Аналіз змін в організмі спортсмена під впливом фізичних навантажень. Визначення біохімічних та гематологічних параметрів до та після тренувань. Комплексне дослідження стадій адаптаційного процесу з використанням лазерної кореляційної спектроскопії.
При низкой оригинальности работы "Експрес-оцінка адаптаційних зсувів у спортсменів, що займаються ациклічними видами спорту", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У сучасних умовах підготовка спортсменів вищої кваліфікації спрямована на зростання спортивної майстерності конкретного спортсмена і значною мірою залежить від збалансованої взаємодії численних функціональних систем організму (Анохін П.К., 1975, 1980, Судаков К.В., 1987), які визначають характер його адаптаційних можливостей (Агаджанян М.О., 1983,1996, Давиденко Д.М., 1985, Пшенникова М.Г., 1986, Меєрсон Ф.З., 1988, Соколовський В.С., 1991, MCKEAG D.N., Hough D.O., 1993). Іншими словами, оптимальною методикою підготовки спортсменів вищої кваліфікації є та, яка дозволяє досягати інтенсивного зростання спортивної майстерності при найбільшій збалансованості окремих показників і інтегрального рівня функціональних систем, що визначають адаптаційні резерви організму спортсмена і в повній мірі відповідають критеріям популяції осіб практично здорової групи населення такого ж віку і статі (Соколовський В.С., 1991, Агаджанян М.О., 1983, 1996). Однак межі коливань показників гомеостазу спортсменів набагато ширші, ніж у осіб, що не займаються спортом, причому часто різні показники перевищують межові популяційні і можуть трактуватися як передпатологічні і патологічні (Дембо О.Г., 1979, Клапчук В.В. та співавт., 1995, Гаркаві Л.Х., Квакіна О.Б., 1992, Земцовський Е.С., 1995). Провести комплексне дослідження функціонального стану організму спортсменів, що займаються ациклічними видами спорту. Визначено характерні для спортсменів з тривалістю тижневого тренувального циклу більше 16 годин, які займаються ациклічними видами спорту, зміни в індексних показниках фізичного стану (індекс Робінсона, силовий індекс).
Список литературы
За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць.
З них 4 - в наукових фахових виданнях, 11 - збірниках науково-практичних конференцій.
Обсяг і структура дисертації
Дисертаційна робота викладена на 127 сторінках машинописного тексту та включає вступ, 5 розділів (огляд літератури, характеристику контингенту та методів дослідження, 3 розділи власних досліджень), узагальнення та аналіз результатів дослідження, висновки, практичні рекомендації.
Список використаної літератури містить 135 вітчизняних та 40 іноземних джерел. Матеріали дисертації ілюстровано 16 таблицями та 9 рисунками, які займають 23 сторінки.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Матеріали та методи досліджень
В основу роботи покладено результати дослідження 99 спортсменів чоловічої статі з рівнем спортивної майстерності від 2 розряду до майстра спорту віком 18-30 років, що займаються ациклічними видами спорту (вільна боротьба, бокс, дзюдо), з різною тривалістю тижневого тренувального циклу, які знаходились під лікарським контролем в Одеському лікарсько-фізкультурному диспансері з 1995 по 1998 рр., з розподілом на чотири дослідні групи: 1. група спортсменів з тривалістю тижневого тренувального циклу до 6 годин (22 особи);
2. група спортсменів з тривалістю тижневого тренувального циклу 6-10 годин (42 особи);
3. група спортсменів з тривалістю тижневого тренувального циклу 11- 15 годин (24 особи);
4. група спортсменів з тривалістю тижневого тренувального циклу 16 та більше годин (11 осіб).
Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб, які не займаються спортом. За віком, статевою належністю спортсмени та особи контрольної групи не відрізнялись.
Всі спортсмени знаходились у підготовчому періоді річного тренувального циклу. Обстеження проходило у ранішні години наступної після тренування доби.
У процесі роботи проводилось дослідження: 1) антропометричних показників з визначенням індексів фізичного стану (за Г.Л. Апанасенко);
2) стану серцево-судинної системи у спокої (ЧСС, АТ) та після дозованого фізичного навантаження (час реституції ЧСС). Визначалась загальна та питома фізична працездатність. Проводився розрахунок індексу Робінсона та адаптаційного потенціалу (за Р.М. Баєвським).
