Експериментально-теоретичне обґрунтування та розробка токсико-гігієнічних регламентів піретроїдних пестицидів і їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками в кормах для тварин - Автореферат

Пестициди як глобальні забруднювачі навколишнього середовища продовжують залишатись у центрі уваги спеціалістів різного профілю, включаючи токсикологів, гігієністів і екологів. Отже, перед токсикологією у ветеринарній медицині насамперед стоїть глобальне завдання щодо всебічної оцінки реальної і потенційної небезпеки пестицидів за показниками їх токсичності для тварин, вивчення особливостей накопичення залишкової кількості цих токсикантів у кормах і продукції тваринного походження, розробки заходів профілактики, які б дали можливість захистити людство від шкідливого впливу хімічних ксенобіотиків, що створені самою ж людиною. Представлена дисертаційна робота є окремим розділом державних тем Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини Української академії аграрних наук - Завдання 10: «Провести дослідження по створенню нових хіміко-фармацевтичних лікарських засобів, антибіотиків, фітопрепаратів і профілактики токсикозів», номер державної реєстрації 0197 U 000763 (1996-2000 рр.) і Завдання 11: «Розробити методи визначення і засоби профілактики впливу негативних факторів зовнішнього середовища на організм сільськогосподарських тварин з метою одержання екологічно безпечних продуктів тваринництва», номер державної реєстрації 0101 U 001617 (2001-2005 рр.). Метою досліджень було теоретично обґрунтувати та експериментально розробити максимально допустимі рівні піретроїдів і їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками в кормах для сільськогосподарських тварин, зясувати окремі питання токсикологічної і ветеринарно-санітарної оцінки цих пестицидів, розробити методики їх визначення в кормах і обєктах тваринного походження, впровадити в практику ветеринарної медицини санітарно-гігієнічні нормативи і рекомендації щодо профілактики забруднень продукції тваринництва залишковими кількостями пестицидів та забезпечити відсутність їх шкідливого впливу на людей і сільськогосподарських тварин. Розроблені методики пройшли апробацію та затверджені як методичні вказівки для проведення токсикологічних досліджень у хіміко-токсикологічних відділах лабораторій ветеринарної медицини України та інших установах що здійснюють визначення залишкових кількостей пестицидів у кормах і обєктах тваринного походження.Для цього хлорпірифос вимивали сумішшю гексан: бензол (14:1) в кількості 10 см3, а циперметрин - гексан: бензол (7:3) в кількості 10 см3, які були визначені експериментальним шляхом. Пестицид щурам задавали у формі водної суспензії в шлунок за допомогою зонда в дозах 3,0, 3,5, 4,0, 4,5, 5,0 і 5,5 мг/кг маси тіла. Щури, які отримали фюрі в дозах 3,0, 3,5, 4,0 мг/кг маси тіла на другу добу після введення дослідного препарату починали прийом корму та води. Через одну добу у щурів, яким ввели фюрі в дозах 4,5 і 5,0 мг/кг маси тіла і що залишилися живими, спостерігали параліч кінцівок та збільшення черевної порожнини. Через 4 і 8 годин, а також через 1, 3 і 7 діб після введення інсектициду проводили евтаназію тварин за легкого ефірного наркозу і відбір проб органів і тканин для дослідження.У дисертації на основі проведених комплексних токсикологічних і фізіолого-біохімічних досліджень запропоновано новий науковий підхід, який полягає у дослідженні піретроїду фюрі (зетациперметрин) та комбінованого пестициду нурелу-Д (хлорпірифос циперметрин), що на основі теоретично-експериментальних обґрунтувань по-новому, комплексно розвязує проблему визначення та обмеження пестицидів у кормах для тварин, яке запобігає виникненню отруєнь та забрудненню навколишнього середовища. Вивчення токсикокінетики піретроїду фюрі за одноразового перорального введення в організм тварин (білі щури, кури) свідчить про те, що він швидко всмоктується із травного каналу і розподіляється в усі органи і тканини. У щурів найбільша кількість залишкових кількостей зетациперметрину виявляється починаючи з 4-ої годин (у вмісті товстої кишки - 2,369±0,572 мг/кг, вмісті шлунка - 1,504±0,831 мг/кг, серці - 0,045±0,011 мг/кг, легенях - 0,031±0,006 мг/кг, нирках - 0,028±0,014 мг/кг, в крові 0,025±0,004 мг/кг, головному мозку - 0,024±0,009 мг/кг і мязах - 0,020±0,003 мг/кг). В інших органах і тканинах (печінка, мязи, внутрішній жир, вміст шлунка і товстої кишки) залишки зетациперметрину визначаються у величинах слідових кількостей. Через 4 години після введення нурелу-Д курям у дозах 10,0 і 20,0 мг/кг маси тіла хлорпірифос виявлено в умісті товстої кишки, головному мозку, жирі і нирках.

Експериментально-теоретичне обґрунтування і розробка хроматографічних методик визначення піретроїдів та їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками в обєктах тваринного походження, а також гармонізація їх згідно з вимогами «Стандарту ISO 17025» і «Європейської інструкції щодо застосування аналітичних методів та інтерпретації результатів ЕС 657/2002»

Методика групового визначення хлорорганічних пестицидів і піретроїдів.

Кількісні методи визначення залишкових кількостей піретроїдів, хлорорганічних пестицидів та активних інгредієнтів піретроїду фюрі і комбінованого пестициду нурелу-Д в обєктах тваринного походження розроблені за схемою, яка представлена на рисунку 2.

На першому етапі ми визначали оптимальний екстрагент, який забезпечує максимальне екстрагування пестициду, що досліджувався із матриці за мінімальної кількості коекстрактивних речовин. Для цього використовували різноманітні органічні розчинники: ацетон, етанол, бензол, гексан і їх суміші. Наступні етапи включали фільтрацію, ультрафільтрацію, центрифугування та інші методи звільнення екстрактів від домішок. Реекстракцію проводили, як правило, з використовуванням гексану. Для додаткового очищення реекстрактів використовували хроматографію на колонках. На заключній стадії відпрацювували оптимальні режими ідентифікації пестицидів засобом хроматографії. Валідацію методик проводили згідно з вимогами GLP, стандарту «ISO 17025» і «Європейської інструкції щодо застосування аналітичних методів та інтерпретації результатів ЕС 657/2002».

