Методи діагностики, консервативного та оперативного лікування катаракти у собак і котів. Методики розрізу рогівки та етапи екстракапсулярної екстракції катаракти. Ефективність симптоматичного та патогенетичного лікування тварин, хворих на катаракту.
Водночас, на думку ряду фахівців з ветеринарної офтальмології (Gellat K., 1982; Потебня Г.П., Лисенко А.В., Кривенко В.В., 1995; Ронзина И.А., Шелудченко В.М., 2004), існує нагальна потреба у проведенні всебічних клініко-експериментальних досліджень для встановлення ранніх морфофункціональних змін рогівки, кришталика, судинного тракту, сітчастої оболонки, зорового нерва і світлопровідних середовищ ока у тварин, що зумовлено істотним поширенням, останнім часом, патології цих структур ока. 7) вивчити особливості репаративної регенерації рогівки в післяопераційному періоді з приводу екстракції катаракти. Основні етапи досліджень включали вивчення поширення хвороб світлозаломлюючих середовищ ока (собаки, n=59; коти, n=16), компютерну томографію очного яблука (собаки, n=20), вивчення ефективності консервативного (собаки, n=19) та оперативного (собаки, n=43; коти, n=6; кролі, n=15; щурі, n=24) методів лікування катаракти, ранніх та віддалених післяопераційних ускладнень, морфологічні дослідження репаративної регенерації рогівки у собак (n=33). Ендоскопічне обладнання “Karl Storz” використовували для вивчення судинного розгалуження кровоносних судин конюнктиви очного яблука та їхнє наповнення, контролювали етапність розрізу рогівки, накладання швів на рогівку, а також післяопераційну динаміку репаративної регенерації рогівки. Кеналог-40 вводили один раз на 30 діб і офтан-катахром - по 2-3 краплі на рогівку 3 рази на добу протягом 90 діб.У дисертації представлено результати нового вирішення проблеми катаракти у собак і котів: досліджено її поширення і патогенез; удосконалено діагностику шляхом застосування компютерної томографії органа зору; запропоновано й обґрунтовано ефективні методи консервативного й оперативного лікування (комплексне медикаментозне лікування та нову методику розрізу рогівки для проникнення в передню камеру ока для екстракції кришталика); досліджено ранні та пізні операційні ускладнення світлозаломлюючих середовищ ока після екстракапсулярної екстракції катаракти; вивчено динаміку репаративної регенерації рогівки. Найчастіше (у 40,3 % випадків) ураження кришталика діагностуються в собак дрібних і середніх порід, у яких спостерігається розвиток переважно старечих двобічних катаракт. Призначення хворим тваринам із початковими структурно-морфологічними змінами в кришталику комбінації з препаратів Кеналогу-40 і офтан-катахрому в поєднанні з проведенням ретробульбарної новокаїнової блокади 1 раз на 7 діб упродовж 90 діб дає змогу на тривалий час - до 40 діб - уповільнити розвиток катарактогенного процесу. Проведені клініко-експериментальні дослідження на лабораторних тваринах і хворих собаках засвідчують, що екстракапсулярна методика екстракції катаракти, за умови горизонтального розрізу рогівки від лімба зовнішнього кута ока до її центра, є найменш травматичною і дає позитивні результати щодо відновлення гостроти зору. Для сповільнення розвитку початкових структурно-морфологічних змін у кришталику слід застосовувати консервативне лікування: комбінацію із препаратів Кеналогу-40 один раз на 30 діб та офтан-катахрому по 2-3 краплі на рогівку ока 2-3 рази на добу протягом 90 діб у поєднанні з проведенням ретробульбарної новокаїнової блокади один раз на 7 діб упродовж 90 діб.
Вывод
1. У дисертації представлено результати нового вирішення проблеми катаракти у собак і котів: досліджено її поширення і патогенез; удосконалено діагностику шляхом застосування компютерної томографії органа зору; запропоновано й обґрунтовано ефективні методи консервативного й оперативного лікування (комплексне медикаментозне лікування та нову методику розрізу рогівки для проникнення в передню камеру ока для екстракції кришталика); досліджено ранні та пізні операційні ускладнення світлозаломлюючих середовищ ока після екстракапсулярної екстракції катаракти; вивчено динаміку репаративної регенерації рогівки.
2. Найпоширенішою причиною втрати гостроти зору та сліпоти в дрібних тварин є старечі й інфекційні катаракти (у собак) і хвороби рогівки (у котів). Найчастіше (у 40,3 % випадків) ураження кришталика діагностуються в собак дрібних і середніх порід, у яких спостерігається розвиток переважно старечих двобічних катаракт.
