Вивчення основних причин виникнення генералізованого пародонтиту. Експериментально-клінічне обґрунтування застосування лецитин-антиоксидантного комплексу при лікуванні захворювання зубів. Ліквідація запалення, нормалізування гомеостаз порожнини рота.
При низкой оригинальности работы "Експериментально-клінічне обґрунтування застосування лецитин-антиоксидантного комплексу при лікуванні генералізованого пародонтиту", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Захворювання пародонта залишаються найважливішою проблемою в стоматології, при цьому генералізований пародонтит посідає ведуче місце, що обумовлено його значною поширеністю, необоротністю розвитку, прогресуванням захворюваності в осіб молодого віку, виникненням вогнища хронічної інфекції в організмі, а також утратою значної кількості зубів при великій поразці навколозубних тканин [К.М.Косенко, 1994; І.С.Мащенко, 1996; В.С.Иванов, 1998; Г.Н.Вишняк, 1999; Н.Ф.Данилевский, А.В.Борисенко, 2000; Л.А.Дмитриева, 2001]. Показано, що в основі дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта лежить активація вільно-радикального окислення з подальшим нагромадженням активних форм кисню, одним з механізмів дії яких є ушкодження і деструктурізація біомембран унаслідок гідролізу фосфоліпідів клітинних мембран під дією активованої фосфоліпази А2 (ФЛА2) [Ю.А.Владимиров, 1989; Цей факт визначає актуальність вивчення особливостей механізму дії ФЛА2 при генералізованому пародонтиті з метою оцінки її ролі в патогенезі запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта. Окуневич и др., 1994; А.П.Левицкий, 1996; R.Pakula et al., 1996; M.Bialecka, 1997], а також дані про сінергізм дії фосфоліпідів із антиоксидантами [Ж.И.Абрамова, Г.И.Оксенгендлер, 1985], дозволяють судити про перспективність використання лецитину в комплексі з біоантиоксидантами і свідчать про актуальність досліджень, спрямованих на розробку й апробацію нових, патогенетично обгрунтованих, комплексних препаратів для профілактики і лікування запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта. Вивчити в експерименті ефективність лецитин-антиоксидантного комплексу при системному і місцевому введенні з метою профілактики і лікування генералізованого пародонтиту.Дослідній групі після відтворення пародонтиту проводили лікування щоденними аплікаціями на ясна суспензією ЛАК (1 г/5 мл) по 0,5 мл на одного щура для одноразової обробки протягом 15 днів. Першій дослідній групі поряд з моделюванням пародонтиту щодня протягом 15 днів уводили з профілактичною метою ЛАК внутришлунково зондом у вигляді суспензії в дозі 100 мг/кг ваги щура. Другій дослідній групі після моделювання пародонтиту протягом 15 днів, починаючи з 16-го дня, щодня наносили на ясна з лікувальною метою аплікації суспензією ЛАК (1 г/5 мл) по 0,5 мл суспензії на 1 щура для разової обробки протягом ще 15 днів. Першій дослідній групі поряд з моделюванням пародонтиту щодня протягом 15 днів уводили з профілактичною метою ЛАК внутришлунково зондом у вигляді суспензії в дозі 100 мг/кг ваги щура. Другій дослідній групі тварин моделювали пародонтит протягом 15 днів, а потім, починаючи з 16-го дня, щодня наносили на ясна з лікувальною метою аплікації суспензією ЛАК (1 г/5 мл) по 0,5 мл суспензії на 1 щура для разової обробки протягом ще 15 днів.У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, повязаної з розробкою методів профілактики і лікування генералізованого пародонтиту шляхом використання препаратів на основі фосфоліпідів (лецитину) для корекції перекисного окислення ліпідів і активності ФЛА2 у тканинах пародонта. Тривале нанесення екзогенної ФЛА2 на ясна викликає швидкий розвиток запалення, нагромадження продуктів ПОЛ і підвищення протеолітичної активності в тканинах пародонта і сироватці крові, посилення деструктивно-резорбтивних процесів у кістковій тканині альвеолярного паростка щурів, що підтверджує роль ФЛА2 у патогенезі генералізованого пародонтиту. Встановлено, що застосування ЛАК у формі аплікацій на слизову оболонку порожнини рота у щурів сприяє підтримці більш високих концентрацій а-токоферолацетату, а-токоферолу, b-каротину і ретинолу в слизовій оболонці щоки й у яснах, чим при внутришлунковому введенні, тому більш ефективним є використання лецитин-антиоксидантного комплексу у вигляді лікарських форм для місцевого застосування. Дослідження лікувально-профілактичних ефектів лецитин-антиоксидантного комплексу на різних моделях пародонтиту у щурів показало його високу ефективність, обумовлену антиоксидантною (зниження вмісту МДА в 1,3-1,9 рази і зріст активності СОД у 1,2 рази), протизапальною (зниження ЗПА в 1,9 рази), мембранотропною (зниження активності ФЛА2 і кислої фосфатази) й остеотропною (зниження швидкості атрофії кістки альвеолярного відростка на 17-23 %) дією на тканини пародонта. Застосування лецитин-антиоксидантного комплексу у хворих на генералізований пародонтит сприяє ліквідації запального процесу в тканинах пародонта, нормалізації гомеостазу порожнини рота, зниженню рівня ПОЛ і протеолітичної активності ротової рідини, функціональній й органічній стабілізації мембранних структур клітин, ослабленню напруженості клітинних і гуморальних факторів місцевого імунітету ротової порожнини, що дозволяє підвищити ефективність і скоротити терміни лікування захворювання.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, повязаної з розробкою методів профілактики і лікування генералізованого пародонтиту шляхом використання препаратів на основі фосфоліпідів (лецитину) для корекції перекисного окислення ліпідів і активності ФЛА2 у тканинах пародонта.