Складність розробки групових уніфікованих методик визначається різноманітними фізико-хімічними властивостями пестицидів та обєктів дослідження. Накопичений досвід та проведені дослідження дали змогу визначити два екстрагенти: етанол та ацетон. В останніх розчинні більшість хлорорганічних і піретроїдних пестицидів. Однак, за цих умов в екстракт потрапляє велика кількість коекстрактивних речовин. Властиво це викликає необхідність розробки системи очищення екстрактів. На першому етапі ми використали метод осаджування коекстрактивних речовин із суміші полярного розчинника з водою. Найбільш позитивні результати були отримані після використання ацетон-водного екстракту та ацетату свинцю. Реекстракцію пестицидів після цього проводили неполярними органічними розчинниками (частіше гексаном) із додатково розведених водою екстрактів. На заключному етапі для додаткового очищення екстрактів ми використовували хроматографію на колонці. Очищений гексановий екстракт у подальшому використовували для ідентифікації пестицидів методом газорідинної або тонкошарової хроматографії.

Метрологічні характеристики методу та валідаційні параметри розробленої методики одночасного групового визначення хлорорганічних пестицидів і піретроїдів у кормах і тканинах тваринного походження (мясо, внутрішні органи, молоко, жир, яйця) способом газорідинної та тонкошарової хроматографії проведені на базі матриці - мязова тканина, згідно з вимогами GLP і європейських стандартів після внесення у проби 10 мкг хлорорганічних пестицидів (J-ГХЦГ, ДДТ, ДДД, ДДЕ, дилор, кельтан) і піретроїдів (амбуш, децис, цимбуш, карате, фастак). За цих умов точність і правильність при поверненні добавки аналіту до матриці була у межах 70,3 - 91,6, відносне стандартне відхилення склало 6,0 - 11,7. Крім того відносне стандартне відхилення виявлено за проведення та відтворення контролю в лабораторії і воно склало 3,02 - 4,90, яке вказує на те, що фактори, які досліджувались, не чинять впливу на результати дослідження і методика не вимагає додаткових заходів корекції. Метод був також лінійним і оптимальна стабільність аналізу у матриці, що вивчалась, зберігалась упродовж 20 діб за умови використання посуди із темного скла і t 40С. Межа детектування становила 0,5 нг для хлорорганічних пестицидів і 1,0 нг для піретроїдів.

Отже, розроблена методика досліджень групового визначення хлорорганічних пестицидів і піретроїдів в обєктах тваринного походження відповідає вимогам міжнародних стандартів.

Новизна цієї розробки захищена Патентом України 66709 А G 01N33/02, №2003109160. На базі цієї розробки підготовлені «Методичні вказівки щодо одночасного групового визначення хлорорганічних пестицидів і піретроїдів у кормах і тканинах тваринного походження (мясо, внутрішні органи, молоко, жир, яйця) способом газової та тонкошарової хроматографії», які апробовані та затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, протокол №15-14/188 від 05.05.2003 року.

Методика визначення зетациперметрину (фюрі). Встановлено, що кращим екстрагентом для зетациперметрину з біологічної матриці є ацетон. Але при аналізі обєктів тваринного походження (мясо, внутрішній жир, яйце, молоко) ацетон екстрагує і велику кількість ендогенних сполук (ліпіди, пігменти, каротиноїди тощо), які заважають ідентифікації пестициду.

Для звільнення екстрактів від жирових компонентів при визначенні зетациперметрину ми використовували спосіб виморожування їх. Після охолодження екстракту протягом години при t (- 10 - 200С) вдавалось позбутись 80-85 відсотків ліпідних компонентів. Додаткове очищення екстрактів від коекстрактивних речовин проводили методом хроматографії з використанням розподільних колонок (колонка з оксидом алюмінію II ступеня активності). Для цього використовували суміш розчинів гексану з бензолом. Аналіз результатів досліджень цих сумішей показав, що оптимальним співвідношенням для елюювання зетациперметрину є - бензол: гексан - (6:4) в кількості 10 см3.

Якісну ідентифікацію та кількісне визначення зетациперметрину проводили за часом утримання методом газорідинної хроматографії з використанням дектектора для захоплення електронів за встановленими нами параметрами.

Після розробки методики нами проведені експериментальні дослідження щодо її валідації на базі дослідження біологічної матриці (мязова тканина), в яку штучно вносили зетациперметрин.

Після проведення контролю точності та правильності повернення добавки аналіту до матриці, процент повернення пестициду склав 77,3%, відносне стандартне відхилення - 6,0. І таким чином, методика є точною і правильною. Відносне стандартне відхилення за проведення контролю та відтворення всередині лабораторії склало 3,56, яке вказує на те, що фактори, які враховувались, не чинять впливу на результати дослідження і методика не вимагає відповідно додаткової корекції. Метод є також лінійним. Оптимальна стабільність аналіту в матриці, що вивчалась, зберігалась упродовж 14 діб за умови використання посуди із темного скла та t 40С. Межа детектування складала 0,5 нг.

Отже, новизна розробленої методики визначення зетациперметрину для дослідження обєктів тваринного походження захищена Патентом України 66568 А G 01N33/02, №2003077014. Методика затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (Наказ №86 від 18.11.2003 р.) і рекомендована для використання у практиці.

Методика визначення комбінованого пестициду нурелу-Д. Використання сумішей пестицидів вимагає відповідного контролю за залишковими кількостями обох компонентів пестициду. Саме тому, нами були проведені дослідження щодо розробки методу одночасного визначення хлорпірифосу і циперметрину в біологічній матриці з використанням приладу газорідинної хроматографії. Проведеними дослідженнями встановлено, що найбільш ефективним екстрагентом для обох пестицидів є ацетон, який забезпечує найбільшу екстракцію хлорпірифосу і циперметрину із субстанції що досліджувались. Однак, ацетон за проведення аналізу обєктів тваринного походження екстрагує багато ендогенних сполук, які заважають подальшій ідентифікації препарату. В цьому випадку для зручності роботи створили загальну схему виділення хлорпірифосу і циперметрину із складної біологічної матриці. Первинне звільнення проб від жирових компонентів проводили за методом виморожування.

