Експериментальне обґрунтування доцільності комбінованого застосування протипухлинної вакцини з інтерфероном різного походження - Автореферат

Подальший прогрес у лікуванні таких хворих можливий на основі поєднаного застосування засобів цитотоксичної терапії та лікувальних стратегій, що забезпечують зміну патофізіологічного співвідношення "пухлина-організм" на користь останнього. Успіхи в конструюванні ПВ та ефективність їх застосування залежать від багатьох факторів - антигенного складу пухлини, стадії пухлинного процесу (генералізації) тощо. 1996; Воронцова А.Л., Кудрявец Ю.И., 2000), і його вплив не обмежується тільки імуномодулюючим ефектом (завдяки якому він може виконувати роль імуноадюванта при вакцинотерапії), але розповсюджується і на інші регуляторні механізми протипухлинної резистентності, що має сприяти підвищенню ефективності лікування. На моделях експериментального пухлинного росту встановити ефективність комбінованого застосування протипухлинної вакцини з інтерфероном різного походження шляхом дослідження їх комбінованого впливу на динаміку пухлинного росту, стан імунної системи та середню тривалість життя тварин. У роботі вирішена важлива наукова задача - підвищення ефективності імунотерапії злоякісних новоутворень шляхом комбінованого застосування протипухлинної вакцини, створеної на основі пухлинних клітин та цитотоксичного лектину B. subtilis B-7025, з препаратами інтерферону, його індуктором - аміксином та пробіотиком субаліном, що підтверджувалось суттєвим гальмуванням пухлинного росту КЛЛ та саркоми-37, зростанням середньої тривалості життя експериментальних тварин на тлі активації імунологічних показників.На моделі КЛЛ при комбінованому введенні ПВ і ?-ІФН спостерігали вірогідне збільшення тривалості латентного періоду (ЛП) до 13,5 ± 0,3 діб в порівнянні з показниками "контролю перещеплення" - 9,0 ± 0,5 діб (Р <0,05). СТЖ тварин, які отримували ПВ та ?-ІФН в монорежимі, продовжувалась відповідно до 53,7 ± 2,4 та 54,8 ± 1,4 діб проти 39,8 ± 1,8 діб (Р <0,05) у контрольній групі. Аналіз СТЖ повністю підтвердив цю закономірность: саме при комбінованому застосуванні ПВ з ?-ІФН цей показник сягав 92,7 ± 10,4 діб, що вдвічі перевищувало СТЖ мишей контрольної групи (46,8 ± 1,5 діб, Р <0,05) та було кращим за аналогічні показники тварин при окремому використанні препаратів, які досліджувались (відповідно 79,3 ± 10,9 та 64,7 ± 10,1 діб). Так, на 41 добу після перещеплення середній обєм пухлин у мишей, яким вводили ПВ або аміксин в дозах 10 та 25 мг/кг відповідно складав 1,78 ± 0,61 та 2,70 ± 0,90 і 2,13 ± 0,53 см3 проти 6,00 ± 0,34 см3 в групі "контроль перещеплення" (Р <0,05). У сироватці крові тварин на 14 добу після введення ПВ виявляли рівень IGG, який майже не відрізнявся від показників "контролю перещеплення", коли на 30 та 40 добу рівень антитіл значно перевищував як показники контрольної групи, так і показники інших груп, які досліджували (табл.У роботі вирішена важлива наукова задача - підвищення ефективності імунотерапії злоякісних новоутворень шляхом комбінованого застосування протипухлинної вакцини, створеної на основі пухлинних клітин та цитотоксичного лектину B. subtilis B-7025, з препаратами інтерферону, його індуктором - аміксин та пробіотиком субалін, який містить ген синтезу ?-ІФН людини, що підтверджувалось суттєвим гальмуванням пухлинного росту КЛЛ та саркоми-37, а також зростанням середньої тривалості життя експериментальних тварин на тлі активації імунологічних показників. Встановлено, що комбіноване застосування ПВ з ?-ІФН у мишей з перещепленими КЛЛ або саркомою-37 викликало вірогідне гальмування пухлинного росту (на 68,0 та 88,5 %, відповідно) та сприяло подовженню СТЖ тварин (на 63 % та 98 %, відповідно), що перевищує ефект використання ПВ або ?-ІФН в монорежимі. Показано, що підвищення ефективності вакцинотерапії при комбінованому застосуванні ПВ з екзогенним ?-ІФН супроводжувалось активацією показників клітинної ланки імунітету: на 28 добу пухлинного росту спостерігалось суттєве підвищення функціональної активності ЦТЛ (ЦІ = 34,6 ± 2,4) та Мф (0,600 опт. од.), а також зростання рівня протипухлинних антитіл та вірогідне зменшення рівня ЦІК.