1. В експерименті на різних моделях пародонтиту у щурів установлено підвищення активності ФЛА2 у біоптатах ясен і сироватці крові, найбільш виражене в яснах. Це вказує на місцеві механізми активації ФЛА2 і можливість використання показника активності ферменту в якості діагностичного маркера стану тканин пародонта.
2. Тривале нанесення екзогенної ФЛА2 на ясна викликає швидкий розвиток запалення, нагромадження продуктів ПОЛ і підвищення протеолітичної активності в тканинах пародонта і сироватці крові, посилення деструктивно-резорбтивних процесів у кістковій тканині альвеолярного паростка щурів, що підтверджує роль ФЛА2 у патогенезі генералізованого пародонтиту. На підставі цього розроблена "фосфоліпазна" модель пародонтиту.
3. Порівняльний аналіз трьох моделей пародонтиту показав, що "вуглеводна" модель, найбільш тривала за терміном відтворення і фізіологічна по механізму, може служити для відтворення пародонтиту з прогресуючою резорбцією кісткової тканини і визначення ефектів лікувальних препаратів пролонгованої дії (зокрема, остеотропних). Безпосередній вплив ушкоджуючих агентів (прооксиданти і ФЛА2) на тканини пародонта в більш короткий термін викликає розвиток дистрофічно-запального процесу в пародонті, що вказує на специфічність їхній патогенетичної дії і підтверджує роль місцевих факторів у патогенезі пародонтиту. "Перекисна" і "фосфоліпазна" моделі рекомендуються для оцінки ефективності протизапальних і мембранотропних препаратів.
4. Для профілактики і лікування пародонтиту розроблена нова магістральна формула лецитин-антиоксидантного комплексу, основою якого є лецитин із уведенням токоферолацетату, каротину й аскорбінової кислоти. Встановлено, що застосування ЛАК у формі аплікацій на слизову оболонку порожнини рота у щурів сприяє підтримці більш високих концентрацій а-токоферолацетату, а-токоферолу, b-каротину і ретинолу в слизовій оболонці щоки й у яснах, чим при внутришлунковому введенні, тому більш ефективним є використання лецитин-антиоксидантного комплексу у вигляді лікарських форм для місцевого застосування.
5. Дослідження лікувально-профілактичних ефектів лецитин-антиоксидантного комплексу на різних моделях пародонтиту у щурів показало його високу ефективність, обумовлену антиоксидантною (зниження вмісту МДА в 1,3-1,9 рази і зріст активності СОД у 1,2 рази), протизапальною (зниження ЗПА в 1,9 рази), мембранотропною (зниження активності ФЛА2 і кислої фосфатази) й остеотропною (зниження швидкості атрофії кістки альвеолярного відростка на 17-23 %) дією на тканини пародонта.
6. Застосування лецитин-антиоксидантного комплексу у хворих на генералізований пародонтит сприяє ліквідації запального процесу в тканинах пародонта, нормалізації гомеостазу порожнини рота, зниженню рівня ПОЛ і протеолітичної активності ротової рідини, функціональній й органічній стабілізації мембранних структур клітин, ослабленню напруженості клітинних і гуморальних факторів місцевого імунітету ротової порожнини, що дозволяє підвищити ефективність і скоротити терміни лікування захворювання.
7. На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень установлена більш висока терапевтична ефективність лецитинової пародонтальної повязки в порівнянні з аплікаціями лецитинової емульсії, що обумовлено пролонгованим лікувальним впливом біологічно активних компонентів лецитин-антиоксидантного комплексу на тканини пародонта.
Практичні рекомендації
1. З метою корекції порушень ПОЛ і активності ФЛА2 у тканинах пародонта при лікуванні генералізованого пародонтиту рекомендується місцеве комплексне застосування антиоксидантів і інгібіторів ФЛА2 (аплікації, інстиляції, пародонтальні повязки).
2. На підставі проведених експериментальних і клініко-лабораторних досліджень з метою підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту пропонується спосіб комплексного лікування з застосуванням нової комбінації препаратів - лецитин-антиоксидантного комплексу.
3. Запропоновано дві лікарські форми лецитин-антиоксидантного комплексу для місцевого застосування: 20% емульсія і пародонтальна повязка, що готуються extempore шляхом змішування компонентів відповідно до рецептури.