Для додаткового очищення проб від коекстрактивних речовин і розробки сепаративного елюювання хлорпірифосу і циперметрину використовували хроматографію з розподільними колонками. Колонка з силікагелем АСК не забезпечувала роздільного виходу хлорпірифосу і циперметрину. Саме тому, подальші дослідження проводили з оксидом алюмінію. Неоднакова кількість фосфорорганічного пестициду (хлорпірифосу) і піретроїду (циперметрину) в пробах, що досліджувались викликала потребу проведення сепаративного елювання препаратів із колонки. Для цього хлорпірифос вимивали сумішшю гексан: бензол (14:1) в кількості 10 см3, а циперметрин - гексан: бензол (7:3) в кількості 10 см3, які були визначені експериментальним шляхом.

Для ідентифікації і встановлення валідаційних параметрів розробленої нами методики одночасного визначення активних компонентів нурелу-Д у біологічній матриці (мясо, внутрішні органи, молоко, жир, яйця) використовували спосіб газорідинної хроматографії.

Після проведення контролю точності та правильності щодо повернення добавки аналіту внесеного до матриці, процент повернення був у межах 74,9 - 81,6, а відносне стандартне відхилення склало 5,97 - 7,25. Тобто методика є точною і правильною. Відносне стандартне відхилення за проведення контролю і відтворення всередині лабораторії склало 3,43 - 3,93, що вказує на те, що фактори, які досліджувались, згідно з валідацією не чинять впливу на результати дослідження і методика не вимагає заходів корекції. Метод є також лінійним і оптимальна стабільність аналізу в матриці, що вивчалась, зберігається протягом 10 діб за умови використання посуди із темного скла та t 40С. Межа детектування складає 0,05 нг для хлорпірифосу і 0,5 нг для циперметрину.

Отже, розроблена методика має прийнятні характеристики для валідації і може використовуватись в хіміко-токсикологічних лабораторіях для дослідження більшості обєктів рослинного та тваринного походження. Новизна методики захищена Патентом України 57249 А G 01N33/02, №2002054266. Методика затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, протокол №15-14/298 від 07.06.2002 року та рекомендована у виробництво.

Параметри токсичності піретроїдів і їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками

Гостра токсичність фюрі для білих щурів. Параметри токсичності фюрі (10% в.е.) визначали на білих щурах, масою 180-210 г. Пестицид щурам задавали у формі водної суспензії в шлунок за допомогою зонда в дозах 3,0, 3,5, 4,0, 4,5, 5,0 і 5,5 мг/кг маси тіла. Спостереження за піддослідними тваринами проводили протягом 14 діб.

Через одну годину після введення фюрі в шлунок у щурів усіх дослідних груп встановили відмову від корму і легке пригнічення. Більшість тварин лежали, лише деякі повільно пересувались.

Щури, які отримали фюрі в дозах 3,0, 3,5, 4,0 мг/кг маси тіла на другу добу після введення дослідного препарату починали прийом корму та води. У щурів, які одержали вище згаданий пестицид у дозах 4,5, 5,0 і 5,5 мг/кг маси тіла, встановили порушення координації руху, а згодом параліч передніх і задніх кінцівок. Покрив шерсті щурів був скуйовдженим, видимі слизові оболонки синюшними. Спостерігались також сильне потовиділення та салівація.

Через одну добу у щурів, яким ввели фюрі в дозах 4,5 і 5,0 мг/кг маси тіла і що залишилися живими, спостерігали параліч кінцівок та збільшення черевної порожнини. Шерстний покрив забруднений, особливо біля анального отвору. Крім того, у щурів установлено утруднене дихання, хрипи. Після введення дослідного пестициду в смертельних дозах щури загинули в перші дві доби.

Патологоанатомічні зміни у щурів, які загинули, характеризувались вираженими застійними явищами в легенях, печінці та селезінці.

Параметри токсичності визначали шляхом розрахунків прямої графіку щодо пробіт-аналізу. ЛД50 фюрі (10% в.е.) для білих щурів за цими розрахунками склала 4,93 мг/кг маси тіла. Величина помилки ЛД50, яку вираховували за методом Міллера і Тейнтера, склала - 0,62 мг/кг.

Отже, згідно з гігієнічною класифікацією за Л.І. Медведьом фюрі відносимо до високотоксичних сполук.

Гостра токсичність комбінованого пестициду нурелу-Д. Нурел-Д (55% к.е.) задавали щурам у формі олійних розчинів у шлунок за допомогою зонда. Щурам піддослідних груп вводили нурел-Д в дозах 20, 40, 60, 80, 100 і 120 мг/кг маси тіла. Обєм розчину, що вводився, визначали індивідуально для кожної тварини у відповідності до маси тіла. Спостереження за піддослідними тваринами показали, що через одну годину після введення нурелу-Д у шлунок дослідні щури відмовлялись від корму і настало легке пригнічення.

Встановлено, що через 3 години після введення щурам нурелу-Д у дозі 20 і 40 мг/кг тварини починали споживати корм і воду. А у щурів, які одержали нурел-Д у дозах 60, 80, 100 і 120 мг/кг маси тіла, розпочиналось посмикування мязів на передній частині тіла, а згодом настав параліч передніх і задніх кінцівок. У подальші терміни дослідження клінічні ознаки інтоксикації у щурів цих груп зникли.

Через одну добу в щурів, які одержали нурел-Д у дозах 60, 80 і 100 мг/кг маси тіла і залишились живими, спостерігали параліч кінцівок. Покрив шерсті був забруднений, особливо біля анального отвору. Крім того, було утруднене дихання та спостерігали хрипи. Лише деякі тварини споживали корм. Після введення згаданого вище пестициду в дозі більше 120 мг/кг маси тіла паралічі наступали через декілька хвилин згодом. У смертельних дозах щури загинули в основному в перші дві доби після введення дослідного пестициду.

Патологоанатомічні зміни у щурів, які загинули, характеризувались вираженими застійними явищами в легенях, печінці та селезінці.

Параметри токсичності визначали шляхом розрахунку прямої графіку для пробіт-аналізу. ЛД50 за результатами цих розрахунків склало 74,7 мг/кг маси тіла. Величина помилки ЛД50, яку вираховували за методом Міллера і Тейнтера, склала 17,08 мг/кг.

Отже, згідно з гігієнічною класифікацією за Л.І. Медведьом цей комбінований пестицид відносимо до високотоксичних сполук.

Токсикокінетика піретроїдів і їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками в органах і тканинах тварин, терміни виведення їх із організму

Токсикокінетика фюрі в організмі білих щурів.

