у власне "я", свою індивідуальність, яка ототожнюється з Божою сутністю особи; людина і світ розглядаються в світлі категорії "субєктивність"; філософ-містик "пропускає" головні положення вчення "крізь душу", живе ними, надаючи перевагу ірраціональному пізнанню над раціональним; розкриває шлях звільнення від помилкової гонитви за оманливими принадами світу, подолання плотських пристрастей, досягнення свободи.Домінування екзистенційного характеру української філософської думки в часі її інтенсивного та плідного розвитку (XVIII - перша половина ХХ ст.) зумовлено особливостями національної ментальності і розкривається на підставі аналізу творчості ряду визначних постатей в духовному житті нації шляхом застосування ментального підходу. Підтвердження особливої ваги Христового вчення в житті і духовній культурі українців як головна характеристика національної ментальності проходить крізь все дослідження. важлива ланка вітчизняного філософування, що має свої особливості і становить новий простір для дослідницької уваги. Існує "український екзистенціалізм" як філософська течія ХХ ст., що здобувач доводить на грунті вивчення і аналізу забороненої та маловідомої за радянських часів спадщини українських поетів і письменників. Обгрунтовано, що даний тип мислення як невідємна складова духовного відродження в Україні має надалі зберігати одвічну християнську сутність, в чому дисертант бачить важливу умову розквіту держави.

2. Основний зміст дисертації

1. Домінування екзистенційного характеру української філософської думки в часі її інтенсивного та плідного розвитку (XVIII - перша половина ХХ ст.) зумовлено особливостями національної ментальності і розкривається на підставі аналізу творчості ряду визначних постатей в духовному житті нації шляхом застосування ментального підходу.

2. Християнство - підвалина, завдяки якій визначальною для українських філософів і письменників була екзистенційна проблематика.

Підтвердження особливої ваги Христового вчення в житті і духовній культурі українців як головна характеристика національної ментальності проходить крізь все дослідження.

3. Українське екзистенційне філософування - органічна складова світового філософського процесу.

Положення грунтується на розкритті спорідненості європейського і українського екзистенційного філософування у головних проявах на виділених дисертантом часових періодах розвитку.

4. Ціла низка вперше виділених спільних рис екзистенційного філософування провідних українських мислителів (Г. Сковороди, П. Куліша, П. Юркевича, М. Гоголя) підтверджує специфіку і панування цього типу мислення у вітчизняній культурі.

5. Екзистенційне філософування в українській літературі ХІХ - першої половини ХХ ст. - важлива ланка вітчизняного філософування, що має свої особливості і становить новий простір для дослідницької уваги.

6. Існує "український екзистенціалізм" як філософська течія ХХ ст., що здобувач доводить на грунті вивчення і аналізу забороненої та маловідомої за радянських часів спадщини українських поетів і письменників.

7.Виділено засади відновлення розвитку екзистенційного філософування. Обгрунтовано, що даний тип мислення як невідємна складова духовного відродження в Україні має надалі зберігати одвічну християнську сутність, в чому дисертант бачить важливу умову розквіту держави. християнство ментальність філософський екзистенційний

Список опублікованих за темою дослідження праць

Монографія: 1. Михайловська Н. Трагічні оптимісти: Екзистенційне філософування в українській літературі ХІХ - першої половини ХХ ст. - Львів: Світ, 1998. - 215 с.

Інші наукові праці та навчально-методичні матеріали: 2. Михайловська Н. Головні прояви всезагального характеру екзистенційного філософування та специфіка його відродження в Україні. - Харків, 1996. - 39 с. (брошура)

3. Михайловська Н. Особливості філософського вчення Г. Сковороди. - Харків, 1996. - 20 с. (брошура)

4. Михайловська Н.В. Стефаник як екзистенціальний мислитель і гуманіст // Духовний світ людини та розвиток національної свідомості в Україні/ Вісник ЛДУ ім. I. Франка. - Серія суспільних наук. - Вип. 33. - Львів, 1995. - С. 169-174.

5. Михайловська Н.Г. Сковорода - Т. Шевченко: особливості національної ментальності // Слобожанщина: Літературно-художній, суспільно-політичний та теоретико-методологічний журнал. - №7. - Харків, 1998. - С. 102-109.

