Експериментальне обґрунтування доцільності застосування а-ліпоєвої кислоти при закритій черепно-мозковій травмі - Автореферат

В загальній структурі травматизму пошкодження центральної нервової системи складають до 30-40%, а серед причин інвалідізації населення - 25-30% (И.А. Слід підкреслити, що всі вживані при ЗЧМТ препарати застосовуються в комбінованій терапії, що свідчить про їх недостатню монотерапевтичну ефективність, з одного боку, а з іншого - про наявність певних побічних ефектів, що обмежують їх використання, особливо в умовах поліпрагмазії, коли різко зростає небезпека розвитку синдрому взаємодії ліків, що може привести до зниження ефективності лікування (R.Bauer, H.Fritz, 2004, D.K. До такого роду препаратів відноситься ?-ліпоєва кислота, яка володіє багатовекторністю фармакодинаміки й унікальністю фармакокінетичних характеристик, що сприяє одночасному впливу на декілька різних клінічно вагомих ланок патогенезу ТХГМ. Разом з тим, вельми цінними фармакологічними властивостями ?-ліпоєвої кислоти, в плані реалізації її церебропротекторної активності при ЗЧМТ, є здатність проявляти антирадикальну (A. Таким чином, наявний широкий спектр фармакологічних ефектів ?-ліпоєвої кислоти повною мірою узгоджується з основними ланками патогенезу ЗЧМТ, що і слугувало теоретичним обґрунтуванням доцільності вивчення даного препарату в якості потенційного засобу фармакологічного церебрального захисту в умовах цього екстремального стану.Щурам дослідної серії через 30 хвилин після травматичного пошкодження головного мозку та щоденно на протязі всього експерименту (6 діб) 1 раз на добу в ранкові години внутрішньоочеревинно вводили потенційний церебропротектор - ?-ліпоєву кислоту (виробництво Одеського ДП «Біостимулятор») в дозі 100 мг/кг у вигляді 0,5% водного розчину. В якості препарату порівняння використовували пірацетам (виробництво «Фармак», Україна), який тварини референтної групи отримували у вигляді 20% водного розчину в дозовому режимі, аналогічному ?-ліпоєвій кислоті. Всі дослідження проводили в динаміці: через 1, 3 та 6 діб від початку нанесення дозованого удару в наступних біосубстратах: цільній крові, сироватці крові та корі головного мозку. Антирадикальну активність ?-ліпоєвої кислоти на моделі ЗЧМТ вивчали за допомогою біохемілюмінісценції (БХЛ), яку реєстрували на люмінометрі “Emillite-1105” спільного австро-німецько-російського виробництва в сироватці крові та в гомогенаті кори головного мозку щурів. Головенко та співавт., 1999) розраховували параметри, що характеризують різні етапи проходження ?-ліпоєвої кислоти в організмі: константу швидкості абсорбції (К01), константу швидкості масопереносу з центральної камери в периферичну (К1i), період напівабсорбції (t1/2,а), максимальну концентрацію (Смах), час досягнення максимальної концентрації (tmax); загальний обєм розподілу (Vd), уявну початкову концентрацію (С0), період напіврозподілу (t1/2,?), площу під фармакокінетичною кривою (AUC), тканинну біодоступність (f), константу швидкості елімінації (Kel), константу швидкості масопереносу з периферичної камери в центральну (Кі1), період напівелімінації (t1/2), середній час перебування препарату в організмі (MRT), загальний кліренс препарату (Clt).