Вплив яйценосності маток різної генеалогії на силу бджолиних сімей. Кількість вирощеного розплоду та динаміка розвитку бджолиних сімей при підготовці їх до медозбору та зимівлі. Активність інвертази гіпофарінгеальних залоз бджіл протягом сезону.
При низкой оригинальности работы "Експериментальне обґрунтування використання бджіл внутрішньопородного типу "Хмельницький" в степовій зоні України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У звязку з цим дослідження біологічних особливостей і продуктивних якостей українських бджіл створеного внутрішньопородного типу «Хмельницький» у порівнянні з місцевою популяцією в степовій зоні є актуальними і мають важливе практичне значення. Мета роботи полягала у науковому обґрунтуванні використання бджолиних сімей внутрішньопородного типу «Хмельницький» в порівнянні з місцевою популяцією українських бджіл у степовій зоні України. Встановлено, що чистопородні сімї внутрішньопородного типу «Хмельницький», порівняно з бджолами місцевої популяції зони Степу, володіють властивостями вищої консолідації за показниками екстерєру та ДНК-типування, фізіологічної активності залоз, що зумовлюють різний рівень біологічної пристосованості жіночих стаз до функціональних навантажень при створенні запасів меду та зимівлі. Практичне значення отриманих результатів полягає в підвищенні ефективності використання бджолиних сімей української породи шляхом поширення на пасіках чистопородних бджіл створеного типу заводської марки «УХМ», які забезпечують приріст товарного меду при заміні маток місцевої популяції в степовій зоні 11,0…21,1 кг на сімю за сезон. Від маток внутрішньопородного типу «Хмельницький» сімї вирощують весною більше на 10,62 тис. бджіл, наприкінці сезону до зимівлі - 9,42 тис. бджіл, що покращує їх силу для збільшення медозбору.Тенденція подовження хоботка понад 6,70 до 6,84 мм і зменшення випадків дискоїдального позитивного зміщення вказує на відхилення від типової ознаки українських бджіл, яка може проявлятись під впливом сірої гірської кавказької і навіть карпатської породи бджіл. Водночас коливання показника між сімями в групах зареєстровано від 950 до 1833 у контрольній і 1308…2258 яєць в дослідній. Перевищення кількості відкладених яєць матками в сімях дослідної порівняно з контрольною групою впродовж весняного розвитку стабільно утримувалося на рівні 14,75…31,17%. Сума кількості яєць в середньому на одну бджолину сімю контрольної групи становить 61,27 тис., дослідної - 71,89 тис. Перевищення відтворної функції маток дослідної групи дає кількісний приріст 10,62 тис. бджіл на сімю, порівняно з матками контрольної групи, тобто на 17,33%. Найбільша яйценосність маток окремих сімей обох груп проявилась у серпні: на контрольну групу становила 1083 та 1292 яєць за добу на дослідну групу, тобто різниця була 209 яєць за добу, або 19,30%.За результатами досліджень бджіл української породи в степовій зоні України встановлено, що чистопородні сімї внутрішньопородного типу «Хмельницький» порівняно з місцевою популяцією характеризуються вищою мірою морфо-генетичної схожості, інтенсивності розвитку та їх сили в річному циклі життєдіяльності, добової яйценосності маток, фізіологічної пристосованості до використання взятків і зимівлі, медової та воскової продуктивності. Методом ДНК-типування доведено високий рівень внутрішньогрупової генетичної схожості бджіл (0,62) типу «УХМ» в порівнянні з місцевою популяцією степової зони (0,57). Бджолині матки внутрішньопородного типу «Хмельницький» проявляють високу відтворювальну здатність у всі періоди сезону порівняно з матками місцевої популяції української породи. На основі отриманих даних можна віднести українську породу бджіл до представників виду Apis mellifera, в соціальній структурі яких матки досягли високої функціональної здатності. Сума запечатаного розплоду за період від весняного нарощування бджіл до медозбору становила відповідно 71,89 і 61,27 тис. комірок, а при підготовці до зимівлі - 30,38 і 20,96 тис. Перевага відтворної здатності бджолиних сімей хмельницького типу обумовлює збільшення їх сили до взятку з білої акації на 17,33% і восени на 44,99% порівняно з місцевою популяцією степової зони.