4. У разі загостреного перебігу генералізованого пародонтиту поч.-I, I-II ступенів слід застосовувати лецитинову емульсію у формі аплікацій на ясна з експозицією 15-20 хвилин після проведення сеансу базисної терапії. Курс лікування - 5-8 відвідувань у залежності від ступеня ГП.
5. При хронічному перебігу генералізованого пародонтиту поч.-I, I-II ступенів, а також після ліквідації гострих запальних явищ при загостреному перебігу, рекомендується використовувати лецитинову пародонтальну повязку. Лецитинова повязка являє собою пластичну гомогенну масу, що має гарну адгезію до слизової оболонки порожнини рота, приємний смак і запах. Наносити щодня на ясна на 3-4 години до повного розсмоктування у порожнині рота. Курс лікування - 4-6 відвідувань при хронічному перебігу ГП і 5-7 відвідувань при загостреному.
Список литературы
Перова А.И. Влияние комплексных лецитиновых препаратов на показатели перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы в ротовой жидкости у больных генерализованным пародонтитом //Вісник стоматології. - 2001. - № 1. - С. 23-25.
Перова А.И. Состояние местного иммунитета полости рта у больных генерализованным пародонтитом и его коррекция лецитиновыми препаратами с биоантиоксидантами//Вісник стоматології.-2001. - № 4.-С.28-31.
Фосфоліпазна модель пародонтиту /В.М.Зубачик, А.П.Левицький, О.А.Макаренко, Г.І.Перова, Ю.Г.Чумакова //Вісник стоматології. - 1999. - № 4. - С. 3-7.
Участь здобувача полягає у проведенні експеримента, виділенні образців тканин для досліджень, морфометричних досліджень щелеп, статистичній обробці даних, аналізі результатів.
Дослідження лікувально-профілактичного ефекту лецитинового препарату "Віталонг" на моделях пародонтиту у білих щурів /А.П.Левицький, В.М.Зубачик, О.А.Макаренко, Ю.Г.Чумакова, Г.І.Перова //Одеський медич. журнал. - 2001. - Т. 63, № 1. - С. 56-61.
Здобувачу належить проведення всіх експериментальних досліджень (моделювання пародонтиту, введення препарату, виділення тканин та їх дослідження), статистична обробка даних, аналіз результатів.
Дисертантом проведено клініко-лабораторне обстеження та лікування хворих, аналіз клінічних і статистичних показників, що стосуються "Віталонга".
6. Содержание лизоцима в различных биологических жидкостях организма у больных с воспалительными и дистрофически-воспалительными заболеваниями пародонта /Ю.Г.Чумакова, А.И.Перова, О.В.Мороз, Н.Н.Запорожец //Вісник стоматології. - 2001. - № 2. - С. 26-28.
Участь здобувача полягає у клініко-лабораторному обстеженні хворих на ГП поч.-I, I-II ст., статистичній обробці, аналізі одержаних результатів.
7. Експериментальне дослідження патогенетичної ролі фосфоліпази в розвитку пародонтиту /А.П.Левицький, В.М.Зубачик, Г.І.Перова, О.А.Макаренко//Матеріали I(VIII) зїзду Асоціації стом. України.-К.,1999.-С.216-217.
Дисертантові належить проведення експериментальних досліджень, аналіз результатів, написання статті.
8. Чумакова Ю.Г., Перова Г.І. Метод лікування генералізованого пародонтиту із застосуванням пародонтальної повязки "Віталонг" //Матеріали I (VIII) зїзду Асоціації стом. України. - К., 1999. - С. 267-268.
Здобувачу належить клініко-лабораторне обстеження та лікування хворих, аналіз клінічних і статистичних даних, написання статті.
9. Перова А. Исследование мембранотропного действия лецитинсодержащего препарата Виталонг при лечении экспериментального пародонтита //Матеріали IV Міжнарод. медич. конгресу студентів і молодих вчених.
- Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 68.
10. Перова А. Остеотропные свойства лецитинсодержащих препаратов //Матеріали IV Міжнарод. медич. конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 393.
11. Мембранотропні препарати як засоби патогенетичної терапії пародонтиту /Ю.Г.Чумакова, К.М.Косенко, В.М.Зубачик, Г.І.Перова, Е.О.Городенко //Фізіологіч. журнал (Матеріали III Національного конгресу патофізіологів України). - 2000. - Т.46, № 2 (додаток) - С. 106.
Участь здобувача полягає у проведенні клініко-лабораторних досліджень та аналізі результатів, що стосуються препарата "Віталонг".
12. Застосування лецитиновмісних препаратів у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту /Ю.Г.Чумакова, А.П.Левицький, О.А. Макаренко, В.М.Зубачик, Г.І.Перова, Е.О.Городенко //Матеріали науково-практич. конференції: Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології. - Львів, 1998. - С. 155-156.
Участь дисертанта полягає у проведенні клініко-лабораторних досліджень та аналізі результатів, що стосуються препарата "Віталонг".
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы