Експериментальне обґрунтування доцільності клінічного застосування нового препарату – феполен на основі продуктів бджільництва, призначеного для лікування простатитів - Автореферат

Враховуючи вищенаведене, пошук і розробка нових лікарських засобів (ЛЗ) вітчизняного виробництва для лікування ХП є актуальними. Встановлення провідної ролі запалення, активації процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) в патогенезі хронічного простатиту обумовило пошук ЛЗ для його фармакотерапії серед речовин з протизапальними і антиоксидантними властивостями (Тарасов Н.И. и соавт.; Potts J.M. et al.; Sikka S.C., 2004). Перспективними речовинами для створення ЛЗ для лікування ХП є продукти бджільництва - фенольний гідрофобний екстракт прополісу (ФГЕП) та обніжжя бджолине (ОБ), які мають широкий спектр фармакологічної активності: репаративну, знеболюючу, імуностимулюючу, загальностимулюючу, протиатеросклеротичну, нормалізуючу дію на гормональний баланс, що може забезпечити комплексний лікувальний вплив на перебіг ХП (Тихонов А.И. и соавт., 1998; Banskota Дані літератури про біологічну активність БАР - ФГЕП та ОБ, наявність вітчизняної сировинної бази послужили обґрунтуванням для створення на їх основі нового комплексного засобу для лікування простатитів (Волошин О.І. та спів., 1998; Resnik M.I. et al., 2000; Тиктинский О.Л. и соавт., 2006). Визначити виразність антиоксидантної активності препарату в умовах in vitro та in vivo на моделі гострого токсичного ураження печінки тетрахлорметаном.Порівняння ефекту феполену у дозі 100 мг/кг на даній моделі проводили з диклофенаком натрію у дозі 8 мг/кг та речовиною BW-755 C у дозі 16 мг/кг , що є відомим інгибітором ліпооксигенази та циклооксигенази (Яковлева Л.В., 1992). Анальгетичну дію феполену у дозах 84, 140, 182 мг/кг вивчали на моделі оцтовокислих "корчів" у мишей (Brune K. et al., 1984) у порівнянні з референс-препаратами аналогами за медичним застосуванням: тріанолом (“Lek”, Словенія) у дозі 8 мг/кг та пепоненом (“Biogal”, Угорщина) у дозі 151 мг/кг. Дослідження антиоксидантної дії феполену у дозах 5, 8, 10, 15, 20 мкг/мл проводили в умовах in vitro в модельній системі жовткових ліпопротеїдів (ЖЛП) (Клебанов Г.И. и соавт., 1998) у порівнянні з токоферолом у дозі 8 мкг/мл, в умовах in vivo у дозі 100 мг/кг - на моделі гострого токсичного гепатиту у щурів, викликаного тетрахлорметаном (Watanabe A.et al., 1976) у порівнянні з тріанолом у дозі 6 мг/кг та пепоненом у дозі 108 мг/кг. Дослідження простатопротекторної дії феполену у дозі 100 мг/кг було проведено на моделях експериментального простатиту різного генезу у щурів у порівнянні з препаратами - тріанолом та пепоненом у вищенаведених дозах. Вплив феполену на печінку вивчали при тривалому введенні здоровим щурам (1 і 4 міс) у дозі 100 мг/кг, а також в умовах хронічного тетрахлорметанового гепатиту у дозі 25 мг/кг у порівнянні з силібором у дозі 30 мг/кг (Grizzi F. et al., 2003).На моделях карагенінового та зимозанового набряків установлено виразну протизапальну дію феполену у дозі 100 мг/кг, яка в більшій мірі реалізується за рахунок пригнічення вивільнення біогенних амінів та активності ліпооксигенази. Феполен у дозі 140 мг/кг, на відміну від тріанолу у дозі 8 мг/кг та пепонену у дозі 151 мг/кг, виявив виразну анальгетичну дію, перевершуючи їх за ефективністю у 4,0 та 2,4 рази відповідно. За антиоксидантною активністю на моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту феполен значно перевершує тріанол та пепонен. Феполен перевершує останні у 4,5 та 1,8 рази відповідно також за мембраностабілізуючою дією, максимальний рівень ефективності якої досягається у дозі 100 мг/кг.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведені результати фармакологічного вивчення нового засобу феполену на основі продуктів бджільництва - фенольного гідрофобного екстракту прополісу та обніжжя бджолиного, призначеного для лікування хронічного простатиту.

На моделях карагенінового та зимозанового набряків установлено виразну протизапальну дію феполену у дозі 100 мг/кг, яка в більшій мірі реалізується за рахунок пригнічення вивільнення біогенних амінів та активності ліпооксигенази. Феполен у дозі 140 мг/кг, на відміну від тріанолу у дозі 8 мг/кг та пепонену у дозі 151 мг/кг, виявив виразну анальгетичну дію, перевершуючи їх за ефективністю у 4,0 та 2,4 рази відповідно.

Виявлено виразну антиоксидантну дію феполену. За антиокиснювальною активністю in vitro феполен знаходиться практично на рівні токоферолу. За антиоксидантною активністю на моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту феполен значно перевершує тріанол та пепонен. Феполен перевершує останні у 4,5 та 1,8 рази відповідно також за мембраностабілізуючою дією, максимальний рівень ефективності якої досягається у дозі 100 мг/кг.