Вывод
Характеристика українських бджіл за ознаками чистопородності. При визначенні чистопородності бджолиних сімей піддослідних груп ставилось завдання встановити міру морфо-генетичної схожості та відповідності бджіл нормам характеристики української породи як основи для інтерпритації експериментальних даних дисертаційної роботи. Результати біометричної обробки даних промірів екстерєру бджіл 40-ка піддослідних сімей наведені в табл. 1.
Таблиця 1. Зведені дані комплексної оцінки бджіл сімей піддослідних груп за ознаками екстерєру, n=20
Показник, проміри Контрольна група (місцева популяція) Дослідна група (внутрішньопородний тип «Хмельницький»)
Довжина хоботка, мм: ± 6,70±0,005 6,63±0,005* lim 6,61-6,84 6,50-6,74
Випукла форма заднього краю воскового дзеркальця 5-го стерніту, % 90,0 94,8 lim 80,00-100,00 83,33-100,00
Примітки: * - Р>0,95; ** - Р>0,99.
Бджолиним сімям дослідної групи властива довжина хоботка з вузькими межами коливань від 6,50 мм до 6,70 мм, і лише в деяких виявлено незначне відхилення до 6,74 мм, що може бути варіабельним випадком. За іншими промірами екстерєру бджіл сімї внутрішньопородного типу «Хмельницький» характеризуються як чистопородні. Сімї контрольної групи мали в своєму складі лише близько половини бджіл з довжиною хоботка 6,61…6,70 мм, решта понад норму стандарту - до 6,84 мм.
Тенденція подовження хоботка понад 6,70 до 6,84 мм і зменшення випадків дискоїдального позитивного зміщення вказує на відхилення від типової ознаки українських бджіл, яка може проявлятись під впливом сірої гірської кавказької і навіть карпатської породи бджіл.
Отже, за результатами вивчення екстерєрних показників бджіл сімї місцевої популяції належать до української породи і певною мірою відрізняються від чистопородних. Цей висновок підтверджено даними ДНК-типування, які показали вищий рівень гетерозиготності (0,49) порівняно з відселекціонованими бджолами внутрішньопородного типу «Хмельницький» (0,44). Водночас нами встановлено, що зменшення генетичної консолідованості за рівнем внутрішньопородної схожості (0,57 проти 0,62 у чистопородних), що доповнює уявлення про неоднорідну структуру місцевих бджолиних сімей, серед яких є нащадки від помісей безсистемного схрещування в минулі часи.
Отримані дані комплексних морфо-генетичних досліджень бджіл типу «УХМ» і місцевої популяції є підставою для порівняльної оцінки сімей різноякісного рівня чистопородності за показниками біологічних властивостей. Однією з них є пристосованість до внутрішньосімейного відтворення шляхом спеціалізованої функції матки.
Яйценосність маток і вирощування бджіл у сімях внутрішньопородного типу «УХМ» і місцевої популяції. Сила сімї впливає на збір меду й визначається плодючістю бджолиної матки, що вимірюється її добовою яйценосністю. В досліді, що тривав упродовж всього сезону, ми вивчали продуктивність маток контрольної й дослідної груп. Результати обліку їх яйценосності наведені в табл. 2.
Таблиця 2. Яйценосність бджолиних маток під час весняного розвитку сімей, яєць за добу (2009 р.)
Період яйцекладки Контрольна група, n=18 Дослідна група, n=19 % до контролю
Наведені дані показують перевагу яйцекладки маток дослідної групи над сімями контрольної. В період активізації життєдіяльності бджіл після зимівлі в сімях контрольної групи матки відкладали 77…267 яєць за добу. В той же час яйценосність маток дослідної групи вже була на рівні 101…331 яєць за добу, а з 22 березня до 3 квітня перевищення цього показника дослідної групи над контрольною стало значно виразнішим (101 шт.). Останній облік охоплює період відтворної функції маток у другій декаді травня з різницею між групами на 230 яєць (1568…1338). Середня яйценосність маток контрольної групи на кінець весняного розвитку становила 1338 і дослідної - 1568 яєць за добу. Водночас коливання показника між сімями в групах зареєстровано від 950 до 1833 у контрольній і 1308…2258 яєць в дослідній. Простежується чітка загальна закономірність збільшення числа відкладених яєць матками в усі періоди обліку під час весняного нарощування бджіл до медозбору.
Перевищення кількості відкладених яєць матками в сімях дослідної порівняно з контрольною групою впродовж весняного розвитку стабільно утримувалося на рівні 14,75…31,17%.
На підставі отриманих в досліді даних обчислено загальну кількість яєць, відкладених упродовж усього періоду весняного розвитку сімей до першого медозбору з білої акації. Сума кількості яєць в середньому на одну бджолину сімю контрольної групи становить 61,27 тис., дослідної - 71,89 тис. Перевищення відтворної функції маток дослідної групи дає кількісний приріст 10,62 тис. бджіл на сімю, порівняно з матками контрольної групи, тобто на 17,33%. Це означає, що в практиці пасічникування фактор використання чистопородних маток відселекціонованого внутрішньопородного типу «Хмельницький» збільшує до першого взятку силу сімї на чотири вулички бджіл. За даними подальшого обліку (з 24 серпня до 5 вересня 2009 року) сімї дослідної групи виростили в середньому по 30,36 тис., контрольної - 20,94 тис. бджіл, тобто на 44,93% більше. Протягом усього періоду підготовки до зимівлі спостерігалася закономірність зменшення яйценосності маток в контрольній групі з 719 до 66 яєць за добу і відповідно з 1032 до 120 яєць - в дослідній, (рис. 2).
Рис. 2. Кількість відкладених яєць у період найвищої продуктивності маток, яєць за добу, (2009 р.)
Переваги бджолиних сімей дослідної групи порівняно з сімями контрольної доповнюються показником максимальної продуктивності маток. Найбільша яйценосність маток окремих сімей обох груп проявилась у серпні: на контрольну групу становила 1083 та 1292 яєць за добу на дослідну групу, тобто різниця була 209 яєць за добу, або 19,30%.
Програмою дослідження також передбачалося зясування рівня відтворної активності бджолиних маток посеред літа. Найвищий рівень яйценосності проявляється у маток дослідної групи, що становить в середньому по 2088±33 яєць за добу, контрольної - 1596±60 яєць, тобто на 30,83% більше при високій вірогідності з різницею 492 яйця, (Р>0,999). Матки-рекордистки цієї групи відкладали влітку по 2175…2508 яєць за добу.
Зміни кількості розплоду та сили бджолиних сімей протягом сезону. Одним із завдань порівняльної оцінки бджолиних сімей внутрішньопородного типу «УХМ» і місцевої популяції було визначення кількості їх розплоду в різні періоди сезону. В піддослідних сімях двох груп за загальноприйнятою методикою замірювали площу печатного розплоду через кожні 12 діб протягом весняного періоду до медозбору з акації білої, потім перед головним медозбором з соняшнику (18 липня) та у період осіннього нарощування сили бджолиних сімей до зимівлі (від 14 серпня). Загальна тривалість всього періоду обліку між крайніми датами (від 19 березня до 1 жовтня) становила 6 місяців і 12 днів, тобто весь період відтворного процесу в сімї.
Отримані результати (табл. 3) показують, що на початку сезону трьома обліками зареєстровано суттєву перевагу сімей дослідної групи (21,05…30,50%) порівняно з контрольною.
Таблиця 3. Кількість розплоду в бджолиних сімях піддослідних груп у 2009р., квадрати
Дата заміру розплоду Контрольна група, n=18 Дослідна група, n=19 % до контролю
Подальше закономірне збільшення кількості розплоду весною та зменшення в другій половині сезону властиве всім бджолиним сімям піддослідних груп. Проте приріст площі розплоду, що продовжувався до середини липня, за більшості обліків характеризується більшими величинами в сімях бджіл внутрішнопородного типу «Хмельницький», порівняно до місцевих (14,81…30,85%). Станом на 28 травня, перед медозбором з білої акації, бджолині сімї дослідної групи за кількістю розплоду переважали сімї контрольної групи на 27,55 квадратів, що рівнозначно 2,75 тис. виведених бджіл. яйценосність матка бджолиний медозбір
Більша кількість вирощених бджіл у весняний період сімями української породи дає підставу зробити висновок про вищий рівень їх еволюційної пристосованості до продуктивного збирання корму, порівняно з місцевою популяцією, що має ознаки негативного впливу колишнього схрещування.