3) показників клітинного складу крові загальноприйнятим методом;
4) біохімічних показників крові (трансаміназ, цукру, сечовини, загального білка та білкових фракцій) за уніфікованими методиками;
плазми крові методом лазерної кореляційної спектроскопії.
Вимірювання проводились на приладі ЛКС-03, розробленому в Санкт-Петербурзькому інституті ядерної фізики АН Росії та виготовленому у НВО “Прогрес” (м.Одеса). Для аналізу спектрів світлорозсіювання плазми крові використовувались програми “Нозологічний класифікатор” та “Семіотичний класифікатор”.
Отримані результати були статистично оброблені на ЕОМ. З цією метою використовувалася програма з статистичної обробки “Statgrafics Plus 2.1”. Вірогідність результатів оцінювалась за t-критерієм Стьюдента. Крім того, для порівняння результатів дослідження різних систем були використані непараметричні статистичні методи.
Результати власних досліджень
Під час аналізу показників фізичного розвитку та фізичного стану в дослідних групах спортсменів ациклічної орієнтації виявлено, що основні антропометричні показники не розрізняються в дослідних групах (таблиця 1). Так, показники зросту та ваги спортсменів характеризують, хоч і невірогідно, однорідність дослідних груп за цими критеріями. Привертає увагу той факт, що отримані відмінності в показниках індексної оцінки фізичного стану. Насамперед, значне підвищення як абсолютної динамометрії так і силового індексу (СІ) 86.8±4.5, Р<0,001. Покращання СІ відбувається на фоні досить швидкої реституції ЧСС (ЧР) 65.5±5.5, Р<0,001 після виконання проби з 20 присіданнями у спортсменів з тривалістю тижневого тренувального циклу більше 16 годин (далі 4 група), що свідчить про відмінну реакцію серцево-судинної системи на фізичне навантаження та її досконалу адаптацію.
При порівнянні показників фізичного стану у різних групах, видно, що у спортсменів з тривалістю тижневого тренувального циклу до 6 годин (далі 1 група) зафіксовані найгірші серед дослідних груп показники життєвого індексу (ЖІ) та індексу Робінсона (ІР), відповідно: 69.8±2.3 та 87.7±2.2 на фоні задовільних показників ЧР та СІ, відповідно: 72.9±5.1, Р<0,01 та 74.1±3.5, Р<0,01.
У спортсменів з тривалістю тижневого тренувального циклу 7-10 годин (далі 2 група) на фоні незначного зниження СІ (73.0±1.9, Р<0,01) можна помітити покращання показників ЖІ, ІР та ЧР відносно першої групи, відповідно: 74.6±1.6, 83.6±1.8 та 73.5±3.7, що цілком закономірно для спортсменів ациклічної орієнтації у підготовчому періоді річного тренувального циклу, коли тренувальні навантаження спрямовані, в основному, на розвиток загальної витривалості.
Таблиця 1
Показники фізичного розвитку та фізичного стану спортсменів у залежності від тривалості тижневого тренувального циклу (M±m)
Показники Тривалість тижневого тренувального циклу
До 6 годин n=22 7-10 годин n=42 11-15 годин n=24 16 та більше n=11
Фізичного розвитку
Вага, кг 66.1± 1.8 64.9± 1.1 62.5± 1.9 65.0± 2.7***
Зріст, см 173.8± 1.5 172.4± 1.1 170.1± 1.7 171.7± 2.2***
Час реституції 72.9± 5.1** 73.5± 3.7* 82.9± 5.4 65.5± 5.5***
* р< 0,05** р< 0,01 *** р< 0,001
У спортсменів з тривалістю тижневого тренувального циклу 11-15 годин (далі 3 група) на фоні покращання показників ЖІ, ІР, СІ відбувається значне погіршення (хоча і невірогідне) показника ЧР. Це можливо пояснити з позицій напруги механізмів адаптації серцево-судинної системи до впливу фізичних навантажень.
