Експансія і демократія: еволюція британського суспільства - Автореферат

У звязку з цим термін “демократія” у наш час практично втрачає специфічний смисл і стає знаком схвалення популярних поглядів - “ярликом” відповідності певним стандартам. Переважно невтішні результати спроб штучної розбудови демократії в традиційних суспільствах свідчать про те, що суспільні науки не розкрили таємниці соціальних джерел феномену демократії. Ці, на перший погляд, песимістичні висновки, звісно, не можуть применшити значення соціальних досягнень демократичних суспільств і лише підкреслюють величезну актуальність дослідження феномену демократії з точки зору першочергових суспільних потреб сьогодення. Отже вивчення демократії, як складного конкретно-історичного феномену потребує, на наш погляд, уваги представників різних суспільних наук, інтегрованих в рамках комплексного історичного дослідження. Найбільш адекватним для дослідження феномену демократії виглядає досвід британського суспільства у період з другої половини XIX до початку XX століття.У першому розділі - “Джерела, історіографія та теоретико-методологічні засади дослідження” - характеризується стан наукової розробки проблеми, історичні та теоретико-методологічні джерела дослідження. Ці матеріали містять величезний обсяг різноманітної інформації: аналітичні матеріали, статистичні дані, офіційні звіти урядових установ, розкривають позиції основних політичних сил Зєднаного Королівства у період, що досліджується, а також діяльність в стінах парламенту відомих політиків того часу - Дж. До цієї групи джерел слід віднести також промови відомих громадсько-політичних діячів Великобританії, серед яких - Лорд Актон, Б. Специфічний вимір буття британського суспільства висвітлюється в мемуарах Хр.Деветта (генерала, який брав участь в англо-бурській війні 1899-1902 рр) та в публікації архівних матеріалів з історії цієї війни. Особливо цінними виявилися роботи Ф.А.Ротштейна, який з 1891 по 1920 рр. знаходився в еміграції у Великобританії, де брав активну участь у суспільно-політичному житті.Сучасні тенденції розвитку світового порядку демонструють наполегливе прагнення розповсюдити базові концепти західної цивілізації в якості універсальних цінностей світового значення. Разом з тим, замість очікуваної демократизації, результатами реформ стає ерозія фундаментальних підвалин традиційних суспільств та періодичні системні кризи навіть в тих країнах, які вже давно стали на шлях демократизації (більшість країн Латинської Америки), а в деяких випадках навіть до майже остаточного розпаду соціальності (Мексіка, Сіера-Ліоне та ін.). Дослідження показало, що, звязок між демократією та експансією простежується з моменту виникнення перших демократичних держав (стародавні Афіни, республіканський Рим та ін.). У той же час завдяки народній підтримці можна було вирішити цілу низку гострих питань: від придбання нових ринків збуту та джерел сировини і захоплення стратегічно важливих територій до послаблення соціальної напруги в метрополії. Разом з цим, залишаючись тривалий час у цьому відношенні взірцем для інших країн, британське суспільство було також лідером серед колоніальних держав.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Сучасні тенденції розвитку світового порядку демонструють наполегливе прагнення розповсюдити базові концепти західної цивілізації в якості універсальних цінностей світового значення. Мова йде, по суті, про необхідність продовження експансії демократії. Разом з тим, замість очікуваної демократизації, результатами реформ стає ерозія фундаментальних підвалин традиційних суспільств та періодичні системні кризи навіть в тих країнах, які вже давно стали на шлях демократизації (більшість країн Латинської Америки), а в деяких випадках навіть до майже остаточного розпаду соціальності (Мексіка, Сіера-Ліоне та ін.). В цих умовах знову постає питання щодо універсальності пропонованих цінностей та можливих наслідків штучного соціального “реформування”. Розгляд феномену демократії в його звязку з зовнішньою експансією дозволяє, на наш погляд, відповісти на поставлене питання.

Дослідження показало, що, звязок між демократією та експансією простежується з моменту виникнення перших демократичних держав (стародавні Афіни, республіканський Рим та ін.). Специфіка соціальної структури цих країн була, перш за все, результатом зовнішньої експансії. Відповідна периферія була необхідним елементом економіки й для середземноморських та північноєвропейських міст-республік (Генуї, Венеції та ін.).

У новий час також можна простежити названу тенденцію. В умовах загострення боротьби за колонії правлячі кола провідних європейських держав вважали за необхідне заручитися підтримкою народу. Зростання самосвідомості широких верств населення, радикалізація суспільної думки призвело до того, що розвязання соціальних проблем силовими методами було вже неможливо. У той же час завдяки народній підтримці можна було вирішити цілу низку гострих питань: від придбання нових ринків збуту та джерел сировини і захоплення стратегічно важливих територій до послаблення соціальної напруги в метрополії. Результатом цього стало виникнення ідеї класового партнерства, реалізованої у класичному вигляді Великобританією.

