Вивчення когнітивної специфіки перекладацької творчості, матеріальне втілення якої здійснюється на мовному рівні. Встановлення когнітивних механізмів перекладацької творчості на основі інтроспективної експериментальної методики протоколу "Міркуй уголос".
Аннотация к работе
Включення перекладу до сфери інтересів когнітивно-дискурсивної парадигми підтвердило той символічний факт, що й сам по собі «переклад може вважатися великомасштабним природним експериментом із зіставлення мовних та мовленнєвих одиниць у двох мовах у реальних актах міжмовної комунікації», а отже, «його дослідження дозволяє виявити в кожному з цих актів суттєві особливості, які можуть залишатися невиявленими в рамках «одномовних» досліджень» [3,с.3]. Головним методом дослідження є інтроспективний експеримент на основі протоколу «Міркуй Уголос» (далі скорочено ПМУ), сутність якого полягає в тому, що перекладач намагається екстеріорізувати (вербалізувати) свою діяльність безпосередньо у процесі її виконання. Для участі в експерименті були залучені три професійних перекладачі (з досвідом роботи 4-5 років) та три студенти освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», що навчаються за спеціальністю «Переклад» на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Обсяг протоколів складає: ПМУ №1-15 тисяч знаків, ПМУ № 2 18 тисяч знаків, ПМУ № 3 26 тисяч знаків, ПМУ № 4 14 тисяч знаків, ПМУ № 5 17 тисяч знаків та ПМУ № 6 21 тисяча знаків. Когнітивно-логічна модель цього перекладацького рішення виглядатиме таким чином: наявність неозначеного артикля змушує перекладача зробити висновок про те, що іменник, який він супроводжує, не є власною назвою (індукція), що, у свою чергу, змушує його скористатися для наступного висновку правилом (а точніше, низкою правил), згідно з якими цей іменник може вказувати на національність (дедукція).
Список литературы
1. Войнич И. В. Стратегии лингвокультурной адаптации художественного текста при переводе: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка» / И. В. Войнич. Пермь, 2010. 20 с.
2. Демецька В. В. Теорія адаптації: крос-культурні та перекладознавчі проблеми: [монографія] / В. В. Демецька. Херсон: МП «Норд», 2006. 378 с.
3. Комиссаров В. Н. Общая теория перевода: [учебник] / В. Н. Комиссаров. М.: ЧЕРО, 1999. 136 с.
4. Минченков А. Г. Когниция и эвристика в процессе переводческой деятельности / А. Г. Минченков. СПБ.: Антология, 2007. 256 с.
5. Налчаджян А. А. Психологическая адаптация: механизмы и стратегии / А. А. Налчаджян. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Эксмо, 2009. 368 с.
6. Нелюбин Л. Л. Толковый переводоведческий словарь / Л. Л. Нелюбин. М.: Флинта, Наука, 2003. 320 с.
7. Новиков Н. Б. Соотношение интуиции и логики в процессе порождения новых научных идей/Н. Б. Новиков// Интеллект и креативность в ситуациях межличностного взаимодействия: [сб. науч. от. / под. ред. Воронин А. Н., Габриелян Н. А.]. М.: Институт психологии РАН, 2000. С. 112-122.
8. Партико 3. В. Загальне редагування: нормативні основи: [навчальний посібник] /3. В. Партико. Львів: ВФ Афіша, 2006. -416 с.
9. Погосов А. А. Динамика переводческого процесса: критерии лингвокогнитивного описания: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка»/А. А. Погосов. М.,2011. 20 с.
10. Сидоренко В. А. Ассимилятивно-аккомодационные механизмы культуры как информационной системы / В. А. Сидоренко // Гуманітарний часопис: зб. наук. пр. Харків:ХА1, 2011. №4, С. 51-57.
11. Eftekhary A. A. Investigating the Use of Thinking Aloud Protocols in Translation of Literary Texts / A. A. Eftekhary // Theory and Practice in Language Studies. 2012. Vol.2, №5. P. 1039-1047.
12. Jones F. R. Unlocking the Black Box: Researching Poetry Translation Processes / F. R. Jones // Translation and Creativity. Perspectives on Creative Writing and Translation Studies. L.: Continuum, 2007. P. 59-74.