Вивчення ознак молочної продуктивності корів українських молочних порід і голштинської худоби датської селекції під впливом генотипових та паратипових факторів. Визначення успадковуваності та повторюваності худоби в однакових умовах заводського стада.
При низкой оригинальности работы "Екстер’єрні та продуктивні особливості молочної худоби різного походження", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Кожна із новостворених українських порід характеризується тільки їй властивими селекційно-генетичними та господарськи корисними ознаками, які формуються у певних умовах середовища й зумовлені спадковістю вихідних порід, удосконалюючись під вирішальним впливом заводських стад та основних структурних елементів породи (М.В.Зубець, Б.О.Агафонов, 1994; М.В.Зубець, В.П.Буркат, 2002; М.В.Зубець, В.П.Буркат, М.Я.Єфіменко, Ю.П.Полупан та ін. Оскільки основна і найважливіша задача щодо формування худоби високопродуктивного бажаного типу - вирішується у заводських стадах (В.П.Буркат, Ю.Ф.Мельник, А.П.Кругляк, 2002; Ф.Ф.Ейснер, 1981), актуальним вбачається виявлення впливу гено-та паратипових факторів на розвиток провідних селекційних ознак з поглибленим вивченням особливостей екстерєрного типу та генеалогічної структури тварин у формуванні високопродуктивного стада з розведення новостворених українських чорно-та червоно-рябої молочних порід. Дисертаційна робота була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН, яка виконувалась у 2005 році за темою “Удосконалити українську червоно-рябу молочну породу за рівнем молочної продуктивності, консолідувати за типом, розширити генеалогічну структуру в різних екологічних зонах України” (№ держреєстрації 0104U007639) та з 2006 року за темою “Розробити та впровадити систему визначення і використання селекційно-популяційних параметрів при удосконаленні української червоно-рябої молочної породи та моніторингу племінних ресурсів тварин” (№ держреєстрації 0106U005841). Мета експериментальних досліджень полягала у вивченні особливостей впливу генотипових та паратипових факторів на провідні господарськи корисні ознаки тварин новостворених українських червоно-та чорно-рябої молочних порід у селекційному процесі формування високопродуктивного заводського стада та імпортованої голштинської худоби датської селекції в процесі її адаптації. Предмет досліджень: селекційно-генетичні параметри показників господарськи корисних ознак, що характеризують молочну продуктивність, екстерєрно-конституціональні особливості будови тіла і вимя, екстерєрний тип корів оцінених за методикою лінійної класифікації, генеалогічна структура стада у межах підконтрольних порід, адаптаційна здатність та довічне використання корів.Порівняльний аналіз показників молочної продуктивності корів різного генетичного походження виявив достовірну перевагу тварин голштинської породи датської селекції над новоствореними українськими чорно-та червоно-рябою молочними породами за надоєм з різницею відповідно 1058 та 1124 кг молока за даними першої лактації (Р<0,001), на 253 та 472 кг - третьої і на 780 та 666 кг - кращої лактацій (Р< 0,01-0,001). Високі надої голштинської породи (4708 кг молока за першу і 4952 кг за кращу лактації) поєднуються з вищим вмістом жиру в молоці (3,93 % за першу і 3,96 % за кращу лактації). Високі надій та вміст жиру в молоці дозволили отримати від корів голштинської породи датської селекції в середньому по 185,2 кг молочного жиру за першу та 195,2 кг за кращу лактації, або більше в порівнянні з вітчизняними молочними породами відповідно на 49,7 і 37,5 та 53,3 і 36,7 кг, достовірно при P<0,001. Вплив на надій та вміст жиру в молоці лінії батька становив за першою і вищою лактаціями української чорно-рябої молочної породи, відповідно 11,3 і 12,6 % та 10,8 і 8,3 %. Серед корів української чорно-рябої молочної породи найвищий надій було одержано від тварин, що розтелилися перший раз восени (3761 кг) та взимку (3792 кг) з вірогідною перевагою на 357 і 388 кг молока (td = 2,91 і 3,65) порівняно з ровесницями літнього отелення (3404 кг).