Вiдображення ролі християнства в життi українців. Мiсце української екзистенцiйної фiлософської думки в контекстi свiтової філософії. Особливостi нацiональної ментальності. Розгляд головних екзистенцiалів, їх вплив на процес духовного вiдродження.
При низкой оригинальности работы "Екзистенційний характер української філософської думки як відображення специфіки національної ментальності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Сьогодні особливий для України час - відродження мови, культури, формування державності на традиційних засадах християнської віри, коли прагнуть віднайти справжні цінності, осягнути істину, визначити магістральний напрямок пошуків і дії. У галузі студіювання історії розвитку української філософської думки постає завдання відновити сторінки, спотворені або викреслені за часів бездержавного існування, комуністичної диктатури. Пропонована робота є спробою досягнути бажану гармонію у відображенні розвитку філософської думки в Україні на ґрунті Слова Божого, що нині повернулось до нас. Актуальність дослідження екзистенційного характеру української філософської думки як відображення специфіки національної ментальності визначається також низкою наступних моментів: - Проведенням аналізу вітчизняної філософії на основі використання ментального підходу, запропонованого французькими вченими М. Осьмачка та інші показали, що таке життя без віри, без Бога, без Батьківщини, передали трагізм, породжений внутрішньо-психологічними суперечностями життя осіб, а також протиставленням соціального й індивідуального буття людей в жахливих умовах бездержавності, тоталітаризму, комунізму в Україні.В першому підрозділі ("Екзистенціалізм та екзистенційне мислення: сутність та основні поняття") аналізуються сутнісні засади розвитку екзистенційного типу філософування в Україні. Беручи до уваги уявлення про триєдиність нації, яка складається з духу, душі і тіла, автор досліджує духовну складову, ґрунтовану на християнській вірі та понятті душі, яке в українців часто ототожнюється з національною ментальністю. З етичного погляду акцент в українському екзистенційному філософуванні робимо на "позитивні" екзистенціали: віру в Божу благодать, любов, щастя, вірність, покору, чуттєвість, властиві нашому народові; проте існує усвідомлення неможливості оминути негативні, трагедійні екзистенціали, які щиро постачає "цей світ": страждання, тугу, біль, злидні, жах, безсилля, - наслідки гріховності людини. Для здійснення задуму були виділені та узагальнені спільні ознаки екзистенційного філософування згаданих мислителів: пошуки трансцендентних пояснень усіх проблем буття; піднесення субєктивності та індивідуальності особи; надання переваги чуттєвому, інтуїтивному пізнанню, визнання безсилля науки в намаганні розвязати одвічні питання людського існування; несистемний характер філософських вчень; аналіз свободи людини як найважливішої проблеми буття, її позитивне вирішення на грунті Слова; відтворення трагедійності буття як наслідку гріхопадіння; намагання пояснити подолання відчуження людини шляхом зєднання її духу з Творчою силою. Сковороди: протиріччя між видимим і невидимим, зовнішнім і внутрішнім,-антитетичність вчення, яка є головним критерієм сутності екзистенційного філософування; в центрі вчення мислителя-людина, заглиблена у власне "я", свою індивідуальність, яка ототожнюється з Божою сутністю особи; людина і світ розглядаються в світлі категорії "субєктивність"; філософ-містик "пропускає" головні положення вчення "крізь душу", живе ними, надаючи перевагу ірраціональному пізнанню над раціональним; розкриває шлях звільнення від помилкової гонитви за оманливими принадами світу, подолання плотських пристрастей, досягнення свободи.Домінування екзистенційного характеру української філософської думки в часі її інтенсивного та плідного розвитку (XVIII - перша половина ХХ ст.) зумовлено особливостями національної ментальності і розкривається на підставі аналізу творчості ряду визначних постатей в духовному житті нації шляхом застосування ментального підходу. Підтвердження особливої ваги Христового вчення в житті і духовній культурі українців як головна характеристика національної ментальності проходить крізь все дослідження. важлива ланка вітчизняного філософування, що має свої особливості і становить новий простір для дослідницької уваги. Існує "український екзистенціалізм" як філософська течія ХХ ст., що здобувач доводить на грунті вивчення і аналізу забороненої та маловідомої за радянських часів спадщини українських поетів і письменників. Обгрунтовано, що даний тип мислення як невідємна складова духовного відродження в Україні має надалі зберігати одвічну християнську сутність, в чому дисертант бачить важливу умову розквіту держави.