В цій державі тенденція до демократизації суспільного життя проявила себе найбільш ярко. Разом з цим, залишаючись тривалий час у цьому відношенні взірцем для інших країн, британське суспільство було також лідером серед колоніальних держав. Ці дві, на перший погляд, взаємовиключні властивості британського суспільства на практиці знаходилися в стані динамічної взаємодії.

Дослідження розвитку Великобританії у др. пол. XIX - на поч. XX ст. показало, що: · Особливості політичної організації британського суспільства віддзеркалювали специфіку його соціально-економічної структури. Прогрес демократизації відповідав динаміці збільшення кількості населення, зайнятого у сфері торгівлі та комерційного посередницького обслуговування комунікацій. Збільшення кількості приватних власників та осіб, які отримували засоби для життя, працюючи на приватних підприємствах, безпосередньо сприяло демократизації суспільства, адже саме ця система міжособистісних стосунків створювала умови для реалізації індивідуальної свободи громадян. Таким чином, конкретно-історичною передумовою демократії є ефективна ринкова економіка.

· Функціонування економічної моделі, яка розвивалася у Великобританії в др. пол. XIX - на поч. XX ст., великою мірою залежала від успішності зовнішньої експансії. Динаміка збільшення кількості акціонерних товариств (від 165 у 1862 р. до 5000 у 1900 р.), орієнтованих на іноземні обєкти інвестицій, зростання частки заморських активів в структурі національних активів Великобританії (від 9-10% в сер. XIX ст. до 25-30% на початку XX ст.) та обсягу вкладів населення в акціонерні банки (які фінансували в тому числі й заморські проекти - від 9,5 млн. в сер. XIX ст. до 80 млн. вже в 1862 р.), а також інші показники, проаналізовані в комплексі, підтверджують цю думку. Більше того, орієнтація економіки Великобританії назовні мала наслідком зміни в структурі зайнятості населення, які призвели до зростання індустріальної сфери за рахунок сільського господарства. Таким чином, колоніальна периферія мала життєво важливе - структуроутворююче - значення для британської економіки.

· Розбудова системи класового співробітництва, яка призвела до виникнення у Великобританії солідарного громадянського, тобто демократичного, суспільства, йшла паралельно з відпрацюванням форм участі широких верств населення в процесі засвоєння ресурсів підконтрольної периферії. За таких умов виникла можливість збільшення числа автономних субєктів господарчої діяльності, що одночасно перетворило їх у повноправних субєктів у сфері політики. Загроза втрати домінуючого положення в центрі світу-економіки (яка наприкінці XIX ст. стала вже досить реальною), відігравала роль додаткового фактору, який примушував керівні кола певною мірою враховувати інтереси рядових громадян і сприяв стабілізації демократії.

Таким чином, експансія, яку здійснювала Великобританія в др. пол. XIX - на поч. XX ст., складала, як показало дослідження, одну з важливих передумов розвитку демократії в британському суспільстві. В подальшому, навіть втративши колоніальну периферію, Великобританія продовжувала зберігати можливість систематичного живлення власної економічної та політичної системи не тільки за рахунок збереження тісних звязків із Співдружністю націй - її колишніми колоніями та залежними територіями, а й відіграючи далеко не останню роль в процесі глобалізації. Це дає змогу активного засвоєння ресурсів світової економічної периферії (незважаючи на юридичний статус тієї чи іншої території). Велике значення при цьому має і той факт, що чимало транснаціональних корпорацій, які здійснюють новий глобальний переділ Світу, або мають британське походження, або включають до свого керівництва представників британського істеблішменту.

1. Влияние внешнего фактора на устойчивость демократического режима: постановка проблемы // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 1999. - № 9 (19). - С. 144-150. (0,5 ум. др. арк.).

2. Вплив зовнішнього фактору на розвиток демократії в Англії // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2002. - № 5 (49) - С.55-67. (0,8 ум. др. арк.).

3. Исторические основания демократии и авторитаризма // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2003. - № 6 (62) - С.52-65. (1,0 ум. др. арк.).

4. Вплив зовнішньоекономічного фактору на розвиток демократії в Німеччині // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. Випуски 63-64. - С.129-132. (0,5 ум. др. арк.).

5. Економічна експансія і демократизація британського суспільства (друга половина XIX - початок XX століття) // Міжнародні звязки України: наукові пошуки і знахідки. - Вип.: Міжвідомчий збірник наукових праць. - К., Ін-т історії України НАН України, 2004. - С.145-174. - 1.0 ум. др. арк. (у співавторстві з М.С. Бурьяном).

6. Запорізька Січ: вплив зовнішнього фактору на становлення демократичного режиму // Актуальні проблеми вітчизняної і всесвітньої історії. Збірник наукових праць: Матеріали I всеукраїнської конференції. - Луганськ, 2001. - С.42-46.

7. Держава та демократія: зовнішньоекономічні аспекти становлення демократичної держави // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Ідея правової держави: історія і сучасність. Спеціальний випуск. - Луганськ. - 2001. - С.133-139. (у співавторстві з М.С.Буряном).