6. Михайловська Н. Духовний світ особи в літературній спадщині В. Винниченка // Людина, її становлення і розвиток / Філософські пошуки. - Вип. IY. - Львів - Одеса, 1998. - С. 59-68.

7. Михайловська Н. Екзистенціалізм та екзистенціальне мислення: сутність та основні поняття // Людина та її дійсність: філософсько-антрополігічні дослідження / Філософські пошуки. -Вип. III. - Львів - Одеса, 1997. - С. 106-110.

8. Михайловська Н. Екзистенційне філософування в українській літературі як явище національного інтелекту // Інтелект у дзеркалі філософської методології / Філософські пошуки. - Вип. V. - Львів - Одеса, 1998. - С.78-86.

9. Михайловська Н. Проблеми людини в секулярному екзистенціалізмі ХХ ст. // Людина, її становлення і розвиток / Філософські пошуки. - Вип. IV. - Львів - Одеса, 1998. - С. 303-312.

10. Михайловская Н. Идея приватизма как основа развития экзистенциального мышления в ХХ веке (Анализ проблемы на основе исследования особенностей украинской философской мысли) //Социологические и методологические проблемы культуры миропонимания: Сборник статей кафедры философии ХГТУСА. - Харьков, 1995. - Деп. в ИНИОН РАН от 11.07.1995 г., №50586. -С. 16-38.

11. Михайловская Н. Проблема человека в украинской философии // Философские проблемы человека в контексте современной социально-политической ситуации: Сборник статей кафедры философии ХИСИ. - Харьков, 1992. - Деп. в ИНИОН РАН от 8.06.92 г., №46596. - С. 15-21.

12. Михайловская Н. Противоречивость процесса кульутрного возрождения на западноукраинских землях и его влияние наличность // Формирование духовного мира личности в современных условиях: Сборник статей кафедры философии ХИСИ. - Харьков, 1991. - Деп. в ИНИОН РАН от 23.09.91 г., №145359. - С. 107-114.

13. Михайловская Н. Философское осмысление "украинского модернизма" начала ХХ века (на материалах анализа украинской литературы) // Особенности становления и развития миропонимания человека на современном этапе: Сборник статей кафедры философии ХИСИ. - Харьков, 1993. - Деп. в ИНИОН РАН от 1.07.93 г., №48356. - С. 13-23.

14. Михайловская Н. Философия творчества Тулуз Лотрека как предпосылка зарождения французского экзистенциализма ХХ века // Миропонимание личности и социальная культура: Сборник статей кафедры философии ХИСИ. - Харьков, 1994. - Деп. в ИНИОН РАН от 15.09.94 г., №49599. - С. 56-62.

15. Михайловская Н. Экзистенциальный характер украинского мировоззренческого менталитета // Социологические и методологические проблемы культуры миропонимания: Сборник статей кафедры философии ХГТУСА. - Харьков, 1995. - Деп. в ИНИОН РАН от 11.07.95 г. №50586. - С. 95-101.

16. Михайловська Н. Деякі питання відродження культури західноукраїнського народу // Культура і перебудова: діалектика духовних процесів / Тези виступів обласної науково-практичної конференції 21-22 вересня 1990 р. - Львів, 1990. - С. 83-84.

17. Михайловська Н. Значення особи і творчості П. Куліша в розгортанні культурного поступу нації // Культура України: історія і сучасність / Всеукраїнська науково-теоретична конференція 19-20 листопада 1996 р.: матеріали. - Харків: ХДІК, 1996. - С. 14.

18. Михайловська Н., Лисенкова Н. Методика формування духовної, психічно врівноваженої особи у кризовому періоді розвитку суспільства // Культура та духовність / Тези виступів науково-практичної конференції 25-26 жовтня 1991 р. - Львів, 1991. - С. 66.

19. Михайловская Н. Трагизм и экзистенциализм // Тезисы 51 научно-методической конференции преподавателей ХГТУСА 16 - 19 апреля 1996 г. - Харьков, 1996. - С. 169.

20. Михайловская Н. Экзистенциальные мотивы в творчестве Леси Украинки // Там же. - С. 169-170.

21. Михайловська Н. Філософська думка в Україні: Методичні рекомендації до спецкурсу. - Харків, 1992. - 24 с.