Експресія Т-клітинних поверхневих маркерів лімфоцитами у практично здорових осіб, що зазнали впливу факторів аварії на ЧАЕС - Автореферат

Дослідити вплив профілактичного курсу нормобаричної гіпоксії на експресію поверхневих маркерів Т-лімфоцитів периферичної крові у практично здорових обстежених з контрольної групи та осіб, що зазнали хронічного впливу малих доз іонізуючої радіації. Дослідити вплив комбінованого курсу нормобаричної гіпоксії та мінерало-, полівітамінотерапії на експресію поверхневих маркерів Т-лімфоцитів периферичної крові у практично здорових обстежених з контрольної групи та осіб, що зазнали хронічного впливу малих доз іонізуючої радіації. Вперше показано, що через 7-10 років після аварії на Чорнобильській АЕС у практично здорового населення, що зазнало гострого та хронічного радіаційного опромінення в малих дозах, у периферичній крові спостерігаються зміни експресії поверхневих маркерів Т-лімфоцитів та співвідношення їх основних регуляторних субпопуляцій порівняно з контролем. Вперше показано, що профілактичний курс нормобаричної гіпоксії та мінерало-, полівітамінотерапії сприяє корекції показників експресії Т-клітинних поверхневих маркерів лімфоцитами осіб, що зазнали хронічної дії малих доз іонізуючої радіації. Дослідження показників імунної системи населення, що зазнало впливу малих доз іонізуючої радіації, показали, що через 7-10 років після аварії на ЧАЕС у обстежених, евакуйованих з 30-км зони від реактора (зазнали короткочасного гострого впливу малих доз іонізуючої радіації), відмічається знижена порівняно з контролем кількість лейкоцитів у периферичній крові.Науковий та практичний інтерес становлять дослідження експресії Т-клітинних поверхневих маркерів лімфоцитами периферичної крові у практично здорових мешканців України, що зазнали впливу малих доз іонізуючого опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС, у віддалений період після катастрофи. Через 7-10 років після аварії на ЧАЕС у населення, що зазнало впливу малих доз іонізуючого випромінення у різних режимах, спостерігаються відмінності щодо абсолютного числа зрілих Т-клітин та основних регуляторних субпопуляцій у периферичній крові. В осіб, що зазнали гострого та хронічного впливу малих доз іонізуючого випромінення, спостерігається зниження порівняно з контролем експресії CD3 та CD5 пан-Т-клітинних маркерів лімфоцитами периферичної крові.

1. Питання про стан імунної системи у населення України за умов дії факторів аварії на ЧАЕС вивчене недостатньо. Науковий та практичний інтерес становлять дослідження експресії Т-клітинних поверхневих маркерів лімфоцитами периферичної крові у практично здорових мешканців України, що зазнали впливу малих доз іонізуючого опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС, у віддалений період після катастрофи. Важливим також є вивчення впливу на згадані показники неспецифічних імуномодуляторів.

2. Для вирішення поставлених питань використовували імунофлуоресцентний метод з застосуванням моноклональних антитіл до поверхневих антигенів Т-лімфоцитів периферичної крові.

3. Рівень лейкоцитів, відносна, абсолютна кількість лімфоцитів та їх основних субпопуляцій у периферичній крові 18-21-річних мешканців радіаційно незабруднених районів Центральної України знаходяться в межах норми.

4. Через 7-10 років після аварії на ЧАЕС у населення, що зазнало впливу малих доз іонізуючого випромінення у різних режимах, спостерігаються відмінності щодо абсолютного числа зрілих Т-клітин та основних регуляторних субпопуляцій у периферичній крові.

5. В осіб, що зазнали гострого та хронічного впливу малих доз іонізуючого випромінення, спостерігається зниження порівняно з контролем експресії CD3 та CD5 пан-Т-клітинних маркерів лімфоцитами периферичної крові.

6. Спостерігаються відхилення в регуляторній ланці клітинного імунітету обстежених, що зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінення у різних режимах. Ефект проявляється у зниженні індексу імунореактивності CD4 /CD8 , зумовленого зниженням порівняно з контролем проценту Т-клітин з фенотипом CD4 та підвищенням проценту лімфоцитів з фенотипом CD8 у периферичній крові.

7. У населення, що зазнало хронічного впливу малих доз радіації, відмічається підвищення експресії маркерів активації Т-клітин - антигенів CD25 та HLA-DR на CD4 -лімфоцитах та зниження проценту натуральних кілерних клітин з фенотипом CD3-CD16 CD56 .