Дослідження показників діяльності серцево-судинної системи та функціонального стану дослідних груп спортсменів (таблиця 2) показало вірогідне поступове зниження показника ЧСС у спокої з 75.1±1.6 уд./хв у 1 групи спортсменів до 70.9± 1.6 уд./хв. у 4 групи. Спостерігалася цілком закономірна тенденція у зростанні показників загальної та питомої працездатності, які відповідно збільшуються з 1156 ±50 кгм/хв та 17.7±0.9 кгм/хв/кг у 1 групи до 1752±87 кгм/хв та 27.2±1.5 кгм/хв/кг у 4 групи спортсменів. Треба звернути увагу на деяке зниження приросту цих показників у 3-й групі відносно 2-ї, а також підвищення, хоч і невірогідне, показника діастолічного тиску по відношенню до перших двох груп. Якщо зважати на те, що показники фізичної працездатності визначалися за допомогою велоергометричного навантаження, яке для спортсменів даних видів спорту є неспецифічним, оскільки робота, яку виконують на тренуваннях спортсмени даних видів спорту сприяє розвитку сили та техніко-тактичної оснащеності спортсменів, то підвищення загальної витривалості свідчить про значну увагу в тренувальному процесі до її розвитку, що можна пояснити як характерну особливість підготовчого періоду річного тренувального циклу.
Таким чином, за комплексами антропометричних, гемодинамічних і інших показників фіксується деяка етапність адаптації організму, що залежить від тривалості тижневого тренувального циклу, стажу занять спортом та спортивної профорієнтації. У більшості випадків за наведеним комплексом показників, найбільш суттєві зміни відбуваються у спортсменів 3-ої групи. Разом з тим, враховуючи тісну кореляцію з рівнем спортивної майстерності, потрібно зазначити, що дані показники не в повній мірі характеризують адаптаційні перебудови організму.
Таблиця 2
Показники діяльності серцево-судинної системи(M±m)
Показники Тривалість тижневого тренувального циклу
До 6 годин n=22 7-10 годин n=42 11-15 годин n=24 16 та більше n=11
Для повної обєктивізації стану спортсменів було проведене дослідження клітинного та метаболічного гомеостазу. У таблиці 3 подані результати клінічного дослідження крові спортсменів у групах, які досліджувались. При аналізі отриманих результатів видно, що вірогідні відмінності в показнику еритроцитів відсутні (відповідно: 4.5±0.1, 4.5±0.1, 4.5±0.1, 4.6±0.1), а ось кількість гемоглобіну менша в 3 групі (137.0±2.7) та практично не відрізняється у 1 та 4 групах (відповідно: 140.7±3.1, 140.9±2.2). Показник кількості лейкоцитів невірогідно найнижчий у першій групі (5.0±0.3) та досягає максимального значення у 3 групі (5.6±0.2), паличкоядерні лейкоцити достовірно підвищуються у 2 групі, р<0,01, а в наступних зменшуються (у 4 групі вони майже не визначаються 0.7±0.4, р<0,001). Показник сегментоядерних лейкоцитів досягає максимального значення у 4 дослідній групі 63.1±1.8.
Таблиця 3
Результати дослідження клітинного стану крові у спортсменів ациклічної орієнтації в залежності від тривалості тижневого тренувального циклу(M±m)
Тривалість тижневого тренувального циклу
До 6 годин n=22 7-10 годин n=42 11-15 годин n=24 16 та більше n=11
У 4 групі відмічається нижчий, ніж в інших групах, внесок у лейкограму лімфоцитів 30.5±1.6 (р< 0,001).
Таким чином, результати клінічного дослідження крові хоч і лежать в межах показників, характерних для нормальної гемограми, однак дозволяють зробити висновок про зміни у співвідношеннях цих показників у групах, які досліджувались. На наш погляд, треба звернути увагу на перерозподіл показників нейтрофілів та лімфоцитів у 4 групі спортсменів по відношенню до 1,2 та 3 груп. Ця обставина дозволяє характеризувати стан лейкограми як адаптований до дії фізичних навантажень, що характерно для спортсменів високої кваліфікації з тривалим за часом тренувальним циклом [Гаркаві Л.Х.,1992]. Підвищення показників еритроцитів і гемоглобіну у цій же групі спортсменів свідчить про етап досконалої адаптації системи киснезабезпечення до фізичних навантажень.
Доповнюють попередні дані результати біохімічного дослідження крові, які подані у таблиці 4. Під час аналізу отриманих результатів треба враховувати, що дослідження проводились наступного після тренування ранку. Ця обставина дозволяє не тільки визначити відновні можливості організму спортсменів, але й, у першу чергу, виявити особливості адаптаційних змін в організмі спортсменів, які виникають під впливом продовжуваних фізичних навантажень з даною тривалістю тижневого тренувального циклу.
