Екстраплевральна торакопластика поширеного туберкульозу легень в умовах епідемії туберкульозу - Автореферат

Згідно з критеріями ВООЗ та динамікою зростання захворюваності на туберкульоз у 1995 році в Україні була констатована епідемія цієї хвороби. До особливостей епідемії туберкульозу в Україні віднесено стрімке збільшення кількості хворих на резистентні форми туберкульозу до антибактеріальних препаратів як у хронічних хворих, так і у вперше виявлених. Воно показане 20-22% хворих, що перебувають на лікуванні та диспансерному обліку, оскільки навіть закриття деструктивних порожнин у вперше виявлених хворих знаходиться у межах 55-79%. Розробити власну модифікацію екстраплевральної торакопластики для лікування хворих на поширений хіміорезистентний туберкульоз легень. Розробити практичні рекомендації щодо диференціального застосування різних видів екстраплевральної торакопластики у хворих на поширений хіміорезистентний туберкульоз.Хворі були розподілені на дві групи. Відсутність проявів дихальної недостатності була у 10 (8,6%) хворих основної групи та у 26 (17,3%) групи порівняння (р0,05); дихальна недостатність ІІ ст. констатована у 75 (64,7%) хворих основної групи та у 79 (52,7%) групи порівняння (р<0,05); дихальна недостатність ІІІ ст. була у 1 (0,9%) хворого основної групи. Таким чином, дисемінований туберкульоз із розпадом у передопераційному періоді був у 32,8% хворих основної групи та у 23,3% групи порівняння (р>0,05); фіброзно-кавернозний - у 56,9% і у 48,7% відповідно (р>0,05); інфільтративний з розпадом частіше був у групі порівняння (28,0%), ніж у основній групі (10,3%) - (р<0,05). Ураховуючи перелічене, можна стверджувати, що за характером процесу всі хворі можуть бути віднесені до групи підвищеного хірургічного ризику, що змусило нас вдатися у 116 (43,6%) хворих із 266 до колапсохірургічних втручань. Показанням до застосування екстраплевральної торакопластики був одно-чи двобічний інфільтративний туберкульоз легень з розпадом в одній із верхівок після 5 місяців неефективної антибактеріальної терапії; одно-чи двобічний інфільтративний туберкульоз легень з каверною в одній верхівці діаметром більше 5 см, а в іншій до 2 см; дисемінований туберкульоз однієї легені з розпадом у верхівці верхньої частки; двобічний дисемінований туберкульоз із каверною в одній верхівці діаметром більше 5 см, а в іншій до 2 см; одно-чи двобічний дисемінований туберкульоз із каверною у верхівці нижньої частки (CVI); фіброзно-кавернозний туберкульоз легень з каверною у верхній частці за наявності протипоказань до здійснення резекції легені; фіброзно-кавернозний туберкульоз легень з каверною у СІ, СІІ, СІІІ та відсівом у нижню частку або у протилежну легеню; фіброзно-кавернозний туберкульоз легень з каверною у СІ, СІІ, СІІІ діаметром більше 5 см та відсівом у протилежну легеню чи наявності в ній порожнини до 2 см; фіброзно-кавернозний туберкульоз легень з каверною у CVI за умови субплевральної локалізації порожнини та достатньої рухливості діафрагми.Теоретично розроблене і втілене у практику нове вирішення актуального наукового завдання фтизіохірургії - підвищення ефективності лікування хворих на поширений хіміорезистентний туберкульоз легень шляхом застосування екстраплевральної торакопластики та модифікованих її варіантів на основі уточнених показань та протипоказань до їх застосування. Клінічне застосування методу інтенсивної внутрішньовенної бактерицидної поліхіміотерапії та патогенетичної корекції супутньої патології, ендобронхіальної санації та пневмоперитонеуму у хворих з поширеним хіміорезистентним туберкульозом легень дозволяє покращити передопераційну підготовку, досягнувши позитивної клініко - рентгенологічної у 91,3-93,1% хворих та бактеріологічної (оліго-або абацилярності) динаміки у 83,6-88,0%. Розроблені власні модифікації екстраплевральної торакопластики створюють достатній колапс ураженої легені, забезпечують "фіксовану" жорсткість грудної клітки, зводять нанівець її флотацію та косметичну деформацію, позитивно впливають на дихальну функцію та обумовлюють зменшення травматичності втручання. Використання модифікованих варіантів екстраплевральної торакопластики, порівнюючи з класичною, дозволило зменшити кількість видаляємих ребер та обєм інтраопераційної крововтрати при резекції одного ребра у середньому з 1,5 мл/кг до 1 мл/кг, збільшити кількість хворих з ефективним лікуванням у 1,3 раза (з 76,0% до 100% відповідно).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації узагальнені теоретичні та практичні дані стосовно оптимізації хірургічного лікування хворих на поширений деструктивний хіміорезистентний туберкульоз легень шляхом використання колапсохірургічних втручань. Теоретично розроблене і втілене у практику нове вирішення актуального наукового завдання фтизіохірургії - підвищення ефективності лікування хворих на поширений хіміорезистентний туберкульоз легень шляхом застосування екстраплевральної торакопластики та модифікованих її варіантів на основі уточнених показань та протипоказань до їх застосування.

