Експериментальне обґрунтування та удосконалення методів трансплантації і кріоконсервації ембріонів великої рогатої худоби - Автореферат

За останні 30 років трансплантація ембріонів великої рогатої худоби перетворилася на міжнародну індустрію, в якій щорічно одержують, пересаджують і кріоконсервують понад 500 тисяч ембріонів (Thibier M., 2000). Важливе теоретичне і практичне значення у впровадженні трансплантації ембріонів у практику скотарства має зясування ролі окремих чинників, що впливають на їх приживлення у реципієнтів. В останні роки дослідники у всьому світі приділяють значну увагу розробці принципово нової біотехнології, яка поєднує використання трансплантації ембріонів, культивування і запліднення ооцитів in vitro. Матеріали дисертації є частиною науково-дослідної роботи лабораторії трансплантації ембріонів Львівського філіалу Інституту розведення і генетики тварин УААН у 1996-2000 рр. “Вдосконалити методи відбору донорів і реципієнтів та підвищити ембріопродуктивність і приживлення трансплантованих ембріонів” (№ держреєстрації 0198U009013) і лабораторії біотехнології відтворення Інституту біології тварин УААН, яка виконувалась в межах завдання 2001-2005 рр.: “Дослідити фізіолого-біохімічні процеси фолікуло-, ово-і ембріогенезу та розробити способи підвищення відтворної здатності корів і свиноматок нових генотипів” (№ держреєстрації 0101U003421) та завдання 2006-2010 рр. 28.02/021-03. Метою роботи було на основі теоретичних узагальнень та досліджень з використанням сучасних біотехнологічних методів відтворення удосконалити технологічні елементи трансплантації і кріоконсервування ембріонів великої рогатої худоби.Дослідження виконано в лабораторії біотехнології відтворення тварин Інституту біології тварин НААН України, лабораторії трансплантації ембріонів Львівського філіалу Інституту розведення і генетики тварин НААН України, дослідному господарстві “Гряда”, спільному українсько-англійському підприємстві “Україна-Лайвсток”, ВАТ “Дрогобицький племзавод”, Львівському науково-виробничому центрі “Західплемресурси”, ТЗОВ “Імені Шевченка”, ПГ “Молочні ріки”, селянській спілці “Галичина” Львівської області та сільськогосподарському ТЗОВ “Городище” Луцького району Волинської області. Проведено пять серій експериментів, у яких вивчали: алергічний метод добору корів-донорів і телиць-реципієнтів; спосіб стимуляції поліовуляції у корів-донорів з використанням ліпосом; застосування БАР для підвищення ембріопродуктивності корів-донорів; стабілізацію мембран при надшвидкому заморожуванні ембріонів; підвищення приживлення трансплантованих ембріонів у реципієнтів. У другій серії експериментів для удосконалення методу стимуляції поліовуляції у корів-донорів з використанням ліпосом проведено чотири досліди, у яких вивчали вплив внутрішньомязових інєкцій трьох препаратів ФСГ (Фолікотропін, ФСГ-п, ФСГ-супер) у складі ліпосомальної емульсії для індукції поліовуляції на кількість і якість ембріонів у корів-донорів. У третій серії експериментів для удосконалення методу штучного осіменіння корів-донорів з використанням БАР проведено чотири досліди, у яких вивчали якість спермопродукції 15 бугаїв-плідників, запліднюючу здатність сперміїв, заплідненість корів та ембріопродуктивність корів-донорів при застосуванні БАР із спермою. Телицям 1 дослідної групи в 0-й день синхронізованого статевого циклу інєктували БАР (сурфагон, інсолвіт, імукор, ДМСО), дози яких визначені у попередніх дослідженнях.У дисертації теоретично і експериментально обґрунтовано, розроблено та удосконалено основні технологічні елементи трансплантації ембріонів: добір корів-донорів і телиць-реципієнтів, стимуляцію поліовуляції і штучне осіменіння донорів, нехірургічну трансплантацію ембріонів реципієнтам та надшвидкий метод кріоконсервування ембріонів. Дворазова інєкція препаратів ФСГ (Фолікотропін, ФСГ-п, ФСГ-супер) у складі ліпосомальної емульсії викликає множинну овуляцію у корів-донорів та забезпечує плавне проходження інволюційних процесів у статевих органах, що виражається в одержанні стабільних результатів ембріопродукції (понад чотири доброякісних ембріони) протягом усього періоду використання постійних донорів. Зменшення дози «Фолікотропіну» на 20,0 % і 30,0 % у складі ліпосомальної емульсії знижує кількість доброякісних ембріонів у корів-донорів відповідно на 60,0 % (p<0,01) та у 2 рази (p<0,001). Введення мембраностабілізуючих речовин (інсолвіт, лінолева кислота, лінолеат та олеат холестеролу) у вітрифікаційні середовища для заморожування ембріонів мишей та великої рогатої худоби надшвидким методом значно знижує кількість морфологічно пошкоджених репродуктивних клітин після їх деконсервування, що зумовлює їх краще збереження (до 90 %) при дії низьких температур та підвищує приживлюваність трансплантованих ембріонів корів на 7,2-17,0 %. Компенсація дефіцитних мікроелементів у раціонах (Купрум, Цинк, Селен, Кобальт, Йод) телицям-реципієнтам вірогідно збільшує їх концентрацію у крові та шерсті (p<0,05-0,01), підвищує активність глутатіонпероксидази, супероксиддисмутази, лужної фосфатази (p<0,05), які є інтегральними показниками позитивної дії, відповідно, Селену, Купруму

Основний зміст роботи