Екзистенційні мотиви в творчій спадщині В. Винниченка - Автореферат

Обєктивність процесу дослідження історії української філософської думки вимагає вивчення специфіки філософського дискурсу мислителів, творчість яких засвідчує потужний морально-етичний, гуманістичний потенціал і звернена до аналізу актуальних екзистенційно-антропологічних проблем (сенсу існування, свободи і відповідальності, збереження цілісності "Я", уникнення деперсоналізації та нівелювання особи). Таким чином, актуальність звернення до світоглядно-філософських настанов українського митця-мислителя обумовлюється: - необхідністю аналізу творчості В.К.Винниченка в контексті історії української філософської думки та культури з нових методологічних позицій, позбавлених ідеологічної догматики та тенденційних спотворень недавнього минулого; Дисертація виконувалась в системі досліджень, які проводить кафедра української філософії та культури філософського факультету в рамках Комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державотворення України" (Науковий керівник академік НАН України Губерський Л.В.), НДР № 01БФ041-01 "Філософська та політологічна освіта в Україні на перетині тисячоліть". Новий період у винниченкознавстві повязується з межею 80-90-х років ХХ століття, коли в Україні виникли можливості для обєктивного вивчення біографії і творчої спадщини В.К.Винниченка. Але необхідно підкреслити, що у цих працях, як і у переважній більшості робіт, що стосуються філософської проблематики у творчості В.Винниченка, увага зосереджена лише на окремих аспектах його творчих зацікавлень, а предметом дослідження стали окремі періоди творчості В.Винниченка, що не відповідає вимозі системного осмислення його філософських поглядів.У першому розділі "Огляд літератури та теоретико-методологічні засади дослідження" здійснюється аналіз джерел, які були покладені в основу написання роботи, зясовуються методологічні принципи історико-філософського аналізу творчості В.Винниченка. По-друге, загалом вся творча спадщина В.Винниченка спрямована на філософські пошуки - осмислення проблеми людини, її місця в світі, сенс людського буття становлять головний обєкт зацікавлення письменника. Автор звертає увагу, що філософська проблематика вирішувалась Винниченком у рамках політичної ідеології і літературного осмислення дійсності, адже література виступає нетеоретичною формою філософії. Для зясування методологічних засад дослідження екзистенційних мотивів у творчості В.Винниченка доцільним буде звернення до дисертаційної роботи Ж.Ящук "Екзистенційність як художньо-естетичний метод в українській літературі ХХ ст.", в якій автор обгрунтовує існування елементів екзистенційної філософічності як цілком сформованого художньо-естетичного методу в українській літературі XX ст. В дисертації відзначається, що традиційний комплекс екзистенційних проблем (абсурд, свобода, вибір, відповідальність, відчуження, смерть, страх, складність міжлюдських стосунків та ставлення людини до світу, самотність тощо) виявляється цілком суголосний роздумам українського митця і постає обєктом уваги в ранніх творах В.Винниченка.

Основний зміст дисертації