При порівнянні біохімічних показників у даних груп спортсменів треба зазначити, що вірогідних міжгрупових відмінностей у показниках цукру крові, АЛТ, АСТ не відзначено. Збільшення показника сечовини у 4 групі спортсменів (р0,01)зниження а/г індексу, в першу чергу, за рахунок зменшення кількості альбумінів у периферійній крові, що свідчить, на нашу думку, про значне переважання анаболічних процесів у період відпочинку, які реалізуються за участі альбумінів як після інтенсивного за тривалістю тижневого тренувального циклу, так і під час виконання фізичних навантажень з вмиканням механізмів анаеробного гліколізу. Даний механізм підтверджується відмінностями у антропометричних показниках (збільшення СІ, р>0,001, що повязано зі зростанням сили мязів, яке неможливе без морфологічного збільшення мязової маси у спортсменів 4 групи).
Припущення про інтенсивне вмикання механізмів анаеробного гліколізу підтверджується перерозподілом у фракціях глобулінів. Таким чином, у 4 групі, порівняно з 1 групою можна помітити зростання внеску ?-глобулінів (17.3±0.6 проти 14.7±0.5) та зменшення внеску ?1-глобулінів (3.2±0.1 проти 4.9±0.3). Зростання показника ?-глобулінів свідчить про активне включення імунної системи, яка реагує на продукти розпаду, що утворюються в процесі фізичного навантаження. Менш значущий перерозподіл фракцій глобулінів у 2 та 3 групах, хоча він і проходить при практично невідмінних показниках кількості альбумінів, говорить про виконання фізичних навантажень, в основному, з використанням аеробних механізмів енергозабезпечення та недостатнім вмиканням анаеробних процесів [Соколовський В.С.,1991]. Це свідчить про достатню адекватність фізичних навантажень, які, в цілому, не сприяють розвитку якості витривалості у 2 групі спортсменів та уповільнюють покращення якостей витривалості та сили у 3 групі.
Таблиця 4
Результати біохімічного дослідження крові у спортсменів ациклічної профорієнтації в залежності від тривалості тижневого тренувального циклу (M±m)
Тривалість тижневого тренувального циклу
До 6 годин N =22 7-10 годин n=42 11-15 годин n=24 16 та більше n=11
Таким чином, використані біохімічні методи дослідження на рівні з клінічним дослідженням крові не дозволили нам в повній мірі підтвердити припущення, які були зроблені під час аналізу даних фізичного розвитку, індексів та функціонального стану серцево-судинної системи.
Для детальнішого визначення стану спортсменів був використаний метод лазерної кореляційної спектроскопії (спектрів світлорозсіювання), аналіз результатів якого проводився за допомогою багатомірного та семіотичного класифікаторів. Провівши аналіз даних у багатомірному класифікаторі, можна стверджувати, що найбільшою специфічністю володіють спектри світлорозсіювання плазми крові контрольної групи осіб та спортсменів 3 групи. Цікавий висновок напрошується при аналізі класифікаційних карт 4 групи спортсменів. Незважаючи на те, що вони найрідше ідентифікуються як специфічні, що зумовлює досить часте потрапляння до інших груп (47% до першої, 34% до другої), спектри інших груп лише у 9% випадків схожі з спектрами 4 групи. Саме ця обставина дозволяє зробити висновок про досить високо специфічно-варіабельний стан гомеостазу спортсменів 4 групи, який зумовлений варіативністю станів (перенапруження, перевтома, клінічні ускладнення тощо) при напруженому режимі тренування.
Запропонований Петербурзькими вченими семіотичний класифікатор дозволив провести інтерпретацію результатів дослідження з максимально наближеними до практичного використання висновками. У таблиці 5 подані результати семіотичної класифікації 1 групи спортсменів, у яких найчастіше (у 32% випадків) спостерігаються зсуви у напрямку інтоксикації. Досить часто, відповідно у 23% та 18% випадків, спостерігається напрямок зсувів у бік алергізації та дистрофічноподібних. У 14% випадків зсуви у гомеостазі відсутні, також у 14% випадків у даної групи спортсменів реєструються змішані зсуви.
