Аналіз головних функцій заголовків на матеріалі творчості О.Ю. Кобилянської. Дослідження особливостей вживання заголовних лексем у текстах творів. Визначення та оцінка їхньої ролі в побудові сюжету, а також характеристиці літературних персонажів.
При низкой оригинальности работы "Експліцитні функції заголовка як центру художнього контексту", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Особливе місце в цій системі займають заголовки, що несуть особливе експресивне й семантико-стилістичне навантаження, відіграють роль лаконічних лексичних епіцентрів, що ґрунтовно й образно передають смисл усього твору. Карпенко так визначає заголовок: «У художньому творі зазвичай є присутнім один особливий тип власних імен - заголовок. Пронизуючи твір, заголовок обєднує художній текст, стає ключем до його інтерпретації. Івана», «Він і вона», «Impromtu phantasie», «Мати божа», «Час», «Банк рустикальний», «Битва», «Поети», «Valse melancolique», «Покора», «На полях», «Там звізди пробивались», «Смутно колишуться сосни», «Самітно мені на Русі», «Балаканка про руську жінку», «Сліпець», «Через море», «За готар», «Хрест», «Старі батьки», «Місяць», «Назустріч долі», «Вовчиха», «Але Господь мовчить…».
Список литературы
кобилянська заголовок літературний персонаж
1. Выготский Л.С. Психология искусства / Л.С. Выготский. - М.: Наука, 1968. - 578 с.
2. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования / И.Р. Гальперин. - М.: Наука, 1981. - 138 с.