3. Катаракти мають складну етіологію, патогенез і симптоматику. Вони бувають набутими, природженими та вторинними (через отруєння, механічні й хімічні ушкодження, а також як ускладнення інших захворювань). За локалізацією вони бувають сумкові, кортикальні, ядерні, шаруваті, веретеноподібні, зірчасті, дископодібні, розеточні та ін. Кожна з катаракт характеризується особливостями етіології, патогенезу та симптоматики і потребує адекватної тактики лікування.
4. Методика компютерної томографії ока дає змогу вивчати як анатомофізіологічні особливості його будови, так і патологічні зміни, що виникають у ретробульбарному просторі. Завдяки їй можна обєктивно визначати діагноз внутрішньоочної патології та виявляти вірогідне підвищення щільності ураженого кришталика в собак на 60 та 90 добу (147,8±1,36-167,2±3,46 од. Н.) та зорового нерва на 30-90 добу (28,6±3,04-30,6±3,71 од. Н.) після початку захворювання на катаракту.
5. Призначення хворим тваринам із початковими структурно-морфологічними змінами в кришталику комбінації з препаратів Кеналогу-40 і офтан-катахрому в поєднанні з проведенням ретробульбарної новокаїнової блокади 1 раз на 7 діб упродовж 90 діб дає змогу на тривалий час - до 40 діб - уповільнити розвиток катарактогенного процесу.
6. Проведені клініко-експериментальні дослідження на лабораторних тваринах і хворих собаках засвідчують, що екстракапсулярна методика екстракції катаракти, за умови горизонтального розрізу рогівки від лімба зовнішнього кута ока до її центра, є найменш травматичною і дає позитивні результати щодо відновлення гостроти зору.
7. Ранніми післяопераційними ускладненнями в собак, хворих на катаракту, є гіперемія конюнктиви та лімба, наявність гнійного ексудату в очній щілині, кератит, набряк та ерозії рогівки, а пізніми - розвиток дифузного помутніння рогівки та стійкого необоротного заднього кератиту, випадання склистого тіла й дистрофія очного яблука.
8. Серед післяопераційних ускладнень у собак найбільший відсоток патологічних ускладнень припадає на розвиток запальних процесів рогівки (14%), дистрофію очного яблука (7,0%), перикорнеальну інєкцію судин (4,7%). Усі інші не перевищують 2,3%. У котів віддалені ускладнення майже відсутні, інколи можливі передні синехії.
9. Динаміка репаративних процесів рогівки має певну стадійність упродовж 25-30 діб. Гістологічні зміни одночасно відбуваються у всіх шарах рогівки і мають різну інтенсивність прояву в часі. Дифузне порушення живлення переважно повязане з втратою, через вимивання під час операції, клітин заднього епітелію, а також із недостатнім живленням з боку крайових кровоносних судин лімба та фіброзної оболонки. Гострий запальний процес у післяопераційному періоді перебігає протягом 12 діб, а дистрофічні зміни рогівки, зумовлені пошкодженням її іннервації при паралімбальному розтині, починають проявлятися через 30-90 діб.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. При наданні хірургічної допомоги дрібним свійським тваринам, хворим на катаракту, слід користуватися методичними рекомендаціями “Екстракапсулярна екстракція катаракти у дрібних свійських тварин”, які затверджені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України (протокол № 3 від 20 грудня 2006 р.).
2. При катаракті різної етіології раціональним і ефективним методом лікування є екстракапсулярна екстракція кришталика. Для сповільнення розвитку початкових структурно-морфологічних змін у кришталику слід застосовувати консервативне лікування: комбінацію із препаратів Кеналогу-40 один раз на 30 діб та офтан-катахрому по 2-3 краплі на рогівку ока 2-3 рази на добу протягом 90 діб у поєднанні з проведенням ретробульбарної новокаїнової блокади один раз на 7 діб упродовж 90 діб.
3. Для проведення екстракапсулярної екстракції катаракти і з метою профілактики розвитку стійких післяопераційних кератитів, виразок рогівки та нервової дистрофії очного яблука слід проводити горизонтальний розріз рогівки від лімба зовнішнього кута ока до її центра, такий розріз є найефективнішим і зручним у виконанні. Для профілактики кровотеч при оперативних втручаннях на оці необхідно застосовувати кровоспинний препарат Коагулокс, співавтором розробки якого є дисертант. (Ранозагоювальний засіб для лікування тварин, хворих на гемофілію. - Патент на винахід, 76662, А61К 36/52, А61К 35/02, А61Р 7/ 04, А61Р 17/02., 15.08.2006. Бюл. №8).
