Онтологічні і гносеологічні корені експертних помилок, що зумовлені особливостями пізнання судового експерта через дію об’єктивних та суб’єктивних чинників. Вдосконалення аспектів судово-експертної діяльності з метою запобігання експертних помилок.
Помилки як негативне явище все ще зустрічаються в експертній практиці, становлячи щорічно 0,5-1% від усіх експертиз. Це зумовлює необхідність комплексного цільового вивчення проблеми експертних помилок з метою запобігання їх латентного розвитку, який може негативно впливати на діяльність інших субєктів судочинства (слідчого, прокурора, судді), викликати надалі помилки в ланцюгу доказів і перешкоджати встановленню істини по справі. У процесі дослідження також застосовувалися: системно-структурний і порівняльний методи - для класифікації експертних помилок і обґрунтування й формулювання понять "помилка в людській діяльності", "експертна помилка"; соціологічний метод (анкетування) - для опитування судових експертів та керівників експертних підрозділів за спеціально розробленою анкетою; статистичні методи (групування, зведення, аналіз кількісних показників) - для узагальнення результатів відомчої статистики діяльності експертної служби МВС України, державних спеціалізованих судових установ МЮ України та матеріалів кримінальних справ. Правовою базою дослідження є Конституція України, процесуальне законодавство України, Закони України "Про судову експертизу" (з урахуванням Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судову експертизу"), постанови Верховної Ради України, постанови Верховного Суду України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, відомчі накази, настанови, інструкції, розпорядження МВС України, МЮ України, МОЗ України, які регламентують судово-експертну діяльність. Емпіричною базою дослідження були узагальнення експертної і судової практики за 1998-2003 роки, зокрема: узагальнення експертної практики Київського, Харківського, Одеського, Львівського, Донецького науково-дослідних інститутів судових експертиз МЮ України і ДНДЕКЦ МВС України (проаналізовано 275 наглядових проваджень за 1998-2003 рр.), звіти про результати роботи ДНДЕКЦ МВС України, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, зведених даних "Про результати взаємних рецензувань" ДНДЕКЦ МВС України, судової практики районних судів м.Проте про помилку можна говорити лише тоді, коли ця неадекватна інформація вплине на прийняття субєктом неправильного рішення, котре зовнішньо знайде прояв у ненавмисно неправильних діях чи бездіяльності (судженні, вислові, вчинку, висновку і т. ін.), що дозволило визначити третьою ознакою помилки отримання субєктом негативного результату. З урахуванням сукупності зазначених ознак, притаманних помилці в будь-якій людській діяльності, автор вважає, що помилка людини має своє "обличчя", і на підставі аналізу її розуміння в різних галузях знань автор пропонує таке її загальне визначення: "помилка в діяльності людини - ненавмисно неправильні судження, дії або бездіяльність субєкта, які виникають в результаті викривленого почуттєвого відображення чи уявної інтерпретації обєктів, явищ, процесів у свідомості особи, зумовлені її особистісними якостями та реалізовані нею у негативному результаті". У підрозділі 1.2 "Сутність, ознаки та поняття помилки судового експерта" автор обґрунтовує необхідність єдиного теоретичного і практичного підходу до розуміння саме експертної помилки і у звязку з цим - потребує виявлення відмітних ознак експертної помилки з огляду на те, що загальне поняття помилки людини, визначене на основі синтезованих даних різних галузей знань, не відображає специфічності діяльності судового експерта при проведенні експертиз. Враховуючи, що судово-експертна діяльність є різновидом соціально-корисної діяльності, а судові експерти, як і інші люди, також не застраховані від помилок, автор вивчив сутність та ознаки експертної помилки на підставі загальних ознак, що характеризують помилку будь-якого субєкта. На підставі аналізу різних точок зору, висловлених у літературі щодо визначених ознак, автор вважає, що експертною помилкою є ненавмисно неправильні судження, дії чи бездіяльність судового експерта в процесі експертного дослідження, що реалізуються у його письмових висновках через неправильне отримання і переробку інформації на рівні відчуття, сприйняття, уявлення, мислення, джерелом котрих можуть бути психічні, соціальні, біологічні якості експерта як фахівця у певній галузі судово-експертних знань.
План
Основний зміст роботи
Список литературы
Абрамова В.М. Філософські аспекти експертних помилок // Вісник Академії правових наук України. - Харків. - 2000. - № 4 (19). - С. 172-178.
Абрамова В.М. Поняття помилки судового експерта // Вісник Академії правових наук України. - Харків. - 2002. - № 3 (30). - С. 172-179.
Абрамова В.М. Класифікація помилок судового експерта при проведенні судових експертиз // Вісник Академії правових наук України. - Харків. - 2004. - № 2 (37). - С. 189-197.
Абрамова В.М., Бахін В.П. Почеркознавчі дослідження: Програма спеціального курсу для курсантів відомчих вищих закладів юридичної освіти. - К.: НАВСУ, 2000. - 34 с.
Абрамова В.М., Осика І.В. Аналіз проблем у роботі експертів-почеркознавців // Криміналістичний вісник: Науково-практичний збірник. - К.: Держ. наук.-дослід. експертно-криміналістичний центр МВС України; Національна академія внутрішніх справ України, 2000.- Вип. 1. - С. 56 - 61.
Абрамова В.М. Можливості виявлення і попередження експертних помилок // Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю: Тези доп. наук.-практ. конференції - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. - С. 230 - 232.
Осика І.В., Абрамова В.М. Рецензування як один із засобів удосконалення практики виконання судово-почеркознавчих експертиз // Криміналістичний вісник: Науково-практичний збірник. - К.: Держ. наук.-дослід. експертно-криміналістичний центр МВС України; Національна академія внутрішніх справ України, 2001. - Вип. 2. - С. 232 - 235.
Абрамова В.М. Удосконалення процесуального аспекту виконання повторних експертиз // Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах: Тези доп. міжнар. наук.-практ. конференції. Ч. І - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. - С. 208-210.
Абрамова В.М., Свобода Є.Ю. Причини виникнення помилок в діяльності експертів-почеркознавців та можливості їх попередження // Сучасні проблеми судово-почеркознавчої експертизи та шляхи її вдосконалення: Тези доп. навчально-методичного семінару. - К.: Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр, 2002. - С. 33-38.
Абрамова В.М., Садченко О.О., Свобода Є.Ю. Альбом схем із судово-почеркознавчої експертизи: Навчальний посібник.- К.: Вид. Паливода А.В., 2003. - С.110-112. - 120 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
