Зміна сукупної та граничної корисності при кількісному (кардиналістському) підході у формалізованому аналізі поведінки споживача. Будування кривої байдужості за порядковою (ординалістською) функцією корисності, визначення бюджетної лінії та рівноваги.
При низкой оригинальности работы "Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівновага споживача", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Формалізований аналіз поведінки споживача передбачає визначення функції корисності як певного співвідношення обсягів споживаних благ і рівня корисності, що досягається споживачем: ,(1) де - рівень корисності; - кількість споживаних благ, одиниць; - кількість видів благ. За кількісною функцією (2) можна простежити залежність між зміною кількості одиниць одного споживаного блага X за незмінної кількості інших благ і відповідною зміною рівня корисності, що також має кількісний вимір (скажімо, в умовних одиницях - ютилях). За умови, що споживання інших благ не змінюється, а благом Х споживач насичується, задоволення від споживання наступної одиниці (порції) цього блага зменшується, тобто гранична корисність кожної наступної одиниці блага Х знижується. Споживач керується принципом раціональності, а саме: маючи обмежені кошти і бажаючи максимізувати сукупну корисність від споживання благ, він розподіляє свій бюджет (дохід) так, щоби корисність, отримана від останньої грошової одиниці, витраченої на те чи інше благо, стала однаковою: , (3) де MUX, MUY - гранична корисність блага X та Y, ютиль; PX, PY - ціна блага X та Y, грош. од. Аналіз поведінки споживача за кривими байдужості дає змогу визначити, від якої кількості одного блага (Y) згоден відмовитися споживач задля збільшення іншого блага (X) на одиницю за умов незмінності рівня корисності від набору благ.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