Показано терапевтичну ефективність феполену у дозі 100 мг/кг на моделях простатиту різної етіології: кріогенного, скипидарного та травматичного. Отримані результати показали перевагу феполену у порівнянні з тріанолом та пепоненом за здатністю відновлювати структуру та функцію передміхурової залози, сімяних пухирців. Встановлено стимулювальний вплив феполену у дозі 100 мг/кг на сперматогенез у здорових тварин.

Установлено, що лікувальна дія феполену на використаних моделях простатитів реалізується за рахунок інтегрального поєднання лікувального впливу наступних фармакологічних ефектів: протизапального, антиоксидантного, мембраностабілізуючого, таким чином феполен має більш широкий спектр фармакологічної активності, ніж препарати порівняння - тріанол та пепонен.

Результати дослідження токсичності феполену виявили, що засіб при внутрішньошлунковому введенні відноситься до групи відносно нешкідливих речовин (ЛД50 15000 мг/кг) та не має токсичних ефектів при тривалому застосуванні.

В умовах хронічного ураження печінки феполен у дозі 25 мг/кг перевершує за гепатопротекторною дією препарат порівняння силібор у дозі 30 мг/кг. Феполен пригнічує розвиток некрозу та жирової дистрофії у тканині печінки, що є проявом як антиоксидантних властивостей засобу, так і встановленої здатності феполену знижувати концентрацію загальних ліпідів та холестерину при тривалому введенні.

1. Котелевець Н.В., Ларяновська Ю.Б. Патоморфологічне дослідження простатопротекторних властивостей капсул “Феполен” на моделі кріотравми передміхурової залози щурів // Вісник морфології. - 2004. - Т.10, №2. - С. 286-290. (Внесок дисертанта: проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготовлено матеріал для проведення гістологічних досліджень, підготовлено матеріал до друку).

2. Яковлєва Л.В., Котелевець Н.В. Скринінгове дослідження впливу нового простатопротекторного засобу на перебіг експериментального простатиту в щурів // Медична хімія. - 2005. - Т.7, №1. - С. 54-58. (Внесок дисертанта: проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготовлено матеріал до друку).

3. Котелевець Н.В., Ларяновська Ю.Б. Оцінка ефективності капсул “Феполен” на моделі скипидарного простатиту // Вісник морфології. - 2005. - Т.11, №1. - С. 38-42. (Внесок дисертанта: проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів підготовлено матеріал для проведення гістологічних досліджень, підготовлено матеріал до друку).

4. Ларяновська Ю.Б., Котелевець Н.В. Морфоструктура передміхурової залози білих лабораторних щурів // Медицина сегодня и завтра. - 2005. - №1. - С. 12-14. (Внесок дисертанта: проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготовлено матеріал для проведення гістологічних досліджень, підготовлено матеріал до друку).

5. Яковлєва Л.В., Котелевець Н.В. Корекція патологічного процесу в передміхуровій залозі капсулами “Феполен” на моделі експериментального простатиту, викликаного механічною травмою // Медична хімія. - 2006. - Т.8, №1. - С. 11-15. (Внесок дисертанта: проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготовлено матеріал до друку).

6. Доклінічне вивчення лікарських засобів, призначених для лікування простатитів (методичні рекомендації). Яковлєва Л.В., Ларяновська Ю.Б., Міщенко О.Я., Котелевець Н.В., Зайченко Г.В., Малєк Еззеддін Фуад, Дроговоз В.В. // Київ: ДФЦ МОЗ України, 2005. - 36 с. (Внесок дисертанта: розробка експериментальних моделей дослідження, участь у написанні праці та її підготовці до друку, часткова підготовка матеріалу до ілюстрацій).

7. Яковлєва Л.В., Котелевець Н.В. Скринінгові дослідження нового препарату простатотропної дії капсул “Фенолен” // Тези доповідей III Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”. - Харків, 2003. - Ч.I. - С.360. (Внесок дисертанта: проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготовлено матеріал до друку).

8. Котелевець Н.В. Дослідження хронічної токсичності капсул феполен, призначених для лікування простатиту // Матеріали до наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. - Вінниця, 2004. - С.317.

9. Котелевець Н.В. Вивчення анальгетичної активності капсул “Феполен”, призначених для фармакокорекції простатиту // Матеріали VIII міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. - Тернопіль, 2004. - С.190

10. Яковлєва Л.В., Котелевець Н.В. Капсули “Феполен” - новий політропний засіб для лікування хронічних простатитів // Матеріали IV Української науково-практичної конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології. “Актуальні питання фармакології”. - Вінниця, 2004. - Ч. II. - С.175-176. (Внесок дисертанта: проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготовлено матеріал до друку).

11. Котелевець Н.В., Ларяновська Ю.Б. Дослідження терапевтичної активності капсул “Феполен” на моделі простатиту, викликаного механічним ушкодженням передміхурової залози // Матеріали VI національного зїзду фармацевтів України “Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. - Харків, 2005. - С. 535. (Внесок дисертанта: проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів підготовлено матеріал для проведення гістологічних досліджень, підготовлено матеріал до друку).