1. Основний зміст

У роботі вирішена важлива наукова задача - підвищення ефективності імунотерапії злоякісних новоутворень шляхом комбінованого застосування протипухлинної вакцини, створеної на основі пухлинних клітин та цитотоксичного лектину B. subtilis B-7025, з препаратами інтерферону, його індуктором - аміксин та пробіотиком субалін, який містить ген синтезу ?-ІФН людини, що підтверджувалось суттєвим гальмуванням пухлинного росту КЛЛ та саркоми-37, а також зростанням середньої тривалості життя експериментальних тварин на тлі активації імунологічних показників.

1. Встановлено, що комбіноване застосування ПВ з ?-ІФН у мишей з перещепленими КЛЛ або саркомою-37 викликало вірогідне гальмування пухлинного росту (на 68,0 та 88,5 %, відповідно) та сприяло подовженню СТЖ тварин (на 63 % та 98 %, відповідно), що перевищує ефект використання ПВ або ?-ІФН в монорежимі.

2. Показано, що підвищення ефективності вакцинотерапії при комбінованому застосуванні ПВ з екзогенним ?-ІФН супроводжувалось активацією показників клітинної ланки імунітету: на 28 добу пухлинного росту спостерігалось суттєве підвищення функціональної активності ЦТЛ (ЦІ = 34,6 ± 2,4) та Мф (0,600 опт. од.), а також зростання рівня протипухлинних антитіл та вірогідне зменшення рівня ЦІК.

3. Проаналізовано, що підсилення ефективності ПВ відбувається при її комбінованому використанні з індуктором ендогенного синтезу ІФН - аміксином в дозі 25 мг/кг. Гальмування пухлинного росту у мишей з саркомою-37 та КЛЛ сягало 80,6 та 60,6 %. СТЖ порівняно з такою у контрольних тварин з пухлинами подовжувалась на 102,9 та 58,9 %, відповідно (Р < 0,05), що перевищувало аналогічні показники мишей, які одержували тільки ПВ (69,4 % та 36,1 %, відповідно). У мишей з комбінованим введенням препаратів в пізній термін пухлинного росту (40 доба) зареєстровано знижений рівень антитіл та ЦІК, що свідчить про сприятливий прогноз перебігу захворювання.

4. Доведено, що введення ПВ в комбінації з пробіотиком субалін мишам з саркомою-37 та КЛЛ сприяє вірогідному підвищенню гальмування пухлинного росту (відповідно на 69,6 та 75,2 %, Р < 0,05) порівняно з таким при використанні ПВ в монорежимі (на 15,9 та 33,0 %). На моделі КЛЛ ефективною виявилася доза субаліну 1,0 х 108 КУО, на моделі саркоми-37 - 2,5 х 108 КУО. У мишей, які отримували ПВ в комбінації з субаліном встановлено підвищення активності ЦТЛ у середній (30,6 ± 4,0 %) та пізній (26,4 ± 7,2 %) терміни пухлинного росту.

5. Показано, що динаміка імунологічних ефектів, викликаних комбінованим застосуванням ПВ з ?-ІФН, аміксином та субаліном в більшості випадків була односпрямованою та проявлялась за рахунок суттєвого підвищення реакцій, опосередкованих клітинами лімфоцитарного та макрофагального ряду (ЦТЛ, ПКК та Мф).

1. Танасієнко О.А. Підсилення ефективності протипухлинної вакцини за допомогою пробіотиків / О.А. Танасієнко, Г.С. Лісовенко, Н.В. Трохименко, Н.Л. Черемшенко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2006. - № 11. - С. 41-42. Особистий внесок здобувача - автором проаналізовано середню тривалість життя тварин з саркомю-37, вплив комбінованого застосування препаратів на метастазування тварин з карциномою легені Льюїс, статистична обробка отриманих даних.