Дослідженнями трьох спеціалізованих молочних порід в ідентичних умовах розведення теоретично обґрунтовано і доведено доцільність комплексного вивчення провідних господарськи корисних ознак, виявлення і використання характерних для тварин різного генетичного походження, закономірностей їхнього розвитку залежно від впливу генотипових та паратипових факторів у селекційному процесі формування високопродуктивного заводського стада, що вносить нові положення у розведення і селекцію тварин молочної худоби. Порівняльний аналіз показників молочної продуктивності в умовах племінного заводу виявив перевагу корів голштинської худоби датської селекції над українськими чорно-та червоно-рябими молочними породами з високодостовірною різницею за першу лактацію відповідно на 1058 і 1124 кг молока (Р<0,001) та за вмістом жиру в молоці - на 0,22 і 0,25 % (Р<0,001), за старшу та кращу лактації різниця становила відповідно 253 і 427 та 780 і 666 кг молока. Найвищі чинники впливу на величину надою корів українських чорно-та червоно-рябої молочних порід виявлені за племінною цінністю батька з силою впливу за першу (= 0,188 і 0,256) та кращу (= 0,169 і 0,483) лактації та відповідно - лінії батька (= 0,113 і 0,234 та 0,108 і 0,420) підтверджують доцільність раціонального підбору бугаїв-плідників з урахуванням їхньої належності до перспекти
Вывод
Генетичний потенціал молочної продуктивності корів різного походження. Порівняльний аналіз показників молочної продуктивності корів різного генетичного походження виявив достовірну перевагу тварин голштинської породи датської селекції над новоствореними українськими чорно- та червоно-рябою молочними породами за надоєм з різницею відповідно 1058 та 1124 кг молока за даними першої лактації (Р<0,001), на 253 та 472 кг - третьої і на 780 та 666 кг - кращої лактацій (Р< 0,01-0,001). Високі надої голштинської породи (4708 кг молока за першу і 4952 кг за кращу лактації) поєднуються з вищим вмістом жиру в молоці (3,93 % за першу і 3,96 % за кращу лактації). Статистично вірогідна різниця (P < 0,001) на їх користь становила 0,20-0,22 % в порівнянні з тваринами української чорно-рябої молочної та 0,22-0,25 % в порівнянні з ровесницями української червоно-рябої молочної породи. Високі надій та вміст жиру в молоці дозволили отримати від корів голштинської породи датської селекції в середньому по 185,2 кг молочного жиру за першу та 195,2 кг за кращу лактації, або більше в порівнянні з вітчизняними молочними породами відповідно на 49,7 і 37,5 та 53,3 і 36,7 кг, достовірно при P<0,001.
Вплив генотипових та паратипових факторів на рівень молочної продуктивності корів. Встановлено, що величина надою та вміст жиру в молоці істотно детермінуються племінною цінністю (ПЦ) бугаїв-плідників, табл. 1. Сила впливу батька в загальній мінливості рівня надою та вмісту жиру в молоці корів української чорно-рябої молочної породи за враховані лактації відповідно становила 18,8 і 17,5 % та 16,9 і 13,8 % з достовірністю у межах P < 0,1-0,001. Вплив на надій та вміст жиру в молоці лінії батька становив за першою і вищою лактаціями української чорно-рябої молочної породи, відповідно 11,3 і 12,6 % та 10,8 і 8,3 %.
Вплив ПЦ батька в загальній фенотиповій мінливості надою та жирності молока відповідно становив за першу лактацію 27,6 та 15,3 %, а за вищу - 48,3 та 10,9 %. Майже на такому ж рівні виявлено вплив лінії батька на аналогічні показники надою та жирності молока, який становить за першу лактацію відповідно 24,3 і 14,9 % і за вищу - 42,1 і 7,9 %.