Чистопородні сімї дослідної групи навесні раніше приходять в активний стан, ніж сімї контрольної, інтенсивніше вирощують достатню кількість бджіл до використання взятку, не послаблюються в період медозбору, а тому йдуть в зимівлю достатньо сильними з фізіологічно підготовленими бджолами.
Отже, під впливом вищої фізіологічної пристосованості маток до інтенсивної репродукції бджіл сімї внутрішньопородного типу «УХМ» мають переваги за кількістю розплоду впродовж усього річного циклу.
Продуктивні якості бджолиних сімей залежно від їх чистопородності. Кількість зібраного бджолами меду є основним показником оцінки продуктивних якостей сімей. Нами проаналізовані медозбірні умови базової пасіки в степовій зоні за 2008…2010 рр. і обліковано кількість товарного меду (табл. 4, 5).
Таблиця 4. Медова продуктивність бджолиних сімей на взятку з білої акації, кг
З даних табл. 4 видно, що у флористичних умовах базової пасіки збір меду був невеликим. Відповідно з цим, сімї не проявили своїх потенційних можливостей. Проте чистопородні бджоли, порівняно з місцевими, працювали на медозборі з білої акації краще на що вказує достовірна різниця показників (збільшення медової продуктивності на 24,77 і 23,58%).
Другий збір товарного меду був в період цвітіння соняшнику, коли створюється найбільший запас нектару, що є типовим для зони Степу. Дані таблиці 5 свідчать, що сімї контрольної групи під час взятку з соняшнику в 2009 р. дали в середньому 38,57 кг, дослідної - 55,58 кг товарного меду, тобто на 44,10% більше.
Таблиця 5. Медова продуктивність бджолиних сімей на медозборі з соняшнику, кг
Максимальна медова продуктивність становила у сімях контрольної групи 47,2 кг, дослідної - 67,0 кг. При цьому варто зазначити, що коефіцієнт варіації досліджуваного показника зменшився і становив у контрольній групі 13,88%, а в дослідній - 11,49%. Під час слабшого медозбору з білої акації він був на рівні 9,50 і 23,95% відповідно.
Ці дані свідчать, що у бджіл чистопородних сімей, порівняно з місцевою популяцією, в умовах багатших медозборів повніше проявляється біологічний потенціал із використання ресурсів нектару.
Вплив активності інвертази бджіл на медову продуктивність сімей. Одним із завдань наших досліджень було експериментальне обґрунтування продуктивних якостей сімей у звязку з ферментативною активністю гіпофарінгеальних залоз бджіл.
За середніми даними (табл. 6), чистопородні бджоли проявляють вищу здатність розщеплювати сахарозу (утворення 71,50 мг глюкози), порівняно з контрольними (53,86 мг глюкози).
Таблиця 6. Вплив активності інвертази на медову продуктивність бджолиних сімей, 2009 р.
Показник Контрольна група, n=18 Дослідна група, n=19 медова продуктивність, кг активність інвертази, мг глюкози медова продуктивність, кг активність інвертази, мг глюкози
Перевищення становить 32,75% і є високо вірогідним, (Р>0,999). Це вказує на те, що у чистопородних українських сімей бджоли володіють вищою біологічною властивістю щодо виконання функції накопичення запасів меду, що розвинулася в результаті диференціації жіночих особин на плідних і неплідних. Порівнянням даних інвертуючої здатності залоз бджіл кожної сімї та їх медової продуктивності встановлено прямий звязок між цими показниками. Коефіцієнт кореляції між кількістю відкачаного меду та активністю гіпофарінгеальних залоз бджіл у сімей контрольної групи становить 0,91, дослідної 0,57. При цьому слід зазначити, що дані медової продуктивності в трьох сімях-рекордистках (№№ 66, 62, 68) піднімаються стрімкіше вгору (99,50; 86,10; 82,00 кг), ніж активність інвертази їх залоз. Очевидно, зростання медозбору обумовлено збільшеною силою цих сімей, і як наслідок, нижчим коефіцієнтом кореляції у високопродуктивних сімях дослідної групи.