Таблиця 5
Семіотична класифікація спектрів світлорозсіювання плазми крові спортсменів з тривалістю тижневого тренувального циклу до 6 годин
Симптомокомплекс Початкова Помірна Виразна Сум. % n
0-Норма 14(3) 14 3
1-Алергізація 14(3) 9(2) 23 5
2-Інтоксикація 14(3) 18(4) 32 7
3-Катаболізм
4-Аутоімунітет
5-Дистрофія 18(4) 18 4
1 2 9(2) 9 2
4 2 5(1) 5 1
1 5
Всього: 99 22
Таблиця 6
Семіотична класифікація спектрів світлорозсіювання плазми крові спортсменів з тривалістю тижневого тренувального циклу 7-10 годин
Симптомокомплекс Початкова Помірна Виразна Сум.% n
0-Норма 14(6) 14 6
1-Алергізація 5(2) 19(8) 24 10
2-Інтоксикація 14(6) 12(5) 26 11
3-Катаболізм 2(1) 2 1
4-Аутоімунітет
5-Дистрофія 2(1) 23(10) 25 11
1 2 2(1) 5(2) 7 3
4 2 2(1) 2 1
1 5
Всього: 100 42
При семіотичному аналізі спектрів світлорозсіювання плазми крові спортсменів 2 групи (таблиця 6) у 14% випадків змін у гомеостазі спортсменів не реєструється. В основному спектри світлорозсіювання рівномірно розподіляються за групами інтоксикації, алергізації та дистрофічноподібних змін, що, відповідно, складає 26%, 24%, 25%. Але, якщо напрямок зсувів у бік дистрофії має характер початкових та помірних за вираженістю змін, то зсуви у бік інтоксикації та алергізації рівномірно визначаються як помірні та виразні. У 2% випадків зміни у гомеостазі характеризуються як виразні катаболітичні. До змішаних зсувів спектри спортсменів даної групи відносяться у 9% випадків, що перевищує цей же показник у 1 групі.
Семіотична класифікація спектрів світлорозсіювання плазми крові спортсменів 3 групи представлена в таблиці 7. У спортсменів даної групи кількість спектрів світлорозсіювання, які характеризуються як “без зсувів”, становить 21%, що значно перевищує цей показник у 2 попередніх групах. Рівень зсувів у бік алергізації залишається на тому ж рівні, але якісно це менш виразні зміни, оскільки всі вони характеризуються як помірні. Привертає увагу зменшення відсоткового вмісту спектрів світлорозсіювання цієї групи спортсменів, що визначаються як інтоксикаційноподібні (17%) та дистрофічноподібні (12%). У 4% - зсуви у гомеостазі мають схильність до аутоімунних реакцій. Особливе значення треба надати вірогідному збільшенню внеску спектрів світлорозсіювання спортсменів цієї групи до змішаних зсувів (21%).
Таблиця 7
Семіотична класифікація спектрів світлорозсіювання плазми крові спортсменів з тривалістю тижневого тренувального циклу 11-15 годин
Симптомокомплекс Початкова Помірна Виразна Сум.% n
0-Норма 21(5) 21 5
1-Алергізація 25(6) 25 6
2-Інтоксикація 13(3) 4(1) 17 4
3-Катаболізм
4-Аутоімунітет 4(1) 4 1
5-Дистрофія 4(1) 8(2) 12 3
1 2 8(2) 13(3) 21 5
4 2
1 5
Всього: 100 24
У таблиці 8 показані зсуви у гомеостазі спортсменів 4 групи. Як видно з розподілення спектрів світлорозсіювання, у даній групі спостерігаються чітко різноспрямовані метаболічні зміни в організмі спортсменів. Таким чином, 45% спектрів можна охарактеризувати як “без зсувів”, у той час, коли інші спектри даної групи визначаються як виразні або змішані. Так, 18% спектрів даної групи мають направленість у бік дистрофії, 18% - у бік змішаних (алергоподібних на фоні інтоксикації помірного ступеня виразності) та 18% мають алергоподібні та інтоксикаційні зсуви виразного ступеня.