Табл. 1 Сила впливу генотипових факторів на молочну продуктивність корів стада ПЗ “Перлина Поділля”
Фактор впливу Перша лактація (n=363) Вища лактація (n=141) надій % жиру надій % жиру
ПЦ батька 0,276** 2,00 0,153 0,95 0,483*** 3,41 0,109 0,33
Лінія батька 0,234*** 3,39 0,149* 1,94 0,420*** 4,27 0,079 0,48
Встановлено істотну залежність кількісних і якісних показників молочної продуктивності від сезону отелення. Серед корів української чорно-рябої молочної породи найвищий надій було одержано від тварин, що розтелилися перший раз восени (3761 кг) та взимку (3792 кг) з вірогідною перевагою на 357 і 388 кг молока (td = 2,91 і 3,65) порівняно з ровесницями літнього отелення (3404 кг).
Рівень надою корів української червоно-рябої молочної породи, що розтелилися в осінній та зимовий періоди року, відповідно становив 3746 і 3700 кг молока. Достовірна різниця на користь вищенаведених груп тварин склала 442 і 396 кг (td = 2,0 і 1,88) у порівнянні з ровесницями, які розтелилися у літні місяці (3304 кг).
Найвищою продуктивністю (5059 кг) характеризувалися первістки голштинської породи датської селекції осіннього отелення з перевагою надоїв над ровесницями літнього (4501 кг) на 558 кг за достовірного ступеня ймовірності (td = 3,11).
Успадковуваність ознак молочної продуктивності корів та методи її визначення. Коефіцієнти успадковуваності ознак молочної продуктивності визначали двома методами - шляхом подвоєння коефіцієнта кореляції “мати-дочка” та методом однофакторного дисперсійного аналізу через силу впливу “батько-дочка”, табл. 2. Визначені за першим варіантом коефіцієнти успадковуваності надою, вмісту жиру в молоці та молочного жиру у корів голштинської породи за даними першої і вищої лактацій становили у межах 0,180-0,362 з високими ступенями достовірності. Нижчі рівень і мінливість (0,112 до 0,212) коефіцієнтів успадковуваності надою виявлені у групи корів української червоно-рябої молочної породи. Самі високі, з найвищою достовірністю та найменшою мінливістю, у межах 0,312-0,392 одержані у корів української чорно-рябої молочної породи, яка традиційно розводиться у цьому господарстві.
Визначені за методом дисперсійного аналізу коефіцієнти успадковуваності за усіма ознаками молочної продуктивності у корів голштинської породи виявились досить високими і становили у межах від 0,504 до 0,645. Коефіцієнти успадковуваності у корів української чорно-рябої молочної породи виявились нижчими у порівнянні з тваринами голштинської породи у 2,2-5,6 рази і коливалися у межах 0,110-0,217, проте за критерієм Фішера були істотно вищими і в переважній більшості достовірними.
Повторюваність ознак молочної продуктивності. Повторюваність ознак молочної продуктивності корів, їхня ступінь та достовірність визначалася породною належністю. Повторюваність надою корів голштинської породи між першою лактацією та другою (r=0,512), третьою (r=0,359) і четвертою (r=0,238) знижується з кожною наступною як за ступенем, так і за достовірністю. Найвища повторюваність надою встановлено між першою та вищою лактаціями (r=0,712).
Повторюваність надою корів української чорно-рябої молочної породи відрізняється меншою але високодостовірною в усіх обрахунках мінливістю, яка становила за надоєм у порівняння І-IV лактацій у межах 0,415...0,497. Найвищі коефіцієнти повторюваності одержані в кореляціях І-ІІІ лактацій (0,662...0,814), що переконливо засвідчує про ефективність раннього добору тварин у віці першої лактації.
Повторюваність вмісту жиру в молоці виявилась значно нижчою, за виключенням корів української чорно-рябої молочної породи (h2=351...0,768) з найвищими показниками між І-ІІІ та вищою лактаціями.