План
2. Основний зміст дисертації
Вывод
1. Домінування екзистенційного характеру української філософської думки в часі її інтенсивного та плідного розвитку (XVIII - перша половина ХХ ст.) зумовлено особливостями національної ментальності і розкривається на підставі аналізу творчості ряду визначних постатей в духовному житті нації шляхом застосування ментального підходу.
2. Християнство - підвалина, завдяки якій визначальною для українських філософів і письменників була екзистенційна проблематика.
Підтвердження особливої ваги Христового вчення в житті і духовній культурі українців як головна характеристика національної ментальності проходить крізь все дослідження.
3. Українське екзистенційне філософування - органічна складова світового філософського процесу.
Положення грунтується на розкритті спорідненості європейського і українського екзистенційного філософування у головних проявах на виділених дисертантом часових періодах розвитку.
4. Ціла низка вперше виділених спільних рис екзистенційного філософування провідних українських мислителів (Г. Сковороди, П. Куліша, П. Юркевича, М. Гоголя) підтверджує специфіку і панування цього типу мислення у вітчизняній культурі.
5. Екзистенційне філософування в українській літературі ХІХ - першої половини ХХ ст. - важлива ланка вітчизняного філософування, що має свої особливості і становить новий простір для дослідницької уваги.
6. Існує "український екзистенціалізм" як філософська течія ХХ ст., що здобувач доводить на грунті вивчення і аналізу забороненої та маловідомої за радянських часів спадщини українських поетів і письменників.
7.Виділено засади відновлення розвитку екзистенційного філософування. Обгрунтовано, що даний тип мислення як невідємна складова духовного відродження в Україні має надалі зберігати одвічну християнську сутність, в чому дисертант бачить важливу умову розквіту держави. християнство ментальність філософський екзистенційний
Список опублікованих за темою дослідження праць
Монографія: 1. Михайловська Н. Трагічні оптимісти: Екзистенційне філософування в українській літературі ХІХ - першої половини ХХ ст. - Львів: Світ, 1998. - 215 с.
Інші наукові праці та навчально-методичні матеріали: 2. Михайловська Н. Головні прояви всезагального характеру екзистенційного філософування та специфіка його відродження в Україні. - Харків, 1996. - 39 с. (брошура)
3. Михайловська Н. Особливості філософського вчення Г. Сковороди. - Харків, 1996. - 20 с. (брошура)
4. Михайловська Н.В. Стефаник як екзистенціальний мислитель і гуманіст // Духовний світ людини та розвиток національної свідомості в Україні/ Вісник ЛДУ ім. I. Франка. - Серія суспільних наук. - Вип. 33. - Львів, 1995. - С. 169-174.
5. Михайловська Н.Г. Сковорода - Т. Шевченко: особливості національної ментальності // Слобожанщина: Літературно-художній, суспільно-політичний та теоретико-методологічний журнал. - №7. - Харків, 1998. - С. 102-109.
6. Михайловська Н. Духовний світ особи в літературній спадщині В. Винниченка // Людина, її становлення і розвиток / Філософські пошуки. - Вип. IY. - Львів - Одеса, 1998. - С. 59-68.
7. Михайловська Н. Екзистенціалізм та екзистенціальне мислення: сутність та основні поняття // Людина та її дійсність: філософсько-антрополігічні дослідження / Філософські пошуки. -Вип. III. - Львів - Одеса, 1997. - С. 106-110.