4. Для профілактики ранніх і віддалених післяопераційних ускладнень світлозаломлюючих середовищ ока після екстракапсулярної екстракції кришталика слід щоденно, двічі на добу, впродовж 30 діб застосовувати суміші лікарських крапель (2-3) таких фармакологічних препаратів: на один флакон дексаметазону (10 мл) додавати дві ампули розведеної лідази (128 ОД) у 2 мл 0,9% розчину натрію хлориду з додаванням 1 мл обліпихової олії.
2. Петренко О.О. Причини сліпоти у свійських тварин із патологією заломлюючих середовищ ока // Вет. медицина України. - 2004. - № 5. - С. 40-42.
3. Телятников А.В., Петренко О.О. Компьютерно-томографічна картина очних яблок і ретробульбарної клітковини собак у нормі // Вет. медицина України. - 2004. - № 7. - С. 37-38. (Дисертант організував і провів апробацію компютерної томографії як методу діагностики катаракти в собак).
4. Петренко О.О. Щодо класифікації, етіології і патогенезу катаракт у собак і котів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2005. - Вип. 34. - С. 100-107.
5. Петренко О.О. Ефективність екстракту плаценти в комплексі лікувально-профілактичних заходів при післяопераційних кератитах у собак // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. C. З. Гжицького. - Львів, 2005. - Т. 7 (№ 1). - Ч. 2. - С. 41-45.
6. Патологічні зміни рогівки в звязку з оперативним доступом до кришталика / В.Б. Борисевич, О.Ф. Петренко, М.В. Рубленко, О.О. Петренко // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2006. - Т. 8 , № 2 (29). - Ч. 1. - С. 14-22.
(Дисертант організував і провів клінічні та гістологічні дослідження рогівки у собак при оперативному втручанні з приводу катаракти та підготував роботу до друку).
7. Меженський А.О., Меженська Н.А., Петренко О.О. Антибіотикопрофілактика ранової інфекції у дрібних тварин при деяких оперативних втручаннях // Зб. наук. праць Луган. нац. аграр. ун-ту. - Луганськ, 2006. - С. 98-101.
(Дисертант зробив огляд літератури, взяв участь в апробації ефективності окремих протизапальних лікарських препаратів при консервативному та оперативному лікуванні собак, хворих на катаракту, провів обробку та аналіз одержаних результатів).
8. Петренко О.О. Порівняльна характеристика оперативних доступів у передню камеру ока та ускладнення при ЕЕК у собак // Матеріали конф. вет. хірургів України, присвяченої 100-річчю з дня народження проф. І.І. Магди. - Харків, 2004. - С. 96-98.
9. Петренко О.О. Класифікація катаракт та їх розповсюдження в собак і котів // Матеріали ІІІ міжнар. конгресу спеціалістів вет. медицини (Київ, 4-7 жовтня). - К., 2005. - С. 184 -187.
10. Петренко О.О. Профілактика післяопераційних кератитів при оперативному лікуванні катаракти у собак // Конференція проф.-викладац. складу і аспірантів навч.-наук. ін-ту вет. медицини, якості і безпеки продукції АПК НАУ: Тези доповідей. - К., 2004. - С. 74-75.
11. Особливості репаративної регенерації рогівки у звязку з оперуванням катаракти / В.Б. Борисевич, О.Ф. Петренко, М.В. Рубленко, О.О. Петренко // Тези доповідей конф. проф.-викладац. складу, наук. співроб. і аспірантів ННІ ВМ ЯБПТ НАУ (Київ, 5-6 квітня 2006). - К., 2006. - С. 16-17.
(Дисертант вивчив динаміку репаративної регенерації рогівки в собак при екстракапсулярній екстракції катаракти, провів та узагальнив частину одержаних результатів, підготував роботу до друку).
12. Ранозагоювальний засіб для лікування хворих на гемофілію / С.В. Паховчишин, А.В. Панько, М.В. Суховій, Є.В. Аверянов, В.І. Семеняка, О.О. Петренко, Д.В. Тарнавський, О.В. Смурна, В.С. Чухно, В.А. Прокопенко. Патент на винахід, 76662, А61К 36\52, А61К 35\02, А61Р 7\04, А61Р 17\02., 15.08.2006. Бюл. №8.
(Дисертант організував і провів експерименти щодо розробки та апробації засобу для лікування хворих на гемофілію, підготував документацію на винахід)
13. Екстракапсулярна екстракція катаракти у дрібних свійських тварин: Методичні рекомендації / О.Ф. Петренко, В.Б. Борисевич, М.В. Рубленко, О.О. Петренко. - К.: Вид-во НАУ, 2007. - 33 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