Формування екстерєру корів молочних порід. Корови-первістки українських червоно- та чорно-рябої молочних порід характеризуються наступними показники промірів статей: висотою у холці та крижах 132,7 і 132,2 та 141,1 і 140,8 см, з добре розвиненими грудьми у глибину (72,0 і 71,5 см), ширину (44,6 і 43,1 см) та в обхваті (189,9 і 187,9 см), з широким задом у маклаках (51,3 і 50,9 см) та у сідничних горбах (34,6 і 35,2 см). Навскісна довжина крижів становила 52,5 і 51,8 см, а довжина тулуба - 162,4 і 161,2 см.
Корови-первістки голштинської породи перевищували ровесниць українських молочних порід за висотою в холці (на 1,4 і 1,9 см) та в крижах
Табл. 2 Успадковуваність молочної продуктивності корів визначених шляхом “мати - дочка” (h2 = 2r М-Д) та методом дисперсійного аналізу
Ознака Лактація Метод “мати - дочка” Сила впливу “батько-дочка”
Голштинська порода датської селекції (n=94)
Надій, кг перша 0,282 *** 0,608 ** вища 0,324 *** 0,607 *
Вміст жиру в молоці, % перша 0,180 *** 0,504 вища 0,252 *** 0,627 *
Кг молочного жиру перша 0,306 *** 0,645 ** вища 0,362 *** 0,618 *
Українська червоно-ряба молочна порода (n=134)
Надій, кг перша 0,194 ** 0,244 * вища 0,166 ** 0,300 ***
Вміст жиру в молоці, % перша 0,188 *** 0,156 вища 0,112 * 0,127
Кг молочного жиру перша 0,212 *** 0,222 вища 0,194 *** 0,443 **
Українська чорно-ряба молочна порода(n=362)
Надій, кг перша 0,312 *** 0,188 *** вища 0,338 *** 0,169 ***
Вміст жиру в молоці, % перша 0,374 *** 0,175 *** вища 0,392 *** 0,217 ***
Кг молочного жиру перша 0,346 *** 0,186 *** вища 0,374 *** 0,110 * за глибиною грудей на 1,1 і 1,6 см, проте вони поступалися за ознакою ширини грудей, особливо у порівнянні з тваринами української червоно-рябої молочної породи (на 1,8 см). Голштинські тварини відрізнялися ширшим задом у маклаках (на 0,3 та 0,7 см), у кульшах (на 0,3 та 0,4 см) і сідничних горбах (на 2,0 та 1,1 см) та довшим на 1,2 і 2,4 см тулубом, за обхватом грудей на 2,4 і 4,4 см.
Аналіз промірів будови тіла корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних ліній засвідчив міжлінійну мінливість за оціненими статями екстерєру.
Морфологічні ознаки вимені. Порівняльна характеристика вимені корів-первісток українських червоно- та чорно-рябої молочних порід свідчить, що вимя тварин велике і становить за обхватом - 132,4 та 135,3 см, за довжиною - 38,7 та 40,0 см і шириною - 29,9 та 32,3 см з достовірною перевагою ровесниць української чорно-рябої молочної породи за обхватом на 2,9 см (td = 2,41), довжиною - на 1,3 см (td = 1,74) та шириною - на 2,4 см (td = 4,56). Більшість морфологічних ознак вимені знаходиться у додатному звязку із величиною надою за лактацію. До них відносяться обхват (r = 0,430 і 0,335) довжина (r = 0,376 і 0,353), ширина (r = 0,347 і 0,232) та глибина передніх чвертей (r = 0,160 і 0,166).
Оцінка тварин за вимя-масо-метричним індексом виявила міжпородну різницю за його рівнем, табл. 3. У корів-первісток української чорно-рябої молочної породи ВММІ становив у середньому 11,3 одиниці, перевищуючи з несуттєвою різницею у 0,7 одиниці (td = 1,55) ровесниць української червоно-рябої молочної.
Ефективність добору корів новостворених порід за екстерєрно-конституціональними типами. Розподіл тварин на ейрисомний, проміжний та лептосомний типи виявив міжгрупову різницю за показниками молочної продуктивності та за окремими промірами й індексами будови тіла. Первістки української чорно-рябої молочної породи лептосомного типу достовірно перевищували ровесниць ейрисомного та проміжного типів на 216 і 321 кг за надоєм молока, проте поступалися за шириною (на 6,3 см) та обхватом грудей (на 2,4 см).