Таблиця 8
Семіотична класифікація спектрів світлорозсіювання плазми крові спортсменів з тривалістю тижневого тренувального циклу більше 16 годин
Симптомокомплекс Початкова Помірна Виразна Сум.% N
0-Норма 45(5) 45 5
1-Алергізація 9(1) 9 1
2-Інтоксикація 9(1) 9 1
3-Катаболізм
4-Аутоімунітет
5-Дистрофія 9(1) 9(1) 18 2
1 2 18(2) 18 2
4 2
1 5
Всього: 99 11
Як видно з результатів семіотичної класифікації спектрів світлорозсіювання плазми крові спортсменів ациклічної профорієнтації в залежності від тривалості тижневого тренувального циклу, найчастіше у даних груп спортсменів спостерігаються зсуви алергоподібної, інтоксикаційної та дистрофічноподібної спрямованності, зсуви у напрямку підвищеного катаболізму та аутоімунних реакцій майже не реєструються (серед всіх груп спортсменів лише 2 випадки).
При появі цих напрямків зсувів у гомеостазі, стан спортсменів треба аналізувати детальніше.
При зіставленні результатів семіотичної класифікації груп спортсменів, що досліджувались, можна констатувати деякі закономірності розподілу спектрів світлорозсіювання.
Цілком очевидно, що зсуви, які виникають у організмі спортсменів ациклічної профорієнтації в цілому мають три напрямки: у бік алергоподібних, інтоксикаційних та дистрофічних.
Ступінь зсувів залежить від тривалості тижневого тренувального циклу, що дозволяє охарактеризувати його як критерій оцінки адаптаційних можливостей організму спортсменів та його спроможності до відновлення.
Таким чином, метод семіотичної класифікації спектрів світлорозсіювання плазми крові дозволив визначити напрямки метаболічних зсувів, які характерні для спортсменів ациклічної профорієнтації залежно від тривалості тижневого тренувального циклу та визначити, що критерієм оцінки системи гомеостазу може бути ступінь метаболічних зсувів.
Для визначення залежності між результатами ЛКС-метрії та іншими методами дослідження нами була використана система рівневого розподілу.
Таблиця 9
Оцінка спектрів світлорозсіювання плазми крові за рівнем зсувів в залежності від тривалості тижневого тренувального навантаження
Оц Рівень зсувів у гомеостазі Кількість спортсменів до 6 год 7-10год 11-15год >16 год
1 Норма 3 6 5 5
2 Доклінічні зсуви 6 9 10 0
3 Передклінічні зсуви 12 26 7 5
4 Клінічні зсуви 1 1 2 1
На наш погляд, до осіб, які знаходяться на 1 стадії адаптаційного процесу, слід віднести спортсменів, що мають низький рівень фізичної працездатності (14,5 - 16,5 кгм/хв/кг) та зсуви у гомеостазі, які характеризуються як клінічні або передклінічні та спортсменів з рівнем фізичної працездатності нижче середнього (16,6-18,5 кгм/хв/кг), які мають клінічні зсуви у гомеостазі.
До осіб, що знаходяться на 2 стадії адаптаційного процесу, слід відносити спортсменів, зсуви у гомеостазі яких відносяться до доклінічних та передклінічних для спортсменів з середнім та нижче середнього рівнями фізичної працездатності (16,6-22,5 кгм/хв/кг), спортсменів з низьким рівнем фізичної працездатності (14,5-16,5 кгм/хв/кг), якщо зсуви у гомеостазі характеризуються як доклінічні та спортсменів з рівнем фізичної працездатності вище середнього (22,6-26,5 кгм/хв/кг), якщо зсуви характеризуються як передклінічні.
До осіб, що знаходяться на 3 стадії адаптаційного процесу, на наш погляд, треба відносити спортсменів, що мають рівень фізичної працездатності високий, вище середнього та середній (18,6 та більше кгм/хв/кг), при відсутності зсувів (“норма”), спортсмени з високим рівнем фізичної працездатності, спектри яких характеризуються як доклінічні та передклінічні, а також спортсмени з рівнем фізичної працездатності вище середнього, спектри яких потрапяють до групи “передклінічні”. До осіб, що знаходяться на 4 стадії адаптаційного процесу, слід відносити спортсменів з високим, вище середнього та середнім рівнями фізичної працездатності, зміни у гомеостазі яких характеризуються як “клінічні”. Враховуючи те, що діагностичний алгоритм розроблений на підставі аналізу вимірювань у ранішні години наступної після тренування доби, зміни, що повязані з недостатнім фізичним навантаженням, визначити важко.