Подібний характер закономірних змін чітко виражений також у бджіл місцевої популяції Степу України, але на нижчому рівні їх медозбору (рис. 3).
Рис. 3. Динаміка активності інвертази залоз бджіл у ряду медової продуктивності сімей контрольної групи: -0- активність інвертази, мг глюкози; - медова продуктивність, кг
Отже, однією з причин зменшення медозбору сімей місцевої популяції українських бджіл в однакових флористичних умовах порівняно з чистопородними може бути проявлення більш слабкої функціональної активності гіпофарінгеальних залоз, запозиченої від інших порід, притаманної їх еволюційному рівню.
Активність каталази залежно від чистопородності бджіл і пристосованість їх до зимівлі. Однією з особливостей, що характеризує пристосованість бджіл до кліматичних умов, є якість зимівлі, що залежить від ступеня розвитку ректальних залоз і активності каталази протягом зимового періоду. Для проведення досліду з визначення активності каталази ректальних залоз відібрано проби бджіл обох груп. Дані аналізу показали, що активність каталази бджіл контрольної групи становить 3,94±0,16, дослідної - 4,56±0,19 МГО . Чистопородні сімї внутрішньопородного типу «Хмельницький» виявились більш зимостійкими, з меншою кількістю підмору (150 г) порівняно з місцевими (220 г) та активнішими вийшли зі стану гіпобіозу весною.
Виробнича перевірка та визначення економічної ефективності використання бджіл внутрішньопородного типу «Хмельницький». Науково обґрунтовані дані перевірені виробничим випробуванням. Встановлено перевагу чистопородних бджіл за медовою продуктивністю на 23…38% порівняно з сімями місцевої популяції. Для визначення економічної ефективності використання бджіл відселекційнованого типу «УХМ» подаємо розрахунки, які наведені в табл. 7.
Таблиця 7. Розрахунок виходу товарної продукції на пасіці в натуральних і вартісних показниках
Показник Варіанти місцева популяція (контроль) внутрішньопородний тип «УХМ» (дослід)
Число бджолиних сімей 100 100
Медова продуктивність на сімю, кг 51,81 71,90
Збір меду за сезон, кг 5181,00 7190,00
Воскова продуктивність, кг 112,71 154,05
Ціна реалізації 1 кг продукції, грн.: мед віск 15,00 40,00 15,00 40,00
Виручка від реалізації, грн.: мед віск разом 77715,00 4508,00 82223,00 107850,00 6162,00 114012,00
Збільшення виробництва продукції: всього, грн. на одну бджолину сімю, грн. % 0 0 0 31789,00 317,89 38,66
Таким чином, за використання на пасіках бджіл внутрішньопородного типу «УХМ» виручка від реалізації додаткової продукції в умовах Миколаївської області збільшується на 31789 грн., що становить 317,89 грн. у середньому на одну бджолину сімю.1. За результатами досліджень бджіл української породи в степовій зоні України встановлено, що чистопородні сімї внутрішньопородного типу «Хмельницький» порівняно з місцевою популяцією характеризуються вищою мірою морфо-генетичної схожості, інтенсивності розвитку та їх сили в річному циклі життєдіяльності, добової яйценосності маток, фізіологічної пристосованості до використання взятків і зимівлі, медової та воскової продуктивності.
2. Бджоли створеного типу «УХМ» зберігають стабільно типові ознаки довжини хоботка (6,63 мм) і промірів крила. В сімях місцевої популяції при середній довжині хоботка на верхній межі стандарту породи (6,70 мм) проявляється тенденція незначного збільшення його до 6,84 мм, що свідчить про вплив через завезення в їх ареал бджіл південного походження.
3. Методом ДНК-типування доведено високий рівень внутрішньогрупової генетичної схожості бджіл (0,62) типу «УХМ» в порівнянні з місцевою популяцією степової зони (0,57). Отримані дані узгоджуються з результатами морфометричного аналізу чистопородності бджіл української породи, що дає підставу впевненості оцінки досліджуваного обєкта за іншими показниками.