8. В осіб, що зазнали хронічного впливу малих доз радіації, профілактичний курс нормобаричної гіпоксії та мінерало-, полівітамінотерапії сприяє корекції показників Т-клітинного імунітету, що проявляється у збільшенні відносної та абсолютної кількості клітин, що експресують CD3, CD5 та CD4 -поверхневі антигени.

1. Соколенко В.Л. Рівень лімфоцитів-хелперів у осіб, що зазнали хронічного впливу малих доз радіації // Праці конференції “Інтеграція науки в систему підготовки вчителів” - Черкаси, 1995. -С. 264-267.

2. Соколенко В.Л., Палієнко О.Ф. Експресія CD8 -антигену лімфоцитами в осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінення // Праці конференції “Інтеграція науки в систему підготовки вчителів” - Черкаси, 1995. -С. 238-241.

3. Баєва О.В., Соколенко В.Л. Модифікації еспресії CD3, CD4 та CD8-поверхневих маркерів мононуклеарами периферичної крові у осіб, що зазнали впливу іонізуючого опромінення // Український Радіологічний Журнал - 1996. - N1. - С. 59-61.

4. Bayeva O.V., Boyechko F.F., Socolenko V.L., Melnik S.G. Evaluation of the lymphocyte surfase markers assays for biological monitoring of radiation-exposed people injured atomic accident in Chernobyl // Biological Monitoring in Occupational and Environmental Health.: Espoo, Finland, 1996. - Р. 219-220.

5. Баева Е.В., Соколенко В.Л. Експрессия Т-клеточных поверхностных маркеров лимфоцитами лиц, подвергшихся влиянию малых доз радиации // Иммунология - 1998. - N3. - С. 56-59.

6. Баева Е.В., Соколенко В.Л., Базыка Д.А. Модификация экспрессии Т-клеточных активационных маркеров лимфоцитами периферической крови лиц, проживающих на радиационно загрязненных территориях // Радиационная биология. Радиоэкология - 1998. - Т. 38., вып. 6. - С. 869-874.

7. Баєва О.В., Мельник Т.О., Юхименко Л.І., Соколенко В.Л. Гіпоксична корекція віддаленого впливу іонізуючого випромінення на функції імунної та тиреоїдної системи // Матер. XIV зїзду Українського фізіологічного товариства, Київ, 1994 р. - С. 131-132.

8. Соколенко В.Л. Динаміка співвідношення CD4 /CD8 у осіб, що зазнали тривалого впливу малих доз іонізуючого опромінення// Праці конф. “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі” - Київ-Черкаси - 1995. - С. 83.

9. Соколенко В.Л. Порушення імунорегуляторного індексу у осіб, що проживають на радіаційно забруднених територіях // Праці міжнар. науково-практ. конф. “Чорнобиль: екологія, природа та суспільство” - Умань -1996.-С. 261.

10. Боєчко Ф.Ф., Баєва О.В., Боєчко Л.О., Соколенко В.Л., Мельник С.Г. Функції імунної системи у студентів факультету фізичної культури Черкаського держуніверситету // Праці міжнар. науково-практ. конф. “Фізична культура, спорт та здоровя”. - Черкаси - Переяслав-Хмельницький, 1996. - С. 5.

11. Боєчко Ф.Ф., Баєва О.В., Боєчко Л.О., Соколенко В.Л., Мельник С.Г. Вплив академічного стресу на функції імунної системи у студентів факультету фізичної культури // Праці міжнар. науково-практ. конф. “Адаптаційні можливості дітей і молоді” - Одеса, 1996. - С. 11.

12. Boyechko F.F., Bayeva E.V., Socolenko V.L., Melnik S.G. Effects of low doses ionizing radiation on the cellular immunity // Radiology 1997, Immaging, Science & Oncology, Birminham, UK - 1997. - P. 23.

13. Баєва О.В., Соколенко В.Л. Вплив психоемоційного навантаження на деякі показники імунної системи студентів // Праці конф. “Індивідуальні психофіз. властивості людини та професійна діяльність” - Київ-Черкаси - 1997. -С. 11.

14. Мельник Т.О., Соколенко В.Л. Вплив нормобаричної гіпоксії на деякі показники кардіореспіраторної та імунної систем // Матеріали XV зїзду Українського фізізіологічного товариства (Донецьк, 12-15 травня 1998 р.) - Фізіологічний журнал -1998. - т.44. - N3. - C. 142-143.

Размещено на .ru