1. За наявності у хворих деструктивних змін у верхніх та середніх полях, відсівів у протилежну легеню, резистентних форм мікобактерій туберкульозу, низьких функціональних резервів кардіореспіраторної системи та неможливості виконання у них розширених резекційних втручань показана екстраплевральна торакопластика як альтернативне втручання.

2. Клінічне застосування методу інтенсивної внутрішньовенної бактерицидної поліхіміотерапії та патогенетичної корекції супутньої патології, ендобронхіальної санації та пневмоперитонеуму у хворих з поширеним хіміорезистентним туберкульозом легень дозволяє покращити передопераційну підготовку, досягнувши позитивної клініко - рентгенологічної у 91,3-93,1% хворих та бактеріологічної (оліго- або абацилярності) динаміки у 83,6-88,0%.

3. Розроблені власні модифікації екстраплевральної торакопластики створюють достатній колапс ураженої легені, забезпечують "фіксовану" жорсткість грудної клітки, зводять нанівець її флотацію та косметичну деформацію, позитивно впливають на дихальну функцію та обумовлюють зменшення травматичності втручання. Вони можуть бути використані як самостійні операції у хворих на поширений туберкульоз легень.

4. Використання модифікованих варіантів екстраплевральної торакопластики, порівнюючи з класичною, дозволило зменшити кількість видаляємих ребер та обєм інтраопераційної крововтрати при резекції одного ребра у середньому з 1,5 мл/кг до 1 мл/кг, збільшити кількість хворих з ефективним лікуванням у 1,3 раза (з 76,0% до 100% відповідно). Післяопераційна летальність у 3,3% спостерігалася тільки у пацієнтів після класичної торакопластики.

5. Застосування класичної екстраплевральної торакопластики, а також модифікованих нами варіантів, порівнюючи з резекційними методами, дозволило зменшити в 1,7 раза кількість інтраопераційних ускладнень (12,1% та 20,0% відповідно) та в читири раза кількість післяопераційних ускладнень (7,8% проти 31,3% відповідно), а також удвічі нижче була післяопераційна летальність (2,6% проти 5,3%).

6. У віддалений післяопераційний період внаслідок використання екстраплевральної торакопластики кількість реактивацій була меншою на 10,7% порівнюючи з пацієнтами після резекційних втручань (13,2% проти 23,9% відповідно), а соціальна та трудова реабілітація хворих покращилася. Так, інвалідів ІІ групи було більше серед хворих, що перенесли резекційні методи лікування, ніж після екстраплевральної торакопластики (3,6% проти 19,6% відповідно), а зменшення у 1,9 раза дихальної недостатності ІІІ ст. у пацієнтів після екстраплевральної торакопластики дало можливість цим особам працювати фізично у 2,3 раза частіше, порівнюючи з пацієнтами, що перенесли резекційні методи лікування.

7. Диференціальне використання різних видів колапсохірургічних втручань у хворих на поширений легеневий туберкульоз, особливо за наявності протипоказань до резекційних методів та виявленій резистентності мікобактерій туберкульозу до антибактеріальних препаратів дозволяє розширити можливості та значно підвищити ефективність комплексного лікування цього тяжкого контингенту хворих.

1. Дужий І.Д. Екстраплевральна торакопластика як альтернатива пнемоектомії / І.Д. Дужий, Б.В. Радіонов, О.В. Солодовник // Клінічна хірургія. - 2006. - № 10. - С.43-45.

2. Дужий І.Д. До профілактики ускладнень при екстраплевральній торакопластиці / І.Д. Дужий, Б.В. Радіонов, О.В. Солодовник // Вісник Сумського державного університету. - 2006.- № 8 (92). - С.67-70.

3. Дужий І.Д. Ефективність модифікованої екстраплевральної торакопластики у лікуванні поширених деструктивних форм туберкульозу / І.Д. Дужий, О.В. Солодовник // Вісник Сумського державного університету. - 2008. - Том 1, № 2. - С.49-52.

4. Патент № 32312 UA. МПК А 61 В 17/64. Спосіб хірургічного лікування на деструктивний туберкульоз легень / Дужий І.Д., Солодовник О.В., Гресько І.Я.; заявник та патентовласник Сумський державний університет. - № u 200800249; заявлено 08.01.2008; опубліковано 12.05.2008, Бюлетень №9.

5. Патент № 32316 UA. МПК А 61 В 17/64. Спосіб хірургічного лікування на деструктивний туберкульоз легень / Дужий І.Д., Солодовник О.В., Гресько І.Я.; заявник та патентовласник Сумський державний університет. - № u 200800266; заявлено 08.01.2008; опубліковано 12.05.2008, Бюлетень №9.

6. Дужий І.Д. До можливостей екстраплевральної торакопластики при лікуванні сучасного туберкульозу / І.Д. Дужий, О.В. Солодовник // Український пульмонологічний журнал. - 2008. - №3. Додаток. - С.114-115.

7. Дужий І.Д. "Забута" - "набута" методика хірургії сучасного туберкульозу легень / І.Д. Дужий, О.В. Солодовник // Матеріали ХІІ Конгресу Світової федерації українських товариств, 25-28 вересня 2008 р., м. Івано-Франківськ, С. 179.