Вивчення токсикокінетики фюрі та виведення його з калом і сечею, проводили на щурах, за одноразового перорального введення препарату в дозі 2,5 мг/кг маси тіла (? ЛД50).

Після введення дослідного пестициду щурам настали клінічні ознаки токсикозу. Через 4 і 8 годин, а також через 1, 3 і 7 діб після введення інсектициду проводили евтаназію тварин за легкого ефірного наркозу і відбір проб органів і тканин для дослідження. Зетациперметрин за цих умов визначено в усіх пробах, що досліджувались протягом трьох діб (табл. 1).

Таблиця 1. Розподіл зетациперметрину в організмі щурів за одноразового перорального введення фюрі в дозі 2,5 мг/кг маси тіла

Органи і тканини Концентрація зетациперметрину (мг/кг) через

4 години 8 годин 1 добу 3 доби 7 діб

Мозок головний 0,024±0,009 0,020±0,006 0,021±0,004 0,031±0,016 < м.в.

Серце 0,045±0,011 0,027±0,015 0,028±0,014 0,041±0,016 < м.в.

Легені 0,031±0,006 0,010±0,005 0,024±0,006 0,012±0,003 < м.в.

Кров 0,025±0,004 0,018±0,009 0,044±0,008 0,014±0,003 < м.в.

Печінка 0,014±0,008 0,004±0,002 0,005±0,003 0,004±0,002 < м.в.

Нирки 0,028±0,014 0,014±0,007 0,027±0,006 0,010±0,006 < м.в.

Мязи 0,020±0,003 0,014±0,009 0,008±0,004 0,005±0,002 < м.в.

Внутрішній жир 0,041±0,015 0,038±0,009 0,038±0,013 0,008±0,002 < м.в.

Вміст шлунка 1,504±0,831 0,627±0,010 0,487±0,368 0,002±0,001 < м.в.

Вміст товстої кишки 2,369±0,572 0,999±0,353 0,196±0,102 0,001±0,005 < м.в.

Примітки: < м.в. - нижче величин межі визначення 0,002 мг/кг для зетациперметрину;

Зетациперметрин виявляли в усіх органах і тканинах уже через 4 години після введення пестициду, що вказує на його активну резорбцію в організмі. Найбільшу кількість його встановлено в умісті товстої кишки - 2,369±0,572 мг/кг та шлунку - 1,504±0,831 мг/кг. У серці, легенях, нирках і головному мозку згаданий вище пестицид визначався в менших кількостях. У подальшому концентрація зетациперметрину в тканинах знижувалась. Однак, через 3 доби зетациперметрин продовжували виявляти в серці (0,041±0,016 мг/кг) і головному мозку (0,031±0,016 мг/кг) та в менших кількостях в інших тканинах.

Окрім вивчення характеру розподілу зетациперметрину в органах і тканинах нами вивчалась динаміка виділення згаданого вище пестициду із організму тварин з сечею і калом. У добовому обємі сечі і калу, від кожної тварини зетациперметрин визначався протягом 5 - 7 діб. З сечею зетациперметрин виявляли в досить незначних кількостях. З калом виділяється значно більша кількість зетациперметрину (1,307±0,295 і 0,736±0,454 мг/кг) у перші дві доби після введення. На 4 добу кількість виділення згаданого вище пестициду зменшувалась до 0,091±0,071 мг/кг. На 6 добу токсикант у пробах що досліджувались не виявляли.

Отже, зетациперметрин (фюрі) є пестицидом із вираженими резорбтивними властивостями, який швидко всмоктується із травного каналу і розподіляється в усі органи і тканини щурів. Основна маса зетациперметрину виводиться з калом упродовж перших 6 діб після введення.

Токсикокінетика комбінованого пестициду нурелу-Д в організмі білих щурів. Нурел-Д вводили щурам у дозі 40,0 мг/кг маси тіла (? ЛД50). Через 4 години, а також 1, 3, 7, 14, 30 і 45 діб після введення пестициду, проводили евтаназію тварин за легкого ефірного наркозу.

Результати хроматографічних досліджень (табл. 2) свідчать про те, що хлорпірифос в організмі білих щурів виявлявся протягом усього експерименту (30 - 45 діб). Вже через 4 години після введення згаданого вище пестициду він виявлявся в усіх органах і тканинах, що вказує на швидке його всмоктування і розподіл в усі органи. Найбільшу кількість дослідного пестициду встановлено у вмісті шлунка - 11,168±6,09 мг/кг, внутрішньому жирі - 8,028±0,14 мг/кг та у вмісті товстої кишки - 5,893±3,82 мг/кг. В інших органах його було дещо менше (0,773±0,34 - 0,207±0,02 мг/кг). В подальшому концентрація хлорпірифосу в тканинах поступово знижувалась. Через 7 діб кількість його в мязах дорівнювала 0,357±0,29 мг/кг, а у внутрішньому жирі - 0,184±0,07 мг/кг. В інших органах і тканинах згаданий вище компонент пестициду визначався у незначних кількостях. Невеликі залишки хлорпірифосу встановлені протягом 45 діб після введення токсиканту в усіх органах і тканинах.

Після введення дослідного пестициду через 4 години циперметрин виявлявся у вмісті товстої кишки (1,008 мг/кг), вмісті шлунка (0,136±0,09 мг/кг), в печінці (0,153 мг/кг) та інших тканинах (0,119 - 0,040 мг/кг).

Через 3 доби незначна кількість циперметрину виявлена лише у вмісті шлунка (0,005±0,004 мг/кг), а протягом останніх діб інсектицид в органах і тканинах щурів не виявлявся.

У сечі визначається лише один компонент нурелу-Д - хлорпірифос. Виділення його починається вже з першої доби (0,079±0,02 мг/кг), а потім знижується протягом 5-6 діб. З калом виділяються обидва компоненти дослідного пестициду. За цих умов значна кількість хлорпірифосу виділяється в перші дві доби після введення (7,237±3,94 - 9,487±4,90 мг/кг). Потім кількість його в калі поступово зменшується протягом 10 діб.

Циперметрин із калом виділяється протягом 3 діб. Максимальна кількість його виявляється на другу добу - 10,514±3,92 мг/кг після введення згаданого вище пестициду.

Отже, нурел-Д є ліпотропним пестицидом, який швидко всмоктується із травного каналу і розподіляється в усі органи і тканини щурів.