2. Потебня Г.П. Вплив пробіотика субаліну на ефективність протипухлинної вакцини / Г.П. Потебня, Л.А. Сафронова, Н.Л. Черемшенко, Г.С. Лісовенко, І.Б. Сорокулова, В.О. Приходько, Н.В Трохименко, О.А. Танасієнко, А.В. Бомбін // Мікроб. журн. - 2006. - Т. 68, № 6. - С. 51-58. Особистий внесок здобувача - планування експерименту, виконання всіх його частин (проведення НСТ-тесту, визначення рівня ЦІК, динаміки росту, латентний період), статистичний аналіз результатів експерименту.

3. Potebnya G.P. Experimental study of the efficacy of combined use of cancer vaccine and interferon / G.P. Potebnya , Yu. Y. Kudryavets, G.S. Lisovenko, N.L. Cheremshenko, I.M. Voyekova, N.V. Trokhimenko, T.V. Symchich, L.M. Evstratyeva // Exp Oncol. - 2007. - Т. 29, № 2. - P. 102 - 105. Особистий внесок здобувача - планування експерименту, дослідження впливу вакцини на основі лектину на показники імунної системи, статистичний аналіз результатів експерименту.

4. Потебня Г.П. Способи підвищення ефективності протипухлинної вакцини / Г.П. Потебня, Н.В. Трохименко, В.К. Позур // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2007. - № 49-50. - С. 28-30. Особистий внесок здобувача - автором проаналізовано дані літератури про можливість підсилення ефективності протипухлинних вакцин за рахунок цитокінів та пробіотичних препаратів.

5. Потебня Г.П. Підвищення ефективності протипухлинної вакцини пробіотичним препаратом субалін / Г.П. Потебня, І.М. Воєйкова, Н.Л. Черемшенко, Г.С. Лісовенко, Н.В. Трохименко, В.М. Базась, Л.П. Дідківська, О.М. Караман, З.Д. Савцова // Онкология. - 2008. - Т.10, № 2. - С. 246-251. Особистий внесок здобувача - дослідження протипухлинних ефектів, імунних змін, викликаних протипухлинною вакциною та субаліном, статистичний аналіз результатів експерименту.

6. Potebnya G.P. Elevation of efficacy of cancer vaccine combined with interferon and inducer of endogeneous interferon synthesis amixin / G.P. Potebnya , G.S. Lisovenko, N.V. Trokhimenko, N.L. Cheremshenko, G.V. Didenko, А.S. Reder, S.A Andronati // Exp Oncol. - 2008. - V. 30, № 4. - P. 319-323. Особистий внесок здобувача - підготовлено статтю до друку, проведення імуноферментного аналізу, НСТ-тесту, дослідження протипухлинних ефектів, статистична обробка отриманих даних.

7. Трохименко Н.В. Підвищення ефективності протипухлинної вакцини за допомогою пробіотика субаліну / Н.В. Трохименко // Біологічні дослідження молодих вчених в Україні матеріали VI Всеукраїнської наукової конференції студентів та аспірантів, 21-22 вересня, 2006. - К., 2006. - С. 74.

8. Потебня Г. П. Повышение эффективности противоопухолевой вакцины с помощью пробиотического препарата субалин / Г.П. Потебня, Г.С. Лісовенко, Н.Л. Черемшенко, И.М. Воейкова, Л.А. Сафронова, Н.В. Трохименко // IV съезд онкологов и радиологов СНГ: материалы съезда, 28 сентября - 01 октября, 2006. Баку 2006. - С. 302-303.

9. Trokhymenko N. V., The efficacy of combined application of cancer autovaccine and interferon in vivo / N.V. Trokhymenko, G.S. Lisovenko, N.L. Cheremshenko, Y.V. Chishkevich // 14th International student congress of medical sciences, June 6th-9th, Groningen, Netherlands, 2007. - P. 133.

10. Трохименко Н. В. Использование иммуномодулирующего препарата амиксин для повышения эффективности противоопухолевой вакцины / Н.В. Трохименко, В.Н. Базась // Сучасні проблеми експериментальної та клінічної онкології тези IX Міжн. конф. молодих онкологів, 23-24 квітня, 2008. К., 2008. С. 108.

11. Потебня Г.П. Комбинированое лечение саркомы-37 противоопухолевой вакциной и иммуномодулирующим препаратом Эрбисол / Г.П. Потебня, О.Н. Николаенко, Г.С. Лисовенко, Н.Л. Черемшенко, Н.В. Трофименко, Г.В. Диденко // V - съезд онкологов и радиологов СНГ: мат. съезда, 14-16 мая, 2008, г. Ташкент, 2008. - С. 538-539.

Размещено на .ru