4. Бджолині матки внутрішньопородного типу «Хмельницький» проявляють високу відтворювальну здатність у всі періоди сезону порівняно з матками місцевої популяції української породи. Середньодобова яйценосність маток дослідної групи перед взятком із білої акації (9-21 травня) становила 1568, контрольної - 1338 яєць. В період найвищої репродуктивної діяльності маток цей показник досягав відповідно 2088 і 1596 яєць за добу, тобто на 30,83% більше. На основі отриманих даних можна віднести українську породу бджіл до представників виду Apis mellifera, в соціальній структурі яких матки досягли високої функціональної здатності.
5. Виховання бджолиного розплоду в сімях хмельницького походження відбувається інтенсивніше, ніж у місцевих бджіл української породи. Сума запечатаного розплоду за період від весняного нарощування бджіл до медозбору становила відповідно 71,89 і 61,27 тис. комірок, а при підготовці до зимівлі - 30,38 і 20,96 тис. Перевага відтворної здатності бджолиних сімей хмельницького типу обумовлює збільшення їх сили до взятку з білої акації на 17,33% і восени на 44,99% порівняно з місцевою популяцією степової зони.
6. Медова та воскова продуктивність бджолиних сімей внутрішньопородного типу «Хмельницький» вірогідно перевищує збір меду порівняно з сімями місцевої популяції. Збільшення медової продуктивності за сезон становить 38,77%. Особливо переконливою є перевага в умовах доброго медозбору з соняшнику - 17,01 кг, або 44,10%. Ці ж сімї мали перевагу за восковою продуктивністю, що становить 32,0% порівняно з місцевою популяцією.
7. За середніми даними чистопородні бджоли на 32,75% володіють вищою здатністю розщеплювати сахарозу (при цьому утворюється 71,50 мг глюкози) порівняно з контрольними (кількість утвореної глюкози: 53,86 мг). Показник кореляції між кількістю відкачаного меду й активністю гіпофарінгеальних залоз бджіл у сімях контрольної групи становить 0,91 і дослідної 0,57.
8. Сімї дослідної групи виявили вищу зимостійкість порівняно з місцевими і на час весняного обльоту мали в середньому 6,6 вулички бджіл, порівняно з бджолиними сімями контрольної, сила яких становила 5,4 вулички відповідно, що на 22,0% більше. Вища якість зимівлі підтверджується активністю ферменту каталази, що в бджіл дослідної групи дорівнює 4,56, контрольної групи - 3,94 МГО , (перевищення становить 15,73%).
9. Використання на пасіках бджолиних сімей внутрішньопородного типу «УХМ» збільшує виробництво меду та воску на 38,66%, що забезпечує додаткове отримання коштів у сумі 317,89 грн. в середньому на бджолину сімю.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. За результатами проведених досліджень рекомендується впроваджувати в спеціалізованих бджільницьких підприємствах і на пасіках медово-запилювального та комплексного виробничого напрямів внутрішньопородний тип «Хмельницький» української породи шляхом заміни маток у малопродуктивних сімях місцевої популяції.
2. Для підвищення продуктивності бджіл української породи доцільно використовувати чистопородні сімї, матки та робочі особини яких є більш пристосованими ніж місцеві бджоли до використання медозбору в умовах степової зони України.
Список литературы
1. Іванова В. Д. Визначення породного складу бджіл Братського району Миколаївської області / В. Д. Іванова, С. І. Таран // Вісник аграрної науки Причорноморя : зб. наук. пр. - Миколаїв : МДАУ, 2008. - Спец. вип. 2 (45). - С.154-157. - (Серія «Сільськогосподарські науки»). (Самостійно проведено експериментальну частину досліджень, біометричну обробку даних та їх аналіз).
2. Таран С. І. Динаміка продуктивності бджолиних маток / С. І. Таран // Вісник аграрної науки Причорноморя : зб. наук. пр. - Миколаїв : МДАУ, 2009. - Спец. вип. 3 (49). - С.154-157. - (Серія «Сільськогосподарські науки»).