Токсикокінетика фюрі в організмі курей за розвитку експериментального гострого отруєння. Вивчення токсикокінетики зетациперметрину в організмі курей, проводили за одноразового перорального введення в дозах 1,0 і 2,5 мг/кг маси тіла. Через 4 години після одноразового введення фюрі в дозі 1,0 мг/кг маси тіла зетациперметрин визначали в усіх пробах що досліджувались. Найбільша кількість його була виявлена у вмісті товстої кишки - 0,016±0,009 мг/кг. У внутрішніх органах згаданий вище токсикант виявлявся на рівні - 0,0083±0,007 - 0,0033±0,003 мг/кг. Слід відзначити про високий вміст зетациперметрину в мязовому шлунку (0,632±0,509 мг/кг).

Через одну добу концентрація зетациперметрину в організмі, в основному знижувалась. Через 4 доби після введення пестициду, залишкові кількості зетациперметрину визначали лише у величинах слідових кількостей. В подальші терміни дослідження пестицид не виявлявся.

При проведенні досліджень проб від курей, які одержали фюрі в дозі 2,5 мг/кг маси тіла, дещо більша кількість зетациперметрину встановлена у вмісті товстої кишки (0,135±0,022 мг/кг), внутрішньому жирі (0,047±0,001 мг/кг), червоних (0,013±0,001 мг/кг) і білих (0,011±0,001 мг/кг) мязах. Через одну добу після введення піретроїду зростали залишкові кількості пестициду в нирках до 0,037±0,001 мг/кг (в 5,3 рази). Кількість токсиканту збільшилась також в головному мозку і серці. В усіх інших органах і тканинах, що досліджувались залишкові кількості пестициду поступово зменшувались і через 7 - 14 діб після введення його знаходили на межі величин визначення.

Зетациперметрин виділяється з яйцями курей за умови його одноразового перорального введення. Виділення його з жовтком встановлено протягом 7 діб. На 14 добу пестицид не виявляли в жодній із проб яєць що досліджувались.

Отже, фюрі є пестицидом із вираженими ліпотропними властивостями, який швидко всмоктується із травного каналу і розподіляється в усі органи і тканини курей та виділяється з яйцями. Для прижиттєвої діагностики отруєнь курей інсектицидом фюрі рекомендуємо досліджувати кал, а при посмертній - вміст шлунка і товстої кишки, серця, внутрішнього жиру, легень і нирок на залишкові кількості пестициду.

Токсикокінетика комбінованого пестициду нурелу-Д в організмі курей за експериментального гострого отруєння. Враховуючи те, що нурел-Д містить хлорпірифос та циперметрин, нами були досліджені залишкові кількості цих компонентів в організмі курей після одноразового перорального введення дослідного пестициду в дозах 10,0 і 20,0 мг/кг маси тіла. Максимальна кількість хлорпірифосу за цих умов визначалась через 4 години в усіх органах і тканинах курей. Лише у білих та червоних мязах максимальна кількість хлорпірифосу накопичувалась пізніше (через 1 - 7 діб). Через 14 діб після введення пестициду залишкові кількості хлорпірифосу були на межі величин визначення.

Максимальна кількість циперметрину визначається протягом однієї доби у вмісті мязового шлунка і товстої кишки, крові і печінці. Через 3 доби циперметрин залишався у вмісті мязового шлунка і печінці. Через 7 і 14 діб незначні залишкові кількості пестициду визначали лише у мязовому шлунку.

За результатами наших досліджень методом газорідинної хроматографії виявлено два метаболіти хлорпірифосу, які умовно позначені нами, як метаболіти М1 і М2. Метаболіт М1 в організмі курей, які одержали нурел-Д у дозі 10,0 мг/кг маси тіла знаходиться в незначних кількостях. Метаболіт М2 знаходиться в більшій кількості, ніж метаболіт М1. Через 4 години він виявляється в печінці (навіть більше, ніж основний компонент), вмісті товстої кишки, червоних мязах та вмісті мязового шлунка і білих мязах. Максимальну кількість метаболіту М2 хлорпірифосу виявлено через 7 діб в головному мозку, серці і червоних мязах. Через 14 діб значна кількість метаболіту М2 продовжує виявлятись у легенях, внутрішньому жирі, вмісті мязового шлунка, нирках та інших тканинах.

При введенні нурелу-Д у дозі 20,0 мг/кг закономірність розподілу хлорпірифосу та циперметрину в тканинах була аналогічною. Через 7 та 14 діб препарати визначались в органах і тканинах, що досліджувались, на межі величин визначення.

Метаболіт М1, за введення нурелу-Д у дозі 20,0 мг/кг, через 4 години визначався лише в печінці. В наступні 14 діб метаболіт М1 виявили у більшості тканин, однак у досить незначних кількостях. Метаболіт М2, за введення нурелу-Д у дозі 20,0 мг/кг визначався через 4 години в усіх органах, що досліджувались. У наступні 14 діб метаболіт М2 також виявляли майже в усіх тканинах організму курей за поступового його зменшення. Хлорпірифос, а також його метаболіти М1 і М2, як і циперметрин починають виділятись з яйцями курей через одну добу після введення пестициду. Залишкові кількості токсиканту продовжували виділятись у формі хлорпірифосу і метаболіту М1 з яйцями курей протягом 14 діб у кількостях 0,008±0,002 - 0,052±0,002 мг/кг. Через 3 доби після введення згаданого вище пестициду в жовтку яєць курей обох груп виявляли лише хлорпірифос. У жовтку його було більше у 3-4 рази, ніж в білку. Через 7 та 14 діб хлорпірифос і його метаболіт М1 виявлявся в жовтку яєць від курей обох дослідних груп. Крім того, в білку знаходили лише хлорпірифос.

Отже, вивчення токсикокінетики нурелу-Д в організмі курей показало, що хлорпірифос швидко піддається метаболізму і визначається в органах як у незмінній формі, так і у формі метаболітів. Залишкові кількості хлорпірифосу продовжують визначатись у тканинах курей протягом 14 діб. Циперметрин визначається лише у вмісті товстої кишки, крові, печінці та вмісті мязового шлунка. Враховуючи результати проведених досліджень, для прижиттєвої діагностики отруєнь курей нурелом-Д рекомендуємо дослідження калу, а при посмертній - нирок, внутрішнього жиру, головного мозку і легень. За цих умов, слід звертати увагу на виявлення в обєктах, що досліджувались, обох діючих компонентів пестициду - циперметрину і хлорпірифосу, а також їх метаболітів.