Табл. 3 Характеристика корів-первісток українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід за вимя-масо-метричним індексом
Порода n M ± m Cv, % Min-max
УЧР 88 11,3 ± 0,31 25,3 6,8-19,3
УЧЕР 53 10,6 ± 0,33 19,2 6,7-14,5
Корови української червоно-рябої молочної породи лептосомного типу мали вищий надій на 172 кг ніж ровесниці ейрисомного та на 124 кг в порівнянні з тваринами проміжного типів. Вони були кращими за тварин ейрисомного за висотою в холці та крижах на 1,6 см, за навскісною довжиною тулуба - на 4,9 см та відрізнялись вузькими грудьми - на 4,8 см. Тварини ейрисомного типу відрізнялися широкогрудістю, кращим розвитком маклаків, кульшів та сідничних горбів з достовірним перевищенням ровесниць лептосомного типу відповідно на 1,6 см, 0,8 та 1,0 см.
Екстерєрний тип корів українських червоно- та чорно-рябої молочних порід оцінених за методикою лінійної класифікації. Встановлена міжпородна мінливість як за оцінкою 100-бальнї системи класифікації, так і за окремими описовими статями 9-бальної шкали. За ознаками, що характеризують молочний тип оцінка у первісток української червоно-рябої та чорно-рябої молочних порід відповідно становила 80,2 і 81,2 бала, за оцінку тулуба - 81,3 і 81,7, кінцівок - 80,6 і 81,2 та вимені - 80,7 і 81,0 бала на користь останніх. Із описових ознак найвища оцінка одержана за глибину тулуба (6,2 та 6,1 бала), переднє прикріплення вимені (6,2 і 6,5 бала), міцність (6,2 і 5,8 бала) та молочний характер (5,8 і 6,1 бала).
Між надоєм первісток і оцінкою 100-бальної системи класифікації у розрізі окремо взятих чотирьох комплексів екстерєрних ознак встановлено високодостовірний додатний взаємозвязок, рівень якого коливався у межах від 0,263 до 0,426, табл. 4.
У межах описових статей екстерєру додатна достовірна кореляція у корів українських червоно- та чорно-рябої молочних порід спостерігалася переважно за ознаками висоти (r = 0,326 та 0,494), глибини тулуба (r = 0,280 та 0,445), ширини заду (r = 0,328 та 0,349), прикріплення передньої частини вимені (r = 0,270 та 0,312), центральної звязки (r = 0,076 та 0,219) і ознак молочного характеру (r = 0,210 та 0,418).
Формування генеалогічної структури української чорно-рябої молочної породи. Із 8 генеалогічних формувань УЧР найбільш представницькими виявились лінії Елевейшна 1491007, Валіанта 1650414, М.Чіфтейна 095679, Хановера 1629391 і П.Ф.А. Чіфа 1427381. За результатами оцінки встановлено. що найбільш раціональним варіантом є ведення в ньому трьох перспективних ліній: Табл. 4 Кореляційний звязок лінійних ознак екстерєру з величиною надою за першу лактацію
Ознака екстерєру УЧЕР (n=47) УЧР(n=118)
Ознаки, що характеризують: молочний тип 0,387*** 0,393**** тулуб 0,418**** 0,267*** кінцівки 0,263* 0,271*** вимя 0,354*** 0,317****
Загальна оцінка 0,426**** 0,362****
Описові ознаки: висота 0,326** 0,494**** глибина тулуба 0,280** 0,445**** положення заду -0,175 -0,127 ширина заду 0,328** 0,349**** кут скакального суглоба -0,020 -0,035 ратиці 0,040 -0,085 переднє прикріплення вимені 0,270** 0,312**** висота задньої частини вимені 0,030 0,073 центральна звязка 0,076 0,219** глибина вимені -0,300** -0,012 розміщення дійок -0,103 -0,018 довжина дійок 0,012 0,045 міцність -0,068 -0,030 молочний характер 0,210 0,418****
Елевейшна 1491007 з надоєм нащадків за першу і вищу лактації відповідно 3602 і 4061 кг молока, Чіфа-Валіанта 1650414, обєднане потомство яких становить 560 голів, з надоєм за першу лактацію 3664 та 3853 та кращу - 4456 і 4696 кг та Хановера 1629391 з відповідною продуктивністю 3742 та 4721 кг молока.
