Експериментальне обґрунтування використання програми туристсько-краєзнавчого гуртка для дітей та батьків з метою підвищення функціональних можливостей організму та фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку - Курсовая работа

Фізичне виховання дітей шкільного віку розглядається в нашій країні як справа великої соціальної важливості і гарантується в державному порядку. Інтенсифікація навчання, у тому числі з використанням технічних засобів і подовженням тривалості навчального тижня, нераціональна організація навчального процесу, навчальний стрес, зниження рухової активності і ще більш виражена гіпокінезія - це чинники, що характеризують сьогодні освіту, призводять до росту захворюваності, зниження рівня здоровя молоді. Ситуацію ускладнює зростання популярності у дитячому і молодіжному середовищі привабливих видів нефізичної діяльності (ігрові автомати, компютерні ігри тощо) [1, 2, 3, 4]. Відомий той факт, що недолік рухової активності (гіподинамія) дітей неминуче приводить до невиправних втрат у фізичному розвитку, послабленню захисних сил організму та серйозних порушень у стані здоровя [5]. Усе це зумовлює актуальність і доцільність наукового пошуку у напрямку обґрунтування використання програм туристсько-краєзнавчих гуртків для дітей та батьків з метою підвищення функціональних можливостей організму, фізичної підготовленості, показників здоровя дітей молодшого шкільного віку [2, 8, 9].Молодший шкільний вік охоплює дітей віком від 6-7 до 11 років. Фактор росту характеризується як кількісний процес безперервного збільшення числа кліток або їхніх розмірів, що приводить до збільшення маси організму. У цьому віці майже повністю завершується морфологічний розвиток нервової системи, закінчується зріст і структурна диференціація нервових кліток. Хвилинний обєм подиху зростає з 3500 мл/хв в 7-літніх дітей до 4400 мл/хв у дітей у віці 11 років. Романенко В.О. вважає, що у дітей у віці від 7 до 11-12 років морфофункціональні перебудови системи кровообігу визначаються у збільшенні обєму серця і хвилинного обєму крові.Заповнити відсутнє і покликана позаурочна форма занять фізичною культурою, в тому числі і туризмом. Заняття туризмом виробляють у школярів цінні вміння та навички в розведенні багаття, приготуванні їжі, ремонті взуття та одягу, орієнтуванні на місцевості за компасом, карті, небесним світилам та місцевих предметів. Туризм приваблює дітей своєю емоційною насиченістю, романтикою. У «Положенні про організацію туристської, краєзнавчої та екскурсійної роботи в загальноосвітній школі» зазначено, що в IV класі щорічно проводилися не менше 2 одноденних походів, в V і VI класах - не менше 2 одноденних і 1 дводенного походу з ночівлею у польових умовах, в VII-XI класах - не менше 4 походів, в тому числі один тривалістю не менше 2 днів з ночівлею у польових умовах. У положенні також визначено завдання вчителя фізичної культури, який повинен: організовувати фізичну підготовку юних туристів; забезпечувати прийом нормативів з туризму Всесоюзного фізкультурного комплексу ГПО, організовувати та проводити туристські змагання, походи, подорожі, екскурсії.Практична реалізація фізичного виховання школярів здійснюється у вигляді спеціально організованих занять фізичною культурою, зокрема туризмом. Використання великої кількості різних форм організації занять фізичними вправами в системі шкільного фізичного виховання дозволяє найбільш ефективно задовольняти потреби учнів у руховій активності і вирішувати завдання фізичного виховання школярів на різних етапах вікового розвитку їхнього організму. Заняття туризмом відносяться до роботи у гуртках. Гурток - зазвичай в школі або вузі колектив з 3-25 чол., Стаціонарно (за місцем проживання або навчання) займаються туристсько-краєзнавчою роботою на заняттях у позаурочний час протягом усього року; Основними завданнями занять з юними туристами в гуртках є зміцнити здоровя дітей і забезпечити їх різнобічний фізичний розвиток; сформувати стійкий інтерес до занять туризмом; підвищити загальну працездатність організму; навчити основам техніки туристських вправ.Найбільш високі темпи приросту рухової функції у хлопчиків (дівчат) відзначаються: швидкості рухів ніг і тулуба - в 7-9 й 10-11 років; аеробної витривалості - в 8-9 й 10-11 років; гнучкості хребта - в 9-10 років; статичної рівноваги - в 9-10 (8-9 й 11-12 років); силової динамічної витривалості згиначів тулуба - в 11-12 (9-12 років); сили розгиначів ніг у дівчинок - в 9-12 років, а разгиначів тулуба - в 10-11 років. Одне з основних завдань фізичного виховання молодших школярів полягає в тому, щоб сприяти розвитку в них таких фізичних якостей, як спритність, швидкість, сила, витривалість та ін. Розвитку спритності рухів сприяють вправи і методичні прийоми, які вдосконалюють сприйняття учнями своїх рухів, озброюють їх знаннями про раціональні способи виконання рухових дій, формують у них уміння оцінювати свої рухи. Удосконаленню сприйняття своїх рухів і положень тіла сприяють фізичні вправи, виконання яких вимагає чіткої просторової і часової регуляції рухів і регуляції мязових зусиль, між якими для учнів очевидний звязок між характером руху (напрямком, швидкістю, тривалістю, мязовим зусиллям тощо) і його результатом. Поряд із засвоєнням термінів і практичним

ЗМІСТ

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Анатомофізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку

1.2 Особливості організації туристичної роботи з дітьми шкільного віку

1.3 Особливості методики фізичного виховання молодших школярів

1.4 Розвиток фізичних якостей у дітей молодшого шкільного віку засобами туризму

2. Завдання, методи та організація дослідження

2.1 Завдання дослідження

2.2 Методи дослідження

2.3 Організація дослідження

3. Результати дослідження

Висновки

Перелік посилань