Токсикокінетика фюрі в організмі курей за тривалого щоденного надходження з кормом. Вивчення токсикокінетики зетациперметрину в організмі курей, проводили за щоденного протягом 60 діб надходження дослідного пестициду з кормом у кількостях 0,5 і 2,5 мг на його кілограм маси. Аналізуючи одержані результати, слід відзначити, що, через 30 діб, зетациперметрин визначався в усіх обраних для дослідження органах і тканинах обох дослідних груп. У групі курей, яка отримувала 0,5 мг/кг піретроїду, максимальну кількість зетациперметрину визначали у внутрішньому жирі (0,016 мг/кг).

В серці, вмісті мязового шлунка і товстої кишки, а також в білих і червоних мязах визначали зетациперметрин у кількостях 0,002 - 0,007 мг/кг. В головному мозку, легенях, печінці, крові і нирках зетациперметрин встановлено на межі величин визначення препарату.

За введення пестициду в більшій кількості (2,5 мг/кг) зетациперметрин визначали у внутрішньому жирі, серці, легенях, печінці, вмісті мязового шлунка - в 1,5 - 6 разів більше, ніж в меншій дозі. В інших тканинах пестицид виявляли на межі величин його визначення. Через 60 діб після щоденного надходження токсиканту зетациперметрин виявляли в усіх органах і тканинах у більших кількостях (в 2,5 - 4,2 рази). Однак, загальна закономірність розподілу його по органах і тканинах була такою ж.

Через 14 діб після припинення надходження пестициду, зетациперметрин встановлено в обох групах лише у внутрішньому жирі (0,022 ? 0,037 мг/кг). Зетациперметрин визначали в жовтку яєць, одержаних від курей, що отримували пестицид в дозі 0,5 мг/кг у кількостях 0,002 - 0,020 мг/кг. Після підвищення пестициду в дозі до 2,5 мг/кг кількість зетациперметрину зростала (0,030 - 0,022 мг/кг). Через 14 діб, після припинення надходження інсектициду зетациперметрин у жовтку не визначався.

Отже, фюрі (зетациперметрин) є інсектицидом з вираженими резорбтивними властивостями, виділяється з жовтком і накопичується в жировій тканині. Однак, через 14 діб більшість тканин організму звільнялись від залишкових кількостей дослідного пестициду.

Токсикокінетика комбінованого пестициду нурелу-Д в організмі курей за тривалого щоденного надходження з кормом. Вивчення токсикокінетики діючих компонентів пестициду нурелу-Д в організмі курей проводили за щоденного протягом 60 діб надходження з кормом у кількостях 1,0 і 5,0 мг/кг корму. Після цього встановлено, що через 30 діб, хлорпірифос виявлявся в усіх обраних для дослідження органах і тканинах обох дослідних груп. У групі, яка отримувала 1,0 мг/кг, максимальну кількість згаданого вище пестициду виявляли в нирках, внутрішньому жирі (по 0,039 мг/кг) і головному мозку (0,036 мг/кг). Встановили хлорпірифос також в серці, вмісті мязового шлунка і товстої кишки, легенях, печінці, білих мязах та крові. Після введення токсиканту в кількості 5,0 мг/кг в нирках, його було в 1,6 рази більше (0,062 мг/кг), у вмісті мязового шлунка - в 2,2 рази більше (0,052 мг/кг), а в головному мозку - в 1,4 рази більше (0,049 мг/кг), ніж у меншій кількості. Через 60 діб після щоденного надходження пестициду хлорпірифос у всіх органах і тканинах визначали в значно більших кількостях. Звертає на себе увагу велика кількість його в серці (0,101 мг/кг), головному мозку (0,087 мг/кг) і нирках (0,086 мг/кг).

Через 14 діб після припинення надходження дослідного пестициду в кількостях 1,0 і 5,0 мг/кг хлорпірифос визначався в червоних мязах, печінці, вмісті мязового шлунка, товстої кишки, нирках, внутрішньому жирі, головному мозку, легенях і серці. Припинення надходження нурелу-Д тваринам у групі, яка отримувала 5,0 мг/кг, майже не вплинуло на наявність хлорпірифосу в головному мозку і більшості інших тканин що досліджувались. Проведені експерименти свідчать про те, що 14 діб не достатньо для виведення залишків хлорпірифосу з організму.

Окрім хлорпірифосу, методом хроматографії встановлено два його метаболіти (М1 і М2). Через 30 діб після щоденного отримання згаданого вище пестициду, метаболіт М2 визначався у внутрішньому жирі (0,068 мг/кг), а також в менших кількостях у печінці, легенях і вмісті мязового шлунка. В групі курей, яка отримувала нурел-Д у кількості 5,0 мг/кг метаболіт М2 визначався у внутрішньому жирі і інших тканинах у більших концентраціях (0,081 - 0,005 мг/кг). Через 60 діб надходження нурелу-Д, метаболіти хлорпірифосу М1 і М2 не були визначені.

Після дослідження динаміки розподілу другої складової частини нурелу-Д - циперметрину, в організмі курей за умови двомісячного щоденного надходження в кількостях 1,0 і 5,0 мг/кг корму встановлено, що в першій дослідній групі наявність його була нижчою межі величин визначення протягом усього досліду.

У курей другої дослідної групи (5,0 мг/кг) циперметрин було виявлено лише в крові (0,094 мг/кг) через 30 діб після надходження пестициду. В інші терміни та в інших органах наявність його була нижчою за межі величин визначення.

Встановлено, що хлорпірифос не виділявся з білком. Наявність його в жовтку яєць птиці, яка отримувала пестицид у кількості 1,0 мг/кг дорівнювала 0,014 - 0,021 мг/кг. Через 14 діб, після припинення надходження інсектициду, хлорпірифос у жовтку визначався в кількості 0,014 мг/кг. Метаболіти М1 і М2, а також циперметрин у білку і жовтку не виявлено або в деяких випадках були на межі величин визначення.

У жовтку яєць від курей, що отримували нурел-Д у кількості 5,0 мг/кг, визначали значно більшу кількість хлорпірифосу (0,199 мг/кг) і циперметрину (0,070 мг/кг). Хлорпірифос і його метаболіт М1 встановили в жовтку і через 45-58 діб надходження пестициду. Через 14 діб після припинення згодовування токсиканту в жовтку визначався лише хлорпірифос у кількості 0,015 мг/кг.

Отже, у випадках хронічної інтоксикації хлорпірифос визначався у внутрішньому жирі, головному мозку, серці, легенях, крові, печінці, нирках, білих і червоних мязах, вмісті мязового шлунка і товстої кишки, а також в жовтку яєць. Метаболіти хлорпірифосу М1 і М2 виявлялись лише в деяких органах на межі величин визначення або зовсім не встановлено.

Залишкові кількості піретроїдів і їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками в рослинних обєктах

Залишкові кількості фюрі у рослинних обєктах. Для системи забезпечення здоровя тварин від отруєнь необхідно доскональне вивчення хімічних і токсикологічних властивостей пестицидів (терміни збереження їх у навколишньому середовищі, напрямки дезінтоксикації та шляхи перерозподілу за ланцюгом: ґрунт - рослина - тварина). Залишкові кількості зетациперметрину за його використання в рільництві в літературі не наведені.

Залишкові кількості зетациперметрину вивчали в ґрунті, бульбах і бадиллі картоплі за обробки рослин у процесі вегетації. Ділянки картоплі обробляли дворазово з інтервалом 7 діб у кількості, що рекомендувала фірма-виробник.

Через 2, 10 і 30 діб після другої обробки дослідним пестицидом відбирали проби бадилля, бульб і ґрунту для досліджень. За час проведення експерименту зберігались вологі погодні умови, майже кожен день випадав дощ. Денна температура коливалась у межах від 230С до 290С, нічна від 180С до 240С. Результати хроматографічних досліджень показали, що вже через 2 доби зетациперметрин визначався лише в бадиллі у кількості до 0,404±0,154 мг/кг. У ґрунті та бульбах на цей і подальші терміни досліджень залишкових кількостей зетациперметрину не виявлено. В бадиллі пестицид встановлено на 10 добу - до 0,145±0,081 мг/кг. На 30 добу дослідження залишки зетациперметрину в бадиллі були на нижній границі межі величин визначення.

Отже, залишкові кількості фюрі (зетациперметрин) визначались лише в бадиллі картоплі на різних етапах вегетації цієї культури.

Залишкові кількості комбінованого пестициду нурелу-Д у рослинних обєктах. Після використання багатокомпонентних пестицидів у рільництві настало питання вивчення термінів збереження залишкових кількостей, обовязково, всіх активних інгредієнтів препарату в обєктах довкілля.

Діючі компоненти нурелу-Д визначали в ґрунті, бульбах і бадиллі картоплі. Картоплю обробляли ручним розприскувачем. Кожну ділянку обробляли дворазово дослідним пестицидом у кількості, що рекомендувала фірма-виробник. Через 1, 7, 21 і 28 діб після другої обробки досліджень відбирали проби бадилля, бульб картоплі та ґрунту. На час проведення експерименту зберігалась суха спекотна погода. Денна температура коливалась у межах від 290С до 340С, нічна від 180С до 240С. Результати хроматографічних досліджень показують, що вже через одну добу хлорпірифос визначався в усіх пробах. Найбільша його кількість була виявлена в ґрунті (0,142±0,028 мг/кг). Встановлено також досить швидкий метаболізм хлорпірифосу в ґрунті. Метаболіт (М1) визначався в грунті у кількості 0,226±0,015 мг/кг.

Найбільша кількість хлорпірифосу в бадиллі картоплі була встановлена в першу добу після обробки картоплі нурелом-Д. В подальші терміни вона знижувалась. На 21 добу кількість залишків хлорпірифосу та циперметрину в бадиллі картоплі була нижчою за межі величин визначення. В бульбах картоплі залишкові кількості хлорпірифосу були нижчі, ніж в бадиллі, але залишки згаданого вище токсиканту продовжували зростати протягом 7 діб після обробки. На 21 добу вони були нижчими за межі величин визначення. Виявлення метаболіту М1 у пробах ґрунту вказує, що метаболічні перетворення найбільш інтенсивно проходять саме в ґрунті.

Другий діючий компонент нурелу-Д - циперметрин нами в жодній з проб, що досліджувались, не виявлявся.

Отже, залишкові кількості нурелу-Д виявлялись у ґрунті, бадиллі та бульбах картоплі на різних етапах вегетації. Найбільша частка залишкових кількостей пестициду припадала на хлорпірифос, який сконцентрований здебільшого в ґрунті і бадиллі. На 21 добу після обробки картоплі дослідним пестицидом залишкова кількість хлорпірифосу була на межі величин визначення, а циперметрин взагалі не виявлено.

Токсикодинаміка піретроїдів і їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками за експериментального токсикозу у курей

Токсикодинаміка піретроїду фюрі в організмі курей за експериментального гострого отруєння. Через 6 годин після одноразового перорального введення фюрі в дозі 2,5 мг/кг маси тіла у курей встановлено легке пригнічення. За введення згаданого вище пестициду в дозі 1,0 мг/кг маси тіла клінічних ознак токсикозу не встановлено. Однак, рівень гемоглобіну за цих умов у курей знижувався на 19,4 - 18,4% проти контролю. Концентрація глюкози навпаки підвищувалась на 9,3%, а піровиноградної кислоти в крові курей обох дослідних груп майже в усі терміни досліджень підвищувалась на 42,9%. Після визначення глікогену у печінці курей дослідних і контрольної груп вірогідних змін не було встановлено. І таким чином, навіть за відсутності клінічних ознак токсикозу, фюрі викликав певні суттєві зміни обміну вуглеводів та дезінтоксикаційної функції печінки.

Активність АСТ у плазмі крові курей після введення фюрі через 4 години мала тенденцію до підвищення. Однак, уже через добу, в курей обох дослідних груп, активність цього ферменту знижувалась (Р<0,02). Активність АСТ у серці курей, які одержали фюрі в дозі 2,5 мг/кг маси тіла на початку розвитку токсикозу зростала на 11,4%, а потім нормалізувалась. Уже через 4 доби спостерігалося зниження активності АСТ у тварин першої групи на 10,7%, а другої на 32,7% (Р<0,05). Такі зміни в активності АСТ та інших біохімічних показників можуть свідчити про наявність в організмі пошкоджених к

1. Малинин О.А., Хмельницкий Г.А., Куцан А.Т. Ветеринарная токсикология: Учебное пособие. - Корсунь-Шевченковский, 2002. - 464 с. (Дисертанту належить частка досліджень щодо токсичності піретроїдів та фітотоксикології).

