Кризи та головні причини їх виникнення. Сутність експрес-діагностики, методологія та основні етапи її проведення. Загальна характеристика підприємства ПП "БТУ-Центр", оцінка загрози банкрутства. Обґрунтування вибору антикризової стратегії організації.
В умовах сучасної економіки України банкрутство вітчизняних підприємств є суттєвою проблемою, що призводить до істотних негативних наслідків для суспільства в цілому. Причому ситуація значно погіршилася у звязку із фінансово-економічною кризою, котра спричинила хвилю банкрутств навіть фінансово стійких фірм. Все це активізувало наукові дослідження, спрямовані на впровадження на вітчизняних підприємствах системи діагностики та реагування на загрозу критичної неплатоспроможності. Подолання даної проблеми залежить від своєчасного виявлення загрози банкрутства на підприємстві та розроблення і впровадження відповідних антикризових заходів, що дадуть змогу подолати кризу, відновити ліквідність і платоспроможність та запобігти процедурі банкрутства і ліквідації підприємства [2, с.171]. Теоретичні основи антикризового управління відображено у працях вітчизняних і зарубіжних учених: Е.На мікрорівні (підприємство) за думкою Ростоу У., Леві Л., Фішера І., “криза” визначається, як порушення у сфері грошово-кредитних відносин на підприємстві. У той же час, як Фомін Я., Захарченко В., Балабанов І, вважають, що поняття “криза” відноситься лише до процесів макроекономічного розвитку, а в масштабах фірми чи підприємства, існують тільки більш-менш гострі проблеми, викликані помилками чи непрофесіоналізмом управління, але якщо з цих позицій розглядати внутрішньо-фірмове управління, то при розробці, наприклад, стратегії її розвитку немає необхідності передбачати і враховувати можливість кризи, з іншого боку виникнення кризи на макроекономічному рівні, також, є наслідком невірного стратегічного вектору, обраного урядом, а отже, помилковим управлінням на макроекономічному рівні. З позиції фінансової діяльності підприємства поняття ризику та кризи, розглядаються, як дві суміжні фінансові категорії, а тому можна стверджувати, що криза (ризик) - це ймовірність виникнення збитків, втрат або недоотримання прибутку порівняно з прогнозним варіантом у конкретному часовому проміжку чи періоді тощо [17, с.129-130]. Більшість дослідників вважають недоцільним використання лише одного з підходів у діагностиці кризового стану та загрози банкрутства підприємства, а от в ідентифікації кризового стану більшого поширення набуває дослідження тільки однієї сфери діяльності підприємства - результатів господарської діяльності. Діагностика кризового стану і загрози банкрутства є одним з необхідних етапів процесу антикризового управління, оскільки його методичні підходи забезпечують належне визначення глибини кризи, його масштабів, реальності і очікуваного часу виникнення ситуації банкрутства, обґрунтовування заходів, необхідних для його подолання, оцінки можливостей підприємства щодо подолання кризи і прогнозування наслідків подальшого розвитку ситуації.Як показує теорія та практика, порушення платоспроможності підприємства в сучасних економічних умовах частіше за все являється наслідком вибору неправильної стратегії реагування до змін зовнішнього та внутрішнього середовища. Аналіз основних підходів до реалізації антикризового управління показав, що замість орієнтації на швидкі фінансові прийоми, які забезпечують короткострокову економічну ефективність, підприємству як стратегію, перш за все, необхідно обирати одну із стратегічних альтернатив: стратегію скорочення, обмеженого росту, зростання чи їх комбінацію [16, с.340]. При цьому, при виборі антикризової стратегії підприємства, слід керуватися наступним: при значеннях показників рентабельності, платоспроможності фінансової стійкості, що набагато нижчі за граничні або близькі до нуля, тобто глибокій кризі чи катастрофічному положенні, варто використовувати стратегію скорочення. Дана стратегія рекомендується у випадках, коли на підприємстві стабілізувався випуск продукції, що має стійкий попит і є прибутковою. При здійсненні даної стратегії забезпечується приріст обсягів товарної продукції за рахунок: відновлення і модернізації устаткування, впровадження прогресивної технології, поліпшення якості продукції, удосконалення організації виробництва і праці, раціоналізації обслуговування робочих місць, скорочення простоїв і втрат робочого часу;Практика свідчить: оздоровлення будь-якого підприємства шляхом застосування антикризового управління фактично відбувається із застосуванням всіх елементів управлінської системи, у цьому головна особливість українських підприємств. При організації управління підприємством в умовах кризи виникає необхідність в єдиних методичних і теоретичних підходах до діагностики рівня кризи. Для цього досліджуються концептуальні положення побудови системи діагностики кризового стану, пропонується кількісна оцінка фінансових загроз виникнення кризи, розроблені методичні підходи до аналізу кризи та її результатів. Діагностика кризового стану і загрози банкрутства є одним з необхідних етапів процесу антикризового управління, оскільки його методичні підходи забезпечують належне визначення глибини кризи, його масштабів, реальності і очікуваного часу виникнення ситуації банкрутства, обґру
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