Наприклад, якщо спектр світлорозсіювання плазми крові спортсменів з низьким та рівнем фізичної працездатності нижче середнього потрапляє до групи “норма”. Тому для уточнення деяких моментів тренувального навантаження, необхідно проводити контрольні дослідження відразу після закінчення фізичного навантаження.
Таким чином, проведені дослідження дозволили виявити закономірності розподілу спектрів світлорозсіювання плазми крові спортсменів ациклічної профорієнтації. А методика їх оцінки за рівнем була використана для складання алгоритму експрес-оцінки адаптаційних зсувів у організмі спортсменів.
Слід зауважити, що у подальшому за допомогою методики ЛКС можливо буде досліджувати такі біологічні рідини як сеча, змиви з ротової порожнини тощо, що дозволить неінвазивно контролювати стан гомеостатичних процесів в організмі спортсменів.
Разом з тим, ЛКС-дослідження, на відміну від більшості використаних в даній роботі методичних підходів, у найбільшій мірі адаптоване до завдань експресних масових обстежень. Це суттєво підвищує перспективу практичного використання ЛКС у вирішенні завдань обєктивізації медичного контролю при підготовці спортсменів різної профорієнтації.
ВИСНОВКИ
1. За даними комплексного дослідження функціонального стану органнізму спортсменів, які займаються ациклічними видами спорту, основні відмінності при різній тривалості тижневого тренувального циклу торкаються в першу чергу показників загальної та питомої фізичної працездатності. Серед індексних показників визначено односпрямовану тенденцію у покращанні показників адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи, індексу Робінсона та силового індексу.
2. Визначено, що гематологічні та біохімічні методи дослідження, які було використано, не надають можливості повно охарактеризувати стан адаптаційного процесу. Зареєстровані зміни дозволяють лише приблизно окреслити кордони стадій адаптаційного процесу.
3. Отримані результати дослідження плазми крові за допомогою методу ЛКС дозволили отримати дані про характерні для спортсменів ациклічної орієнтації напрямки зсувів у гомеостазі.
4. Застосування методу ЛКС визначило його переваги (експресність, мала інвазивність та низька собівартість) перед традиційними методами дослідження, а порівняння результатів ЛКС-дослідження з рівнем фізичної працездатності дозволило прослідкувати механізми адаптації організму спорстменів ациклічної профорієнтації.
5. Наявність у спортсменів з різним рівнем фізичної празездатності зсувів у гомеостазі, які, відповідно до “семіотичного класифікатора” визначаються як “змішані виразні” свідчить про виконання на тренуванні неадекватних фізичних навантажень, що призводить дор зриву механізмів адаптації.
6. Наявність у спортсменів з різним рівнем фізичної працездатності зсувів у гомеостазі, які відповідно до “семіотичного класифікатора”, визначаються як “норма” свідчить, що тренувальні навантаження недостатні для формування нової функціональної системи, тобто не сприяють зростанню тренованості.
7. За наявності спортсменів з різним рівнем фізичної працездатності зсувів у гомеостазі, які відповідно до даних класифікації та їх оцінки за рівнем виразності відповідають доклінічним та передклінічним можна стверджувати про достатню адаптаційну місткість систем гомеостазу, яка сприяє формуванню нової функціональної системи та зростанню тренованості.
Практичні рекомендації: 1. Результати проведених досліджень дозволяють використовувати в практиці лікарсько-педагогічних наглядів за спортсменами метод лазерної кореляційної спектроскопії, який в експресному режимі визначає напрямок та рівень метаболічних зсувів у організмі спортсменів.
2. Опираючись на отримані результати дослідження, доцільно проводити дослідження механізмів адаптації спортсменів наступного після тренування ранку, що дозволить охарактеризувати відновні та слідові механізми при формуванні довгострокової адаптації.
3. Результати проведених досліджень визначають необхідність використовувати для визначення адаптаційної місткості організму спортсменів на рівні з традиційними методами дослідження функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем методів, що у експресному режимі дозволяють охарактеризувати стан систем гуморального гомеостазу.
4. .Оцінка зсувів у гомеостазі визначених за допомогою ЛКС як “клінічних” свідчить про надмірну інтенсивність фізичних навантажень, яка повинна бути зменшена.
5. .При ідентифікації зсувів у гомеостазі як “норма”, тренувальні навантаження недостатні та повинні бути збільшені.