2. Куцан О.Т., Малінін О.О. Спосіб одночасного визначення залишків хлорпірифосу і циперметрина при їх сумісній присутності в пробах // Науковий вісник НАУ. - К., 2002. - Вип.55. - С. 94-96. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів і написанні статті).

3. Куцан О.Т. Гостра токсичність нурелу Д для щурів // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків, 2002. - Вип.80, С. 374-378.

4. Куцан О., Малінін О., Новожицька Ю. Токсико-гігієнічний контроль продуктів тваринництва в умовах інтенсивного розвитку агропромислового комплексу країни // Ветеринарна медицина України. - 2002. - №12. - С. 17-18.

(Дисертанту належить ідея та розробка системи контролю, яка покладена в основу статті).

5. Куцан О.Т. Засіб ідентифікації та залишкові кількості нурелу Д в обєктах зовнішнього середовища після обробки картоплі // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків, 2003. - Вип.81. - С. 193-198.

6. Куцан О.Т. Вплив нурелу Д на деякі гематологічні показники курей в гострому токсикологічному експерименті // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків, 2003. - Вип.82. - С. 336-339.

7. Куцан О.Т. Активність деяких ферментів крові у курей під впливом нурелу Д при його однократному пероральному введенні // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - Луганськ, 2003. - Вип. №31/43 Ветеринарні науки. - С. 334-339.

8. Куцан О.Т. Особливості хроматографічного аналізу та залишкові кількості зетациперметрину в обєктах зовнішнього середовища після обробки картоплі // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків, 2004. - Вип.83. - С. 138-140.

9. Малінін О.О., Куцан О.Т., Шевцова Г.М. Динаміка активності деяких індикаторних ферментів в організмі курей під впливом комбінованого піретроїдного пестициду // Науковий вісник НАУ. - К., 2004. - Вип.72. - С. 216-220 (Дисертант організував експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів з статистичною обробкою та написанні статті).

10. Куцан О.Т. Характер змін деяких ферментів в органах і тканинах курей при гострій інтоксикації нурелом Д // Вісник Причорноморя. - Одеса, 2004. - Вип. 25. - С. 120-127.

11. Куцан О.Т. Динаміка розподілу комбінованого піретроїдного пестициду в організмі курей // Вісник аграрної науки. - 2004. - №11. - С. 38-42.

12. Малінін О., Куцан О., Шевцова Г. Динаміка змін активності трансаміназ в організмі курей під впливом комбінованого піретроїдного пестициду в умовах хронічного експерименту // Ветеринарна медицина України. - 2004. - №12. - С. 28-30. (Дисертант організував експериментальні дослідження, брав участь у інтерпретації отриманих результатів з статистичною обробкою та написанні статті).

13. Куцан О.Т. Характер змін активності деяких ферментів вуглеводного обміну в органах і тканинах курей під впливом комбінованого піретроїдного пестициду в хронічному експерименті // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків, 2004. - Вип.84. - С. 403-409.

14. Куцан О.Т. Визначення деяких показників крові у курей, які отримували комбінований піретроїдний пестицид в хронічному експерименті // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2004. - Вип. 2. - С. 59-61.

15. Куцан О.Т. Токсикокінетика комбінованого піретроїдного пестициду в організмі курей при хронічній інтоксикації // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2004. - Том 6 (№2), Ч. 1. - С. 44-52.

16. Куцан О.Т. Розподіл комбінованого піретроїдного пестициду в організмі щурів і деякі шляхи його виведення при експериментальному гострому отруєнні // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2004. - Вип.28. - С. 106-115.

17. Куцан О.Т. «Отруєння тварин комбінованим піретроїдним пестицидом нурелом Д» // Ветеринарна медицина України. - 2004. - №10. - С. 19-22.

18. Куцан О.Т. Динаміка розподілу зетациперметрину в організмі щурів і деякі шляхи його виведення при експериментальному гострому отруєнні // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2004. - Том 6 (№3). - Ч. 6. - С. 60-66.

19. Куцан О., Малінін О., Новожицька Ю. «Методичні підходи при експериментальному дослідженні валідаційних характеристик методик по визначенню залишкових кількостей токсикантів в обєктах тваринного походження» // Ветеринарна медицина України. - К. - 2005. - №4. - С. 36-39. (Дисертанту належить ідея, обробка літературних даних, проведення експериментальних досліджень валідації і участь у написанні статті).

20. Куцан О.Т. Токсикологічний вплив піретроїду фюрі на гематологічні показники курей в гострому експерименті // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків. - Вип.85, ч. 1. - 2005. - С. 639-643.

21. Куцан О.Т. Вплив піретроїду фюрі на морфологічні і деякі біохімічні показники крові курей в умовах хронічного токсикологічного експерименту // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету.-Луганськ, 2005. - Вип. Ветеринарні науки №50/73. - С. 103-108.

22. Куцан О.Т. Активність деяких ферментів в органах і тканинах курей при тривалому надходженні піретроїду фюрі до організму в малих дозах // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2004. - Том 7 (№1), Ч. 2. - С. 166-173.

23. Куцан О.Т. Токсикокінетика піретроїду фюрі при тривалому надходженні його до організму курей в малих дозах // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2005. - Вип.31. - С. 56-61.

24. Куцан О.Т. Динаміка активності деяких ферментів плазми крові курей при гострому отруєнні піретроїдом фюрі // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2005. - Том 7 (№2), Ч. 2. - С. 55-59.

25. Куцан О.Т. Токсикокінетика піретроїду фюрі в організмі курей при експериментальному гострому отруєнні // Науково технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2005. - Вип.6 (№2). - С. 121-125.

26. Патент Україна 57249 А G 01N33/02. Спосіб визначення нурелу Д в біологічних обєктах / О.Т. Куцан, О.О. Малінін; ІЕКВМ УААН. - 2002054266. - Заявлено 24.05.2002; Опубл. 16.06.2003. Бюл. №6.-2 с. (Дисертант провів експериментальні дослідження і оформив заявку на патент).

27. Патент Україна 66568 А G 01N33/02. Спосіб визначення зетациперметрину в біологічних обєктах / О.Т. Куцан; ІЕКВМ УААН. - 2003077014. - Заявлено 25.07.2003; Опубл. 17.05.2004. Бюл. №5. - 6 с.

Размещено на .ru