Аналіз показників молочної продуктивності засвідчив вищу ефективність поєднання окремих ліній. Достатньо вдалими встановлено поєднання батьківської лінії Валіанта і материнської Хановера з надоєм первісток 4875 кг та 5014 кг за вищу лактацію та ліній П.Ф.А.Чіфа і Елевейшна з надоєм за враховані лактації відповідно 4017 і 4329 кг молока.
Проте найвищу продуктивність за надоєм установлено у нащадків при внутрішньолінійному підборі ліній Елевейшна 1491007 (І-4691-3,72; краща-3,74-4320), М.Чіфтейна 095679 (І-4914-3,74; краща-5102-3,75) та Хановера 1629391 (І-4916-3,74; краща-5113-3,72).
Адаптаційна здатність корів різного походження. За індексом адаптації, який мав відємне значення (у межах -9,2...-6,3), встановлено негативний вплив паратипових факторів на організм тварин усіх трьох піддослідних порід у віці першої лактації. При цьому дещо гірше були адаптовані до умов зовнішнього середовища первістки голштинської породи у яких індекс адаптації був нижчий в порівнянні з українськими чорно- та червоно-рябою молочними породами відповідно на 2,9 і 2,4 умовної одиниці, проте різниця статистично не достовірна (td = 1,25 і 1,10).
Встановлено, що тварини українських чорно- та червоно-рябої молочних порід з високодостовірною різницею відрізнялися від голштинів за віком першого отелення у бік його зменшення на 87 (td = 7,87) та 72 (td = 5,12) дні.
Позитивні індекси адаптації у повновікових корів свідчать про кращу їхню адаптованість, найвищий індекс виявився у тварин української чорно-рябої молочної (12,6) та голштинської (11,3) порід, які з достовірною різницею переважали тварин української червоно-рябої молочної породи відповідно на 5,7 (td = 3,31) та 4,4 (td = 2,00) одиниці.
Ефективність довічного використання корів підконтрольних порід. При вивченні впливу породи на термін господарського використання, встановлено, що найдовше у стаді використовувалися крови української чорно-рябої молочної породи - 3081 день, перевищуючи тварин української червоно-рябої молочної та голштинської порід, відповідно на 401 та 216 днів з достовірністю різниці (Р<0,001), табл. 5. За довічним надоєм найкращими були тварини голштинської породи (23378 кг), перевищуючи корів українських чорно- і червоно-рябої молочних порід відповідно на 1622 та 5247 кг. Пожиттєвий вміст жиру в молоці у голштинів становив 3,94 % перевищуючи з високодостовірною різницею корів українських чорно- та червоно-рябої молочних порід відповідно на 0,21 та 0,23 % (Р<0,001). Загальний вихід молочного жиру був на користь корів голштинської породи з різницею відповідно 182,2 та 319,0 кг і становив у середньому 992 кг.
Аналіз нащадків генеалогічних та заводських ліній засвідчив достовірну мінливість показників довічної продуктивності і визначив їх спадкову зумовленість. Так, група тварин заводської лінії Валіанта 1650414 з довічним надоєм 287360 кг молока з високодостовірною різницею, яка варіювала на їх користь у межах від 5592 до 9644 кг, перевищувала представниць решти ліній.
Табл. 5 Показники довічної продуктивності корів підконтрольних порід, M ± m
Показники У середньому по стаду По породах українська чорно-ряба молочна українська червоно-ряба молочна голштинська датської селекції