Коваленко Н.Б., Романчук О.П. Можливості методу лазерної кореляційної спектроскопії в діагностиці перинатальної патології ЦНС гіпоксичного генезу // Одеський медичний журнал. - №4, 1999. - с.45-47.
Соколовський В.С., Романчук О.П., Бондарєв І.І., Плакіда О.Л. Метод лазерної кореляційної спектроскопії у визначенні оптимальної інтенсивності тренувального навантаження // Одеський медичний журнал. - №5, 1999. - с.13-16.
Романчук О.П. Особливості гомеостазу спортсменів, що займаються ациклічними видами спорту у підготовчому періоді річного тренувального циклу // Вісник морської медицини. - №1 - 2000. - с. 13-16 .
Бажора Ю.И., Кресюн В.И., Андронов Д.Ю., Михова И.А., Прокуда О.Ф., Соколовский В.С., Романчук А.П. Использование метода лазерной корреляционной спектроскопии для детекции возрастных особенностей состояния гуморального иммунитета у клинически здорового контингента // Современные достижения валеологии и спортивной медицины: Матеріали IV науково-практичної конференції. - Киев, 1997. - с. 29
Романчук А.П., Пеньковская О.Г., Бондарев И.И., Сочинская Т.В., Коротынский В.И., Андронов Д.Ю., Соколовский В.С. Метод лазерной корреляционной спектроскопии в контроле уровня тренированности лиц, занимающихся ациклическими видами спорта // Современные достижения валеологии и спортивной медицины: Матеріали IV науково-практичної конференції. - Киев, 1997. - с. 31
Соколовський В.С., Романчук О.П. Оцінка змін гомеостазу у спортсменів за допомогою лазерної кореляційної спектроскопії у семіотичному класифікаторі як можливість найшвидшого застосування методу на практиці // Физическая подготовленность и здоровье населения: Матеріали Міжнародного науково-практичного симпозіуму. - Одеса, 1998. - с. 134-135.
Романчук А.П. Экспресс-оценка адаптационных сдвигов у лиц, занимающихся ациклическими видами спорта // Физическая подготовленность и здоровье населения: Матеріали Міжнародного науково-практичного симпозіуму. - Одеса, 1998. - с. 146.
Соколовский В.С., Романчук А.П. Биохимические показатели спортсменов с различным уровнем физической работоспособности // Адаптационные возможности детей и молодежи: Матеріали 2 Міжнародної науково-практичної конференції. - Одеса, 1998. - с.122.
Романчук О.П., Кухар Н.М., Соколовський В.С., Путятіна О.Г. Оцінка рівня фізичного здоровя студентів, які займаються в групах спортивного вдосконалення // Студентський фізкультурно-спортивний рух в Україні на порозі XXI століття: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Київ, 1998. - с.79.
Соколовський В.С., Романчук О.П. Визначення метаболічних зсувів у спортсменів ациклічної профорієнтації за допомогою лазерної кореляційної спектроскопії // Медичні проблеми фізичної культури і спорту: досвід, сучасні напрямки та перспективи: Матеріали Всеукраїнської міжвузівської науково-практичної конференції. - Ч.1. - Дніпропетровськ, 1999. - с. 81.
Соколовський В.С., Кухар Н.М., Романчук О.П. Экспресс-оценка гомеостатических сдвигов у спортсменов, занимающихся вольной борьбой // Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини: Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Одеса, 1999. - с.19-20.
Романчук О.П. Експрес-оцінка адаптаційних зрушень в осіб, що займаються ациклічними видами спорту // Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини: Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Одеса, 1999. - с.127-128.
Соколовский В.С., Романчук А.П. Лазерная корреляционная спектроскопия в изучении процессов восстановления спортсменов // Актуальные проблемы медицинской реабилитации: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Одеса, 1999. - с.100.
Бажора Ю.І., Макулькін Р.Ф., Зубаренко О.В., Коваленко Н.Б., Романчук О.П. Можливості методу лазерної кореляційної спектроскопії (ЛКС) в оцінці адаптаційних зсувів у дітей, що проживають у зонах з підвищеним радіаційним фоном // Нові технології у навчальному процесі, теоретичній, клінічній медицині. Додаток до “Одеського медичного журналу”. - 1999. - с. 138-141.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