3. Таран С. І. Порівняльна характеристика екстерєру і маси бджіл різних екотипів / С. І. Таран // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького : зб. наук. пр. - Львів : ЛНУВМБТ імені С. З. Ґжицького, 2009. - Том 11, №2 (41) Частина 5. - С.110-114. - (Серія «Технологічне забезпечення виробництва, переробка продуктів тваринництва та їх зберігання»).
4. Таран С. І. Медова продуктивність сімей та активність інвертази українських бджіл різної генеалогії / С. І. Таран // Збірник наукових праць Подільського аграрно-технічного університету: зб. наук. пр. - Камянець-Подільський : видавець ПП Зволейко Д.Г., 2010. - Вип. 18. - С. 202-205. - (Серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»).
5. Поліщук В. П. Яйценосність бджолиних маток української породи в умовах Степової зони / В. П. Поліщук, В. Д. Іванова, С. І. Таран // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України : зб. наук. пр. - К. : НУБІП України, 2010. - Вип. 145. - 406 с., С. 228-235. - (Серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»). (Самостійно проведено експериментальну частину досліджень, біометричну обробку даних та їх аналіз).
6. Поліщук В. П. Динаміка яйценосності бджолиних маток / В. П. Поліщук, В. Д. Іванова, С. І. Таран // Український пасічник. - 2010. - № 1. - С. 6-9.
7. Метлицька О. І. Застосування методів морфометрії та молекулярно-генетичної оцінки при визначенні чистопородності українських бджіл / О. І. Метлицька, В. П. Поліщук, С. І. Таран // Біологія тварин (науково-теоретичний журнал) : зб. наук. пр. - Львів : ІБТ НААН України, 2010. - Том 12, №1. - С. 254-259. - (Серія «Генетика і розведення»). (Самостійно проведено експериментальну частину досліджень, біометричну обробку даних та їх аналіз).
8. Таран С. І. Медова продуктивність сімей та активність інвертази українських бджіл різної генеалогії / С. І. Таран // Зоотехнічна наука Поділля: історія, проблеми, перспективи : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю заснування та 55-річчю відродження біотехнологічного факультету Подільського державного аграрно-технічного університету, Камянець-Подільський, 16-18 березня 2010 р. : тези доповідей / [за ред. професора М. Г. Повознікова]. - Камянець-Подільський : видавець ПП Зволейко Д.Г., 2010. - С. 269-270.
9. Метлицкая Е. И. ДНК-типирование пчел разных экотипов / Е. И. Метлицкая, С. И. Таран // Инновационные технологии в животноводстве : материалы Международной научно-практической конференции, Жодино, 7-8 октября 2010 г. Часть 1 : тезисы докладов / [редкол. : И. П. Шейко (гл. ред.) и др.]. - Жодино : РУП «Научно-практический центр Национальной академии наук Беларуси по животноводству», 2010. - С. 84-87. - (Серия «Разведение, селекция, генетика, біотехнология и воспроизводство сельскохозяйственных животных»). (Самостійно проведено відбір проб та експериментальну частину досліджень).
10. Метлицька О. І. Молекулярно-генетичні критерії племінної цінності популяцій бджіл української породи / О. І. Метлицька, В. П. Поліщук, С. І. Таран // Методологія наукових досліджень з питань селекції, генетики та біотехнології у тваринництві. Матеріали науково-теоретичної конференції, присвяченої памяті академіка УААН Валерія Петровича Бурката, НААНУ Інститут розведення і генетики тварин, Чубинське, 25 лютого 2010 року : тези доповідей / [за ред. к. с.-г. н. І. В. Гузєва]. - К. : Аграрна наука, 2010. - С. 80-82. (Самостійно проведено відбір проб та експериментальну частину досліджень).
11. Таран С. І. Вплив активності каталази на якість зимівлі бджолиних сімей / С. І. Таран, Т. В. Підпала, В. Д. Іванова // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету : зб. наук. пр. - Вінниця : ВНАУ, 2011. - Вип. 10 (50). - С. 141-143. - (Серія «Сільськогосподарські науки»). (Самостійно проведено експериментальну частину досліджень, біометричну обробку даних та їх аналіз).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