8. Михайловська Н. Екзистенційне філософування в українській літературі як явище національного інтелекту // Інтелект у дзеркалі філософської методології / Філософські пошуки. - Вип. V. - Львів - Одеса, 1998. - С.78-86.
9. Михайловська Н. Проблеми людини в секулярному екзистенціалізмі ХХ ст. // Людина, її становлення і розвиток / Філософські пошуки. - Вип. IV. - Львів - Одеса, 1998. - С. 303-312.
10. Михайловская Н. Идея приватизма как основа развития экзистенциального мышления в ХХ веке (Анализ проблемы на основе исследования особенностей украинской философской мысли) //Социологические и методологические проблемы культуры миропонимания: Сборник статей кафедры философии ХГТУСА. - Харьков, 1995. - Деп. в ИНИОН РАН от 11.07.1995 г., №50586. -С. 16-38.
11. Михайловская Н. Проблема человека в украинской философии // Философские проблемы человека в контексте современной социально-политической ситуации: Сборник статей кафедры философии ХИСИ. - Харьков, 1992. - Деп. в ИНИОН РАН от 8.06.92 г., №46596. - С. 15-21.
12. Михайловская Н. Противоречивость процесса кульутрного возрождения на западноукраинских землях и его влияние наличность // Формирование духовного мира личности в современных условиях: Сборник статей кафедры философии ХИСИ. - Харьков, 1991. - Деп. в ИНИОН РАН от 23.09.91 г., №145359. - С. 107-114.
13. Михайловская Н. Философское осмысление "украинского модернизма" начала ХХ века (на материалах анализа украинской литературы) // Особенности становления и развития миропонимания человека на современном этапе: Сборник статей кафедры философии ХИСИ. - Харьков, 1993. - Деп. в ИНИОН РАН от 1.07.93 г., №48356. - С. 13-23.
14. Михайловская Н. Философия творчества Тулуз Лотрека как предпосылка зарождения французского экзистенциализма ХХ века // Миропонимание личности и социальная культура: Сборник статей кафедры философии ХИСИ. - Харьков, 1994. - Деп. в ИНИОН РАН от 15.09.94 г., №49599. - С. 56-62.
15. Михайловская Н. Экзистенциальный характер украинского мировоззренческого менталитета // Социологические и методологические проблемы культуры миропонимания: Сборник статей кафедры философии ХГТУСА. - Харьков, 1995. - Деп. в ИНИОН РАН от 11.07.95 г. №50586. - С. 95-101.
16. Михайловська Н. Деякі питання відродження культури західноукраїнського народу // Культура і перебудова: діалектика духовних процесів / Тези виступів обласної науково-практичної конференції 21-22 вересня 1990 р. - Львів, 1990. - С. 83-84.
17. Михайловська Н. Значення особи і творчості П. Куліша в розгортанні культурного поступу нації // Культура України: історія і сучасність / Всеукраїнська науково-теоретична конференція 19-20 листопада 1996 р.: матеріали. - Харків: ХДІК, 1996. - С. 14.
18. Михайловська Н., Лисенкова Н. Методика формування духовної, психічно врівноваженої особи у кризовому періоді розвитку суспільства // Культура та духовність / Тези виступів науково-практичної конференції 25-26 жовтня 1991 р. - Львів, 1991. - С. 66.
19. Михайловская Н. Трагизм и экзистенциализм // Тезисы 51 научно-методической конференции преподавателей ХГТУСА 16 - 19 апреля 1996 г. - Харьков, 1996. - С. 169.
20. Михайловская Н. Экзистенциальные мотивы в творчестве Леси Украинки // Там же. - С. 169-170.
21. Михайловська Н. Філософська думка в Україні: Методичні рекомендації до спецкурсу. - Харків, 1992. - 24 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы